Постанова

від 03.12.2024 по справі 523/20946/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4020/24

Справа № 523/20946/23

Головуючий у першій інстанції Далеко К.О.

Доповідач Назарова М. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Назарової М.В.,

суддів: Карташова О.Ю., Лозко Ю.П.,

за участю секретаря Соболєвої Р.М.,

учасники справи: заявник - головний державний виконавець Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиціїТріфонов Олександр Юрійович, боржник ОСОБА_1 , стягувач ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі свого представника ОСОБА_3

на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2023 року, постановлену Суворовським районним судом м. Одеси у складі: судді Далеко К.О. в приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за поданням головного державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиціїТріфонова О.Ю., про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в:

09 листопада 2023 року Головний державний виконавець Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиціїТріфонов О.Ю. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 до виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом № 1527/2-5481/11 від 02 липня 2013 року, виданим Суворовським районним судом м. Одеси в межах виконавчого провадження № 53254958 з урахуванням виконавчого збору та витрат по провадженню.

Подання мотивував тим, що на виконанні у Суворівському відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження № 53254958 з виконання виконавчого листа № 1527/2-5481/1 від 02 липня 2013 року, виданого Суворовським районним судом м. Одеси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми боргу за договором позики 632752 (шістсот тридцять дві тисячі сімсот п`ятдесят дві) гривень, судових витрат у розмірі 1826 гривень.

За вказаним виконавчими документами боржником є ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . 19 січня 2017 року, відповідно до статей3,4,24,25,26,27 Закону України "Про виконавче провадження", головним державним виконавцем відділу Дараган В.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53254958. Постанову про відкриття виконавчого провадження направлено боржнику рекомендованою заказною кореспонденцією № 6510201261160, що підтверджується квитанцією ПАТ "Укрпошта". За боржником рухомого та нерухомого майна не зареєстровано. Виходом за адресою, вказаною у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_1 , у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення, не виявлено. Грошових коштів на рахунках у Банкахнедостатньо для погашення боргу. Здійснивши 11 вересня 2023 року вихід за адресою: АДРЕСА_2 , двері на стук не відчинили, перевірити майновий стан боржника встановити не вдалося. Боржник мав 48,9% статутного капіталу в Адвокатському об`єднанні «АЛГІЗ», є одним із засновників. 13 лютого 2023 року державним виконавцем винесена постанова про опис та арешт майна боржника, якою описані корпоративні права боржника, накладено арешт на частку учасника засновника. Згідно висновку експерта про визначення вартості корпоративних прав боржника вартість 48,9% частки засновника складає 112600 грн. 07 червня 2023 року на адресу відділу надійшла заява та квитанція про сплату вартості частки учасника та кошти у сумі 112600 грн надійшли на депозитний рахунок ВДВС, які перераховані пропорційно у порядку до закону. Залишок боргу за виконавчим листом наразі складає 530834,60 грн. Боржник на вимогу виконавця до відділу ДВС не з`являється, дії ігнорує, жодних заяв поважних щодо невиконання рішення не надає. Державним виконавцем виявлено майно, зареєстроване за дружиною ОСОБА_1 ОСОБА_4 16 жовтня 2023 року головним державним виконавцем відділу Тріфоновим О.Ю. винесене подання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з одним з подружжя (справа № 523/18686/23). Боржник ОСОБА_1 має закордонні паспорта та дуже часто перетинає державний кордон. Тому, державний виконавець дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_1 має достатньо коштів для пересування за кордоном України, маючи при цьому невиконані зобов`язання, то він навіть не намагається виконати, їх свідомо ухиляється від їх виконання. Суду надано копію наданого ВП № 53254958.

У письмових поясненнях суду першої інстанції боржник ОСОБА_1 просив відмовити у задоволенні подання, посилаючись на те, що він виконує вимогу державного виконавця, надавав останньому відомості щодо службових відряджень за кордон із підтверджуючими документами, на вимогу виконавця надсилав декларацію про майновий стан, періодично надсилає квитанції про сплату боргу, в липні 2023 року здійснена реалізацій корпоративних прав боржника в адвокатському об`єднанні на суму 112600 грн та борг переданий стягувачу, і оскільки він іноді виїжджає за кордон в службових цілях для закупівлі товарів для адвокатського волонтерського центру.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2023 року подання головного державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиціїТріфонова О.Ю. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_1 до виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом № 1527/2-5481/11 від 02 липня 2013 року, виданим Суворовським районним судом м. Одеси, в межах виконавчого провадження № 53254958 з урахуванням виконавчого збору та витрат по провадженню залишено без задоволення.

Не погодившись з вищевказаною ухвалою суду, стягувач - скаржник ОСОБА_2 в особі свого представника ОСОБА_3 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2023 року як незаконну і необгрунтовану та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити подання головного державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиціїТріфонова О.Ю. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 .

В обгрунтування своїх вимог зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, судом не взято до уваги те, що з 2013 року по теперішній час ОСОБА_1 мав фінансову можливість виконати в повному обсязі обов`язки, покладені рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2012 року у справі № 1527/2-5481/11. За цей період ОСОБА_1 разом з дружиною придбали трикімнатну квартиру вартістю не менше 911800,00 грн, два машиномісця загальною вартістю не менше 1,4 млн грн. Проте більше ніж за десять років ОСОБА_1 не лише не виконав своїх обов`язків щодо погашення заборгованості перед ОСОБА_2 , але й навмисно вчиняв діяння на ухилення від вказаних обов`язків, в тому числі шляхом штучного створення юридичних перешкод у примусовому стягненні заборгованості.

Також не погоджуючись з висновком суду про те, що ОСОБА_1 виїжджає за кордон у службових цілях, вказує, що ОСОБА_1 виїжджав за межі України протягом 2023 року для задоволення власних професійних інтересів як адвоката та за власні кошти.

Від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, які за своїм змістом є відзивом на апеляційну скаргу, в яких зазначає, що доводи апеляційної скарги про те, що майно його дружини є його майном є необгрунтованими, також вказує, що відрядження за кордон фінансувались за рахунок Ради адвокатів Одеської області. Зазначає, що він продовжує сплачувати борг частинами, всі обов`язки покладені державним виконавцем виконував, а тому на його думку відсутні підстави для задоволення подання державного виконавця про обмеження у праві виїзду за межі України.

В судовому засіданні 29.10.2024 Головний державний виконавець Суворовського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Тріфонов О.Ю. вважав апеляційну скаргу стягувача ОСОБА_2 такою, що підлягає задоволенню, пояснив, що ДВС не вживала заходів щодо вирішення питання про виділ частки боржника зі спільного майна подружжя через брак коштів для сплати судових витрат.

Стягувач ОСОБА_2 , боржник ОСОБА_1 , належно повідомлені про дату, час та місце розгляду справи на 03.12.2024 о 14.30 год (стягувач у відповідності до вимог ч. 5 ст. 130 ЦПК України, оскільки його повноважений представник адвокат Козлов О.О. як учасник Електронного суду повідомлений 01.11.2024, про що свідчить довідка про доставку електронного документу, ОСОБА_1 особисто отримав електронний судовий документ Судову повістку-повідомлення в електронному кабінеті 01.11.2024, про що свідчить Довідка про доставку електронного документу).

Вказане відповідно до вимог ч. 2 ст.372ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що брали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1ст.367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на виконанні у Суворовському відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження № 53254958 з виконання виконавчого листа № 1527/2-5481/11 від 02 липня 2013 року, виданого Суворовським районним судом м. Одеси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми боргу за договором позики у розмірі 632 752, 00 грн та судових витрат у розмірі 1826 гривень.

За вказаним виконавчим документом боржником є - ОСОБА_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ;

19 січня 2017 року відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" Головним державним виконавцем відділу Дараган В.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53254958, яка направлена боржнику рекомендованою заказною кореспонденцією № 6510201261160, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

19 січня 2017 року Головним державним виконавцем відділу Дараган В.О., керуючись статтею 56 Закону, була винесена постанова про арешт майна боржника.

Матеріалами виконавчого провадження № 53254958 підтверджується, що державним виконавцем в ході примусового виконання виконавчого провадження, з метою встановлення майна та коштів належних боржнику направлено запити до відповідних державних установ.

Згідно інформаційної довідки з "Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта", станом на 18 січня 2017 року, - за боржником нерухомого майна, на яке можна звернути стягнення, не зареєстровано.

Відповідно до повідомлення ПФУ від 19 січня 2017 року про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи - інформація про боржника відсутня.

Відповідно до повідомлення Державної податкової служби України від 19 січня 2017 року про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками - юридичними особами та/або фізичними особами - підприємцями - відсутні. Відповідно до повідомлення ПФУ про осіб-боржників, які отримують пенсію - інформацію по боржнику не знайдено.

Згідно довідки територіального сервісного центру за боржником рухомого майна не зареєстровано.

Згідно відповіді ДМС боржник зареєстрований за адресою вказаною у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_1 .

14 лютого 2017 року на адресу Відділу надано письмові пояснення боржника ОСОБА_1 тадекларацію про доходита майно боржника фізичної особи.

28 березня 2017 року Головним державним виконавцем відділу Дараган В.О. до Суворовського районного суду м. Одеси було подано подання про тимчасове обмеження виїзду боржнику за межі України.

03 квітня 2017 року ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси по справі № 523/4572/17 було відмовлено у задоволені подання (недоведеність обставин не виконання рішення суду).

24 травня 2019 року головним державним виконавцем відділу Дараган В.О. винесена постанова про арешт коштів боржника № 53254958 та направлена Вимога виконавця до банківських установ (банків) для виконання, у відповідь на яку надійшла наступна інформація про рахунки, відкриті на ім`я ОСОБА_1 :

- АТ «СБЕРБАНК» - рахунки відсутні; ПАТ АБ «ПІВДЕННИЙ» - рахунки відсутні; AT «Райффайзен Банк Аваль» - арешт накладено (рахунок № 2620652806/0748886100 коштів недостатньо для виконання даної постанови); ПАТ «МТБ БАНК» - рахунки відсутні; AT «ІДЕЯ БАНК» рахунки відсутні; AT «Ощадбанк» - рахунки відсутні; AT «Укрсоцбанк» - рахунки відсутні; АТ КБ «ПРИВАТБАНК» - арешт накладено, недостатньо коштів; АТ «АЛЬФА-БАНК» - рахунки відсутні; АТ «УКРСИББАНК» - рахунки відсутні;

20 червня 2019 року виходом за адресою вказаною у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_1 , боржника та майна на яке можливо звернути стягнення не виявлено. Виклик державний виконавець залишив у дверях, про що складено акт державного виконавця за участю понятих: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 під підпис;

11 вересня 2019 року на підставіст. 1071 ЦК Українита ст.18, 28, 32,52 Закону України «Про виконавче провадження»винесена платіжна вимога на примусове списання коштів із арештованого рахунку. Частково виконана вимога, списано суму у розмірі 1796,78 грн.

Інформації про виконавчі дії з кінця 2019 року по кінець 2022 року матеріали Виконавчого провадження № 53254958 не містять.

09 лютого 2023 року Головним державним виконавцем відділу Тріфоновим О.ІО., керуючисьстаттею 18 Закону України «Про виконавче провадження», винесена Вимога боржнику щодо надання підтверджень сплати боргу або/чи пояснень стосовно невиконання рішення суду, та направлена рекомендованою заказною кореспонденцією за адресою реєстрації проживання. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулось із відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою».

13 лютого 2023 року Головним державним виконавцем відділу Тріфоновим О.Ю., керуючисьстаттею 56 Закону України «Про виконавче провадження», винесена постанова про опис та арешт майна боржника, якою описані корпоративні права боржника, а саме: 48,9% статутного капіталу в АДВОКАТСЬКОМУ ОБ`ЄДНАННІ «АЛГІЗ» (код ЄДРПОУ 38847212), також винесена постанова про накладення арешту на частку учасника (засновника). В подальшому, внесено відмітку про заборону відчуження рухомого майна до Державного реєстру обтяжень рухомого майна за № 30324194.

20 лютого 2023 року за вих. № 7692 до адвокатського об`єднання «АЛГІЗ» (код ЄДРПОУ 38847212) направлено повідомлення про намір звернути стягнення на частку учасника (боржника) та про надання необхідних копії документів/фінансових звітів для визначення оцінки, у порядку Закону.

14 березня 2023 року надійшла відповідь про намір викупити частку учасника іншим засновником ОСОБА_3

10 травня 2023 року Головним державним виконавцем відділу Тріфоновим О.Ю. винесена постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 53254958 та призначено ФОП ОСОБА_7 для визначення вартості арештованих корпоративних прав боржника.

