Рішення

від 21.11.2024 по справі 505/841/24

КОТОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/841/24

Провадження № 2/505/1585/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.11.2024 Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Івінського О.О.

секретаря судового засіданням - Мароли К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Подільську Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Подільської міської ради Подільського району Одеської області про визнання договору купівлі-продажу таким, що відбувся та визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 29 лютого 2024 року звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , Подільської міської ради Подільського району Одеської області, та з урахуванням уточнених позовних вимог, просить визнати дійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель, разомз двомаземельними ділянками,що знаходятьсяза адресою: АДРЕСА_1 ,укладений вусній форміу виглядірозписки від17.06.2023між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (покупець)та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (продавець),згідно зяким ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купила нежитлові будівлі, разом з двома земельними ділянками, розташованими за адресою АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на нежитлові будівлі, літ. «П1, Р1» загальною площею 188,9 кв. м., гараж літ «Ш» площею забудови 144,3 кв. м, нежитлова будівля літ. «Т1» площею забудови 53,4 кв. м, нежитлова будівля літ. «Ф» площею забудови 93,0 кв. м, огорожа - № 1, 2, 3, І вимощення, та на земельні ділянки: з кадастровим номером 5111200000:02:007:0006 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, загальною площею 0,1000 га, розташована за адресою АДРЕСА_1 ; з кадастровим номером 5111200000:02:007:0005 для ведення індивідуального садівництва, загальною площею 0,1045 га, розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Свої вимогимотивувала тим,що вонауклала письмовуугоду з ОСОБА_2 про те,що вонапридбала,а ОСОБА_2 продав їйза 150000,00тисяч гривеньнежитлові будівлі,які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 188,9 кв.м. та земельних ділянок: з кадастровим номером 5111200000:02:007:0006 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, та з кадастровим номером 5111200000:02:007:0005 для ведення індивідуального садівництва та останній зобов`язався оформити цю угоду в нотаріальному порядку. Однак станом на сьогодні, відповідач відмовляється оформити цю угоду в нотаріальному порядку, стверджуючи при цьому, що він свої нежитлові будівлі, продав позивачу, чим на його думку виконав свої зобов`язання в повному обсязі, та йти до нотаріуса немає необхідності, що призвело до неможливості оформлення вищевказаної угоди в нотаріальному порядку, тому він вимушений звернутися до суду з вищезазначеним позовом. Крім того, у 2023 році ОСОБА_3 реконструювала нежитлові будівлі, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 188,9 кв.м. Проте, у зв`язку з тим, що порядок прийняття в експлуатацію об`єктів містобудування, які підпадають під категорію самочинного будівництва, не врегульований, єдиним способом захисту прав є судовий захист, і у разі задоволення позову необхідно звернутися до управління ДАБК для прийняття їх в експлуатацію. Зазначає, що згідно технічного паспорту, виготовленого 08 лютого 2024 року на нежитлову будівлю, та довідки № 62 від 14.02.2024, виданої КП «ІНЕНТАРИЗАТОР» не було порушено Державних санітарних, протипожежних та будівельних норм і правил, а також прав інших осіб, власників суміжних земельних ділянок, тому вважаю, що вирішення питання визнання права власності в судовому порядку є крайньою мірою захисту права власності за відсутності інших можливих заходів захисту речових прав на нерухоме майно та не порушення при цьому прав інших осіб.

Позивач у судове засідання не з`явилася, надала заяву, згідно якої підтримала позовні вимоги, справу просив розглянути за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, надав заяву в якій вказав, що позовні вимоги визнає та просить розгляд справи проводити за його відсутності.

Представник відповідача Подільської міської ради Подільського району Одеської області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов або заяв про розгляд справи у його відсутність не надавав.

Дослідивши обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до пункту 1 частини 2 стаття 16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Відповідно ст.177ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно ст.190ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Відповідно до ст. 363 ЦК України, частка у праві спільної часткової власності переходить до набувача за договором з моменту укладання договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін.

Згідно ч. 1 ст.368ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 належать складські будівлі, які знаходяться в АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу складських будівель посвідченим приватним нотаріусом Котовського міського нотаріального округу Одеської області Крисюк Л.В. від 19 вересня 2002 року, зареєстровано в реєстрі за № 1852.

Крім того, ОСОБА_2 належать: земельна ділянка з кадастровим номером 5111200000:02:007:0006, для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, загальною площею 0,1000 га, розташована за адресою АДРЕСА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 946092 від 23 липня 2007 року; земельна ділянка з кадастровим номером 5111200000:02:007:0005, для ведення індивідуального садівництва, загальною площею 0,1045 га, розташована за адресою АДРЕСА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 946093 від 14 серпня 2007 року.

