Справа № 369/9334/24
Провадження № 2/369/5954/24
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.11.2024 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Фінагеєвої І.О.,
при секретарі Херенковій К.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу №369/9334/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ "Геофізика-777" про припинення трудових відносин, -
ВСТАНОВИВ:
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ТОВ "Геофізика-777" про припинення трудових відносин.
Свої вимоги мотивував тим, що відповідно до Наказу №1-К від 01 грудня 2019 року ОСОБА_1 був прийняти на роботу до ТОВ "Геофізика-777" на посаду помічника керівника підприємства, що підтверджується інформацією з особистого кабінету Пенсійного фонду України. Також трудові відносини підтверджуються довідкою Форма ОК-5 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Індивідуальні відомості про застраховану особу від 29 травня 2024 року.
З лютого 2022 року, як зазначає позивач, трудові відносини фактично припинені, заробітна плата не нараховується, однак до даного часу він не звільнений.
Маючи намір припинити трудові відносини з Відповідачем, 25 квітня 2024 року позивачем було надіслано цінний лист, з описом та паперовим повідомленням про вручення, із заявою про розірвання трудових відносин та звільнити ОСОБА_1 із займаної посади з 08 травня 2024 року за власним бажанням, згідно п. 1 ст. 38 КЗпП України.
Однак, лист із заявою Відповідачем не отриманий, повернутий позивачу назад, відповідно заява залишена без задоволення. У зв`язку із викладеним, позивач звертається до суду, оскільки, як він зазначає, позбавлений можливості у інший спосіб припинити трудові відносини з відповідачем і, відповідно, працевлаштуватися на іншу роботу.
Таким чином, позивач просить суд визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Геофізика-777» з 08 травня 2024 року у зв`язку зі звільненням з займаною посади помічника керівника підприємства за власним бажанням на підставі п. 1 ст. 38 КЗпП України.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2024 року по справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судове засідання позивач не з`явився, був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Надав суду заяву в якій просив проводити розгляд справи без його участі. Позовну заяву підтримав та просив задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечував.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду невідомі. Відзив на позов суду не подав. Причини неможливості подати відзив суду не повідомив. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача станом на час прийняття рішення до суду не надходило.
У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 09 грудня 2019 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу на посаду помічника керівника підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Геофізика-777» на підставі Наказу №1-К від 01 грудня 2019 року, що підтверджується копією запису трудової книжки (за СПОВ) з особистого кабінету ОСОБА_1 на офіційному веб-порталі Пенсійного фонду України.
З довідки Пенсійного фонду України форма ОК-5 Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування індивідуальні відомості про застраховану особу вбачається, що в період з грудня 2019 року по грудень 2021 року ОСОБА_1 нараховувалась заробітна плата, проводились відрахування до пенсійного фонду, страхувальник ТОВ «Геофізика-777» (код ЄДРПОУ: 38388438).
З копії заяви ОСОБА_1 до директора ТОВ «Геофізика-777» ОСОБА_2 від 25 квітня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 просив звільнити його із займаної посади помічника керівника з 08 травня 2024 року за власним бажанням, згідно п. 1 ст. 38 КЗпП.
З копії титульної сторони поштового конверта, опису вкладення до нього, фіскального чеку від 25 квітня 2024 року з АТ «Укрпошта» про сплату за пересилання поштового відправлення, копій поштових оформлень вбачається, що ОСОБА_1 належним чином було направлено заяву про звільнення на адресу ТОВ «Геофізика-777».
Вказане відправлення відповідач не отримав та воно повернулося позивачу з відміткою «закінчення встановленого терміну зберігання», що підтверджується роздруківкою з сайту АТ «Укрпошта» за відстеженням відправлення по трек-номеру.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (абзац 1 ч. 1 ст. 19 ЦПК України).
Частиною 2 ст. 8 Конституції України передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян, на підставі Конституції України гарантується.
Згідно із ч. 1 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності.
Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14- рп/2004, від 16 жовтня 2007 року №8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю Конституційний суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.
Законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (ст. 4 КЗпП України).
До трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами (ч. 1 ст. 3 КЗпП України).
Згідно з ч. 1, 3 ст. 21 КЗпП України трудовий договір - угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
У п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
Згідно з ч. 1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю І групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
За змістом ст. 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.
Положеннями ч. 1 ст. 312 Цивільного кодексу України, передбачено, що фізична особа має право на вибір та зміну роду занять.
Нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю (ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Відповідно до положень ст. 2 КЗпП України право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники мають право на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади.
За змістом ст. 5-1 КЗпП України, держава гарантує працездатним громадянам постійно проживають на території України, зокрема, вільний вибір виду діяльності.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи порушення права позивача на припинення трудового договору, обраний ним спосіб захисту направлений на відновлення його трудових прав, гарантованих Конституцією України та КЗпП України, а відтак суд прийшов до переконання про те, що позовні вимоги про визнання трудових відносин між сторонами припиненими з ініціативи працівника на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України підлягають задоволенню, оскільки в позасудовому порядку позивач позбавлений іншої можливості скористатися своїм правом на звільнення за власним бажанням.
Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому судовий збір необхідно стягнути з відповідача в дохід держави. Однак, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та зважаючи на те, що позивачем при зверненні до суду із позовною заявою було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., що підтверджується відповідною квитанцією, яка міститься в матеріалах справи, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 247, 263, 265, 268, 280, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ "Геофізика-777" про припинення трудових відносин, - задовольнити.
Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Геофізика-777» з 08 травня 2024 року у зв`язку із звільненням з посади помічника керівника підприємства за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.
Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю «Геофізика-777» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 (двадцять) коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня винесення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація пропозивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Інформація провідповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Геофізика-777», код ЄДРПОУ: 38388438, адреса місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 23-Б.
Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА
Суд | Києво-Святошинський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2024 |
Оприлюднено | 09.12.2024 |
Номер документу | 123536500 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Києво-Святошинський районний суд Київської області
Фінагеєва І. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні