Рішення

від 05.12.2024 по справі 502/1885/24

КІЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 502/1885/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Березнікова О.В.,

за участю секретаря судового засідання Нанєвої А.В.,

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина на нерухоме майно, зокрема на 1/2 частку земельної ділянки площею 3,2143 га, в межах згідно з планом, кадастровий номер 5122380800:01:001:1108, яка знаходиться на території Десантненської сільської ради Кілійського району Одеської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказує, що вона спадщину після смерті чоловіка прийняла, інші спадкоємці відсутні, проте у зв`язку з відсутністю державної реєстрації земельної ділянки, позивачка позбавлена права оформити спадщину в нотаріальному порядку, з чим звернулася до суду.

Просить суд визнати занею правовласності навказану земельнуділянкув порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка в судове засідання не з`явилася, просила про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, надали заяву про проведення розгляду справи без участі представника.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.3ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина 3статті 12ЦПК України регламентує, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як зазначено в ч.1ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть та свідоцтвом про шлюб.

Після смерті чоловіка відкрилася спадщина на нерухоме майно, зокрема на зокрема на 1/2 частку земельної ділянки площею 3,2143 га, в межах згідно з планом, кадастровий номер 5122380800:01:001:1108, яка знаходиться на території Десантненської сільської ради Кілійського району Одеської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 21.05.2021, зареєстрованого в реєстрі за №468, право власності за померлим зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер запису про право власності:42078708.

З довідки Віилківської міської ради від 25.06.2024 №220/10-07 вбачається, що зі спадкодавцем ОСОБА_2 на день його смерті проживали та були зареєстровані його мати ОСОБА_3 , та брат ОСОБА_4 ..

До позову позивачкою в обґрунтування прийняття нею спадщини було долучено заяву від її імені датованої 14.06.2024 про прийняття спадщини, підпис якої засвідченоо приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрованої в реєстрі за №935, та заява про відмову від спадщини від матері спадкодавця ОСОБА_3 від 26.06.2024, підпис якої засвідчено старостою виконкому Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, зареєстровано в реєстрі за №1-7.

В процесі розгляду справи ухвалою Кілійського районного суду Одеської області було витребувано спадкову справу з Ренійської ДНК після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ренійською ДНК на зазначену ухвалу було надано інформаційні довідки зі Спадкового реєстру від 07.10.2024, відповідно до яких встановлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилася.

Відмовляючи у задоволенні позову суд виходить з наступного обґрунтування.

У позові позивачка вказала, що вона спадщину після смерті чоловіка прийняла, про що надала заяву про прийняття спадщини, підпис якої засвідченоо приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрованої в реєстрі за №935.

Відповідно до ч.1 ст. 12669 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Підпункт 2.1 пункту 2 глави 10 розділу IIПорядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, визначено, що спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми), що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, зокрема заяви про прийняття спадщини.

Отже, при наявності вказаної заяви позивачки про прийняття спадщини після чоловіка, нотаріус мав би відкрити спадкову справу.

Проте надані суду інформаційні довідки зі Спадкового реєстру щодо заведення спадкової справи, видачі свідоцтва про право на спадщину, наявності заповіту, спростують наявність спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також, у позові позивачка вказує, що при зверненні до нотаріальної контори для оформлення спадщини, їй було відмовлено у цьому, оскільки відсутня належна реєстрація спадкового майна, що в свою черг спростовуються наявними матеріалами справи, а саме свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 21.05.2021, зареєстрованого в реєстрі за №468, та право власності за померлим зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер запису про право власності:42078708.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначив, що вирішуючи питання про те, чи підлягають розгляду судом справи про право на спадкування без попереднього звернення особи до нотаріальної контори для оформлення права на спадщину та відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, судам потрібно враховувати наступне.

Главою 86ЦК, а також спеціальним законодавством, зокрема,Законом України "Про нотаріат", підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів. Це знайшло також підтвердження у п. 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7"Про судову практику в справах про спадкування" (далі - ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7).

Таким чином, у разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові.

Матеріали справи не містять такої відмови нотаріуса.

Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України у п.3 Глави 7 Розділу 1 визначено, що документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов`язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса. У разі коли державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та об`єкт нерухомого майна проведено без видачі документа, що посвідчує таке право або у зв`язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, нотаріальна дія щодо такого майна вчиняється на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього. Така інформація долучається до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса.

З наведеного слід дійти висновку, що у разі наявності відповідної інформації про право особи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, нотаріальна дія щодо спадщини у вигляді земельної ділянки проводиться без правовстановлюючого документа, проте, враховуючи ту обставину, що правовстановлюючим документом, який посвідчує право власності спадкодавця на земельну ділянку є свідоцтво про право на спадщину, у даному випадку у позивачки наявні всі підстави для нотаріального оформлення спадщини у разі, якщо нотаріусом буде встановлено прийняття нею спадщини.

При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати:

- місце відкриття спадщини;

- коло спадкоємців, які прийняли спадщину;

- законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини у випадку, якщо спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року або ж спадкодавець проживав в іншій державі, спадкоємець є іноземним громадянином та проживає в іншій державі, а спадкове майно знаходиться на території України.

Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

З наявних матеріалів справи встановлено спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме його мати ОСОБА_3 , яка спадщину прийняла в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України (Довідка органу місцевого самоврядування), проте, якщо рахувати її заяву про відмову від спадщини відмовилася від неї, та дружина спадкодавця з урахуванням її заяви про прийняття спадщини.

Проте суд наголошує, що а ні за першою заявою про прийняття спадщини, а ні за другою про відмову від спадщини, спадкова справа не була заведена.

При розгляді справи, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19.

За наведених вище обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки право позивачки щодо оформлення спадщини в нотаріальному порядку жодним чином не порушено.

Керуючись ст.ст ст.ст.6-13,81,133,141,247,258,259,263,264,265,279,280-283,354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Березніков