Ухвала

від 05.12.2024 по справі 551/1255/24

ШИШАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 551/1255/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

05 грудня 2024 року селище Шишаки

Суддя Шишацького районного суду Полтавської області Вергун Н.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Шишацький ВДВС У Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про скасування арешту, -

в с т а н о в и в:

04 грудня 2024 року адвокат Тараненко С.О., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про скасування накладеного в межах виконавчого провадження № 51641854 арешту на, належне позивачу, нерухоме майно.

В обґрунтування поданого позову, представник позивача адвокат Тараненко С.О. послався на те, що рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 15 червня 2016 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання шістьох дітей у розмірі ? частини від усіх видів заробітку ( доходу ), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24 лютого 2016 року і до досягнення дітьми повноліття.

На підставі виконавчого листа № 545/1223/16-ц від 15 червня 2016 року, виданого Полтавським районним судом Полтавської області, 12 липня 2016 року державним виконавцем Шишацького ВДВС у Миргородському районі Полтавської області відкрите виконавче провадження № 51641854.

02 березня 2018 року в межах зазначеного виконавчого провадження накладено арешт на все, належне ОСОБА_1 , нерухоме майно.

30 жовтня 2024 року позивач ОСОБА_1 здійснив погашення заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 257 754 грн. 22 коп.

07 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Шишацького ВДВС у Миргородському районі Полтавської області з заявою про зняття арешту, на що 13 листопада 2024 року у задоволенні заяви було відмовлено з огляду на відсутність на те правових підстав.

Накладення арешту на все нерухоме майно унеможливлює мирне володіння, користування та розпорядження майном його законним власником ОСОБА_1 , що і слугувало підставою для звернення до суду з зазначеним позовом.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов до висновку, що провадження по даній справі не може бути відкрито, виходячи з наступного.

Так, згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК Українисуддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За правилами ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Підстави зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначено ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

За приписами ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підстави зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначено ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно з п. 16 розділу VІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02 квітня 2012 року, при скасуванні судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням, надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням, виконавець не пізніше наступного робочого дня виносить постанову про зняття арешту з майна боржника без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження. До заяви про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення боржником додається документ, що підтверджує наявність обставин для винесення відповідної постанови. Копія постанови виконавця про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного робочого дня з дня винесення надсилається сторонам та до відповідного органу для зняття арешту. Постанова про зняття арешту з майна приєднується до матеріалів виконавчого провадження.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, що містяться в постанові №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», в питанні щодо звільнення майна з під-арешту, накладеного державним виконавцем в межах виконавчого провадження, існує два способи здійснення такого права, а саме, на рішення та дії державного виконавця стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства (наприклад адміністративного), а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору майном чи речовим правом на майно, і яка не є стороною виконавчого провадження, подається позов про зняття арешту з майна.

Публічно-правовими є спори між особою, на майно якої накладено арешт у виконавчому провадженні і яка не є боржником у цьому провадженні, та органом державної виконавчої служби - суб`єктом владних повноважень з приводу рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих (вчинених) під час проведення опису та арешту майна, що не пов`язані з визнанням права власності на арештоване майно.

Таким чином, за змістом наведених положень Закону України "Про виконавче провадження", в судовому порядку може бути ухвалено рішення про зняття арешту з майна у випадку незавершеного виконавчого провадження або у випадку, коли особа вважає себе власником майна, на яке накладено арешт, та одночасно звертається з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

За змістом ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" до суду з позовом про зняття арешту з майна може звернутись не сторона виконавчого провадження, а інша особа, яка є власником, чи претендує на таке майно.

Таким чином, арешт майна, який не пов`язаний зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, слід розглядати за правилами розділу VII ЦПК України.

У цій справі арешт на майно було накладено державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження, у якому позивач визначений боржником, тобто є стороною виконавчого провадження. Позивачу лише обмежено його право розпорядження всім майном на стадії виконавчого провадження, а тому належним способом захисту даного права є саме звернення до суду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, а не з позовною заявою.

Заява про зняття арешту подається стороною справи, якщо арешт накладений судом відповідно до глави 10 ЦПК України.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 26 вересня 2019 року у справі №607/3894/17.

З огляду на наведені норми та роз`яснення, надані Верховним Судом, суд дійшов висновку, що боржник, на майно якого державним виконавцем накладено арешт, не може звертатися до суду з позовною заявою про зняття арешту з майна, оскільки у судовому процесі він є боржником та законом для нього встановлений інший порядок вирішення такого питання, а саме, шляхом звернення до суду зі скаргою відповідно до вимог ст. 447 ЦПК України.

Оскільки позов про скасування арешту на майно, на переконання суду, підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, у відкритті провадження слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 186 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Шишацький ВДВС У Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про скасування накладеного арешту, - відмовити.

Роз`яснити позивачу, що він має право звернутися до суду з скаргою на дії державного виконавця в порядку, визначеному Розділом VII ЦПК України.

Роз`яснити позивачу право звернутися до Шишацького районного суду Полтавської області з клопотанням про повернення сплаченої суми судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: