Ухвала

від 21.11.2024 по справі 205/15836/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

21.11.2024 Єдиний унікальний номер 205/15836/24

Справа № 205/15836/24

Провадження № 2/205/5187/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21 листопада 2024 року м. Дніпро

Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Остапенко Н.Г., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»</a>, треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

19.11.2024 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшов позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»</a>, треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Вивчивши подані матеріали, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення її недоліків з огляду на таке.

Статтями 175, 177 ЦПК України встановлено обов`язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.

За змістом п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

У позові ОСОБА_1 просить, зокрема, скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження, визнати такими, що не підлягають виконанню постанови про стягнення основної винагороди державного виконавця та постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Оскільки зазначені вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, позивачу необхідно звернути увагу на прохальну частину позовної заяви.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір це грошова сума, яку сплачує особа, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об`єктивних ознак позову (заяви), правовідносин, з яких він виник, і предмету позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою судовий збір сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Представник позивача посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду по справі № 761/24881/16-ц від 21.03.2018 року, як на підставу звільнення від сплати судового збору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 року у справі № 761/24881/16-ц зазначається, що стаття 5 ЗУ «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред`явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, вказує, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (стаття 22 ЗУ «Про захист прав споживачів»). На думку суддів, при прийнятті ЗУ «Про судовий збір» законодавець передбачив можливість застосування ЗУ «Про захист прав споживачів» при визначенні пільг певних категорій осіб щодо сплати судового збору.

Водночас у постанові Верховного Суду від 12.08.2020 року у справі № 638/6060/18 йдеться про необхідність суду з`ясувати, чи пов`язаний позов з порушенням прав споживача.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, згідно із постановою Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року, зроблено висновок: «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 03.11.2021 року по справі № 757/40852/17, провадження № 61-3024св21, Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.

Отже, для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбаченихЗаконом України «Про захист прав споживачів».

У даному випадку предметом позову є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, тобто матеріально-правові відносини, які виникли з приводу вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису, а не відносини, які виникли з приводу надання позивачу кредиту.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 року у справі № 137/1666/16-ц, «вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника.

Суддя також зауважує, що у позовній заяві не зазначено, яке саме право позивача, як споживача кредитної послуги, було порушено при вчиненні оспорюваного виконавчого напису.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису, у тому числі на договорі споживчого кредитування, не є втручанням у права споживача, які випливають з такого договору, а позов про визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є позовом про оскарження нотаріальної дії, а не про захист прав споживача.

Позов пред`явлено до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», як вбачається зі змісту спірного виконавчого напису, набуло право вимоги до ОСОБА_1 на підставі договору відступлення права вимоги за кредитними договорами, а кредитний договір, на якому вчинено виконавчий напис, укладено позивачем з АТ «Дельта Банк». Таким чином, зі змісту позовної заяви вбачається, що спір між сторонами виник саме на підставі правовідносин, які регулюються нормами ЦК України та Законом України «Про нотаріат», а не положеннями Закону України «Про захист прав споживачів»,

Окрім того, Законом України «Про захистправ споживачів» не передбачено такого способу захисту прав споживачів, як визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню.

Так, у постанові Верховного Суду від 24.02.2022 року по справі № 336/7773/21, предметом розгляду якої були саме вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд вказав, що позов про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з вчиненням його з порушенням законодавства, не є спором пов`язаним з захистом прав споживачів. Враховуючи відсутність спору щодо захисту прав споживачів та наявність спору, пов`язаного із обставинами виконавчого провадження, позивач звертаючись до суду з вказаним позовом, має сплачувати судовий збір.

У зв`язку з наведеним, відсутні підстави вважати, що вимоги позивача пов`язані з порушенням його прав як споживача фінансових послуг, а тому судовий збір за подання позову до суду про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню має бути сплаченим позивачем на загальних підставах.

Враховуючи ставки судового збору, визначені ст. 4 Закону України «Про судовий збір», позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. на наступні реквізити: Отримувач коштів: ГУК у Дніпропетровській області/Новокодацький район/22030101; код отримувача: 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО: 899998; р/о: UA898999980313111206000004633; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації, підприємства), Ленінський районний суд м. Дніпропетровська код ЄДРПОУ 02891351.

Слід зазначити, що в рішенні у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатись обмеженням доступу до суду.

З урахуванням викладеного, суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, що згідно з ч. 1ст. 185 цього Кодексує підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Отже, позивачу необхідно надати виправлену позовну заяву відповідно до кількості учасників справи й підтвердження сплати судового збору (квитанція або платіжне доручення).

Суддя роз`яснює позивачеві, що відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач усуне недоліки відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»</a>, треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню залишити без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Г. Остапенко

.