Ухвала від 05.12.2024 по справі 183/10885/24

У Х В А Л А

Справа № 183/10885/24

№ 2-з/183/111/24

05 грудня 2024 року м.Новомосковськ

Суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Оладенко О.С., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебуває цивільна справа за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.

29.11.2024 до суду надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач просить накласти арешт на належну ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 1223283300:01:001:0019 площею 32001 кв.м. та належні ОСОБА_3 житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 1223283300:01:001:0018 площею 32000 кв.м. Невжиття заходів забезпечення позову може утруднити і зробити неможливим виконання рішення в майбутньому, виходячи з того, що борг складає значну суму коштів 6000 доларів США.

Заява розглядається без повідомлення учасників справи, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Враховуючи, що розгляд заяви про забезпечення позову відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, перевіривши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому заявив вимогу про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за договором позики у сумі 6000 доларів США.

Частинами першою та другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, за змістом наведених вище статей, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Верховний Суд у постанові 03 березня 2023 року у справі № 905/448/22 звернув увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент який розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Майно, на яке позивач просить накласти арешт належить відповідачам на праві власності, що підтверджується Інформаційними довідками з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відчуження відповідачами, до яких пред`явлено вимоги про стягнення заборгованості, належного їм майна може призвести до неможливості або утруднити виконання рішення у разі задоволення позовних вимог.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При вирішенні питання про співмірність виду забезпечення позову із заявленими вимогами, суд враховує, еквівалент ціни позову у національній валюти складає приблизно 249000 грн.

Згідно з довідками про оціночну вартість щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1223283300:01:001:0019 площею 32001 кв.м., її вартість складає 84955,20 грн., а оціночна вартість земельної ділянки з кадастровим номером 1223283300:01:001:0018 площею 32000 кв.м. складає 84952,71 грн.

Відповідно до звіту про незалежну оцінку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , його оціночна вартість складає 1200300 грн.

Суд вважає, що накладення арешту на усе зазначене позивачем (житловий будинок та дві земельні ділянки) не відповідає вимогам співмірності заходів забезпечення позову. Натомість накладення арешту із забороною відчуження та розпорядження на житловий будинок, без заборони користування ним, буде співмірним та достатнім для забезпечення можливості виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення суд виходить з того, що на час вирішення клопотання про забезпечення позову, у суду відсутні відомості про існування визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України обставин, за наявності яких, суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Як встановлено у ч. 6 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з оцінки обґрунтованості доводів заявника; з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника про забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної заяви, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд вважає за необхідне задовольнити заяву частково та вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок із забороною відчуження та розпорядження.

Керуючись ст.ст. 149-151, 247 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Накласти арешт із забороною відчуження та розпорядження, без заборони користування на нерухоме майно - житловий будинок, загальною площею 88,6 кв.м., житловою площею 56,2 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_3 .

В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

Відомості, передбачені Законом України «Про виконавче провадження»:

стягувач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;

боржник ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

боржник ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Строк пред`явлення до виконання ухвали про забезпечення позову три роки.

Дата набрання ухвалою законної сили 05.12.2024.

Ухвала суду складена і підписана 05 грудня 2024 року .

Суддя Оладенко О.С.