На адресу Відділу надійшов висновок експерта про визначення вартості корпоративних прав боржника (48,9 % частки засновника у АО «АЛГІЗ» код ЄДРПОУ 38847212) складає 112 600 гри. (без ПДВ).

07 червня 2023 року на адресу Відділу надійшла заява та квитанція про сплату вартості частки учасника (кошти в сумі 112600 грн. надійшли на депозитний рахунок ВДВС, які були перераховані пропорційно у порядку Закону).

13 червня 2023 року Головним державним виконавцем винесена постанова про передачу-приймання корпоративних прав (майна боржника) частки у статутному капіталі АО «Алгіз» іншому учаснику/засновнику ОСОБА_3 , для подальшого переоформлення/перереєстрації корпоративних прав;

13 червня 2023 року Головним державним виконавцем відділу Тріфоновим О.Ю. та покупцем ОСОБА_3 , в межах виконавчого провадження, складено акт приймання - передачі частки у статутному капіталі АО «АЛГІЗ», який завірений приватним нотаріусом ОМНО Журавель М.В..

Станом на час звернення заявник до суду із теперішнім поданням залишок боргу за виконавчим листом складає 530834,60 грн, залишок виконавчого збору складає 51930,58 грн.

На запит державного виконавця Головне управління ДМС України в Одеській області, повідомило, що боржник ОСОБА_1 має закордонні паспорта:

НОМЕР_2 виданий 25.04.2013 Суворовським відділом у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області;

- Серія FV № 574194 виданий 27.06.2019 ГУ ДМС в Одеській області;

На запит виконавця надійшла відповідь Державної прикордонної служби України, що боржник перетинав кордон України:

10 березня 2020 року - виїзд за межі України;

11 березня 2020 року - в`їзд до України;

26 лютого 2023 року - виїзд за межі України;

26 лютого 2023 року - в`їзд до України;

В рамках виконавчого провадження було встановлено, що боржник ОСОБА_1 з 05 вересня 2009 року знаходиться в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 . Відмітка про розірвання шлюбу відсутня.

В ході перевірки в рамках виконавчого провадження було виявлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (дружина боржника) за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на наступне нерухоме майно:

- машиномісце № НОМЕР_3 , площею 17,8 кв.м, опис: II рівень підземного паркінгу; що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 ; на підставі Акту приймання-передачі, серія та номер: б/н, виданий 20 листопада 2020 року, видавник: ТОВ «Будівельно-конструкторська фірма «СК» та ОСОБА_4 ; Договір купівлі-продажу майнових прав, б/н від 10 листопада 2020 року ТОВ «Будівельно-конструкторська фірма «СК» та ОСОБА_4 ;

- машиномісце № НОМЕР_4 , площею 17,3 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі договору дарування № 1453 від 20 жовтня 2021 року;

- квартира, загальною площею 102,8 кв.м, житловою 52,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору про майнову уступку прав, № б/н, від 10 жовтня 2019 року, видавник: ТОВ «СК «ІНВЕСТ»», ОСОБА_4 .

На вимогу виконавця від 21 червня 2023 року за вих. № 53220, ТСЦ МВС № 5152 повідомило, що за ОСОБА_4 станом на 07 липня 2023 року зареєстровані наступні транспортні засоби:

Автомобіль VOLKWAGEN ID.4, 2022 року випуску;

Автомобіль NISSAN LEAF, 2013 року випуску;

На оновлений запит виконавця надійшла відповідь Державної прикордонної служби України, що боржник перетинав кордон України:

04 червня 2023 року - виїзд за межі України;

04 червня 2023 року - в`їзд до України;

22 червня 2023 року - виїзд за межі України;

25 червня 2023 року - в`їзд до України;

18 липня 2023 року - виїзд за межі України;

18 липня 2023 року - в`їзд до України.

21 серпня 2023 року Головним державним виконавцем відділу Тріфоновим О.Ю. з метою встановлення користування спільним майном подружжя - а саме боржником, до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху ОМР направлена вимога про надання інформації стосовно порушень правил парковки та складання постанов про накладення адміністративних штрафів.

21 серпня 2023 року Головним державним виконавцем відділу Тріфоновим О.Ю. з метою деталізації та способу перетинання кордону України до Державної прикордонної служби України була направлена Вимога щодо надання інформації.

На вимогу виконавця згідно відповіді Державної прикордонної служби України виявлено, що боржник перетинає кордон України на автомобільному засобі VOLKWAGEN ID.4 д/п ВН3787 ZA.

06 вересня 2023 року Головним державним виконавцем відділу Тріфоновим О.Ю., керуючисьстаттею 18 Закону України «Про виконавче провадження», направлена Вимога боржнику за адресою реєстрації/місця проживання дружини: АДРЕСА_2 , із попередженням «У разі ігнорування даної вимоги виконавця, в подальшому будуть вживатись подальші примусові дії в тому числі, надсиланням відповідного подання про тимчасову заборону виїзду за кордон України до виконання зобов`язань за виконавчим документом, та виконавець змушений буде звертатись до суду про примусове входження до житла ( АДРЕСА_2 ) (з метою перевірки та здійснення опису та арешту ліквідного майна для погашення боргу), про що боржника буде повідомлено у порядку встановленому Законом»). Вимога направлена рекомендованою заказною кореспонденцією із повідомленням про вручення № 0600044413709.

08 вересня 2023 року з метою встановлення актуальної інформації за квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 державним виконавцем було виявлено, що дружина боржника ОСОБА_4 продала квартиру громадянці ОСОБА_8 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 26 червня 2017 року.

11 вересня 2023 року ОСОБА_1 вимогу від 06 вересня 2023 року отримав особисто.

11 вересня 2023 року (о 12.30 год) виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_2 , двері на стук не відчиняли. Зі слів охорони будинку та слів конс`єржа, дійсно боржник разом із дружиною та дітьми проживає за даною адресою, перевірити майновий стан боржника не вдалось можливим, охорона та конс`єржка відмовились від передачі Виклику боржнику, виклик виконавцем залишений у дверях квартири АДРЕСА_4 , про що складено акт державного виконавця.

12 вересня 2023 року в кабінеті № 3 в приміщені Суворовського ВДВС у м. Одесі головним державним виконавцем відділу Тріфоновим О.Ю. складений акт державного виконавця про неявку боржнику за викликом (від 11 вересня 2023 року за вих. № 93771) до Відділу ДВС щодо виконання/невиконання вимог виконавчого документа.

18 вересня 2023 року боржник з`явився та ознайомився із матеріалами виконавчого провадження, про що є відповідна відмітка.

20 вересня 2023 року боржник надіслав заяву про ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження № 53254958, та надав пояснення, додав квитанцію на суму 1000,00 грн (платник: ОСОБА_9 , сплата за ВП № 53254958 за ОСОБА_1 ).

16 жовтня 2023 року Головним державним виконавцем відділу Тріфоновим О.Ю., керуючись статтями10,18,53 Закону України «Про виконавче провадження», статті 443 ЦК України винесене подання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з одним з подружжя та направлено до Суворовського районного суду для розгляду.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, повний доступ до якого може використовуватися суддею, безпосередньо для здійснення правосуддя, згідно рішення РСУ № 55 від 25 листопада 2021 року " Про використання суддями ЄДРСР у режимі повного доступу", ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2023 року - подання державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Тріфонова О.Ю. про визначення частки майна боржника у спільній сумісній власності - залишено без розгляду. Роз`яснено державному виконавцю його право на звернення до суду в загальному порядку, зокрема із позовною заявою.

07 листопада 2023 року на депозитний рахунок виконавчої служби від ОСОБА_1 надійшли кошти в сумі 1000,00 грн, які перераховані за належністю.

Відмовляючи у задоволенні подання головного державного виконавця, суд першої інстанції виходив із того, що державний виконавець не надав належних та допустимих доказів в підтвердження ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом № 1527/2-5481/11 від 02 липня 2013 року.

Переглядаючи вказану ухвалу за доводами апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Статтею 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за виняткомобмежень,які встановлюються законом.

Відповідно до частин 1 та 3статті 441 ЦПКУкраїни тимчасовеобмеженняфізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасовеобмеженняу праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Відповідно до пункту 19 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасовогообмеженняу праві виїзду боржника або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язання за рішенням.

Під ухиленням від виконання зобов`язання варто розуміти такі дії чи бездіяльність з боку боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним рішення суду, за наявності при цьому можливостей вчинити дії в порядку його виконання та за відсутності об`єктивних обставин, які перешкоджають виконанню.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», (далі - Закон №3857-XII), громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в`їхати в Україну.

Право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів (пункт 5 частини 1 статті 6 Закону №3857-XII).

Передбачені у законіобмеженняє заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов`язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.

Тимчасовеобмеженняборжника в праві виїзду за межі України є винятковим заходомобмеженняособистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

Аналогічних правові висновки викладені у постанові Верховного суду від 28 жовтня 2020 року у справі №331/8536/17.

У справі «Гочев проти Болгарії (Gochev v.Bulgaria)» (рішення від 26 листопада 2009 року, заява №34383/03) Європейський суд визначив загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що такеобмеженнямає відповідати одразу трьом критеріям, а саме ґрунтуватися на законі; переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції; та знаходитися у справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).

Статтею 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи зі своєю власною.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодніобмеження,крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, після відкриття виконавчого провадження № 53254958 боржник ОСОБА_1 перетинав кордон 5 разів на нетривалий строк: 10 березня 2020 року (на 1 добу), 26 лютого 2023 року (повернення того ж дня), 04 червня 2023 року (повернення того ж дня), 22 червня 2023 року (виїзд на три доби), 18 липня 2023 року (повернення того ж дня).

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 перетинав кордон з метою ухилення від виконання судового рішення, а не з інших причин, на які посилається сам боржник і що узгоджується із термінами його виїзду та документами про мету його виїзду за кордон.

За таких обставин відповідні твердження скаржника, що саме обмеження боржника у праві виїзду на межі України буде сприяти належному виконанню ним рішення, а самі виїзди викликані ухиленням від виконання покладених на ОСОБА_1 обов`язків, є припущенням та не підтверджені належними доказами.

Наведеного не спростовують твердження заявника про те, що боржник мав можливість виконати рішення суду, оскільки його дружиною набувалося нерухоме майно у власність, зокрема, і шляхом відчуження самим боржником на користь дружини.

Щодо набуття дружиною боржника двох машиномісць за адресою: АДРЕСА_3 , то машиномісце № НОМЕР_4 придбано за договором дарування від 11.10.2021, і дійсність вказаного правочину не спростована (а.с. 95 т. 1).

Натомість, твердження скаржника про те, що після скасування заходів забезпечення позову було знято арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , який був накладений ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 07.10.2011 у справі № 1527/2-5481/11 на забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу, через повідомлену банком інформацію, що станом на 15 жовтня 2015 року заборгованість ОСОБА_1 по кредиту становить 40917,39 доларів США, після чого 29.01.2017 ОСОБА_10 подарував квартиру своїй дружині, то таке не підтверджено належними доказами, оскільки з наданої заявником Інформаційної довідки вбачається лише обтяження щодо вказаного майна.

Крім того, сам заявник посилається на укладення подружжям Семенових 05.03.2020 шлюбного договору, згідно з яким все набуте у шлюбі майно належить тому з подружжя, на чиє ім`я воно придбане чи зареєстроване. Презумпція правомірності такого правочину презюмується в силу вимог ст. 204 ЦК України. Недійсним він не визнавався.

За таких обставин посилання у скарзі на укладення дружиною боржника на своє ім`я 15.03.2020 інвестиційного договору ґрунтується на умовах укладеного шлюбного договору, як і придбання нею 24.03.2021 у власність машиномісця № НОМЕР_3 , та свідчить про статус набутого майна як особистого, а не спільного сумісного майна подружжя.

Аналіз набуття дружиною боржника у власність квартири на підставі профінансованого будівництва з огляду на можливу його фраудаторність наразі у зв`язку із можливістю встановити обмеження боржнику щодо виїзду його за межі України не ґрунтується на змісті шлюбного договору, який не скасований, не визнаний недійсним у встановленому законом порядку.

Отримання ОСОБА_1 гонорару за здійснення своєї професійної діяльності, на що також посилається заявник, не підтверджено доказами.

У відповідності до вимогст. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене із додержанням вимог закону і не може бути скасоване з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. 367, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі свого представника ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає.

Дата складення повного тексту постанови 03 грудня 2024 року.

Головуючий М.В. Назарова

Судді: О.Ю. Карташов

Ю.П. Лозко