Провадження № 2/641/2004/2024 Справа № 641/3825/24
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2024 року м. Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Чайка І.В.,
за участю секретаря Шумейко С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу №641/3825/24 за позовноюзаявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служби у справах дітей Харківської міської ради про розірвання шлюбу та позбавлення батьківських прав, -
В С Т А Н О В И В:
10.06.2024 адвокат Бубліченко М.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив розірвати шлюб, зареєстрований 17.08.2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 974, посилаючись на те, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, та позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав щодо малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обгрунтування позовних вимог зазначив, що під час їх спільного проживання в них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Починаючи з жовтня 2023 року між подружжям почали виникати сварки на побутовому підгрунті, в результаті чого рівень довіри знизився. На даний час сторони спільно не проживають, не ведуть спільного господарства. Позивач переконаний, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе. Також, з січня 2024 року ОСОБА_2 (відповідач по справі) припинила спільне проживання з позивачем та припинила брати участь у вихованні їх спільної дитини, також не цікавилась станом здоров`я сина та його успіхами у навчанні. Жодної участі у житті дитини відповідач не приймає.
Ухвалою суду від 12 червня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 09 вересня 2024 року задоволено клопотання представника позивача про участь в режимі відеоконференції.
09 вересня 2024 року Департаментом служб у справах дітей до суду надано висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою суду від 03 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено вищевказану справу до судового розгляду.
Позивачем та його представником до суду подана заява про розгляд справи без участі, позовні вимоги підтримали, не заперечували проти ухвалення по справі заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце слухання справи повідомлялася у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву не надходив.
Представник Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради в судове засідання не з`явився, надав до суду висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , просив справу розглядати без його участі.
Суд за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимогст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч.3ст.128 ЦПК Українисудові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Згідно ч.5ст.128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.
Відповідно до ч.4ст.223 ЦПКУкраїна, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положеннямст.280 ЦПК України, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ч.2ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.4 ст. 77 ЦПК України суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 17.08.2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено шлюб, зареєстрований 17.08.2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 974.
Від шлюбу сторони мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_2 від 10.01.2014 року, актовий запис № 17.
Як зазначено в позовній заяві починаючи з жовтня 2023 року між подружжям почали виникати сварки на побутовому підгрунті, в результаті чого рівень довіри знизився. На даний час сторони спільно не проживають, не ведуть спільного господарства. Позивач переконаний, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе.
За ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається.
Враховуючи вищевказані обставини суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, у зв`язку з чим позовна заява про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Крім того, при розв`язанні позовної вимоги про позбавлення батьківських прав відповідача, суд приходить до наступного.
Відповідно до витягів з Реєстру територіальної громади м. Харкова, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно довідки № 01-21/331\ від 08.05.2024 року, виданої ОСОБА_1 комунальним закладом «Харківський ліцей № 173» ХМР, у тім, що його син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , навчається у 4 класі вищевказаного навчального закладу. Усі питання, що стосуються шкільного процесу вирішуються батьком. Натомість мати, ОСОБА_2 (відповідач по справі) батьківькі збори не відвідувала, не забирала дитину додому, не брала участі у шкільному житті дитини.
Зі змісту відповіді на запит № 60 від 20.05.2024 року, отриманої від КНП «Міська дитяча поліклініка № 1», ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуває на обліку у вищевказаному лікувальному закладі. Законним представником в декларації зазначений батько, ОСОБА_1 .
Згідно відповіді на адвокатський запит № 66741 від 14.05.2024 року, Основ`янсько Слобідського ВДВС у м. Харкові СМУМЮ вбачається, що станом на 01.05.2024 зроблено розрахунок заборгованості по сплаті аліментів боржником ОСОБА_2 , заборгованість складає 9382,50 грн.
Аліменти стягуються на підставі судового наказу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21.02.2024 року.
Відповідно до висновку Департаменту служби у справах дітей Харківської міської ради № 328 від 06.09.2024 року, малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешкає разом з батьком, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , де створені належні умови для проживання та всебічного розвитку дитини. ОСОБА_2 (відповідач по справі) зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , тривалий час ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не цікавиться станом здоров`я дитини, матеріально не утримує, на співбесіду до Департаменту служб не з`явилася, письмові пояснення не надала. Малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на співбесіді в Департаменті служб повідомив та надав письмову заяву, що підтримує рішення батька щодо позбавлення батьківських прав матері, ОСОБА_2 , так як вона не проживає з ним з останнього дня народження, не цікавиться його життям, дуже рідко спілкується з дитиною. Враховуючи вищезазначене, інтереси дитини та рекомендації Комісії, керуючись ст.ст. 19, 164 Сімейного кодексу України в інтересах дитини, Департамент служб, який діє від імені органу опіки та піклування, вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Забезпечення найкращих інтересів дитини - це дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).
Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (стаття 141 Сімейного кодексу України).
Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені статтею 150 СК України.
Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина перша статті 155 СК України).
Відповідно до частин другої, третьої статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення й розвитку; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до дитини та її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти тощо.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна оцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Відтак, умовою ухилення від обов`язків по вихованню дитини, як підстави позбавлення батьківських прав, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками.
Відповідні докази умисного ухилення від виконання батьківських обов`язків ОСОБА_2 відносно своєї дитини в матеріалах справи відсутні.
Доводи позивача, викладені у позовній заяви та доданих до неї документів належними та допустимими доказами не доведені.
Жодних клопотань про допит свідків стороною позивача заявлено не було.
Суд також не бере до уваги аргументи позивача щодо наявної у відповідача заборгованості по аліментам, що на переконання позивача свідчить про те, що відповідач злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини та матеріальному її забезпеченню, вона самоусунулася від виконання батьківських обов`язків, оскільки наявність такої заборгованості не є підставою для позбавлення особи батьківських прав.
Позивачем також не доведено та не надано суду доказів, в чому саме полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення матері по відношенню до дитини батьківських прав та не надано доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачкою від виконання батьківських обов`язків відносно дитини.
Та обставина, що на час розгляду справи вихованням і розвитком дитини займається батько, а мати проживає окремо, не свідчить безумовно про те, що вона не бажає приймати участь у вихованні та утриманні свого сина, тобто свідомо умисно нехтує батьківськими обов`язками.
Суд вважає, що позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Відтак, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17.
У частині четвертій статті 19 СК України визначено, що під час розгляду судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Відповідно до частини п`ятої статті 19 СК України орган опіки і піклування подає до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодиться з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина шоста статті 19 СК України).
Висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер, який повинен містити відомості щодо наявності виключних обставин, підтверджених відповідними доказами, які б свідчили про свідоме нехтування батьком / матір`ю своїми обов`язками і бути законною підставою для застосування такого крайнього заходу впливу, як позбавлення батьківських прав, що найкраще відповідатиме інтересам дітей (постанова Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 243/13191/19-ц).
Судом встановлено, що відповідно висновку Департаменту служби у справах дітей Харківської міської ради № 328 від 06.09.2024 року вирішено, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є доцільним.
Разом з цим, на думку суду, даний висновок є недостатньо обґрунтованим. Він містить лише посилання на інформацію, отриману зі слів батька та сина. Крім цього, у висновку не вказано які заходи вживалися для вирішення проблемних питань, чи проводилися співбесіди з батьками, чи обговорювалася поведінка матері на засіданнях і чи приймалися відповідні рішення та наслідки таких заходів, чи збиралися та враховувалися характеризуючи дані щодо обох батьків, чи проводилися обстеження умов проживання обох батьків, а також не вказано чи враховувалися зазначені обставини при прийнятті рішення про позбавлення батьківських прав. Тому суд критично оцінює таке рішення та до уваги його не бере.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вирішуючи питання про позбавлення відповідача батьківських прав, суд повинен, зокрема, переконатися, чи ґрунтується відповідна вимога на достатній доказовій базі (яка, за потреби, може включати показання свідків, висновки компетентних органів, психологічні та інші експертні висновки та медичні довідки), і чи мали заінтересовані сторони, достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.
Будь-яких доказів, які б вказували на порушення прав дитини відповідачем, настільки, що це б вказувало на необхідність застосування такого крайнього заходу впливу як позбавлення батьківських прав позивачем не представлено та судом не здобуто.
Враховуючи зазначене, підстав вважати обґрунтованими доводи позову про необхідність застосування такого крайнього заходу впливу як позбавлення батьківських прав щодо відповідача немає.
Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині позбавлення батьківських прав відповідача, оскільки суду не надано належних та допустимих доказів про те, що відповідач дійсно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.
Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4,5,13,76-83,141,200,265 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служби у справах дітей Харківської міської ради про розірвання шлюбу та позбавлення батьківських прав задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , який був зареєстрований 17.08.2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 974.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служби у справах дітей Харківської міської ради в частині позбавлення батьківських прав - відмовити.
Попередити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 про необхідність належного виконання батьківських обов`язків та зміни ставлення до виховання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Покласти на Департамент служб у справах дітей обов`язок контролю за виконанням ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків стосовно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення абоапеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо судового рішення за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 .
Третя особа Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, код ЄДРПОУ 26489104, адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Чернишевська, 55.
Суддя І.В.Чайка
Суд | Комінтернівський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2024 |
Оприлюднено | 09.12.2024 |
Номер документу | 123538325 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Комінтернівський районний суд м.Харкова
Чайка І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні