Справа № 199/7885/24
(2-а/199/52/24)
РІШЕННЯ
Іменем України
05.12.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Мацак А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження у залі суду міста Дніпра адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
В С Т А Н О В И В:
До суду надійшов адміністративний позов позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 376 від 02 серпня 2024 року.
В обґрунтування своїх доводів позивач посилається на те, що 25 липня 2024 року відносно нього було складено адміністративний протокол № 376, в якому зазначено, що він більше п`яти років не з`являвся до районного ІНФОРМАЦІЯ_2 та не проходив ВЛК, чим порушив вимоги чинного законодавства України, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП. Та повідомлено під підпис, що розгляд даної справи відбудеться о 10-00 годин 30 липня 2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 .
02серпня 2024року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 буловинесено постанова№ 376,якою встановлено,що впорушення Правилвійськового облікупризовників,військовозобов`язаних тарезервістів,які єдодатком 2до Порядкуорганізації таведення військовогообліку призовників,військовозобов`язаних тарезервістів,затвердженого ПостановоюКМУ №1487від 30.12.2022року (зізмінами),ч.10ст.1 ст. 39 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» позивач не оновив свої військово-облікові данні через РЕЗЕРВ +, або ЦНАП, або в РТЦК протягом 60 днів з 16.05.2024 року, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Дії позивача було кваліфіковано за ч. 3 ст. 210 КУпАП, як порушення військовозобов`язаним правил військового обліку, яке вчинено в особливий період. Вказані обставини правопорушення зафіксовані протоколом про адміністративне правопорушення від 25.07.2024 року з доказами правопорушення, поясненнями особи, яку притягають до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП.
Протягом року адміністративному стягненню не піддавався. У зв`язку з чим, на позивача накладено штраф у сумі 17000 гривень.
Позивач вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню, оскільки в протоколі № 376 зазначено, що суть адміністративного правопорушення полягає у тому, що позивач більше п`яти років не з`являвся до районного ІНФОРМАЦІЯ_2 та не проходив ВЛК, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП. Але в постанові № 376 від 02.08.2024 року зазначено, що суть адміністративного правопорушення полягає у тому, що позивач вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП. Позивач посилається на те, що відповідачем не надано жодних належних, достатніх та достовірних доказів вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення, тобто не доведено законність постанови про накладання адміністративного стягнення, а отже факт вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення не підтверджено належними та допустимими доказами.
Ухвалою судді від 11 жовтня 2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в спрощеному порядку.
Відповідач представник ІНФОРМАЦІЯ_1 надав суду відзив на позов, в якому зазначив, що постанова складена в рамках чинного законодавства, а тому позов задоволенню не підлягає. У відзиві зазначив, що в ході проведення мобілізаційних заходів та перевірки наявної щодо позивача інформації в Єдиному Державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів 25.07.2024 о 09.30 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 було виявлено, що позивач не виконав покладений Законом № 3633 обов`язок і не оновив свої військово- облікові дані визначеним способом, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, що було зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення від 03.10.2024 № 376.
Під час складення протоколу позивачеві під особистий підпис роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України про те, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом, а також права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову у справі, та повідомлено час, дату і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення а саме 10.00 год. 02.08.2024 в приміщенні АНД ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також йому було запропоновано дати пояснення, і зауваження щодо змісту протоколу та записати їх власноруч, що було зроблено позивачем. 02.08.2024 року, у визначений час, начальником АНД ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до вимог ст. 235 КУпАП, розглянуто матеріали справи про адміністративні правопорушення відносно позивача та винесено постанову від 02.08.2024 № 376 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн. Враховуючи, що Законом № 3633 на громадян України, які перебувають на військовому обліку і знаходяться на території України, було покладено обов`язок протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити свої персональні дані у визначений спосіб, в постанові зазначено саме те, що позивач не оновив свої особисті данні через РЕЗЕРВ + або ЦНАП, або в РТЦК протягом 60 днів з 16.05.2024, тобто не вчинив жодної з певних дій в проміжок часу, який для них відводився.
Суд дослідивши наявні докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Судом встановлено, що 25 липня 2024 року відносно ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол № 376, в якому зазначено, що він більше п`яти років не з`являвся до районного ІНФОРМАЦІЯ_2 та не проходив ВЛК, чим порушив вимоги чинного законодавства України, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП. Та повідомлено під підпис, що розгляд даної справи відбудеться о 10-00 годин 30 липня 2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 .
02 серпня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 було винесено постанова № 376, якою встановлено, що в порушення Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року (зі змінами), ч. 10 ст. 1 ст. 39 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ОСОБА_1 не оновив свої військово-облікові данні через РЕЗЕРВ +, або ЦНАП, або в РТЦК протягом 60 днів з 16.05.2024 року, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Отже, правопорушення та його кваліфікація, в якому обвинувачується позивач у протоколі, відрізняється від встановленого правопорушення та кваліфікації, зазначених у постанові про адміністративне правопорушення, що є порушенням права на захист позивача.
Кваліфікувати дії особи щодо порушення правила військового обліку має уповноважена особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення. Протокол повинен відповідати вимогам ч. 1 ст. 256 КУпАП, в тому числі у ньому повинна бути викладена суть адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що визначають діяння (дію чи бездіяльність) як адміністративне правопорушення (проступок). Елементами склад адміністративного правопорушення є: об`єкт, об`єктивна сторона; суб`єктивна сторона; суб`єкт.
Зокрема, об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону правопорушення. Це такі ознаки як саме протиправне діяння - дія чи бездіяльність, шкідливі наслідки діяння, причинний зв`язок між протиправним діянням та шкідливими наслідками, що наступили; час, місце, умови, способи та засоби вчинення правопорушення. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони є протиправне діяння.
Частина 2 ст. 210 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті (тобто, порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку), за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Саме частина 2 ст. 210 КУпАП зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення № 376.
Крім того, в протоколі № 376 зазначено, що суть адміністративного правопорушення полягає у тому, що громадянин ОСОБА_1 більше п`яти років не з`являвся до районного ІНФОРМАЦІЯ_2 та не проходив ВЛК, чим порушив вимоги чинного законодавства України, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП.
Однак в постанові № 376 від 02.08.2024 року зазначено, що суть адміністративного правопорушення полягає у тому, що громадянин ОСОБА_1 в порушення Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ № 1487 від 30.12,2022 року (зі змінами), ч. 10 ст. 1, ст. 39 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не оновив свої військово-облікові данні через РЕЗЕРВ +, або ЦНАП, або в РТЦК протягом 60 днів з 16.05.2024 року, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 ст. 210 КУпАП. порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За змістом ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, розсудливо.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством. Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої вона винесена.
Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент ного прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.
У контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Така правова позиція узгоджується з позиціями, що викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 року у справі №524/5536/17 від 30.05.2018 року у справі №337/3389/16 від 17.07.2019 року у справі №295/3099/17 та від 05.03.2020 року у справі №607/787/17.
Згідно із ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та Карелін проти Росії» зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист і особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевикладені фактичні обставини, встановлені судом, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, вищенаведене дає підстави для скасування оскаржуваної постанови і закриття справи про адміністративне правопорушення.
Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7,9,126,222, 251,252,258 КУпАП, ст.ст.2, 5, 9, 73-76, 77, 241, 242, 243-247, 250, 255, 295, 297 КАС України,-
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 02 серпня 2024 року № 376 про накладення на ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП стягнення у вигляді 17000 гривень штрафу скасувати та провадження в справі за цією постановою закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі у десятиденний строк з проголошення судового рішення апеляційної скарги.
Суддя В.В. Руденко
Суд | Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2024 |
Оприлюднено | 09.12.2024 |
Номер документу | 123534163 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів |
Адміністративне
Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська
РУДЕНКО В. В.
Адміністративне
Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська
РУДЕНКО В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні