Вирок

від 28.11.2024 по справі 201/14836/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/14836/24

Провадження № 1-кп/201/1110/2024

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження №42024042020000121, внесеного у ЄРДР 11.10.2024 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який має вищу освіту, працює фізичною особою-підприємцем ІІІ групи у галузі WEB програмування, неодружений, утриманців не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_3

представник потерпілого ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

1.Обставини, встановлені судом

ОСОБА_3 , 10.08.2024 приблизно о 22:20 год. знаходячись біля будинку АДРЕСА_3 та знаходячись у громадському місці у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом.

Далі, ОСОБА_3 , знаходячись у вказаному місці та у вказаний час, реалізовуючи свій злочинний умисел, розуміючи, що він знаходиться у громадському місці, а саме біля будинку АДРЕСА_3 , діючи умисно, з хуліганських спонукань, усвідомлюючи значення своїх дій та їх суспільно небезпечний характер, керуючи ними у повному обсязі та бажаючи діяти саме таким чином, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, яка виразилась у прагненні показати свою зневагу до існуючих в суспільстві правил і норм поведінки, а також те, що його дії є очевидними для оточуючих, з розбігу забіг на дах, автомобілю марки Citroen моделі Jumper д.н.з НОМЕР_1 який належить КП «ОЦЕМД та МК» ДОР з розпізнавальними знаками швидкої медичної допомоги, чим пошкодив вище вказаний автомобіль, а саме деформовано дах на площі 90 х 50 см? та утворено вм`ятини та пошкоджено лакофарбове покриття чим завдав матеріальної шкоди власнику автомобіля КП «ОЦЕМД та МК» ДОР на суму 19848,93 грн.

Після чого, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з винятковим цинізмом, грубо порушуючи норми суспільної моралі, а також загальноприйняті правила та норми поведінки в суспільному житті, демонструючи зневагу щодо норм моральності, усвідомлюючи, що знаходиться у громадському місці, розуміючи протиправність та суспільну небезпечність своїх дій, а також те, що його дії є очевидними для оточуючих, а безпричинно взяв з себе одяг, чим оголив свій чоловічій статевий орган та почав його демонструвати оточуючим.

Таким чином умисні дії ОСОБА_3 , які виразились у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського прядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, кваліфіковані за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.296 КК України.

2. Позиція обвинуваченого

Під час судового розгляду кримінального провадження ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення повністю та підтвердив його вчинення при викладених вище обставинах, вибачився, щиро розкаявся у вчиненому, негативно оцінив свої дії та продемонстрував готовність понести заслужене покарання.

3.Позиція потерпілого

Представник потерпілого претензій до обвинуваченого не має, повідомив про повне відшкодування ним шкоди.

4. Докази, які досліджені судом

Прокурорнадав усне клопотання про розгляд справи у скороченому провадженні, на підставі частини 3ст. 349 КПК України, проти якого обвинувачений і захисник не заперечували.

На підставі ч. 3ст. 349 КПК України, враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї вини, а також те, що обвинувачений не оспорює всі обставини справи, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву в добровільності та істинності його позиції немає. Сторонам судового провадження роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

При цьому, суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідив документи, які характеризують його особу та документи, які підтверджують процесуальні витрати.

Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.

Крім того, дане рішення повністю узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими, суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

5.Висновок суду про винуватість обвинуваченого

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.296КК України, повністю та об`єктивно доведена.

Суд вважає, що умисні дії ОСОБА_3 , які виразились у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського прядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, кваліфіковані за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, вірно.

6.Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд

Загальні положення

При призначенні покарання обвинуваченому, згідно з вимогами ст.ст.65-67 КК Українита роз`ясненнями, що містяться в п.1постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання»(з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу винного, та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.

Зазначене узгоджується із положеннямист. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, щокожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.

При цьому, суд враховує позицію ЄСПЛ, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну метупокарання і стримування від вчинення нових злочинів.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Щодо обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання

Обставинами, які, відповідно дост. 66 КК України, пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування шкоди.

Обставин, які, відповідно дост. 67 КК України, обтяжують покарання, не встановлено.

Призначення покарання

Під час вчинення кримінального правопорушення, за даним кримінальним провадженням, обвинувачений був осудний у розумінніст. 19 КК України.

Призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, виходячи з положень ч. 2 ст. 12 КК України, є кримінальним проступком.

Відповідно до вимогст. 65 КК України, виходячи з загальних засад призначення покарання, визначаючи вид та міру покарання, яке слід застосувати до обвинуваченого, суд враховує особу обвинуваченого, який має вищу освіту, працює фізичною особою-підприємцем ІІІ групи у галузі WEB програмування, має постійне місце проживання, характер та ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, наслідків вчинення, відсутність претензій у представника потерпілого, якому обвинуваченим добровільно відшкодована шкода, соціальне та матеріальне становище обвинуваченого, стан здоров`я, стать та вік, неперебування на обліку у лікарів нарколога та психіатра, рівень культури та освіти, наявність обставин, які пом`якшують покарання, і відсутність його обтяжуючих, вчинення кримінального правопорушення вперше, думки прокурора, який в судових дебатах просив призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу, підтримане обвинуваченим і представником потерпілого, а, отже, на думку суду, необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів є покарання у виді штрафу.

Призначаючи обвинуваченому зазначене вище покарання, суд виходить із того, що воно є достатнім для його виправлення і перевиховання, запобігання вчиненню нових злочинів, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення цілей покарання, передбачених ч. 2ст. 50 КК України.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).

Суд переконаний, що за викладених вище обставин кримінального провадження та особи засудженого, призначене судом покарання у вигляді позбавлення волі буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

При цьому підстав для застосуванняст. 69 КК Українипри призначенні покарання суд не вбачає.

7.Вирішення питання щодо цивільного позову

Цивільнийпозов не пред`явлений.

8.Вирішення питання про долю речових доказів

Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку, передбаченомустаттею 100 КПК України.

9.Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Витрати на залучення експерта відсутні.

Запобіжнийзахід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому не застосовувався. Клопотань про його застосування не надходило, а тому враховуючи вимоги ст. ст.131,132, 177, 178 КПК України і призначене судом покарання, суд не вбачає підстав для його застосування.

Керуючисьст.ст. 369-376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнативинуватим увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.296КК України,і призначитийому покарання у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає34000 грн 00 коп.

Витрати за проведення судової експертизи відсутні.

Запобіжний захід не застосовувався.

Цивільний позов не пред`явлений.

Речові докази відсутні.

Роз`яснити засудженому, що він зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально - виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу. У разі несплати засудженим штрафу у вказаний строк, суд за поданням кримінально-виконавчої інспекції розглядає питання про розстрочку виплати не сплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.

Роз`яснити учасникамсудового провадженняправо податиклопотання пропомилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2ст. 349 КПК України.

Суддя ОСОБА_1