Рішення

від 02.12.2024 по справі 369/11198/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/11198/23

Провадження № 2/369/1699/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2024 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І.О.,

при секретарі Херенковій К.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу №369/11198/23 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Кей-Колект", третя особа: Державний реєстратор комунального підприємства "Добробут" Литвинівської с/р Київської області Грусевич Сергій Григорович, про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ТОВ "Кей-Колект", третя особа: Державний реєстратор комунального підприємства "Добробут" Литвинівської с/р Київської області Гусевич Сергій Григорович, про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 є єдиним власником земельної ділянки площею 0,0800 га, кадастровий номер 3222484001:01:001:0040, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 07 грудня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та позивачем було укладено договір про надання споживчого кредиту №112795050000 з метою придбання вищевказаної земельною ділянки та розташованого на ній житлового будинку (п.1.4. Договору). Задля забезпечення виконання зобов`язання, відповідно до п.2.1. Договору, банком приймається застава нерухомості, а саме житлового будинку та земельної ділянки що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Поручителями виступили ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

З метою забезпечення виконання договору про надання споживчого кредиту №112795050000 від 27 грудня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та позивачем укладено договір іпотеки №74560/5602 від 27 грудня 2007 року, за умовами якого позивач передає в іпотеку нерухоме майно: житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

12 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» (цедент) та ТОВ «Кей-Колект» (цесіонарій) укладено договір про відступлення прав за договорами іпотеки, за умовами якого цедент передає, а цесіонарій приймає права вимоги за договорами іпотеки, зокрема, за договором іпотеки, що був укладений за кредитним договором №11279505000 від 27 грудня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 .

Між ПАТ «УкрСиббанк» (клієнт) та ТОВ «Кей-Колект» (фактор) укладено договір факторингу №1 від 12 грудня 2011 року, за умовами якого клієнт зобов`язується передати у власність фактору, а фактор прийняти права вимоги та в їх оплату надати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.

16 лютого 2018 року державним реєстратором Грусевича С.Г. КП «Добробут» Литвинівської сільської ради прийнято рішення (індексний номер 39728076) про державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна на земельну ділянку кадастровий номер 3222484001:01:001:0040, що знаходиться АДРЕСА_1 за суб`єктом: ТОВ «Кей-Колект».

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №326203125 від 19 березня 2023 року, 13 лютого 2018 року державним реєстратором Грусевичем С.Г. КП «Добробут» Литвинівської сільської ради до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності №24883232 на об`єкт нерухомого майна земельну ділянку, кадастровий номер 3222484001:01:001:0040 за власником ТОВ «Кей-Колект», форма власності приватна, розмір частки 1.

Як зазначає позивач, про вказане рішення йому стало відомо 19 березня 2023 року з вищевказаної Інформаційної довідки №326203125 від 19 березня 2023 року.

Дане рішення, на думку позивача, є незаконним, оскільки йому не було надіслано вимогу про усунення порушення з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки, відсутність додаткового договору щодо позасудового задоволення вимог кредитора. На час вчинення реєстраційних дій на дане майно був накладений арешт.

Зазначає, що оскаржуваним рішенням порушено його права власності на майно. У добровільному порядку вирішити спірне питання позивач не має можливості.

У зв`язку із чим, позивач звертається до суду та просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Грусевича Сергія Григоровича КП «Добробут» Литвинівської сільської ради від 16 лютого 2018 року 17:02:20, індексний номер 39728076 і державну реєстрацію права власності від 13 лютого 2018 року 18:14:09, номер запису про право власності 24883232, земельної ділянки площею 0,0800 га, кадастровий номер 3222484001:01:001:0040, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «Кей-Коллект» та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Коллект» на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 вересня 2023 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 червня 2024 року закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено до судового розгляду.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи їх було повідомлено належним чином. Будь-яких заяв, клопотань станом на момент винесення рішення у справі суду не надано.