17червня 2023року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (покупець),уклала письмовуугоду з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (продавець)про те,що вонапридбала,а ОСОБА_2 продав їйза 150000,00грн.нежитлові будівлі,які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 188,9 кв.м. разом з двома земельними ділянками, розташованими за адресою АДРЕСА_1 , та останній зобов`язався оформити цю угоду в нотаріальному порядку, що підтверджується розпискою від 17 червня 2023 року.

Крім того, у 2023 році ОСОБА_1 реконструювала нежитлові будівлі, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 188,9 кв. м., що підтверджується довідкою КП «Інвентаризатор» за № 62 від 14.02.2024, відповідно до якої встановлено, за результатами проведеного обстеження об`єкта нежитлових будівель літ. «П1, Р1, Ш, Т1, Ф» по АДРЕСА_1 , стан несучих та огороджувальних конструкцій оцінюється як придатний до нормальної експлуатації та відповідає вимогам ДБН, та придатна для використання в якості нежитлових будівель.

Згідно технічного паспорту на громадський будинок з господарчими (допоміжними) будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який виготовлений КП «Інвентаризатор» станом на 08 лютого 2024 року, за замовником значиться нежитлова будівля під літ. «П1, Р1», гараж літ. «Ш», будівля складу «Т1», будівля складу «Ф», огорожа № 1,2,3, вимощення І, загальною площею 188,9 кв.м.

Таким чином, позивач позбавлена можливості здійснити державну реєстрацію нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , придбаної за укладеним договором купівлі-продажу, оскільки договір купівлі-продажу не складено у формі, передбаченої чинним законодавством, а саме його нотаріальне посвідчення.

Відповідно звіту про оцінку майна СПД ОСОБА_4 від 12.03.2024, оціночна вартість нежитлової будівлі загальною площею 188,9 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 12 березня 2024 року становить 142 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частина 1 ст. 317 ЦК України передбачає, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України унормовано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Статтею 663 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Зобов`язання припиняється, проведеним належним чином (частина перша статті 599 ЦК України).

Судом встановлено, що при вчиненні договору купівлі-продажу домоволодіння дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов`язків, перехід права власності відбувся, сторони договору мали необхідний обсяг цивільної дієздатності та вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі-продажу домоволодіння. Отже, правочин був реальним і вчинений у формі, дозволенній чинним законодавством України на момент його вчинення.

З огляду на викладене, оскільки сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу та така домовленість підтверджується письмовими доказами, повністю виконали умови угоди, яку не було нотаріально посвідчено, є підстави для визнання договору купівлі-продажу, оформленого відповідно до розписки, дійсним, тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Крім того, згідно ст. 375 ЦК України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Згідно з частиною 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Водночас за частиною 3 ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Пленум Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 12 Постанови від ЗО березня 2012 року № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», роз`яснив, що у справах, пов`язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК України). Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга ст. 375 ЦК України), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п`ята ст. 376 ЦК України). При цьому вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно реконструйоване нерухоме майно, суди зобов`язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними,

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про основи містобудування», спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства.

Позасудова процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та перелік документів, необхідних для її проведення, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За таких обставин я з об`єктивних причин позбавлена можливості захистити своє право власності на майно у встановленому досудовому порядку.

Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

З огляду на вказані фундаментальні права і гарантії, серед яких основоположним є право приватної власності, які гарантуються кожній особі як основним законом України так І міжнародним нормативним актом, суд зобов`язаний належним чином перевіряти докази, що надані позивачем в обґрунтування його права власності, та сприяти захисту такого права.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право власності в України повинно спиратися на певний титул (правовстановлюючий документ), для того, щоб бути доведеним перед іншими особами.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи,що ОСОБА_1 є користувачемземельної ділянкина якійрозташовані самовільнореконструйованінежитлові будівлі, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 188,9 кв.м., та не порушує права інших осіб, тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 141, 263, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель, разомз двомаземельними ділянками,що знаходятьсяза адресою: АДРЕСА_1 ,укладений вусній форміу виглядірозписки від17.06.2023між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (покупець)та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (продавець),згідно зяким ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купила нежитлові будівлі, разом з двома земельними ділянками, розташованими за адресою АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , право приватної власності на нежитлові будівлі, літ. «П1, Р1» загальною площею 188,9 кв. м., гараж літ «Ш» площею забудови 144,3 кв. м, нежитлова будівля літ. «Т1» площею забудови 53,4 кв. м, нежитлова будівля літ. «Ф» площею забудови 93,0 кв. м, огорожа - № 1, 2, 3, І вимощення, та на земельні ділянки: з кадастровим номером 5111200000:02:007:0006 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, загальною площею 0,1000 га, розташована за адресою АДРЕСА_1 ; з кадастровим номером 5111200000:02:007:0005 для ведення індивідуального садівництва, загальною площею 0,1045 га, розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Суддя О.О. Івінський

Повне судове рішення складено 21 листопада 2024 року.