Ухвала
від 30.11.2024 по справі 201/15106/24
ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/15106/24

Провадження №1-кс/201/5342/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2024 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 42023040000000224, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2023 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Дніпропетровська, громадянину України, який має неповну середню освіту, має тяжку хронічну хворобу, не працює, не одружений, має на утриманні тяжко хворого брата, зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 (в редакції Закону № 770-VІІІ від 10.11.2015) КК України,

В судовому засіданні приймали участь:

- прокурор ОСОБА_4

- підозрюваний ОСОБА_5

- захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад клопотання.

Слідчим відділом № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023040000000224, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2023 року, в якому ОСОБА_5 28.11.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 (в редакції Закону № 770-VІІІ від 10.11.2015) КК України.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри і ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просив застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави.

Позиції учасників.

Прокурор клопотання підтримав з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити.

Захисники, вважаючи підозру необґрунтованою і ризики недоведеними, посилаючись на підписання клопотання неуповноваженою особою, на відсутність претензій з боку потерпілих ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , просили у задоволенні клопотання відмовити.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав своїх захисників.

Встановлені слідчим суддею обставини.

Слідчим відділом ВП №2 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42023040000000224 від 03.04.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 206-2, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 (в редакції Закону №770-VIII від 10.11.2015), ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні забезпечується Дніпропетровською обласною прокуратурою.

Під час досудового розслідування встановлено, що в кінці 2016 року, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, але не раніше 05.11.2016, після смерті свого батька ОСОБА_11 , у ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (чоловік дочки ОСОБА_11 . ОСОБА_14 ) виник злочинний умисел, направлений на протиправне заволодіння майном ТОВ Завод «Спецлит`є» (код ЄДРПОУ 30797327), шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів, вчинених службовою особою з використанням службового становища, а також подальшої легалізації майна підприємства, з метою його протиправного використання та отримання незаконного прибутку.

Для реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_12 та ОСОБА_13 вирішив залучити до злочинної діяльності ОСОБА_15 , який повинен був забезпечити надання правової та «силової» допомоги ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у заволодінні майном ТОВ Завод «Спецлит`є».

В свою чергу, ОСОБА_15 разом із ОСОБА_12 та ОСОБА_13 розробили злочинний план по так званому «рейдерському захопленню» ТОВ Завод «Спецлит`є», для реалізації якого вирішили створити злочинну організацію, учасники якої розподілили між собою ролі та взяли на себе виконання певних функцій задля досягнення спільної мети, що полягала у наступному.

Так, засновниками ТОВ Завод «Спецлит`є» були ОСОБА_11 , який володів 51% статутного капіталу, ОСОБА_9 володів 30 % статутного капіталу, та ОСОБА_10 володів 19 % статутного капіталу, при цьому фактично ОСОБА_11 , як основний засновник, займався фінансовими питаннями та контролював реалізацію виготовлених товарів, особисто спілкувався із клієнтами; директор ТОВ Завод «Спецлит`є» ОСОБА_16 був підпорядкованим співробітником та відповідальним за організаційно-господарські процеси; ОСОБА_9 був головним інженером прокатного цеху розміщеного по АДРЕСА_2 , та ОСОБА_10 здійснював діяльність головного інженера в орендованому приміщенні Ігренського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№133), був відповідальний за збирання готових деталей.

Комерційним директором на ТОВ Завод «Спецлит`є» був син ОСОБА_11 ОСОБА_12 , також ОСОБА_11 мав доньку ОСОБА_14 , заміжню за ОСОБА_13 .

Основним видом господарської діяльності ТОВ Завод «Спецлит`є» було виготовлення та реалізація виробів із міді для промислових потреб, для цього підприємство використовувало виробничі приміщення за адресою: АДРЕСА_3 та відповідне обладнання, що придбані підприємством в минулі роки, а саме: пресувальне обладнання; оптичний емісійний спектрометр JВ-750, екструдер для міді безперервної дії МFСССЕ 400, верстат для зняття броні і ізоляції для кабелів СБІК+С.

Станом на кінець 2016 року згідно діючого законодавства спадкоємці корпоративних прав могли стати засновниками товариства виключно за погодження загальних зборів товариства, тобто з відома інших засновників (учасників) такого товариства, та тільки з лютого 2018 року спадкоємці отримали право на вступ до товариства з обмеженою відповідальністю без згоди інших учасників (засновників) товариства.

Знаючі про вказані обмеження, ОСОБА_12 разом із ОСОБА_15 та декількома на теперішній час невстановленими особами, приблизно у березні 2017 року, завітали до офісу, що розташований у прокатному цеху по АДРЕСА_2 , та дали зрозуміти ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , що ОСОБА_12 тепер співпрацює з ОСОБА_15 , і також зазначив, що він тепер буде виконувати функції батька.

Надалі, ОСОБА_15 , у невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, але не пізніше березня 2017 року, запросив ОСОБА_10 та ОСОБА_9 на зустріч, під час якої зазначив, що вони повинні віддати 49% статутного капіталу ТОВ Завод «Спецлит`є» ОСОБА_12 , на що потерпілі не погодились.

Враховуючі вказані вище обставини, що відбулись після смерті ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , дізнавшись також про фінансові проблеми у господарській діяльності товариства, а також висунуту вимогу від ОСОБА_12 та ОСОБА_15 безпідставно віддати частки у статутному капіталі підприємства, розуміючи що їх підприємство може стати предметом злочинного посягання та «рейдерського захоплення», з метою забезпечення безпеки підприємству та його майну, у липні 2017 року вирішили заснувати нове товариство ТОВ «ДП Спецлит`є» (код ЄДРПОУ 41487153) із наступним розподілом статутного капіталу: ОСОБА_9 25%, ОСОБА_10 25%, та ТОВ Завод «Спецлит`є» 50%, в результаті чого ОСОБА_9 та ОСОБА_10 здійснюють реєстрацію права власності на майно ТОВ Завод «Спецлит`є» вже за новим ТОВ «ДП Спецлит`є», а також усунули від виконання своїх повноважень колишнього директора ОСОБА_16 .

Дізнавшись про створення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 нового ТОВ «ДП Спецлит`є», до статутного фонду якого увійшло все майно ТОВ Завод «Спецлит`є», від ОСОБА_12 та ОСОБА_15 надійшла вимога ОСОБА_9 про повернення майна у власність ТОВ Завод «Спецлит`є».

Після відмови ОСОБА_9 повернути майно у власність ТОВ Завод «Спецлит`є», ОСОБА_12 , з метою впливу та подальшого відволікання потерпілих від злочинних намірів учасників злочинної організації, звернувся із заявою до Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області про вчинення нібито ОСОБА_9 та ОСОБА_17 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Відомості за вказаним фактом слідчими СВ Дніпровського ВП ГУНП у Дніпропетровській області 09.10.2017 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато кримінальне провадження №12017040030003231 за ч. 3 ст. 190 КК України. В рамках вказаного кримінального провадження 09.10.2017 на підставі ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська накладено арешт на майно та корпоративні права ТОВ «ДП Спецлит`є».

Після накладання арештів на майно ТОВ «ДП Спецлит`є» ОСОБА_9 та ОСОБА_10 почали надходити ультиматуми з боку ОСОБА_12 , який від імені інших спадкоємців свого батька ОСОБА_11 вимагав переоформити свої частки статутного капіталу на спадкоємців, а саме ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_18 , взамін на закриття кримінального провадження та зняття арештів, на що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не погодились.

У зв`язку з цим, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 розробили детальний план «рейдерського захоплення» ТОВ «ДП Спецлит`є», до статутного фонду якого увійшло майно ТОВ Завод «Спецлит`є», для реалізації якого учасникам злочинної організації необхідно було залучити ряд осіб, довести до їх відома план вчинюваних кримінальних правопорушень, окреслити їх ролі та функції у злочинній організації.

Так, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 , на виконання своєї ролі організаторів, залучили до злочинної діяльності колишнього директора ТОВ Завод «Спецлит`є» ОСОБА_16 , якого напередодні звільнили із займаної посади ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , як єдині на той момент правомочні засновники ТОВ Завод «Спецлит`є», на що ОСОБА_16 дав свою добровільну згоду на участь у злочинній організації.

З метою проведення фіктивних зборів засновників ТОВ «ДП Спецлит`є» учасниками злочинної організації залучено ОСОБА_19 та ОСОБА_5 , до відома яких довели їх роль, що полягала у здійсненні ними фіктивних повноважень посадових осіб від імені товариства, на що останні дали свою добровільну згоду на участь у злочинній організації.

Для здійснення реєстраційних дій, а також нотаріального засвідчення офіційних документів, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 залучили до злочинної організації приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_20 , а також державного реєстратора Маломихайлівської сільської ради Покровського району ОСОБА_21 , яким довели план вчинюваних злочинних дій, їх роль та функції у злочинній організації, на що останні дали свою добровільну згоду.

Крім того, ОСОБА_15 залучив свого близького товариша ОСОБА_22 , який здійснюватиме у злочинній організації роль виконавця, пов`язаної із організацією подальшої легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, для чого ОСОБА_22 повинен був також залучити ОСОБА_23 , а ОСОБА_13 залучити ОСОБА_24 , які б у майбутньому виступили нібито законним новими власниками майна ТОВ Завод «Спецлит`є».

Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_16 , відповідно до Наказу МЮУ «Про скасування реєстраційної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» №3651/5 від 30.11.2017 був поновлений на посаді директора ТОВ Завод «Спецлит`є» (код ЄДРПОУ 30797327).

Згідно з главою V Статут органами управління та контролю Товариства є:

5.1. Вищим органом управління Товариством є загальні збори Учасників (далі Збори Учасників).

5.2. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у Статутному капіталі Товариства.

5.3. Збори Учасників скликаються по мірі необхідності, але не рідше двох разів на рік. Позачергові Збори Учасників скликаються Директором Товариства, якщо є обставини, зазначені у цьому Статуті, у випадку неплатоспроможності Товариства, а також у будь-якому випадку, якщо цього вимагають інтереси Товариства в цілому, у тому числі, коли виникає загроза значного скорочення Статутного капіталу. Учасники Товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства.

5.4. Учасники повідомляються про проведення Зборів Товариства будь-яким доступним та прийнятним для них способом, що забезпечує своєчасне одержання повідомлення. Про проведення загальних зборів Учасники Товариства повідомляються особисто повідомленням, яке повинне містити інформацію з зазначенням дати, часу, місця проведення Зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш, ніж за 30 днів до скликання загальних зборів учасників. Будь-хто з Учасників Товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було поставлено не пізніш як за 25 днів до початку Зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів Учасникам Товариства надається можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного загальних зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

5.5. Збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні Учасники, що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

5.6. Збори Учасників обирають:

- голову Зборів Учасників Товариства;

- секретаря Зборів

- Учасників Товариства.

Збори Учасників самостійно визначають регламент своєї роботи.

5.7. Збори Учасників мають право розглядати будь-які питання діяльності Товариства та приймати по них рішення.

5.8. До виключної компетенції Зборів Учасників належить:

5.8.1. визначення основних напрямів діяльності Товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;

5.8.2. внесення змін до Статуту Товариства;

5.8.3. внесення змін до Статутного капіталу Товариства;

5.8.4. утворення та відкликання виконавчого та інших органів Товариства;

5.8.5. визначення форм контролю за діяльністю Директора, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів;

5.8.6. затвердження річних результатів діяльності Товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку, визначення порядку покриття збитків;

5.8.7. вирішення питання про придбання Товариством частки Учасника;

5.8.8. виключення (вихід) Учасника з Товариства;

5.8.9. прийняття рішення про припинення діяльності Товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;

5.8.10. прийняття рішень про відчуження майна Товариства на суму, що складає п`ятдесят і більше відсотків майна Товариства та уповноваження виконавчого органу (Директора) для підписання угод від імені Товариства;

5.8.11. створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень;

5.8.12. встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів;

5.8.13. прийняття рішення про обрання уповноваженої особи Товариства для представлення інтересів Учасників у випадках передбачених законом;

5.8.14. прийняття рішень щодо укладання договорів (угод), що перевищують 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень та уповноваження виконавчого органу (Директора) на їх підписання від імені Товариства;

5.8.15. прийняття рішень, щодо укладання договорів (угод) відчуження нерухомого майна, у тому числі цілісного майнового комплексу Товариства, кожної окремої її одиниці та уповноваження виконавчого органу (Директора) на їх підписання від імені Товариства;

5.8.16. прийняття рішень щодо списання основних фондів Товариства;

5.8.17. прийняття рішень з питань, пов`язаних з розпорядженням будь-яким майном Товариства, що є його основними фондами, а саме з внесенням його до Статутного капіталу інших підприємств, товариств, а також відчуженням його будь-яким іншим способом, переданням його у безоплатне користування, заставу та уповноваження виконавчого органу (Директора) для їх підписання від імені Товариства;

5.8.18.прийняття рішень про укладання угод найму, оренди, суборенди на будь-який термін та уповноваження виконавчого органу (Директора) на їх підписання від імені Товариства;

5.8.19. прийняття рішень щодо укладання кредитних угод, поруки, застави та уповноваження виконавчого органу (Директора) на їх підписання від імені Товариства;

5.8.20. прийняття рішень щодо виступу Товариства гарантом в будь-яких угодах та уповноваження виконавчого органу (Директора) на їх підписання від імені Товариства. Питання, віднесені до виключної компетенції Зборів Учасників, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу Товариства.

5.9. З питань, зазначених у підпунктах 5.8.1, 5.8.2, 5.8.3, 5.8.8 п. 5.8 цього Статуту, рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують Учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів Учасників Товариства. З решти питань рішення приймаються простою більшістю голосів.

Крім того, відповідно до п. 5.10 Статуту ТОВ Завод «Спецлит`є» (код ЄДРПОУ 30797327) виконавчим органом Товариства є директор, який визначається зборами учасників.

Директор організує поточне керівництво Товариства та вирішує всі питання фінансового-господарської діяльності Товариства, крім тих, які віднесені до виключної компетенції Зборів учасників, згідно п. 5.8. цього Статуту.

Директор має право без довіреності, в межах наданих йому повноважень виконувати будь-які дії від імені Товариства. Директор Товариства має право підпису від імені Товариства в межах наданих йому повноважень.

Директор має право в межах наданих йому повноважень видавати довіреності від імені Товариства та засвідчувати їх печаткою Товариства.

Пунктом 5.11. Статуту Товариства директор формує штат Товариства. Призначає працівників Товариства, які будуть займати посади керівників структурних підрозділів та головних спеціалістів. Директором Товариства може бути також і особа, яка не є учасником Товариства.

Далі, 01.06.2018 ОСОБА_16 , на виконання своєї ролі у злочинній організації, зловживаючи своїми повноваження директора ТОВ Завод «Спецлит`є», видає довіреність ОСОБА_19 , тим самим протиправно уповноважує останнього представляти інтереси ТОВ Завод «Спецлит`є», а також виступати уповноваженою посадовою особою від імені вказаного товариства, тим самим ОСОБА_16 , будучи посадовою особою, склав та видав офіційний документ, шляхом його підписання та засвідчення печаткою ТОВ Завод «Спецлит`є», з недостовірними відомостями про уповноваження ОСОБА_19 на вчинення певних дій, що суперечать Статуту ТОВ Завод «Спецлит`є», зокрема щодо уповноваження ОСОБА_19 брати участь у роботі Вищого органу загальних зборах учасників ТОВ «ДП Спецлит`є».

Для надання вказаній довіреності вигляду офіційного документу ОСОБА_16 вирішив звернутись до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_25 , який в свою чергу здійснив перевірку правоздатності та дієздатності ТОВ Завод «Спецлит`є», в порушення вимог Закону України «Про нотаріат», а також Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (Затвердженого Наказом МЮУ №296/5 від 22.02.2012), зловживаючи своїми повноваженнями нотаріуса, склав та посвідчив вказану довіреність, з недостовірними відомостями про уповноваження ОСОБА_19 на вчинення певних дій, що суперечать Статуту ТОВ Завод «Спецлит`є», зокрема щодо уповноваження ОСОБА_19 брати участь у роботі Вищого органу загальних зборах учасників ТОВ «ДП Спецлит`є», тобто видав офіційний документ з недостовірними відомостями.

Вказана Довіреність від 01.06.2018 надала можливість ОСОБА_19 та ОСОБА_5 на виконання своєї ролі, а саме виступати у злочинній організації фіктивними посадовими особами товариства, 05.06.2018 провести фіктивні загальні збори учасників ТОВ «ДП Спецлит`є», на яких ОСОБА_19 виступив головою зборів, а ОСОБА_5 секретарем, про що приватним нотаріусом ОСОБА_20 складено та посвідчено Протокол №1А2018 від 05.06.2018, який також підписали ОСОБА_19 та ОСОБА_5 .

Відповідно до вказаного Протоколу №1А2018 від 05.06.2018 учасники злочинної організації звільнили ОСОБА_9 з посади директора ТОВ «ДП Спецлит`є» та призначили директором ОСОБА_5 .

Крім того, ОСОБА_19 та ОСОБА_5 , використовуючи вказану Довіреність від 01.06.2018, видану ОСОБА_16 , на виконання своєї ролі, 09.06.2018 провели фіктивні загальні збори учасників ТОВ «ДП Спецлит`є», на яких ОСОБА_19 також виступив головою зборів, а ОСОБА_5 секретарем, про що приватним нотаріусом ОСОБА_20 складено та посвідчено Протокол №2А2018 від 09.06.2018, який також підписали ОСОБА_19 та ОСОБА_5 .

Відповідно до вказаного Протоколу №2А2018 від 09.06.2018 учасники злочинної організації виключили ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зі складу учасників (засновників) ТОВ «ДП Спецлит`є», та уповноважили ОСОБА_5 на звернення до державного реєстратора з метою проведення відповідної державної реєстрації змін, що відбулись в результаті прийняття рішень на даних позачергових загальних зборах.

Прийняті рішення на зазначених вище фіктивних загальних зборах засновників ТОВ «ДП Спецлит`є», проведених 05.06.2018 та 09.06.2018, ОСОБА_19 та ОСОБА_5 оформили у вигляді Рішенні №1 та Рішення №2, які особисто підписали та нанесли відбиток печатки ТОВ Завод «Спецлит`є» та ТОВ «ДП Спецлит`є», тобто видали офіційні документи з недостовірними відомостями, що також були складені та посвідчені приватним нотаріусом ОСОБА_20 .

Зазначені загальні збори засновників ТОВ «ДП Спецлит`є», проведені 05.06.2018, 09.06.2018, та прийняті Рішення №1 та №2, відбувались за відсутності потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а зазначення у вказаних документах про їх участь у зборах та прийнятих рішень не відповідає дійсності. Зазначені обставини в подальшому стали предметом розгляду у господарській справі № 904/5611/21, зокрема відповідно до рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2022 вказані рішення загальних зборів ТОВ «ДП Спецлит`є» визнано недійсними, а державну реєстрацію змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «ДП Спецлит`є», скасовано.

Таким чином, приватний нотаріус ОСОБА_20 , ОСОБА_19 та ОСОБА_5 , на виконання свої ролі у злочинній організації, достовірно знаючі, що ОСОБА_5 не є законною та повноваженою посадовою особою ТОВ «ДП Спецлит`є», за попередньою змовою між собою, склали та видали протоколи загальних зборів учасників ТОВ «ДП Спецлит`є» №1А2018 від 05.06.2018 та №2А2018 від 09.06.2018, а також прийняті Рішення №1 та №2, розуміючі що вказані офіційні документи з недостовірними відомостями, будуть використані для здійснення протиправних реєстраційних змін відомостей про юридичну особу ТОВ «ДП Спецлит`є», та надасть можливість ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 протиправно заволодіти майном ТОВ Завод «Спецлит`є», тобто вчинили службове підроблення, за попередньою змовою групою осіб.

В свою чергу, 09.06.2018, державний реєстратор ОСОБА_21 , зловживаючи своїми повноваженнями державного реєстратора, в порушення вимог ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», діючи в інтересах злочинної організації, достовірно знаючи, що ОСОБА_5

не є уповноваженою особою діяти від імені ТОВ «ДП Спецлит`є», використовуючи заздалегідь підготовлені приватним нотаріусом ОСОБА_20 , ОСОБА_19 та ОСОБА_5 офіційні документи з недостовірними відомостями, а саме протокол загальних зборів учасників ТОВ «ДП Спецлит`є» №1А2018 від 05.06.2018 та №2А2018 від 09.06.2018, а також прийняті Рішення №1 та №2, провела державну реєстрацію змін про юридичну особу ТОВ «ДП Спецлит`є», тобто зареєструвала в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців

та громадських формувань відомості щодо призначення ОСОБА_5 новим директором та виключення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зі складу учасників (засновників) ТОВ «ДП Спецлит`є».

Для доведення свого злочинного умислу, направленого на протиправне заволодіння майном ТОВ Завод «Спецлит`є», а також його подальшої легалізації, учасники злочинної організації ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_22 та інші, організували укладання ряду фіктивних угод купівлі-продажу обладнання та нерухомості підприємства, для чого ОСОБА_22 на виконання своєї ролі у злочинній організації залучив ОСОБА_23 , а ОСОБА_13 на виконання своєї ролі у злочинній організації залучив ОСОБА_24 , які б виступали фіктивними покупцями та нібито законними власниками майна товариства у майбутньому.

Так, 11.06.2018 приватний нотаріус ОСОБА_20 , на виконання своєї ролі, склав та посвідчив фіктивний договір купівлі-продажу, відповідно до якого ТОВ «ДП Спецлит`є», в особі ОСОБА_5 , продало прокатний цех за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_23 , та в порушення вимог діючого законодавства, достовірно знаючи

що ОСОБА_5 не є повноважною особою на продаж майна товариства, зареєстрував в Реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності за ОСОБА_23 , при цьому грошові зобов`язання по вказаному договору виконані не були, кошти на рахунки чи в касу ТОВ «ДП Спецлит`є» не надходили.

Відразу після цього, приватний нотаріус ОСОБА_20 посвідчив договір іпотеки, за яким ОСОБА_23 передав прокатний цех в іпотеку ОСОБА_24 як позикові зобов`язання у розмірі 2000000 грн., тим самим учасниками злочинної організації вчинено правочини з майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.

Крім того, 14.06.2018, ОСОБА_5 , на виконання своє ролі, знаходячись у приватного нотаріуса ОСОБА_26 (на теперішній час ОСОБА_27 ), будучи незаконно призначеним директором ТОВ «ДП Спецлит`є», діючі в інтересах злочинної організації, зловживаючи своїм службовим становищем, уклав з ОСОБА_23 фіктивний договір купівлі-продажу рухомого майна (обладнання) ТОВ Завод «Спецлит`є», що увійшло до статутного фонду ТОВ «ДП Спецлит`є», а саме: оптичний емісійний спектрометр JВ-750, екструдер для міді безперервної дії МFСССЕ 400, верстат для зняття броні і ізоляції для кабелів СБІК+С.

Для надання законного вигляду купівлі-продажу вказаного обладнання, 14.06.2018 приватний нотаріус ОСОБА_26 здійснила перевірку правоздатності та дієздатності ТОВ «ДП «Спецлит`є» та повноваження його представника, в даному випадку яким був фіктивний директор ОСОБА_5 , в порушення вимог Закону України «Про нотаріат», а також Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (Затвердженого Наказом МЮУ №296/5 від 22.02.2012), зловживаючи своїми повноваженнями нотаріуса, склала та посвідчила вказаний договір, зареєструвавши його в Реєстрі за №339. Відразу після цього, приватний нотаріус ОСОБА_26 склала та посвідчила договір позики та договір застави, укладених між ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , відповідно до яких предметом застави є зазначене рухоме майно (обладнання)

ТОВ Завод «Спецлит`є», що увійшло до статутного фонду ТОВ «ДП Спецлит`є», та внесла відомості до Державного реєстру обтяжень рухомого майна у вигляд заборони відчуження, тим самим приватний нотаріус ОСОБА_26 посвідчила правочини, на підставі яких учасниками злочинної організації набули право на майно, одержаного внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації доходів.

Для доведення злочинного умислу, направленого на протиправне заволодіння майном ТОВ Завод «Спецлит`є», що увійшло до статутного фонду ТОВ «ДП Спецлит`є», та його «рейдерського захоплення», ОСОБА_15 на виконання своєї ролі організатора, разом з іншими учасниками злочинної організації, маючи заздалегідь підготовлені офіційні документи з недостовірними відомостями щодо зміни засновників ТОВ «ДП Спецлит`є» та договори про купівлю-продаж майна товариства, а також проведені відповідні реєстраційні зміни в Реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та в Реєстрі речових прав на нерухоме майно, організували «фізичне захоплення» вказаного товариства, для чого залучили представників підконтрольного охоронного агентства.

Так, 19.06.2018 до прокатного цеху ТОВ Завод «Спецлит`є», що увійшло до статутного фонду ТОВ «ДП Спецлит`є», що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , прибули невідомі особи, деякі з них пересувались на авто з логотипами охоронного агентства, та без жодних пояснень відсторонили постійну охорону об`єкта охоронного агентства «ГУАРД», та перекрили доступ до прокатного цеху ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та іншим працівникам підприємства. Прибулі особи вказували на те, що вони «нові власники,

та офіційні представники керівництва».

Крім цього організатори та виконавці злочинного плану вчинюваних злочинною організацією кримінальних правопорушень, розподілили між собою ролі (функції) наступним чином:

Як організатори злочинної організації ОСОБА_12 та ОСОБА_13 :

-разом із ОСОБА_15 здійснювали загальне керівництво діяльності злочинної організації;

-підшукали осіб, які повністю визнаватимуть їх організаційну роль, погоджуються залучати інших осіб для заняття злочинною діяльністю;

-розробили план скоєння злочинів, розподілили між учасниками злочинної організації функції, спрямовані на досягнення злочинного плану, слідкували за дотриманням злочинного плану учасниками організації;

-об`єднували дії та розподіляли обов`язки між іншими співучасниками злочинної організації, яких залучали з чітким визначенням ролей при вчиненні кримінальних правопорушень;

-керували та координували дії співучасників кримінальних правопорушень при їх вчиненні та інших осіб, яким не було відомо про злочинні наміри;

-організували реєстрацію кримінального провадження, шляхом подання ОСОБА_12 заяви про вчинення кримінального правопорушення, під час досудового розслідування у якому необхідно було отримати ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно та корпоративні права ТОВ «ДП Спецлит`є»;

-використовувати відкрите кримінальне провадження, у якому є потерпілою стороною, для впливу на потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з метою відступлення останніми своїх часток у статурному капіталі ТОВ «ДП Спецлит`є»;

-залучили до злочинної організації ОСОБА_16 , який як директор ТОВ Завод «Спецлит`є» видав Довіреність від 01.06.2018, якою уповноважив ОСОБА_19 на вчинення певних дій;

-разом із ОСОБА_15 залучили до злочинної організації ОСОБА_19 та ОСОБА_5 , які б здійснювали фіктивні повноваження посадових осіб товариства;

-разом із ОСОБА_15 залучили до злочинної організації приватного нотаріуса ОСОБА_20 та державного реєстратора ОСОБА_21 , як б здійснювали необхідні нотаріальні та реєстраційні дії;

-організовували укладення фіктивних угод купівлі-продажу майна ТОВ Завод «Спецлит`є», для чого залучили ОСОБА_23 та ОСОБА_24 ;

-організація подальшої діяльності товариств після «рейдерського захоплення» ТОВ Завод «Спецлит`є».