У судове засідання представник відповідача не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи її було повідомлено належним чином. Представник відповідача на адресу суду відзиву на позовну заяву не подала. Причини неможливості подати відзив суду не повідомила. Будь-яких заяв, клопотань станом на момент винесення рішення у справі суду не надано.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи його було повідомлено належним чином. Будь-яких заяв, клопотань станом на момент винесення рішення у справі суду не надано.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши доводи сторін, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов такого висновку.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина 1 статті 5 ЦПК України).

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 12 жовтня 2017 року постановою Київського окружного адміністративного суду у справі за №810/2449/16 позов ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" про визнання протиправним та скасування рішення задоволено. Даним рішенням суду було встановлено, що 7 грудня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №11279505000, за умовами якого банк зобов`язується надати позичальнику однією сумою, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 262430,00 доларів США та сплатити проценти за його користування шляхом внесення ануїтетних платежів в порядку і на умовах, визначених цим договором (п. 1.1 договору).

У відповідності до п. 1.4 вищезазначеного договору кредит надається позичальнику для його особистих потреб (безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконання обов`язків найманого працівника), а саме на придбання житлового будинку загальною площею 162,70 кв.м та земельної ділянки загальною площею 0,080 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з п. 2.1 даного договору у забезпечення виконання зобов`язання позичальника за даним договором банком приймається застава нерухомості, а саме житлового будинку загальною площею 162,70 кв.м. та земельної ділянки площею 0,0080 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та є власністю ОСОБА_1 ; порука ОСОБА_2 ; порука ОСОБА_4

27 грудня 2007 року між продавцем ОСОБА_5 , та покупцем ОСОБА_1 , укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0800 га, кадастровий номер 3222484001:01:001:0040, яка розташована на АДРЕСА_1 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І.С., зареєстровано в реєстрі за №6979. На підставі вказаного договору приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І.С. видано Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів №5259209 від 27 грудня 2007 року.

Згідно з копією Державного Акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №411663 вбачається, що державний акт на право власності на земельну ділянку виданий 13 травня 2008 року ОСОБА_1 , який проживає: АДРЕСА_2 і на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27 грудня 2007 року №6979 він є власником земельної ділянки 0,0800 га. Земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010832900078.

З метою забезпечення виконання договору про надання споживчого кредиту №11279505000 від 27 грудня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець) укладено договір іпотеки №74560/5602 від 27 грудня 2007 року, за умовами якого іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно:

- житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого 27 грудня 2007 року Кравченко І.С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 27 грудня 2007 року, про що Кравченко І.С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, надано відповідний витяг від 27 грудня 2007 року, і немає жодних договірних змін строків позовної давності щодо правочинів на підставі яких іпотекодавець отримав право власності на предмет іпотеки;

- земельну ділянку площею 0,0800 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, що належить іпотекодавцю на праві власності після отримання ним Державного акту на право власності на земельну ділянку, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 27 грудня 2007 року Кравченко І.С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 27 грудня 2007 року, про що Кравченко І.С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, надано відповідний витяг від 27 грудня 2007 року, і немає жодних договірних змін строків позовної давності щодо правочинів, на підставі яких іпотекодавець отримав право власності на предмет іпотеки (кадастровий номер 3222484001:01:001:0040). Загальна ринкова вартість предмету іпотеки становить 1893300,00 грн.

Крім того, постановою Київського окружного адміністративного суду у справі за №810/2449/16 від 12 жовтня 2017 року встановлено, що

Між ПАТ «УкрСиббанк» (клієнт) та ТОВ «Кей-Колект» (фактор) укладено договір факторингу №1 від 12 грудня 2011 року, за умовами якого клієнт зобов`язується передати у власність фактору, а фактор прийняти права вимоги та в їх оплату надати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.2. вказаного договору обсяг (сума) прав вимоги станом на дату укладення цього договору визначений у додатку №1 до цього договору.

Згідно п. 1.4 договору одночасно з відступленням прав вимоги до фактора переходять усі права Клієнта за усіма договорами забезпечення.

Права вимоги переходять від клієнта до фактора у дату відступлення, після чого фактор одержує право вимагати від боржників і гарантів виконання усіх зобов`язань за первинними договорами і договорами забезпечення (п. 3.1 договору).

Згідно виписки з додатку №1 до договору факторингу №1 від 12 грудня 2011 року до таких договорів віднесено кредитний договір №11279505000 від 27 грудня 2007 року, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, дані обставини були встановлені в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року у справі №810/2449/16, що набрала законної сили, а тому не підлягають доказуванню.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №134569765 від 16 серпня 2018 року вбачається, що рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 35969408 від 04 липня 2017 року зареєстровано інше речове право, а саме іпотеку на земельну ділянку з кадастровим номером: 3222484001:01:001:0040. На підставі вказаного рішення державним реєстратором Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області Стукачем С.В. було внесено відповідний запис про іпотеку: 21212482 від 04 липня 2017 року. Підстава виникнення іпотеки: договір іпотеки, серія та номер: 6983, виданий 27.12.2007 року, видавник: приватний нотаріус; договір факторингу, серія та номер:1, виданий 12.12.2011 року, видавник: приватний нотаріус; договір про відступлення прав, серія та номер: 5207-5208, виданий 12.12.2011 року, видавник: приватний нотаріус.

З інформаційноїдовідки зДержавного реєструречових правна нерухомемайно таРеєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна щодооб`єкта нерухомогомайна №339274486від 15липня 2023року вбачається,що 13лютого 2018року державнимреєстратором Комунальногопідприємства «ДОБРОБУТ»Литвинівської сільськоїради Київськоїобласті ГрусевичемСергієм Григоровичемприйнято рішенняпро державнуреєстрацію правта їхобтяжень,індексний номер:39728076від 16лютого 2018року 17:02:20 та вчинено реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 3222484001:01:001:0040 за ТОВ «Кей- Колект».

Також, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №339274486 від 15 липня 2023 року вбачається, що 13 лютого 2018 року державним реєстратором Комунального підприємства «ДОБРОБУТ» Литвинівської сільської ради Київської області Грусевичем Сергієм Григоровичем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 39728076 від 16 лютого 2018 року 17:02:20 та вчинено реєстрацію права власності на житловий будинок загальною площею 162,70 кв.м., що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 3222484001:01:001:0040 за ТОВ «Кей- Колект».

Відповідно до змісту ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 цього Кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

У п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до вимог ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених ст. 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться за заявою особи шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Однією із загальних засад державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно виключно на підставах та в порядку, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (п. 4 ч. 1 ст. 3 указаного Закону).

Згідно з пунктом 61 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;

3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Перевірка документів на наявність підстав, зокрема для прийняття відповідних рішень, є одним з етапів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (п. 4 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

У разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону (ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку»).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 серпня 2021 року в справі № 715/1788/19 (провадження № 61-6548св20) зазначено, що «в разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку. За відсутності такого належного надсилання вимоги відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець не набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Таким чином, недотримання вимог ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя. При цьому метою повідомлення іпотекодержателем іпотекодавця та інших осіб є доведення до їх відома наміру іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Тому іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання лише за умови належного надсилання вимоги, коли іпотекодавець фактично отримав таку вимогу або мав її отримати, але не отримав внаслідок власної недбалості чи ухилення від такого отримання».

Аналогічний висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року у справі № 522/19144/19 (провадження № 61-14641св21).

Згідно зі ст. 36 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому ст. 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 цього Закону.

Так, пунктом 5.2 договору іпотеки № 74560/5602 від 27 грудня 2007 року передбачено, що позасудове врегулювання здійснюється одним з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки: передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку»; отримання іпотекодержателем права продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені іпотекодавця на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».

