Рішення

від 25.11.2024 по справі 202/18730/23

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/18730/23

Провадження № 2/202/1109/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Пеки Д.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Синельниківський відділ державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про звільнення від сплати нарахованої заборгованості зі сплати аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2023 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Синельниківський відділ державної виконавчої служби про звільнення від сплати нарахованої заборгованості зі сплати аліментів.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилаючись на те, що з відповідачкою по справі позивач перебував у шлюбі з 27.11.2004 року. Шлюб розірвано рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.04.2018 року.

Від шлюбу з відповідачкою сторони мають повнолітнього сина: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно зрішенням Синельниківськогоміськрайонного судуДніпропетровської областівід 11.06.2018року,з позивачастягувалися аліментина користьвідповідачки наутримання синау розмірі1/3частки зусіх видів(доходу),але неменше 50%прожиткового мінімумудля дитини відповідного вікущомісячно.В рішеннісуду буловказано,що синпроживає разом з матір`ю згідно довідки з КП «Жилсервіс-5» від 22.01.2018 року.

Згідно рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21.03.2023 року стягнення аліментів було припинено.

Як вбачається з довідки ЦНАП від 03.10.2023 року, син - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з даними довідки виданої головою квартального комітету № 3 в смт.Іларіонове, проживає разом з позивачем з червня 2018 року. Також даний факт було встановлено рішенням Індустріального суду м. Дніпропетровська від 21.03.2023 року «про припинення стягнення аліментів».

Відповідно до довідки державного виконавця Синельниківського ВДВС, за період з 20.05.2017 року по 06.05.2023 року, сума заборгованості по аліментам складає 230560 грн. 47 коп.

Просив суд: звільнити позивача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від сплати аліментів у розмірі 1/3 частки з усіх видів (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, на користь ОСОБА_6 на утримання сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначених рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.06.2018 року, починаючи з червня 2018 року по 06.05.2023 року.

Протоколом автоматизованого розподілу від 16.10.2023 року цивільна справа розподілена судді Ісаєвій Д.А.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Ісаєвої Д.А. від 17 жовтня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

10.11.2023 року від представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Бойко Є.І. надійшов відзив на позовну заяву. Вказала, що ознайомившись зі змістом позовної заяви та доданими до неї доказами, вважає позовні вимоги незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Так позивач у своїй позовній заяві не зазначає той факт, що він не здійснив жодного платежу зі сплати аліментів на утримання сина. При цьому з відповідною позовною заявою про припинення стягнення з нього аліментів ОСОБА_5 звернувся до суду лише в серпні 2022 року.

Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська було ухвалено заочне рішення у цивільній справі №191/2008/22 від 21 березня 2023 року, в якому ОСОБА_3 було звільнено від сплати на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання сина ОСОБА_5 в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на підставі рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 червня 2018 року по справі №191/1544/17, з дня набрання даним рішенням законної сили.

Зазначила, що як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить звільнити від сплати аліментів в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на підставі рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 червня 2018 року з червня 2018 року по 06.05.2023 року.

Однак зазначені позовні вимоги ОСОБА_3 вже були розглянуті судом та стосовно них вже ухвалене відповідне судове рішення, яке набрало законної сили.

Звільнення від сплати аліментів та звільнення від заборгованості по сплаті аліментів є різними правовими конструкціями, які регулюються різними нормами матеріального права та є різними способами захисту порушених прав.

Зазначила, що зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_3 просить звільнити його від заборгованості по сплаті аліментів починаючи з червня 2018 року, при цьому, не зазначає з яких саме підстав, а також не додає до позовної заяви відповідні письмові докази, що це підтверджує. Просила суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

10.11.2023 року до суду від ОСОБА_4 надійшла зустрічна позовна заява до відповідача ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

В обґрунтуваннязустрічного позовупосилаючись нате,що рішеннямСинельниківського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті від11.06.2018року усправі №191/1544/17з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 булистягнуті аліментина утриманнясина - ОСОБА_5 ,у розмірі1/3частки зусіх видів(доходу),але неменше 50%прожиткового мінімумудля дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 12.05.2017 року, і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Оскільки, ОСОБА_5 в добровільному порядку не виконував свій обов`язок щодо сплати аліментів на утримання сина, у 2021 році ОСОБА_4 звернулася до Синельниківського ВДВС Синельниківського району Дніпропетровської області ПМУМЮ (м.Одеса), де 21.03.2021 року було відкрито виконавче провадження №64934843.

Однак, відповідачем аліменти на утримання сина не сплачувались, у зв`язку з чим виникла заборгованість зі сплати аліментів.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська у справі №191/2008/22 від 21 березня 2023 року позовні вимоги було задоволено Звільнено ОСОБА_3 від сплати па користь ОСОБА_6 аліментів на утримання сина з дня набрання даного рішення суду законної сили. Дане рішення набрало законної сили 25 квітня 2023 року. Таким чином, ОСОБА_3 було звільнено від сплати аліментів за сина лише з 25 квітня 2023 року.

Згідно із розрахунком Синельниківського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Черевко О.В. має заборгованість зі сплати аліментів на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з квітня 2021 року по квітень 2023 року у розмірі 110138 грн. 71 коп. З розрахунку вбачається, що позивачем жодного разу, починаючи з травня 2017 року по травень 2023 року не було сплачено аліментів на утримання свого неповнолітнього сина.

Загальна сума пені відповідно до розрахунку за період з 01.04.2021 року по 24.04.2023 року становить 34474 грн.12 коп.

Просила суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 34474 грн. 12 коп. неустойки ( пені) за прострочення сплати аліментів.

13.12.2023року протокольноюухвалою Індустріальногорайонного судум.Дніпропетровська прийнятопозовну заявузі змінами ОСОБА_3 вякій позивачпросить суд:звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,від сплатинарахованої заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 230 560,47 грн., призначених рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.06.2018 року (справа № 191/1544/17), починаючи з червня 2018 року по 06.05.2023 року, які нараховувались у розмірі 1/3 частки з усіх видів (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, на користь ОСОБА_6 на утримання сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 9173 грн. 60 коп.

13.12.2023 року протокольною ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська прийнято відповідь на відзив. В якій ОСОБА_3 вказав, що проживання з червня 2018 року дитини з ним, а також її фактичне утримання є обставиною, що має істотне значення для вирішення справи.

13.12.2023 року від представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

25.01.2024 року від представника ОСОБА_3 - ОСОБА_1 надійшов відзив на зустрічну позовну заяву в якій вказала на те, що ознайомившись із змістом позовною вимог позивачки, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Просила суд в задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити.

30.01.2024 року від представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 надійшли заперечення на змінену позовну заяву.

30.01.2024 року від представника ОСОБА_4 - ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву про стягнення неустойки ( пені) за прострочення сплати аліментів.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 квітня 2024 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Синельниківський відділ державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про звільнення від сплати нарахованої заборгованості зі сплати аліментів.

Справа перебувала у провадженні судді ОСОБА_7 .

Розпорядженням керівника апарату Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 вересня 2024 року за №101 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2024 року справа розподілена судді Слюсар Л.П., ухвалою якої від 11 вересня 2024 року прийнято позовну заяву до провадження з призначенням до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 14 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з наведених в позові підстав та просила суд позов задовольнити. Позовні вимоги за зустрічною позовною заявою не визнала з наведених у відзиві підстав та просила суд в задоволенні позовних вимог за зустрічною позовною заявою відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з наведених у відзиві підстав та просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Позовні вимоги за зустрічною позовною заявою підтримала та просила суд задовольнити зустрічний позов.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився. Про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином. Про причини неявки суд не повідомили. Заяв та клопотань не надійшло.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги за основним позовом підлягають задоволенню, а позовні вимоги за зустрічним позовом не підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 27 листопада 2004 року, мають повнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.04.2018 року у справі №191/1543/17 шлюб між сторонами розірвано.

Заочним рішеннямСинельниківського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті від11.06.2018року усправі №191/1544/17,провадження №2/191/965/17з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 стягнутіаліменти наутримання сина - ОСОБА_5 ,у розмірі1/3частки зусіх видів(доходу),але неменше 50%прожиткового мінімумудля дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 12.05.2017 року, і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На виконання рішення судом був виданий виконавчий лист та 24.03.2021 року відкрите виконавче провадження № 64934843, яке перебуває у Синельниківському відділі державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів щодо ОСОБА_3 по аліментам на утримання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійсненого державним виконавцем Синельниківського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 має заборгованість зі сплати аліментів на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 12.05.2017 року і до повноліття дитини тобто ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 230560 грн. 47 коп.

Заочним рішеннямІндустріального районногосуду м.Дніпропетровська від21березня 2023року усправі №191/2008/22,провадження №2/202/637/2023за позовноюзаявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Синельниківський відділ державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про припинення стягнення аліментів, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Звільнено ОСОБА_3 від сплати на користь ОСОБА_6 аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на підставі рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 червня 2018 року по справі № 191/1544/17, з дня набрання даним рішенням суду законної сили. В іншій частині позову відмовлено.

Положеннями ст. 55 Конституції України, 16 Цивільного кодексу України, ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, встановлюють, що кожна особа має право в порядку, встановленому чинним законодавством України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч.2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з того, що згідно з частиною 1 статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 181 СК України, за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ст.179 СК України передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Відповідно до Закону, батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, та лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

Відповідно до статті 197СК України з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Зазначена норма не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 22 постанови пленумуВерховного СудуУкраїни «Прозастосування судамиокремих нормСК Українипри розглядісправ щодобатьківства,материнства тастягнення аліментів»№ 3від 15.05.2006 суд, у випадках передбачених ст.197СК України може частково або повністю звільнити платника аліментів від сплати заборгованості по аліментам.

З аналізу зазначеної правової норми вбачається, що повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом і лише тоді, коли заборгованість виникла у зв`язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.

При цьому,слід звернутиувагу нате,що утакий спосібзаконодавцем визначеноправо,а необов`язок,суду звільнитиплатника аліментіввід сплатизаборгованості.При вирішеннітаких спорівнеобхідно виходитиз інтересівособи якійприсуджено аліменти,оскільки аліментиза рішеннямсуду присудженіна утримання особи з метою забезпечення достатнього матеріального рівня її життя.

В судовому засіданні встановлено, та як вбачається з довідки ЦНАП від 03.10.2023 року, виданої головою квартального комітету № 3 в смт.Іларіонове, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з ОСОБА_3 з червня 2018 року. Крім того, відповідно до відповіді Іларіонівського ліцею Іларіонівської селищної ради Дніпропетровської області (Іларіонівський ліцей) від 16.11.2023 року №01-17/403 на адвокатський запит, адміністрація повідомила, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно навчався в їх навчальному закладі освіти. Адреса проживання вказана в особовій справі: АДРЕСА_1 .

Згідно з відповіддю на адвокатський запит Громадської організації «Іларіонівська федерація боксу» від 23.11.2023 року №4, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 2019 рік по теперішній час тренується на відділенні боксу і кікбоксінгу. Адреса проживання вказана в особовій справі спортсмена: АДРЕСА_1 .

Крім того, згідно з Актом обстеження житлових умов від 20 березня 2023 року, складеного комісією Служби у справах дітей Іларіонівської селищної ради, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з батьком ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Також факт проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 встановлено рішенням Індустріального суду м. Дніпропетровська від 21.03.2023 року по справі № 191/2008/22.

Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини встановленні судом у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи, у й беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законодавством.

В судовомузасіданні встановлено,що виконавчепровадження №64934843на виконаннязаочного рішенняСинельниківського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті від11.06.2018року,про стягненняз ОСОБА_3 аліментів накористь ОСОБА_4 наутримання синау розмірі1/3частки зусіх видів(доходу),але неменше 50%прожиткового мінімумудля дитини відповідного віку відкрито 24.03.2021 року та відповідно державним виконавцем Синельниківського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), нараховано ОСОБА_3 заборгованість зі сплати аліментів на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 12.05.2017 року і до повноліття дитини, тобто ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 230560 грн. 47 коп.

Статтями 12,81ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

В судовому засіданні безспірно встановлено, що не з вини ОСОБА_3 виникла заборгованість зі сплати аліментів. Так ОСОБА_4 тривалий час не подавався виконавчий лист на виконання та неповнолітній весь час проживав з батьком, а тому вимоги щодо звільнення ОСОБА_3 , від сплати заборгованості підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення задоволених позовних вимог ОСОБА_3 оскільки вони є обґрунтованим та підтверджується належними доказами по справі.

Отже, суд вбачає законні підстави для звільнення позивача від сплати нарахованої заборгованості зі сплати аліментів на утримання сина за період з червня 2018 року по 06.05.2023 року.

Щодо заявлених позовних вимог ОСОБА_4 за зустрічною позовною заявою про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів в розмірі 34474 грн. 12 коп., то суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Відповідно до п. 22 постанови пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006,передбачена ст.196СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.

За встановлених судом обставин, оскільки судом задоволені позовні вимоги позивача за основним позовом про звільнення від сплати нарахованої заборгованості зі сплати аліментів, тому суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог позивача за зустрічним позовом.

Згідно зі статтею 13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Виходячи із вищевикладеного, приймаючи до уваги, що викладені докази не викликають у суду жодних сумнівів щодо їх належності, допустимості, об`єктивності та достатності для вирішення справи по суті, враховуючи, що позивачем за основним позовом надано належні та допустимі докази по справі, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача за основним позовом та не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог за зустрічним позовом.

Позивачем за основним позовом заявлені вимоги про стягнення на користь позивача судового збору в розмірі 1073 грн. 60 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 9000 грн.00 коп.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката, оскільки позивачем не подано попередній розрахунок судових витрат разом з першою позовною заявою .

Відповідно до ст. ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьоїстатті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно дост.137ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Адвокат Полднєва О.В. здійснювала представництво інтересів позивача ОСОБА_3 на підставі Договору про надання правничої допомоги №1/23 від 02.10.2023.

В Акті виконаних робіт за договором №1/23 від 02.10.2023 року вказано виконані роботи: надання юридичної консультації 3 години; вивчення наданих клієнтом документів 4 години; складання позовної заяви про звільнення від сплати нарахованої заборгованості зі сплати аліментів 3 години 3500 грн.; складання клопотання до суду про виклик свідків 30 хв. -300 грн.; складання відповіді на відзив відповідача 2 години 700 грн.; відвідання виконавчої служби Синельниківського району (2 рази) 1000 грн. Сума передплати гонорару складає 3500 грн. та 5500,00 грн. сума додаткових витрат за договором. Всього загальна сума попередніх витрат складає 9000,00 грн.

Відповідно доч.3ст.141ЦПК Українипри вирішенніпитання пророзподіл судовихвитрат судвраховує:чи пов`язаніці витратиз розглядомсправи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Разом із тим, суд звертає увагу, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічні позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, від 01.09.2022 по справі № 640/16093/21.

Як вбачається з матеріалів справи, правнича допомога адвоката полягала у складанні позовної заяви 3500,00 грн., складанні відповіді на відзив відповідача 700,00 грн.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що позивач отримав адвокатські послуги, суд вважає за необхідне стягнути на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4200,00 грн.

Разом з цим, суд не вбачає законних підстав для відшкодування витрат понесених позивачем на складання клопотання до суду про виклик свідків в розмірі 300,00 грн., оскільки таке клопотання не заявлялось та понесених на відвідування виконавчої служби в розмірі 1000,00 грн., оскільки суду не надано доказів, що це стосуються даної справи, як і не надано розрахунку щодо надання юридичної консультації - 3 години; вивчення наданих клієнтом документів - 4 години.

За наведених обставин за рахунок відповідача на користь позивача підлягають витрати на правничу допомогу в сумі 4200,00 грн.

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст. ст. 141, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), третя особа: Синельниківський відділ державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Каштанова, буд.52), про звільнення від сплати нарахованої заборгованості зі сплати аліментів задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,від сплатинарахованої заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 230 560,47 грн., призначених рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.06.2018 року (справа № 191/1544/17), починаючи з червня 2018 року по 06.05.2023 року, які нараховувались у розмірі 1/3 частки з усіх видів (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, на користь ОСОБА_6 на утримання сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до ОСОБА_3 АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати по справі, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4200 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст буде складено 05.12.2024 року.

Суддя Л.П. Слюсар