Постанова

від 20.12.2007 по справі 14/610-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17

грудня 2007 року          Справа №

14/610-07

Харківський апеляційний

господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді    Карбань І.С.,

               судді    Бабакової Л.М.,

              судді    Шутенко І.А.-

доповідач,

при секретарі

- Міракові Г.А., 

за участю представників сторін:

позивача -  не прибув,

відповідача -предст.

ОСОБА_2. (дов. б/н від 07.03.2007р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні

Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 3309

С/2) ОСОБА_1 на рішення господарського суду Сумської області від

16.10.2007р. по справі № 14/610-07

за позовом 

ОСОБА_3, м. Суми,  

до ОСОБА_1, с. Воронівка, Сумська

область,

про

розірвання установчого договору, -

встановила:

Позивач звернувся до господарського суду Сумської області з

позовом, в якому просив розірвати установчий договір Товариства з обмеженою

відповідальністю «Автоквант»від 12.08.2003р. укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1.

Рішенням господарського суду Сумської області від 16.10.2007р. по

справі №14/610-07 (суддя Миропольський С.О.) позов задоволено,

розірвано установчий договір ТОВ «Автоквант»від 12.06.2003р. укладений між

ОСОБА_3 та ОСОБА_1.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду

Сумської області від 16.10.2007р. по справі №14/610-07, подав апеляційну

скаргу, в якій просить скасувати вищевказане рішення господарського суду

Сумської області та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні

позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного

законодавства та на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції, не

з'ясував  про що саме йде мова у позовній

заяві, про установчий договір чи зміни до нього, оскільки 12.08.2007р. були

прийнятті зміни до Установчого договору та Статуту товариства від 09.01.2003р.

Однак при цьому, суд першої інстанції прийняв рішення про задоволення позову,

вка завши у п. 2 резолютивної частини свого рішення про розірвання установчого

до говору ТОВ "Автоквант" від 12 червня 2003 року, і тим самим

розірвав неіснуючий установчий договір.

Апелянт зазначає, що згідно п. 1 ст. 83 Господарського

процесуального кодексу України, має право визнати недійсним повністю чи у

певній частині пов'язаний з предме том спору договір, який суперечить

законодавству. Таким договором між ОСОБА_3. і ОСОБА_1. є усне рішення від

12.08.2003р. про перерозподіл часток в статутному фонді товариства по 50%

кожному, оформлене протоколом зборів учасників №2. Правові наслідки

недодержання сторонами при вчинені правочину вимог чинного законодавства,

передбачені параграфом 2 глави 16 розділу IV Цивільного кодексу України. Проте

позивач, вимагаючи розірвання договору, у позовній заяві не посилається на

жодну із статей вказаного параграфу, внаслідок чого не можливо визначити

підстави, згідно яких дія договору підлягає визнанню недійною, а сам договір

підлягає розірванню. Ці обставини, зазначає апелянт, судом також не були

досліджені і у рішенні не відображені.

Апелянт вважає, що підписанням та виконанням рішення зборів

учасників товариства від 12.08.2003р. ОСОБА_3. ніякої шкоди завдано.

Крім того, апелянт зазначає, що питання формування статутного

фонду товариства та внесення учасниками своїх часток до нього роз глядалося

господарським судом Сумської області у справі № 15/81-07 і рішенням

господарського суду Сумської області від 04.05.2007р., яке було залишено без

змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.06.2007р.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, представник позивача

у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був

повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників

сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність

застосування судом першої інстанції норм 

процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, розриваючи установчий

договір ТОВ «Автоквант»від 12.06.2003р., господарський суд Сумської області

виходив з того, що відповідач не виконав свій обов'язок щодо внесення своєї

частки внеску до статутного фонду товариства, що підтверджується, на думку суду

першої інстанції, бухгалтерською документацією підприємства за 2003р.-2006р. та

аудиторським висновком про фінансову звітність ТОВ "Автоквант" від

27.08.2006р.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком господарського

суду Сумської області з наступних підстав.

Під час апеляційного провадження встановлено, що установчий

договір та статут товариства з обмеженою відповідальністю "Автоквант"

були затверджені рішенням засновників (учасників) товари ства ОСОБА_3. і

ОСОБА_1., оформленим протоколом № 1 від 09 січня 2003 року. Товариство з

обмеженою відповідальністю "Автоквант" було засновано на основі

колективної власності учасників.

15.01.2003р. за №7788 відділом державної реєстрації суб'єктів

підприємницької діяльності Сумської міської ради зареєстровано статут ТОВ

„Автоквант”. Відповідно до п. 7 статуту учасники товариства ОСОБА_1. та

ОСОБА_3. за рахунок майнового внеску - офісних меблів сформували статутний фонд

у розмірі   18 500, 00 грн. розподіл часток

у статутному фонді склав:

ОСОБА_1. - 40% від загальної суми, що становить 7400, 00 грн.;

ОСОБА_3. - 60% від загальної суми, що становить 11 100, 00 грн.

        12.08.2003р. до

статуту   ТОВ „Автоквант” були внесені

зміни, згідно яких розмір часток учасників в статутному фонді змінено, а саме:

ОСОБА_3. - 50%, що складає 9250, 00 грн. та ОСОБА_1. - 50%, що складає 9250, 00

грн.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просив господарський суд

Сумської області визнати недійсним укладений між ОСОБА_3. та ОСОБА_1.

установчий договір ТОВ «Автоквант»від 12.08.2003р., проте, матеріали справи

свідчать, що 12.08.2003р. установчий договір ТОВ «Автоквант»між ОСОБА_3. та

ОСОБА_1. не укладався.

Згідно матеріалів справи, 12 серпня 2003 року рішенням учасників

ТОВ «Автоквант» ОСОБА_3. іОСОБА_1. (протокол зборів учасників товариства №2),

за пропозицією ОСОБА_3, частки учасників у статутному фонді товариства були

перерозподілені у такому співвідношені: ОСОБА_3. - 50%,ОСОБА_1. - 50%. Вказані

зміни були внесені учасниками до Установчого договору та Стату ту ТОВ "Автоквант"

від 09.01.2003р. та зареєстровані відділом державної реєстрації суб'єктів

підприємницької діяль ності Сумської міської ради 14.08.2003р. Положення

Установчого дого вору та Статуту товариства про ті обставини, що статутний фонд

на момент дер жавної реєстрації товариства сформований повністю учасниками не

змінювались.

Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що господарським судом

Сумської області розірвано неіснуючий установчий договір від 12.06.2003р.

(навіть не установчий договір від 12.08.2003р., як просив позивач).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції

було неповно з'ясовано обставини справи, а його висновки не відповідають

матеріалам справи.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням  суду, що набрало законної сили, є

обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають

значення для вирішення спору.

Колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду

Сумської області, що відповідачем не внесено свою частку внеску до статутного

фонду товариства, оскільки питання формування статутного фонду товариства та

внесення учасниками своїх часток до нього, роз глядалось господарським судом

Сумської області по справі № 15/81-07 та рішенням господарського суду Сумської

області від 04.05.2007р. було встановлено, що порушень чинного законодавства

при формуванні статутного фонду, щодо внесення до нього учасниками своїх

часток, в тому числі і при перероз поділі 12.08.2003р. часток між учасниками,

не було. Рішення господарського суду Сумської області від 04.05.2007р. було

залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від

20.06.2007р. та постановою Вищого господарського суду України від 11-25 жовтня

2007р. Ухвалою Верховного суду України від 29.11.2007р. ОСОБА_3. було

відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого

господарського суду України від 11-25 жовтня 2007р. по справі №15/81-07

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що при

винесенні рішення господарським судом Сумської області було неповно з'ясовано

обставини, що мають значення для справи та порушено норми процесуального права,

що призвело до неправильного вирішення спору по суті і є підставою для

скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ч. 2 ст. 103,  п.

1, 4 ч. 1 ст. 104 ст. 105,  ГПК України,

колегія суддів одноголосно, -

постановила:

  Апеляційну скаргу

ОСОБА_1  задовольнити.

 Рішення господарського суду

Сумської області від 16.10.2007р. по справі №14/610-07 скасувати та прийняти

нове судове рішення.

  У задоволенні позовних

вимог відмовити.

         Головуючий суддя                                                                   

Карбань І.С. 

                                 Судді                                                                   

Бабакова Л.М. 

Шутенко І.А.