На ОСОБА_15 , як на організатора та активного члена злочинної організації покладались функції:

-разом із ОСОБА_12 та ОСОБА_28 здійснювали загальне керівництво діяльності злочинної організації;

-підшукав осіб, які повністю визнаватимуть їх організаційну роль, погоджуються залучати інших осіб для заняття злочинною діяльністю;

-керував та координував дії співучасників кримінальних правопорушень при їх вчиненні та інших осіб, яким не було відомо про злочинні наміри;

-разом із ОСОБА_12 та ОСОБА_28 залучили до злочинної організації ОСОБА_19 та ОСОБА_5 , які б здійснювали фіктивні повноваження посадових осіб товариства;

-разом із ОСОБА_12 та ОСОБА_28 залучили до злочинної організації приватного нотаріуса ОСОБА_20 та державного реєстратора ОСОБА_21 , які б здійснювали необхідні нотаріальні та реєстраційні дії;

-організовував разом із ОСОБА_12 та ОСОБА_28 укладення фіктивних угод купівлі-продажу майна ТОВ Завод «Спецлит`є», для чого залучили ОСОБА_23 та ОСОБА_24

-організація фізичного захоплення майна ТОВ Завод «Спецлит`є»;

-організація подальшої діяльності товариств після «рейдерського захоплення» ТОВ Завод «Спецлит`є».

На ОСОБА_16 , як виконавця злочинної організації, покладались функції:

-повне підпорядкування та неухильне виконання вказівок організаторів;

-видача фіктивної довіреності на ОСОБА_19 , якою уповноважив виступати посадовою особою від імені ТОВ Завод «Спецлит`є»;

-виступав представником потерпілої сторони у кримінальному провадження;

-звертався до суду з клопотання про скасування арешту з корпоративних прав та майна ТОВ Завод «Спецлит`є».

На ОСОБА_20 , як виконавця злочинної організації, покладались функції:

-повне підпорядкування та неухильне виконання вказівок організаторів;

-складав та посвідчував офіційні документи від імені товариства, за яких здійснювалось внесення відомостей про юридичну особу ТОВ «ДП Спецлит`є»;

-здійснював державну реєстрацію в Реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності нерухомого майна з ТОВ «ДП Спецлит`є» на нових власників.

На ОСОБА_19 , як виконавця злочинної організації, покладались функції:

-повне підпорядкування та неухильне виконання вказівок організаторів;

-на підставі фіктивної довіреності разом із ОСОБА_5 проводили фіктивні збори засновників ТОВ «ДП Спецлит`є», на яких виступав головою зборів;

-разом із ОСОБА_5 видавав офіційні документи з недостовірними відомостями щодо проведення зборів та прийнятих рішень засновників ТОВ «ДП Спецлит`є», що посвідчувались приватним нотаріусом ОСОБА_20 ;

-здійснював оплату адміністративного збору за здійснення реєстраційних дій щодо змін відомостей про юридичну особу ТОВ «ДП Спецлит`є».

На ОСОБА_5 , як виконавця злочинної організації, покладались функції:

-повне підпорядкування та неухильне виконання вказівок організаторів;

-на підставі фіктивної довіреності разом із ОСОБА_19 проводили фіктивні збори засновників ТОВ «ДП Спецлит`є», на яких виступав секретарем зборів;

-разом із ОСОБА_19 видавав офіційні документи з недостовірними відомостями щодо проведення зборів та прийнятих рішень засновників ТОВ «ДП Спецлит`є», що посвідчувались приватним нотаріусом ОСОБА_20 ;

-виступав заявником для здійснення реєстраційних дій щодо змін відомостей про юридичну особу ТОВ «ДП Спецлит`є»;

-виступав фіктивним директором ТОВ «ДП Спецлит`є»;

-укладав разом із ОСОБА_23 . фіктивні угоди щодо продажу майна ТОВ «ДП Спецлит`є».

На ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , як виконавців злочинної організації, покладались функції:

-повне підпорядкування та неухильне виконання вказівок організаторів;

-виступали фіктивними новими власниками майна ТОВ «ДП Спецлит`є»;

-разом із ОСОБА_5 укладали фіктивні угоди щодо купівлі-продажу, застави та іпотеки майна ТОВ «ДП Спецлит`є».

На ОСОБА_22 , як виконавця злочинної організації, покладались функції:

-повне підпорядкування та неухильне виконання вказівок організаторів;

-залучення до злочинної діяльності ОСОБА_23 для виконання останнім ролі фіктивного нового власника майна ТОВ «ДП Спецлит`є»;

-виконання вказівок ОСОБА_15 щодо подальшої діяльності ТОВ «ДП Спецлит`є»;

-контроль за фактичною господарської діяльністю ТОВ «ДП Спецлит`є» після його «рейдерського захоплення».

Таким чином, організаторами злочинної організації ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 розроблено єдиний план злочинних дій з розподілом функцій (ролей) кожного учасника злочинної організації, направленого на єдину мету протиправного заволодіння майном ТОВ Завод «Спецлит`є» (код ЄДРПОУ 30797327), шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів, вчинених службовою особою з використанням службового становища, а також подальшої легалізації майна підприємства, з метою його протиправного використання та отримання незаконного прибутку.

Таким чином, ОСОБА_5 , на виконання описаної вище своєї ролі у злочинній організації, створеній ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , разом з іншими учасники злочинної організації, будучи об`єднані єдиним злочинним умислом, в період часу з 01.06.2018 по 19.06.2018, за вказаною вище схемою вчинення кримінального правопорушення, протиправно заволоділи майном ТОВ Завод «Спецлит`є», що увійшло до статутного фонду ТОВ «ДП Спецлит`є», а саме:

-нежитлова будівля, об`єкт житловоі? нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №87749812101);

-пресувальне обладнання;

-оптичний емісійний спектрометр JВ-750, заводський номер НОМЕР_1 , інвентарний номер 0032;

-екструдер для міді безперервної дії МFСССЕ 400, заводський номер НОМЕР_2 , інвентарний номер 0021;

-верстат для зняття броні і ізоляції для кабелів СБІК+С, заводський номер 20160094, інвентарний номер 023,

що еквівалентно 30 % розміру статутного фонду підприємства, які належать потерпілому ОСОБА_9 , на загальну суму 1959558, 34 грн., та 19% розміру статутного фонду підприємства, які належать потерпілому ОСОБА_10 , на загальну суму 1241053, 62 грн., а всього на загальну суму 3200611, 96 грн., що у більше ніж 3946 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів, вчинені службовою особою з використанням службового становище у складі злочинної організації, що спричинило тяжкі наслідки, а також вчинення дії спрямовані на легалізацію такого майна, тобто вчинили правочини з майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації доходів, а також вчинили дії, спрямовані на приховання незаконного походження такого майна, володіння ним, прав на таке майно, а так само набуття, володіння та використання майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчиненого злочинною організацією, що заподіяло матеріальну шкоду потерпілим на вказану суму.

Крім того, учасники злочинної організації, до складу якої увійшли ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 як організатори, та ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_5 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 як учасники злочинної організації, після успішного протиправного заволодіння майном ТОВ Завод «Спецлит`є», що увійшло до статутного фонду ТОВ «ДП Спецлит`є», та його подальшої легалізації, в період часу з червня 2018 по 2023 роки стали незаконно використовувати майно вказаного товариства та отримувати прибутки фактично від господарської діяльності ТОВ «ДП Спецлит`є».

Для цього, організатори ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 створили в месенджері «WhatsApp» групу під назвою «Медяшники», до якої також включили ОСОБА_22 , та всі разом займались організацією подальшої господарської діяльності ТОВ «ДП Спецлит`є».

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні наступних кримінальних правопорушень:

- ч.2ст.255КК України участь у злочинній організації;

- ч.4ст.28,ч.3ст.206-2КК України протиправне заволодіння майном підприємства шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів, вчинені службовою особою з використанням службового становища, у складі злочинної організації, що спричинило тяжкі наслідки;

- ч.2ст.28,ч.1ст.366КК України складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчиненого за попередньою змовою групою осіб;

- ч.4ст.28,ч.3ст.209 (вредакції Закону№770-VIIIвід 10.11.2015)КК України вчинення правочину з майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації доходів, а також вчинення дій, спрямовані на приховання незаконного походження такого майна, володіння ним, прав на таке майно, а так само набуття, володіння та використання майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчиненого злочинною організацією.

28.11.2024 о 17-45 год. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК.

28.11.2024 ОСОБА_5 повідомлено пропідозру увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 (в редакції Закону №770-VIII від 10.11.2015) КК України, а саме: участь у злочинній організації; протиправне заволодіння майном підприємства шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів, вчинені службовою особою з використанням службового становища, у складі злочинної організації, що спричинило тяжкі наслідки; складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчиненого за попередньою змовою групою осіб; вчинення правочину з майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації доходів, а також вчинення дій, спрямовані на приховання незаконного походження такого майна, володіння ним, прав на таке майно, а так само набуття, володіння та використання майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчиненого злочинною організацією.

Щодо обґрунтованої підозри.

Згідно зіст. 8 КПК Україникримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст.8,9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murray v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.94, п. 55).

Уявлення про "обґрунтовану підозру" має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка оголосила про підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні такого кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

Наявність обґрунтованої підозри, повідомленої ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами в їх сукупності, а саме:

- Заявами потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10

- Протоколами впізнання особи ОСОБА_15 за участі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_29

- Протоколами допитів як потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10

- Протоколами допитів свідків ОСОБА_29 ОСОБА_30 , ОСОБА_29 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32

- Протоколом огляду мобільного телефону належного ОСОБА_22 (спільний чат, чат «Медяшники», голосові повідомлення).

- Протоколами проведення обшуків за місцем розташування офісу та здійснення діяльності ТОВ Завод «Спецлит`є», за місцем здійснення діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_20 та інші, за результатами яких виявлено та вилучено офіційні документи на підставі яких здійснювались правочини щодо протиправного заволодіння майном ТОВ Завод «Спецлит`є», що увійшло до статутного фонду ТОВ «ДП Спецлит`є» (довіреності, протоколи та рішення загальних зборів, фіктивні договори купівлі-продажу, застави, іпотеки, тощо).

- Висновками судових товарознавчих експертиз, а також звітом незалежного аудитора, яким визначено розмір спричиненої матеріальної шкоди потерпілим, а також експертизами аудіо- та звукозапису.

- Іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

На цей час представлені слідчому судді докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням інкримінованих йому кримінальних правопорушень, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України, тобто аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином на даному етапі, хоча і неможна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Згідно ч. 5 ст.9КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», no. 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Так, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Слідчий суддя констатує, що у відповідності до положень ч. 2 ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі доказі в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою у відповідності до положень ч.1 ст.94 КПК України. Відповідно до ст.ст. 89, 94 КПК України, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті. При цьому підстав для визнання істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод діяння, які передбачені в ч. 2 ст. 87 КПК України, стороною захисту слідчому судді не наведено.

З урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, в якому ОСОБА_5 повідомлено про підозру, та практики ЄСПЛ, слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про застосування запобіжного заходу докази в своїй сукупності на даній стадії досудового розслідування вказують на обґрунтованість висунутої йому підозри у вчиненні інкримінованого йому діяння, тобто обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення є підтвердженою.

Вищевказані докази, які зібрані під час досудового розслідування, свідчать про те, що підозрюваним ОСОБА_5 могли бути вчинені інкриміновані йому кримінальні правопорушення, тобто підозра стосовно останнього є обґрунтованою.

При цьому, стороною захисту не зазначено обставин та не надано доказів на підтвердження існування таких обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричетність підозрюваного до кримінальних правопорушень, у вчиненні яких йому повідомлено про підозру, або вказували на необґрунтованість повідомленої підозри.

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 (в редакції Закону №770-VIII від 10.11.2015) КК України, а саме: участь у злочинній організації; протиправне заволодіння майном підприємства шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів, вчинені службовою особою з використанням службового становища, у складі злочинної організації, що спричинило тяжкі наслідки; складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчиненого за попередньою змовою групою осіб; вчинення правочину з майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації доходів, а також вчинення дій, спрямовані на приховання незаконного походження такого майна, володіння ним, прав на таке майно, а так само набуття, володіння та використання майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчиненого злочинною організацією.

Разом з цим слідчий суддя звертає увагу, що з урахуванням результатів досудового розслідування будуть перевірені доводи сторони захисту щодо існування у захисту сумнівів щодо обґрунтованості підозри.

Щодо існування ризиків.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1статті 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1статті 177 КПК(частина 2статті 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьомуКПКне вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Прокурор вказує на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 частини 1статті 177 КПК України, які, на думку слідчого судді, є доведеними.

1) Ризик переховуватисявід органівдосудового розслідуваннята/абосуду доведений наступним.

Так, знаходячись на свободі ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, враховуючи отримання повідомлення про підозру та усвідомлюючи невідворотність призначення відносно нього покарання у виді реального позбавлення волі ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, так як підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у складі злочинної організації, та може покинути територію Дніпропетровської області та України.

При цьому суворість покарання беззаперечно може слугувати приводом до переховування підозрюваного від слідства та суду. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У рішенні «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, визначено, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Так, Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину, ухилення від явки до суду, вчинення іншого злочину.

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

У п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України прямо вказано, що при оцінці відповідних ризиків (перелічених у ч. 1 ст. 177 КПК) слід враховувати й, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною в інкримінованому правопорушенні. Подібна орієнтація законодавців та правозастосувачів зустрічається й у міжнародному праві. Так, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Отож, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за злочин, вчинений обвинуваченим. Тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, поставлений обвинуваченому в вину, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.

2) Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, доведений наступним.

Так, підозрюваний ОСОБА_5 , використовуючи свої зв`язки, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може знищити, приховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні. Зокрема підозрюваний може вчинити зазначені дії щодо документів, які стосуються заволодіння майном ТОВ Завод «Спецлит`є».

3) Ризик незаконновпливати насвідків укримінальному провадженні доведений наступним.

Так, ОСОБА_5 в подальшому, як у спосіб погроз, так і реально може незаконно впливати на потерпілих і свідків зазначеного кримінального правопорушення для зміни їх показів.

Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.

Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

5) Ризик вчинитиінше кримінальнеправопорушення чипродовжити кримінальнеправопорушення підтверджується наступним.

Так, оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, які мали місце на протязі тривалого часу у період з 2018 року по теперішній час, можна зробити висновок, що протиправна діяльність підозрюваного є систематичною, умисною та пов`язаною із погрозою заволодіння майном. Вказані факти також дають підстави вважати, що ОСОБА_5 є схильним до вчинення кримінальних правопорушень та перебуваючи на свободі може повторно вчиняти нові умисні злочини.

Висновки.

Слідчим суддею встановлена обґрунтованість підозри та ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на сьогоднішній день існують.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, встановлено, що органу досудового розслідування дійсно необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій та враховується, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 (в редакції Закону № 770-VІІІ від 10.11.2015) КК України.

Крім того, відповідно до п.1 ч.1 ст.178 КПК України, однією з обставин, що враховується судом при застосуванні запобіжного заходу є вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, на теперішній час зібрані докази, які мають суттєве значення для доказування вини ОСОБА_5 по вказаному кримінальному провадженню, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, тому вказана обставина може бути врахована судом, при застосуванні підозрюваному запобіжного заходу.

До того ж, слідчий суддя звертає увагу на обставини, передбачені ст. 178 КПК України, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу. Так, підозрюваний ОСОБА_5 є молодим чоловіком, стан його здоров`я не потребує додаткового нагляду, зі слів має має тяжку хронічну хворобу, втім стан його здоров`я не перешкоджає утриманню в умовах слідчого ізолятора (документів про наявність таких перешкод слідчому судді не надано), не працює, не одружений, має на утриманні тяжко хворого брата.

Однак дані обставини, з урахуванням вищевикладеного, існували і на момент вчинення інкримінованих йому злочинів, однак не стали тими стримуючими факторами, які б могли запобігти їх вчиненню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України, однією з обставин, що враховується судом при застосуванні запобіжного заходу є тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчинені кримінального правопорушення в якому він підозрюється. Вказана обставина може бути врахована судом при застосуванні ОСОБА_5 запобіжного заходу, оскільки останній, серед іншого, підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від З0.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 51(с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007).

Матеріали клопотання підтверджують обґрунтованість пред`явленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 (в редакції Закону № 770-VІІІ від 10.11.2015) КК України.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, клопотання в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Задовольняючи клопотання в цій частині слідчий суддя враховує, що застосувати інші, більш м`які запобіжні заходи (особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт) ніж взяття під варту, неможливо з наступних причин:

1. особисте зобов`язання - не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 і попередити ненастання вищевказаних ризиків, так як дії останнього потребують постійного контролю;

2. особиста порука слідчому, прокурору, слідчому судді не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_5 , окрім того такий запобіжний захід не забезпечить його належну процесуальну поведінку;

3. застава слідчому, прокурору, слідчому судді не надходили заяви або клопотання від підозрюваного ОСОБА_5 , його рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при звернені слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного запобіжного заходу;

4. домашній арешт не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, так як місцеперебування останнього, особи з якими він спілкується, а також інші його дії потребують постійного контролю з метою запобігання вищевказаних ризиків.

Водночас слід зазначити, що досудове розслідування вищевказаного злочину ще триває, продовжують встановлюватися всі обставини вчинення кримінального правопорушення, а також особи, причетні до його вчинення, що може суттєво вплинути на подальшу поведінку підозрюваного. Дані обставини вказують на необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також, Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський Суд з прав людини, суд за своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав і інтересів.

Стосовно думки захисників щодо підписання клопотання неуповноваженою особою, щодо відсутності претензій з боку потерпілих ОСОБА_9 і ОСОБА_10 .

Задовольняючи клопотання слідчий суддя враховує обґрунтованість підозри та ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на сьогоднішній день існують, та не приймає посилання захисників на відсутність претензій з боку потерпілих ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , оскільки зазначені обставини підлягають перевірці органому досудового розслідування і в подальшому можуть бути враховані судом під час ухвалення вироку і при призначенні покарання та наразі не впливають і не зменшують встановлених судом ризиків.

Також слідчим суддею не враховуються думки захисників в частині підписання клопотання неуповноваженою особою з огляду на наступне.

Вивченням клопотання про застосування запобіжного заходу та наданих до нього додатків слідчим суддею встановлено, що слідчими слідчого відділу ВП №2 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у об`єднаному кримінальному провадженні за № 42023040000000224, тобто за декількома епізодами кримінальних правопорушень, зокрема за ст.ст. 206-2, 366, 365-5, 255 КК України.

Крім того, п. 2 ч. 3 ст. 216 КПК України регламентує, що досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ст. 206-2 КК України, здійснюється детективами органів Бюро економічної безпеки України, та в даному випадку проведення досудового розслідування за епізодом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 206-2 КК України повинно бути забезпечено саме детективами Бюро економічної безпеки України.

Згідно із ч. 1 ст. 216 КПК України слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.

Відповідно до п. 10 ст. 216 КПК України, якщо під час досудового розслідування буде встановлено інші кримінальні правопорушення, вчинені особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов`язані із кримінальними правопорушеннями, вчиненими особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, і які не підслідні тому органу, який здійснює у кримінальному провадженні досудове розслідування, прокурор, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження своєю постановою визначає підслідність всіх цих кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 217 КПК України, у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).

В ході розгляду клопотання сторона обвинувачення вказала, що досудове розслідування вказаного кримінального провадження відбувається саме в порядку передбаченому п. 10 ст. 216 КПК України, та на теперішній час не може бути доручене іншому органу.

Так, в ході судового розгляду встановлено, що досудове розслідування кримінального провадження №42023040000000224 відповідно до постанови заступника керівника обласної прокуратури доручено слідчим слідчого відділу ВП №2 Дніпровського РУП №1 ГУНП

в Дніпропетровській області.

В той же час, відповідно до постанов прокурора відділу обласної прокуратури процесуальні рішення про визначення підслідності, а також об`єднання кримінальних проваджень за епізодами кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 206-2, 366, 365-5, 255 КК України, відбувались в порядку п. 10 ст. 216 КПК України.

Крім того, ч. 2 ст. 218 КПК України, регламентує, що прокурор у разі самостійного встановлення обставин, що свідчать про необхідність визначення іншої підслідності, протягом десяти днів з дня встановлення таких обставин зобов`язаний прийняти постанову про визначення підслідності.

Отже, слідчий суддя вважає, що зазначене кримінальне провадження підслідне слідчим слідчого відділу ВП №2 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області, а виниклий спір про підслідність в даному випадку може бути вирішений керівником органу прокуратури вищого рівня, тобто в даному випадку Генеральним прокурором або його заступником.

Крім того, відповідно до п.п. 6, п. 3, Розділу V Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України (Затвердженого Наказом №570 від 06.07.2017 «Про організацію діяльності слідчих підрозділів Національної поліції України»), начальник слідчого управління у разі необхідності відповідно до кримінального процесуального законодавства визначає слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а в разі здійснення досудового розслідування слідчою групою визначає старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих з числа працівників підпорядкованих слідчих відділів, відділень органів Національної поліції України, а також слідчого управління.

Стосовно інших доводів захисників слідчий суддя зауважує, що вони переважно ґрунтуються на твердженнях про недостовірність та недопустимість доказів, проте такі доводи є передчасними, з огляду на особливості судового контролю на стадії досудового розслідування та менш вимогливий стандарт доказування під час застосування запобіжних заходів.

Щодо строку дії запобіжного заходу.

У відповідності дост. 219 КПК Українидосудове розслідування може бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

В подальшому згідно з ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з ч. 3ст. 115 КПК Українипри обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку. Відповідно до ч. 5 ст. 115 КПК України, при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою.

Тому, оскільки 28.11.2024 ОСОБА_5 затриманий, 28.11.2024 року йому повідомлено про підозру, то досудове розслідування має бути закінчено 28.01.2025, а тому саме до цього строку в межах 60 днів з моменту затримання слідчий суддя може застосувати запобіжний захід.

Щодо застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Згідно із ч. 5ст. 182 КПК Українирозмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Частиною 4статті 183 КПК Українипередбачений вичерпний перелік, коли суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право не визначити розмір застави, до якого відноситься кримінальне провадження щодо злочину, передбаченогостаттями 255-255-3КК України.

Однак, суд звертає увагу на те, що вищевказаною статтею законодавець надає право суду при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи його продовження не визначати розмір застави, однак дана стаття не є нормою прямої дії, тобто не містись обов`язкового характеру, а тому враховуючи те, що ОСОБА_5 хоча підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України, втім, застосування ч. 4 ст.183КПК України є правом, а не обов`язком суду, суд, з урахуванням вищенаведених ризиків, суд вважає за доцільним визначити йому заставу.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії», ухваленому Великою Палатою від 28 вересня 2010 року за №12050/04, сума застави за звільнення з-під варти заявника не була надмірною. У рішенні, у справі «Мангурас проти Іспанії», Європейський суд з прав людини постановив, що не було порушено ч. 3 ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканість)Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за наступних підстав: «Відповідно до ч. 3ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвнесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи. Органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більш того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується».

Отже, розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи підозрюваного/обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки підозрюваного/обвинуваченого до слідчого або до суду суд достатнім стримуючим фактором для нього, щоб не здійснити втечу.

При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

Визначаючи розмір застави слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 (в редакції Закону №770-VIII від 10.11.2015) КК України, а саме: участь у злочинній організації; протиправне заволодіння майном підприємства шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів, вчинені службовою особою з використанням службового становища, у складі злочинної організації, що спричинило тяжкі наслідки; складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчиненого за попередньою змовою групою осіб; вчинення правочину з майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації доходів, а також вчинення дій, спрямовані на приховання незаконного походження такого майна, володіння ним, прав на таке майно, а так само набуття, володіння та використання майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчиненого злочинною організацією.

Внаслідок вчинення зазначених кримінальних правопорушень учасники злочинної організації, до якої також входить ОСОБА_5 , протиправно заволоділи майном ТОВ Завод «Спецлит`є», що увійшло до статутного фонду ТОВ «ДП Спецлит`є», а саме 30 % розміру статутного фонду підприємства, які належать потерпілому ОСОБА_9 , на загальну суму 1959558, 34 грн., та 19% розміру статутного фонду підприємства, які належать потерпілому ОСОБА_10 , на загальну суму 1241053, 62 грн., а всього на загальну суму 3200611, 96 грн, та є особливо великим розміром, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів, вчинені службовою особою з використанням службового становище у складі злочинної організації, що спричинило тяжкі наслідки, а також вчинили дії спрямовані на легалізацію такого майна, тобто вчинили правочини з майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації доходів, а також вчинили дії, спрямовані на приховання незаконного походження такого майна, володіння ним, прав на таке майно, а так само набуття, володіння та використання майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчиненого злочинною організацією, що заподіяло матеріальну шкоду потерпілим на вказану суму.

Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст.182КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, враховуючи особу підозрюваного, обґрунтованість підозри і встановлені ризики, а також з огляду на кількість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , їх тяжкість, розміру завданого збитку, слідчий суддя вважає, що застава у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та вважає за необхідне визначити її розмір у 1000 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яку підозрюваний чи інша особа має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти, при цьому у випадку внесення застави суд покладає на нього певні обов`язки.

На думку слідчого судді, застава у зазначеному розмірі цілком здатна забезпечити виконання належної процесуальної поведінки підозрюваним та може гарантувати виконання ним покладених на нього обов`язків і зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що, у разі сплати його, підозрюваний вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, тому у співставленні з існуючими ризиками призначає заставу у зазначеному розмірі.

Визначений розмір застави, на переконання слідчого судді, в змозі урівноважити інтереси сторін щодо запобігання вчиненню дій, спрямованих на перешкоджання розслідуванню кримінального провадження з одного боку та щодо забезпечення можливості захищатися від кримінального переслідування належним чином - з іншого.

Також слідчий суддя вважає, що визначений розмір застави є виправданим на даній стадії кримінального провадження - викриття вчиненого кримінального правопорушення, а в подальшому, в ході встановлення нових обставин кримінального правопорушення такий розмір може бути переглянутим з огляду на ці обставини з урахуванням норм кримінального процесуального законодавства.

Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 183-187, 193-194, 196-197, 205, 369-372, 392-393 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 17:45 год. 26 січня 2025 року.

ОСОБА_5 визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 3 028 000 грн, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ОСОБА_5 слід негайно звільнити з-під варти.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою-заставодавцем на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач платежу ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172.

У разі внесення вказаної застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- не відлучатися із м. Дніпра без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та роботи, залежно від стадії кримінального провадження;

- за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілими і експертами у цьому кримінальному провадженні.

Вказані обов`язки, в разі внесення застави, покладаються на ОСОБА_5 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України (застава, домашній арешт, тримання під вартою) та може бути накладено грошове стягнення.

Роз`яснити, що за умисне невиконання ухвали суду передбачена відповідальність заст. 382 КК України.

Контроль завиконанням ухвалипокласти напрокуроравідділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 .

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, але може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1


Суд	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
Дата ухвалення рішення	30.11.2024
Оприлюднено	06.12.2024
Номер документу	123529169
Судочинство	Кримінальне
Категорія	Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів тримання під вартою

Судовий реєстр по справі —201/15106/24

Ухвала від 30.11.2024

Кримінальне

Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

Батуєв О. В.

Ухвала від 30.11.2024

Кримінальне

Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

Батуєв О. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Ухвалавід 30.11.2024 по справі 201/15106/24ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Судовий реєстр по справі —201/15106/24

Ухвала від 30.11.2024

Ухвала від 30.11.2024

Ухвала
від 30.11.2024 по справі 201/15106/24
ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА