Ухвала

від 04.12.2024 по справі 462/9128/24

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

справа № 462/9128/24

УХВАЛА

04 грудня 2024 року суддя Залізничногорайонного судум.Львова Пилип`юкГ.М.,вивчивши матеріалисправи запозовною заявою ОСОБА_1 до Середньої загальноосвітньої школи № 65 м. Львова про визнання незаконним і скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,

встановив:

позивач звернулась до суду із позовною заявою, у якій просить суд визнати наказ № 159 від 25.04.2023 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності учителя початкових ОСОБА_2 Фіти незаконним і скасувати його; стягнути із відповідача судові витрати, у розмірі, вказаній у квитанції про сплату.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити найменування суду першої інстанції, до якого подається заява, однак в порушення зазначених вимог, у позовній заяві такі відомості відсутні.

Згідно ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Суд звертає увагу позивача на те, що письмові докази подаються в оригіналі або у належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Таким чином, зі змісту наведеного положення ст. 95 ЦПК України вбачається, що засвідчення відповідності оригіналу документа можливе лише при наявності в особи, яка засвідчує такого оригіналу, і відповідно оригінал документа має знаходитися в особи на дату такого засвідчення, проте позовна заява не містить таких відомостей.

Крім цього, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Законом України «Про судовий збір»).

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп`ютерної програми документообігу загальних судів «Д-3». Дані щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до «Д-3», при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України долучено квитанцію № 98 від 26.09.2024 року року про сплату судового збору в сумі 1 211,20 грн.

Однак, станом на 04.12.2024 року відсутнє підтвердження про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, а саме: в комп`ютерній програмі документообігу загальних судів «Д-3» відсутній показник (Виписка про зарахування судового збору) автоматичного поєднання платіжного доручення з Державною Казначейською службою.

При перевірці судом надходження сплаченої суми до бюджету, виявилося, що вищевказана квитанція № 98 від 26.09.2024 року року про сплату судового збору в сумі 1 211,20 грн поєднана з матеріалами № 462/8092/24 (2/462/2231/24) цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Середньої загальноосвітньої школи № 65 м. Львова про визнання незаконним і скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 29.11.2024 року вищевказана позовна заява була повернута.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду при залишенні заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

У відповідності до ст. 225, 233 Кодексу законів про працю України догану можна оскаржити до районного (міського) суду у тримісячний строк із дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Отже, на оскарження догани законодавством дається тримісячний строк із дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Таким днем слід вважати день ознайомлення працівника з наказом (розпорядженням) про оголошення йому догани, незалежно від дня видання цього наказу.

Згідно позовної заяви та доданих до неї матеріалів, враховуючи, що позивач неодноразово зверталась до суду з аналогічними позовними вимогами, ОСОБА_1 була ознайомлена із наказом ще в серпні 2022 року. Разом з тим, позивачем вкотре подано до суду позовну заяву 02.12.2024 року, тобто після спливу тримісячного строку без подання відповідного клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, у разі підтвердження пропущення такого строку та підтвердження поважності пропуску такого строку.

Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Залишення заяви без руху з зазначених вище підстав відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, що не відповідає вимогам закону, підлягає залишенню без руху до виправлення позивачем вказаних недоліків.

При цьому позивача попереджається, що у разі не усунення недоліків позовної заяви в строк, вказаний в ухвалі, позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута йому.

З огляду на викладене, керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

позовну заяву ОСОБА_1 до Середньої загальноосвітньої школи № 65 м. Львова про визнання незаконним і скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, залишити без руху.

Надати позивачу п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

Позивач має право протягом строку, який не перевищує п`яти днів з дня вручення йому ухвали, усунути недоліки позовної заяви. Якщо позивач усуне зазначені недоліки позовної заяви у визначений ухвалою строк, вона вважається поданою в день первісного її подання до суду, в противному випадку - вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя: Пилип`юк Г. М.

Оригінал ухвали.