Ухвала

від 21.03.2024 по справі 752/13765/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/13765/23

Провадження №1-кс/752/2482/24

У Х В А Л А

про арешт майна

21.03.2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання, внесене старшим слідчим СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023100000000108 від 16.02.2023 року, -

в с т а н о в и в:

старший слідчий СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.

В обгрунтування клопотання зазначає, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023100000000108 від 16.02.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

29.02.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, підозрюваному ОСОБА_5 , на праві власності належить квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки санкція ч. 5 ст. 191 КК України, окрім позбавлення волі, передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, слідчий звернувся у суд з даним клопотанням та просить накласти арешт на належне підозрюваному ОСОБА_5 майно з метою конфіскації.

Слідчий в судове засідання не з"явився, просив слухати клопотання за його відсутності.

Дослідивши матеріали, додані до клопотання, встановлено наступне.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, тобто з метою конфіскації майна, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадку, передбаченому Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

З матеріалів, доданих до клопотання, вбачається, що в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження № 42023100000000108 від 16.02.2023 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

29.02.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Санкція ч. 5 ст. 191 КК України, окрім позбавлення волі, передбачає покарання у вигляді конфіскації майна.

Звертаючись до суду з клопотанням про арешт вказаного майна, слідчий зазначив, що метою такого заходу кримінального провадження є забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

З доводами слідчого суд погоджується.

Оскільки ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якої передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна, а тому існують достатні підстави вважати, що суд може призначити останньому покарання у виді конфіскації майна.

Керуючись вимогами ст. ст.131, 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно - задовольнити.

У кримінальному провадженні № 42023100000000108 від 16.02.2023 року накласти арешт на майно, що належить ОСОБА_5 а саме:

- квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя