Рішення

від 03.12.2024 по справі 494/1834/24

БЕРЕЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Березівський районний суд Одеської області

03.12.2024

Справа № 494/1834/24

Провадження № 2/494/723/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2024 року м.Березівка

Березівський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді Панчишина А.Ю.

при секретарі Станілевич А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Березівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача, ОСОБА_4 . Позивач та його сестра, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є єдиними спадкоємцями померлої, інших спадкоємців за заповітом чи за законом немає.

Після смерті матері позивача відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок та дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які ОСОБА_4 заповіла по заповіту своїм дітям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Представник позивача зазначає, що земельну ділянку та житловий будинок мати заповіла сестрі позивача, ОСОБА_3 , яка завела спадкову справу після смерті матері в Суворовській державній нотаріальній конторі у місті Одеса, номер спадкової справи 145Б/2022. На даний час сестра ОСОБА_2 повністю оформила свою частину спадщини за заповітом. На іншу земельну ділянку площею 5,0533 га, кадастровий номер 512128000:01:001:0481, яка розташована на території Заводівської сільської ради Березівського району Одеської області, якою померла володіла на підставі свідоцтва про право на спадщину серія НАА 146331, мати, ОСОБА_4 , оформила заповіт на свого сина, ОСОБА_2 .

Після звернення до нотаріуса Суворовської державної нотаріальної контори міста Одеса, довіреною позивачем особою, ОСОБА_5 , позивачу було повідомлено, що він пропустив термін для подачі заяви про прийняття спадщини і цей термін можливо продовжити лише в судовому порядку.

У встановлений законом шестимісячний строк позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв`язку із його перебуванням на території іншої країни. Представник позивача зазначає, що з 24 вересня 2020 року позивач виїхав на постійне місце проживання та роботи до Польщі. З метою отримання права на постійне проживання на території вищезазначеної країни він повинен був не покидати територію Республіки Польщі протягом 3 років поспіль. Приїхати на похорон до матері я він теж не зміг, але фінансово підтримав свою родину. Після смерті матері, його дружина та діти також виїхали на постійне місце проживання до Республіки Польща.

Враховуючи наведене, представник позивача просить визначити позивачу додатковий строк для подачі до Суворовської державної нотаріальної контори у місті Одеса заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

У судовому засіданні 26.11.2024 року представник позивача позовну заяву підтримала в повному обсязі та просила її задовольнити. 03.12.2024 року подала до суду заяву, в якій просила розглядати справу цього ж дня без її присутності.

Представник відповідача Раухівської елищної ради в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про судовий розгляд.

Відповідач ОСОБА_3 21.10.2024 року подала до суду заяву в якій зазначила, що позовні вимоги визнає повністю та просить розглянути справу без її присутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , що вбачається з копії паспорта НОМЕР_1 .

Батьками ОСОБА_2 являються ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , що вбачається з копії свідоцтва про народження НОМЕР_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача, ОСОБА_4 , про що 09 грудня 2021 року складено відповідний актовий запис № 641 та видане свідоцтво про смерть НОМЕР_3 Березівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок та дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які ОСОБА_4 заповіла своїм дітям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що вбачається з копії спадкової справи 145б/2022, заведеною Суворовської державною нотаріальною конторою, після смерті ОСОБА_4 та на запит суду наданої в розпорядження суду нотаріальною конторою.

Земельну ділянку та житловий будинок ОСОБА_4 заповіла сестрі позивача, ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину 15.08.2023 року за заповітом, що вбачається з свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого в реєстрі за № 2-218.

На земельну ділянку площею 5,0533 га, кадастровий номер 512128000:01:001:0481, яка розташована на території Заводівської сільської ради Березівського району Одеської області, якою ОСОБА_4 володіла на підставі Свідоцтва про право на спадщину серія НАА 146331, ОСОБА_4 , оформила заповіт на свого сина, ОСОБА_2 , посвідченого секретарем виконавчого комітету Заводівської сільської ради Березівського району Одеської області 22.04.2015 року.

Позивач ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_5 25.09.2024 року звернувся до Суворовської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 (а.с.60-64 спадкової справи)

Згідно відповіді №2539/02-14 від 25 вересня 2024 року Суворовської державної нотаріальної контори у місті Одеса вбачається, що заява ОСОБА_2 про прийняття спадщини ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшла до Суворовської державної нотаріальної контори 25 вересня 2024 року після спливу встановленого шестимісячного строку. Запропоновано ОСОБА_2 звернутися до відповідного суду для вирішення питання продовження строку, достатнього для прийняття ним спадщини, або встановлення факту прийняття спадщини. (а.с. 65 спадкової справи).

Згідно доводів представника позивача, у встановлений законом шестимісячний строк позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв`язку із його перебуванням на території іншої країни. Представник позивача зазначає, що з 24 вересня 2020 року позивач виїхав на постійне місце проживання та роботи до Республіки Польщі. З метою отримання права на постійне проживання на території вищезазначеної країни він повинен був не покидати територію вказаної держави протягом три років поспіль.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті1220,1222,1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1ст. 1269 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст.1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 постанови Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3ст. 1272 ЦК. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Враховуючи викладене, правила ч. 3ст. 1272 ЦК Україниможуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку.

У постанові Верховного Суду від 17 грудня 2021 року у справі №369/6254/19-ц зазначено, що оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Слід зазначити, що діючим законодавством для громадян України, які перебувають за кордоном, встановлений спеціальний порядок подання заяви про прийняття спадщини, який передбачає кілька альтернативних варіантів оформлення та подання вказаної заяви.

Так, спеціальний механізм подання заяви про прийняття спадщини через консульські установи України встановлений Наказом Міністерстваюстиції України та Міністерства закордонних справ України від 27.12.2004 №142/5/310 "Про затвердження Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України".

За зверненням громадянина України консул (або уповноважений секретар із консульських питань) засвідчує справжність підпису на заяві про прийняття спадщини, проставляє на заяві свій підпис та гербову печатку, після чого спадкоємець повинен направити заяву в Україну засобами міжнародного поштового зв`язку. Таким чином, громадянам України немає необхідності виїжджати з країни свого постійного проживання та повертатися в Україну для прийняття спадщини (підпункт 3.13 Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України та пункт 3.23 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства України від 22.02.2012 №296/5). Крім цього, пунктом 3.5. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено, якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса.

У екстрених випадках, коли існує ризик пропущення строку для прийняття спадщини, спадкоємець має право направити нотаріусу за місцем відкриття спадщини електронне повідомлення (аналог телеграми), в якому вказати про прийняття спадщини (пункт 2.1. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України). Таким чином, законодавство України передбачає альтернативні варіанти процедури прийняття спадщини, що спрощує процес реалізації прав спадкоємців.

Враховуючи наведене, факт проживання позивача ОСОБА_2 за межами України на момент відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку (з 07.12.2021 по 07.06.2022 року) сам по собі не свідчить про наявність об`єктивних, непереробних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки перебування позивача поза межами України не позбавило його можливості направити заяву про прийняття спадщини поштою. Доказів перебування позивача на території Республіки Польща протягом трьох років не подано, копія закордонного паспорту, долученого його представником до позовної заяви, про це не свідчить. Пропущений строк становить більше двох років. Заява про прийняття спадщини через представника позивача надійшла з запізненням, після спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини, що стало підставою для відмови нотаріуса.

Таким чином, на час звернення до суду із вказаним позовом позивач пропустив строк для прийняття спадщини.

Відповідно дост.12ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Особа може відмовитися від свого майнового права.

В ч. 1ст.13ЦК України передбачено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Недотримання позивачем нормативно встановленого строку прийняття спадщини призвело до припинення права на спадкування.

Безпідставне надання додаткового строку на прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елементу верховенства права та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а в разі відсутності таких спадкоємців в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою (Постанова ВП ВС (14-50цс 24).

Відповідно до ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 81 цього Кодексуі несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Встановивши, що підстави, на які посилається позивач, не є об`єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Якщо у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, він не скористався правом на прийняття спадщини, то немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 520/10377/17, провадження № 61-48230св18, від 11 серпня 2021 року у справі № 720/1079/19, провадження № 61-14663св20, від 22 січня 2020 року у справі № 592/18695/18, провадження № 61-13558св19).

Керуючись ст.ст.12,13,18,76,81,89,263-265 ЦПК України,

ст.ст.12,13,1220,1222,1272,ЦК Українисуд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Панчишин А.Ю.