При цьому, згідно п.п. 55, 56 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1141 (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин), на кожний окремий об`єкт нерухомого майна, право власності на який заявлено вперше, державний реєстратор органу державної реєстрації прав на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень відкриває реєстраційну справу. У разі прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень нотаріусом реєстраційну справу відкриває державний реєстратор органу державної реєстрації прав за місцем розташування такого нерухомого майна на підставі документів, що були видані, оформлені або отримані нотаріусом, які він передає органу державної реєстрації прав у порядку, встановленому Мін`юстом.

Реєстраційна справа є формою групування документів, що були видані, оформлені або отримані під час проведення державної реєстрації прав на об`єкт нерухомого майна, на який відкрито таку реєстраційну справу, яка включає, зокрема: заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; про відкликання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; про скасування запису Державного реєстру прав тощо; копії поданих заявником для проведення державної реєстрації прав документів, визначених у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в інших нормативно-правових актах, прийнятих відповідно до зазначеного Порядку; рішення державного реєстратора про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; про відновлення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; про залишення заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень без розгляду у зв`язку з її відкликанням; про відмову в задоволенні заяви про відкликання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень тощо; інші документи, що були видані, оформлені або отримані під час проведення державної реєстрації прав (крім відомостей, які були отримані державним реєстратором з Державного реєстру прав).

Документи розміщуються в реєстраційній справі у порядку їх надходження і нумеруються.

У разі проведення державної реєстрації прав нотаріусом з оригіналів поданих заявником для проведення державної реєстрації прав документів та копій документів, які пред`являються для державної реєстрації прав, нотаріус виготовляє електронні копії шляхом сканування, які розміщує у відповідному розділі Державного реєстру прав (крім документів, які були ним видані або оформлені під час проведення державної реєстрації прав).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем копії повідомлення про намір звернути стягнення на предмет іпотеки, адресованого Позивачу, та копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, що передбачено умовами укладеного договору кредиту та іпотеки, які б підтверджували надання позивачу іпотекодержателем встановленого законодавством строку для виконання порушеного зобов`язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги не надавались.

При цьому відповідач не повідомив про причини неможливості подати такі докази суду, оскільки саме за його заявою проводилась державна реєстрація права власності, не заявив будь-яких клопотань про витребування таких доказів на підтвердження виконання ним умов договорів, пояснень не надав.

Тобто, відповідач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки (ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку»).

У п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зі ст. 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно зі ст. 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

- загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку.

У пункті 4 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» передбачено, що протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Закон України «Про іпотеку» прямо вказує, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, є одним зі шляхів звернення стягнення на предмет іпотеки.

Підписавши іпотечне застереження, сторони визначили лише можливі шляхи звернення стягнення, які має право використати іпотекодержатель. Стягнення є примусовою дією іпотекодержателя, направленою до іпотекодавця з метою задоволення своїх вимог. При цьому до прийняття Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки (як у судовому, так і в позасудовому порядку) залежало не від наявності згоди іпотекодавця, а від наявності факту невиконання боржником умов кредитного договору.

Водночас Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» ввів тимчасовий мораторій на право іпотекодержателя відчужувати майно іпотекодавця без згоди останнього на його відчуження.

Отже, до правовідносин з реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодавцем на підставі іпотечного застереження застосовуються положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» щодо тимчасової заборони відчуження.

Зазначений висновок узгоджується із правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 644/3116/18 (провадження № 14-45цс20), Верховним Судом у постанові від 31 січня 2024 року у справі № 464/4325/19 (провадження № 61-6100св23) та ін.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 грудня 2022 року у справі №914/2350/18 (914/608/20) (провадження №12-83гс21) виснувала, що скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно є правомірним та ефективним способом захисту, оскільки державний реєстратор одночасно з державною реєстрацією припинення права власності відповідача на відповідне нерухоме майно проводить державну реєстрацію набуття права власності на спірне нерухоме майно за позивачем.

Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію щодо застосування ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», визначивши, що задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності може призвести до відновлення порушених прав особи без застосування додаткових способів захисту таких, як поновлення права власності (за умови, якщо суд, задовольнивши таку позовну вимогу, вирішить тим самим спір про право, наявний між сторонами). Скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, на яке було звернено стягнення за договором іпотеки, є належним способом захисту прав іпотекодавця за умови, якщо таке майно не було відчужене на користь третіх осіб.

Такий висновок узгоджується із постановами Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі № 464/4325/19 (провадження № 61-6100св23), від 13 березня 2024 року у справі № 201/8229/19 (провадження № 61-4952св23).

Матеріали справи не містять будь-яких доказів, визначених статтями 77-80 ЦПК України, про те, що на час звернення до суду з позовом спірне нерухоме майно відчужене на користь третіх осіб.

Отже, скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, на яке було звернено стягнення за договором іпотеки, є належним способом захисту прав іпотекодавця за умови, якщо таке майно не було відчужене на користь третіх осіб. Це відновлює становище, яке існувало до прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення, що відповідає способу захисту, передбаченому п. 4 ч. 2 с. 16 ЦК України.

У частинах 1-3 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на встановлені обставини, враховуючи наявність передбачених законодавством України підстав для відмови в державній реєстрації прав, суд приходить до висновку, що, приймаючи рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16 лютого 2018 року щодо проведення державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку площею 0,0800 га, кадастровий номер 3222484001:01:001:0040, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , державний реєстратор діяв з порушенням вимог, що передбачені Конституцією та законами України, крім того, матеріали справи не містять доказів того, що державний реєстратор отримав від ТОВ «Кей-Колект» необхідні документи, визначені Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127, для реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі договору іпотеки, а тому рішення державного реєстратора Грусевича С.Г. КП «Добробут» Литвинівської сільської ради від 18 лютого 2018 року 17:02:20, індексний номер 39728076, і державна реєстрація права власності від 13 лютого 2018 року 18:14:09, номер запису про право власності 24883232, земельної ділянки площею 0,0800 га, кадастровий номер 3222484001:01:001:0040, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «Кей-Коллект» є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

При вищевикладених обставинах та керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 10, 13, 76-81, 89, 141, 263-266, 267, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ "Кей-Колект", третя особа: Державний реєстратор комунального підприємства "Добробут" Литвинівської с/р Київської області Грусевич Сергій Григорович, про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора - задовольнити.

Визнати протиправним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, винесене державним реєстратором Комунального підприємства «ДОБРОБУТ» Литвинівської сільської ради Київської області Грусевичем Сергієм Григоровичем, індексний номер 39728076 від 16.02.2018 року та державну реєстрацію права власності від 13 лютого 2018 року, номер запису про право власності 24883232 земельної ділянки площею 0,0800 га, кадастровий номер 3222484001:01:001:0040, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект».

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, винесене державним реєстратором Комунального підприємства «ДОБРОБУТ» Литвинівської сільської ради Київської області Грусевичем Сергієм Григоровичем, індексний номер 39728076 від 16.02.2018 року та державну реєстрацію права власності від 13 лютого 2018 року, номер запису про право власності 24883232 земельної ділянки площею 0,0800 га, кадастровий номер 3222484001:01:001:0040, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 (шістдесят) коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація пропозивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .

Інформація провідповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», код ЄДРПОУ: 37825968, адреса місцезнаходження: 01042, м. Київ, Печерський район, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корпус "В", поверх 4, каб. 402.

Інформація протретю особу: Державний реєстратор Комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради Київської області Грусевич Сергій Григорович, код ЄДРПОУ: 40449541, адреса місцезнаходження: 07334, Київська область, Вишгородський район, с. Литвинівка, вул. Тараса Шевченка, 1, корпус А.

Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА