Ухвала

від 26.11.2024 по справі 761/43705/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/43705/24

Провадження № 1-кс/761/28838/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , особи, яка подала скаргу, ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС ЛІЗИНГ», на бездіяльність уповноважених осіб Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення.

Скарга обґрунтована тим, що 04.11.2024 за вих. № 02-02/2/102ТФП генеральний директор ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» направив до Шевченківського УП ГУНП у м. Києві заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 383 КК України.

Однак, станом на день звернення до суду з даною скаргою відомості до ЄРДР не внесено.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_3 просив слідчого суддю зобов`язати уповноважених осіб Шевченківського УП ГУНП у м. Києві внести до ЄРДР відомості за заявою генерального директора ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» від 04.11.2024 за вих. № 02-02/2/102ТФП.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав та просив її задовольнити.

Уповноважена Шевченківського УП ГУНП у м. Києві у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності слідчого.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому відомості, які вказують на ознаки складу злочину, кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

До ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.

Виходячи з положень ст. 214 КПК України, Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора за №298 від 30.06.2020, реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину.

Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об`єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: 1) розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу 2) не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; 3) порушення прав та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; 4) використання інструментів статті 214 КПК України не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК України), а також 5) унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (стаття 383 КК України). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК України.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (частина 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У цьому контексті Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, який у своїх постановах наголосив на такому: 1) "... якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин ..." (постанова від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18); 2) "… слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР" (постанова від 30.09.2021 у справі № 556/450/18).

Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Дослідивши зміст долученої до скарги заяви про наявність, на думку генерального директора ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ», ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 383 КК України, слідчий суддя приходить до висновку, що вона не містить конкретних обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно правової позиції, викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини "Артіко проти Італії" від 13.05.1980, не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних, а відповідно до п. 29 рішення Європейського суду з прав людини в справі Павлюлінець проти України від 06.09.2005 право на порушення кримінальної справи проти третьої особи як таке не гарантується Конвенцією (Kubiszyn v. Poland, ухвала від 21.09.1999, заява N 37437/97).

Слідчий суддя звертає увагу, що розглядаючи скаргу адвоката ОСОБА_3 , оцінка поданої заяви про вчинене кримінальне правопорушення на предмет наявності ознак складу злочину не надається, а лише перевіряється, чи містить така заява виклад обставин, які можуть свідчити про вчинення відповідного кримінального правопорушення.

За таких обставин, скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 214, 303, 307, 309, 395 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС ЛІЗИНГ», на бездіяльність уповноважених осіб Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1