Ухвала

від 22.11.2024 по справі 404/9252/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/9252/24

Номер провадження 1-кс/404/3815/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2024 року м. Кропивницький

Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кіровського районного суду міста Кіровограда матеріали клопотання представника власника арештованого майна ТОВ «Азов Скан Транс» - ОСОБА_3 про скасування арешту на майно, застосованого на підставі ухвали слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 16.10.2024 року по кримінальному провадженню 12024121010002627 за ч. 1 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Представник власника арештованого майна ТОВ «Азов Скан Транс» - ОСОБА_3 , звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням про необхідність скасування арешту з спеціалізованого вантажного сідлового тягача «SCANIA G360» реєстраційний номер НОМЕР_1 (VIN YS2G4X20005420187), накладеного на підставі ухвали слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 14.10.2024 року по кримінальному провадженню 12024121010002627 за ч.1 ст. 286 КК України.

Клопотання обґрунтував тим, що арештований транспортний засіб необхідно використовувати. Цінне майно не повернуто. Усі можливі слідчі та процесуальні дії із зазначеним речовим доказом виконані, усі необхідні експертизи проведені, отже перестали існувати реальні підстави для продовження застосування такого заходу забезпечення як арешт майна для збереження речового доказу. Існує загроза неналежних умов зберігання зазначеного речового доказу. Обмежується право володіння. Обтяження є надмірним, тривалим, непропорційним.

Представник власника і власника арештованого майна викликалися, не з`явились, їх неявка не перешкоджає вирішенню клопотання про скасування арешту з майна.

Слідчий/прокурор в судове засідання викликалися, не з`явились.

Враховуючи такі обставини, відповідно до ч.4 ст.107 КПК України розгляд клопотання проведено за відсутності учасників процесу та без фіксації судового процесу технічними засобами.

16.10.2024 року, по вказаному кримінальному провадженню на підставі ухвали слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда було задоволено клопотання слідчого та застосований захід забезпечення кримінального провадження у виді накладення арешту на спеціалізований вантажний сідловий тягач «SCANIA G360» реєстраційний номер НОМЕР_1 (VIN YS2G4X20005420187), заборонивши користуватись та розпоряджатись транспортним засобом.

Підставою застосування такого виду заходу забезпечення стало збереження у незмінному стані речового доказу, що зберіг на собі унікальну трасологічну інформацію.

Вирішуючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, слідчий суддя прийняв законне та обґрунтоване рішення. З`ясував завдання кримінального провадження, мету і підстави передбачені чинним КПК України, для застосування співмірного заходу забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, знищення, перетворення, відчуження речового доказу.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів. Положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно були з`ясовані всі обставини, з якими Закон пов`язує можливість (підстави) для накладення арешту на вилучене майно, також перевірено співмірність, мету і завдання цього кримінального провадження.

У випадку скасування арешту, майно необхідно буде повернути учаснику ДТП, який зацікавлений у знищенні доказів, тобто будуть створені умови для безперешкодного: перетворення, знищення унікальної трасологічної інформацію шляхом проведення ремонтних робіт.

Зауважу, що на підставі п.31.1. Правил дорожнього руху(далі ПДР) технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації. Забороняється експлуатація транспортних засобів, якщо кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; порушено регулювання фар; не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу. ( п.п.31.4.3.(а,б,в,г) ПДР)

Крім того,забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких: робоча гальмова система чи рульове керування не дають змоги водієві зупинити транспортний засіб або здійснити маневр під час руху з мінімальною швидкістю; у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів; (п.п.31.6.(а,б) ПДР).

Після взаємодії транспортних засобів наявні механічні пошкодження. Отже експлуатація та подальший рух транспортного засобу забороняється ПДР. Внаслідок ремонту будуть знищені речові докази.

Можливість заміни в авто номерних вузлів і агрегатів завадить ідентифікації авто, - сторони безповоротно втратять можливість визначити авто.

Відчуження транспортного засобу чи продаж його по-частинам, позбавить сторін кримінального провадження доступу до правосуддя, оскільки позбавлять права безпосередньо дослідити обов`язку складову матеріалів кримінального провадження, як речовий доказ. Наслідком повернення авто, стане реальний ризик невиконання вимог ст. 290 КПК України.

У свою чергу суд першої, апеляційної, касаційної інстанції втратить можливість виконати основну засаду кримінального провадження передбачену ст. 23 КПК України, - безпосередність дослідження доказів.

Користування арештованим майном не буде сприяти збереженню унікальної трасологічної інформації.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. З огляду на перераховані обставини констатую що долю речових доказів вирішує суд, або слідчий з прокурором.

Досудове розслідування триває, тому скасування арешту стане передчасним, незаконним і безпідставним.

Внаслідок скасування арешту з транспортного засобу буде порушено право сторін та учасників кримінального провадження, оскільки всі вони безповоротно втратять можливість встановити дійсні обставини, встановити винну особу, тобто завдання цього кримінального провадження не буде досягнуто, оскільки без авто безрезультатними стануть спроби встановити винну особу, а потерпілі, втратять право у цьому кримінальному провадженні на відшкодування шкоди від злочину.

У майбутньому буде істотно порушено право підозрюваного і потерпілого, оскільки без авто неможливим стане підтвердження чи спростування правової позиції сторони захисту, а також проведення повторних, комплексних, комісійних експертиз.

Завданням слідчого судді є дотримання прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадженні. ( п. 18 ч. ч.1 ст. 2 КПК України) Сукупність перелічених обставин вимагає від слідчого суддю врахувати інтереси не тільки володільця, але й інших сторін та учасників кримінального провадження. Таким чином розумним стане продовження дії арешту до набрання законної сили остаточного процесуального рішення у цьому провадженні.

Продовжують існувати розумні підстави вважати, що вказане майно буде приховано, передано, пошкоджено або знищено. Існує реальна потреба для збереження майна у первинному/незмінному стані.

Продовження дії арешту узгоджується з вимогами п.1 ч. 1 ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи». Держава зобов`язана забезпечити ефективне розслідування та захист інтересів учасників дорожнього руху. Таке завдання переважає тимчасове обмеження майнових прав володільця арештованого авто.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала слідчого судді про накладення арешту залишається чинною. Не зазнали змін умови, підстави та обставини, що стали підставами для застосування арешту. Злочин, що розслідується не декриміналізовано. Не зменшилась суспільна небезпека винних дій. Ініціатор клопотання не довів, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Не подано доказів настання для володільця негативних наслідків після вилучення транспортного засобу. Нема підтверджень про псування транспортного засобу чи порушення умов його зберігання.

Згідно ч. 4 ст. 100 КПК України, у разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй речового доказу вона зобов`язана повернути володільцю таку саму річ або відшкодувати її вартість. За таких умов констатую відсутність порушень прав власника і володільця арештованого майна.

Не підлягає задоволенню основна вимога про скасування раніше накладеного арешту на майно, тому не може бути скасована його складова - заборона користування, розпорядження автомобілем.

Дотримання розумних строків кримінального провадження законодавчо закріплені у ст. 28 КПК України та відповідають існуючій практиці ЄСПЛ та нормам Конвенції стосовно дотримання прав людини у цій сфері.

Зокрема, відповідно до ч. 1 статті 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Практика ЄСПЛ (що має враховуватися судами з огляду на положення ст. 17 Закону України від 23.02.2006 р. № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини») виходить із того, що ефективність розслідування включає вимоги щодо оперативності та розумної швидкості. Навіть якщо існують обставини, які перешкоджають прогресу розслідування в конкретній ситуації, оперативне реагування національних органів влади є надзвичайно важливим для підтримання віри громадян в їх відданість принципам верховенства права та здатність запобігати проявам сприяння незаконним діям або терпимості до них (рішення у справах «Риженко проти України», «Silih v. Slovenia»)

Конституційний Суд України у рішенні від 30 січня 2003 року (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) зазначив, що «поняття розумний строк досудового слідства є оціночним, тобто таким, що визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин вчинення і розслідування злочину». Визначення розумного строку досудового слідства залежить від багатьох факторів, включаючи обсяг і складність справи, кількість слідчих дій, число потерпілих та свідків, необхідність проведення експертиз та отримання висновків тощо. Але за будь-яких обставин строк досудового слідства не повинен перевищувати меж необхідності. Досудове слідство повинно бути закінчене у кожній справі без порушення права на справедливий судовий розгляд і права на ефективний засіб захисту, що передбачено ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини .

02.03.2022 року Рада Суддів України опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, де зазначила, що процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.

Згідно цих рекомендацій, введення в Україні режиму воєнного стану 24.02.2022 року на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та подальше продовження режиму воєнного стану є об`єктивною та поважною причиною проведення тривалого досудового розслідування.

Відповідно до ч.1 ст.113 КПК України процесуальні строки визначено як встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Згідно ч. 8 ст. 615 КПК України, строк дії воєнного стану не зараховується до загального строку досудового розслідування.

Незалежно від тривалості арешту, дії представників сторони обвинувачення залишаються правомірними, оскільки в цьому кримінальному провадженні не закінчились передбачені законом строки досудового розслідування, отже власник арештованого майна передчасно заявив клопотання про скасування заходу забезпечення.

Проведення експертиз по яким автомобіль є об`єктом експертного дослідження не є законною підставою для скасування ухвали слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда про збереження речового доказу шляхом накладення арешту на автомобіль, оскільки кінцеві висновки не надані та існує потреба у зберіганні незмінних номерних вузлів, агрегатів та трасологічної інформації.

Неналежні умови зберігання транспортного засобу не є підставою для скасування ухвали слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда про накладення арешту на автомобіль, оскільки володілець речового доказу має право на компенсацію, в разі пошкодження речового доказу згідно ст. 100 КПК України.

Потреба цього кримінального провадження зумовлює необхідність збереження в належному стані речових доказів (враховуючи невід`ємність пошкоджень від самого майна) та можливість їх повторного дослідження в подальшому. Заявлені цілі переважають над особистими потребами особи, а передача особі такого майна та можливе його використання не гарантують в повній мірі збереження речового доказу.

На підстави викладеного, керуючись ст.ст. 132, 170, 174 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні клопотання представника власника арештованого майна ТОВ «Азов Скан Транс» - ОСОБА_3 про скасування арешту та встановлених заборон спеціалізованого вантажного сідлового тягача «SCANIA G360» реєстраційний номер НОМЕР_1 (VIN YS2G4X20005420187) - відмовити.

Ухвала не оскаржується в апеляційному порядку. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого судового засідання.

Слідчий суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда ОСОБА_1