Рішення

від 22.11.2024 по справі 299/3113/24

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

22.11.2024 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Надопта А.А.,

секретар судового засідання Онисько С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Філії Закарпатського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України», треті особи, яка не заявлять самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Виноградівська державна нотаріальна контора, третьої особи на стороні відповідача: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», про зняття заборони на відчуження нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезазначеним позовом.

В обґрунтування позову зазначила, що вона є власником житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Належність майнових прав підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав від 03.01.2024 року, індексний номер 360799443. На даний час позивачка має намір щодо розпорядження належним їй на праві приватної житловим будиноком. Однак при зверненні до органів нотаріату у вчиненні необхідної нотаріальної дії позивачу було відмовлено через наявність щодо цього майнового об`єкту архівного запису про обтяження (заборону), який міститься в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Таку заборону зареєстровано 08.02.2005 року за №1662551 Виноградівською державною нотаріальною конторою. При цьому підставою такого обтяження вказується повідомлення Виноградівського відділення Ощадбанку від 21.04.1988 року №185.

Забороною обмежено майнові права третьої особи - ОСОБА_2 . При цьому вказаний громадянин не має жодних речових прав на нерухоме майно, яке є предметом обтяження.

У свою чергу Виноградівська державна нотаріальна контора займає позицію неможливості зняття заборони на відчуження належного позивачу нерухомого майна без письмового повідомлення особи, яка була ініціатором встановлення такого обтяження.

Таким чином, вирішення питання щодо підстав та наявності майнових претензій до позивача з сторони відповідача (банківської установи) потребує спростування, оскільки не підтверджується жодними документованими матеріалами.

Позивачка зазначає, що жодних зобов`язань фінансового характеру перед AT «Ощадбанк» як власник об`єкту нерухомого майна позивач не має, у зв`язку із чим заявлений позов просить задоволити.

Позивач ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явилася, однак її представник адвокат Продан О.В. подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності та про підтримання заявлених позовних вимог, які просила суд задоволти повністю.

Представник відповідача-Філії Закарпатського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України», в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі, а тому суд вважає, що у відповідності до ч.1ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних у ній доказів та постановити заочне рішення.

Предстанник третьої особи-Виноградівської державної нотаріальної контори, будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, клопотань та заяв на адресу суду не надсилав.

Представаник третьої особи-Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, клопотань та заяв на адресу суду не надсилав.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Належність майнових прав підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав від 03.01.2024 року, індексний номер 360799443.

На даний час ОСОБА_1 має намір щодо розпорядження належним їй на праві приватної житловим будинком. Однак при зверненні до органів нотаріату у вчиненні необхідної нотаріальної дії позивачу було відмовлено через наявність щодо цього майнового об`єкту архівного запису про обтяження (заборону), який міститься в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Таку заборону зареєстровано 08.02.2005 року за №1662551 Виноградівською державною нотаріальною конторою. При цьому підставою такого обтяження вказується повідомлення Виноградівського відділення Ощадбанку від 21.04.1988 року №185.

У цьому розрізі питання окремо слід зазначити, що забороною обмежено майнові права третьої особи - ОСОБА_2 . При цьому вказаний громадянин не має жодних речових прав на нерухоме майно, яке є предметом обтяження.

У свою чергу Виноградівська державна нотаріальна контора займає позицію неможливості зняття заборони на відчуження належного позивачу нерухомого майна без письмового повідомлення особи, яка була ініціатором встановлення такого обтяження.

Таким чином, вирішення питання щодо підстав та наявності майнових претензій до позивача з сторони відповідача (банківської установи) потребує спростування, оскільки не підтверджується жодними документованими матеріалами.

Жодних зобов`язань фінансового характеру перед AT «Ощадбанк» як власник об`єкту нерухомого майна позивач не має. Крім того, право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 було набуто ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом на підставі рішення Виноградівського районного суду від 17.11.2023 року у справі №299/6936/23. При цьому спадкодавцем (первісним власником) об`єкту нерухомості був дідо позивачки, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та в свою чергу не перебував з відповідачем у жодних правовідносинах зобов`язального характеру.

Згідно п.5.1 глави 15 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. №296/5, нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення:

- кредитора про погашення позики;

- про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки);

- про припинення договору іпотеки у зв`язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, після припинення договору іпотеки у зв`язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки;

про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору;

- органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини;

- про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п`ятирічного строку з часу відкриття спадщини на майно особи, оголошеної померлою;

про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт;

про скасування рішення суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав

або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав;

- про смерть відчужувача за спадковим договором або про смерть другого з подружжя, що уклали спадковий договір;

про відчуження майна, переданого під виплату ренти;

- за рішенням суду;

- в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав є Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек. Відповідно до п.9 ч. 1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, за відсутності правовідносин зобов`язального характеру, вирішення питання можливості припинення обтяження нерухомого майна перебуває у виключній компетенції суду.

Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Пунктом 3 ч.2 ст.16 ЦК України встановлено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до п.2 Постанови Верховної Ради України від 20.03.1991 р. «Про порядок введення в дію Закону України «Про банки і банківську діяльність» було оголошено власністю України Український Республіканський банк Держбанку СРСР, Український Республіканський банк державного комерційного промислово-будівельного банку «Укрпромбудбанк», Український Республіканський Банк Ощадного банку СРСР, Український республіканський банк Зовнішекономбанку СРСР з їх мережею, обчислювальним центрами, усіма активами, пасивами. Наказом Українського Республіканського банку від 02.01.1992 року за №2-К у відповідності з Статутом, зареєстрованим Національним банком України 31.12.1991 року за №4, Український Республіканський банк Ощадного банку СРСР, з підзвітною йому інфраструктурою установ та організацій, перетворено в Державний спеціалізований комерційний Ощадний банк України (Ощадбанк України) - постанова Вищого господарського суду України від 29.09.2009 року у справі №2/112.

Крім того, пряма вказівка на безпосереднє правонаступництво банківських установ міститься в постановах Кабінету Міністрів України від 09.01.2008 року №1 «Про виплату в 2008 році громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 2 січня 1992 р. в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, та облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, державні казначейські зобов`язання СРСР і сертифікати Ощадного банку СРСР, придбані на території Української РСР», від 23.04.2012 року №346 «Про виплату в 2012 році громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 2 січня 1992 р. в установи Ощадного банку СРСР, що діяли на території України, та в облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, державні казначейські зобов`язання СРСР і сертифікати Ощадного банку СРСР, придбані на території Української РСР» (пункти 1).

Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладену у постанові від 15.05.2013 року у справі № 6-26 цс 13, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами,установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Крім цього, у п. 2 постанови Пленуму В ССУ від 3 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз`яснено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Враховуючи викладене заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення.

Враховуючи те, що позивач не наполягав на стягненні судових витрат,останні залишаються за ним.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Цивільний позов ОСОБА_1 до Філії Закарпатського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України», треті особи, яка не заявлять самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Виноградівська державна нотаріальна контора, третьої особи на стороні відповідача: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», про зняття заборони на відчуження нерухомого майна- задовольнити

Зняти заборону на відчуження нерухомого майна шляхом виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна реєстраційного запису №1662551 від 08.02.2005 року, вчиненого Виноградівською державною нотаріальною конторою щодо житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду через Виноградівський районний суд Закарпатської області. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Текст повного рішення складено 04.12.2024 року.

ГоловуючийА. А. Надопта