Постанова

від 02.12.2024 по справі 703/4332/24

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/4332/24 р.

3/703/1913/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2024 року Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Крива Ю.В., за участю секретарів судового засідання Крамної Л.С., Холодняк Л.П., прокурора Сільченко Н.М., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Мельника Р.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої провідним спеціалістом відділу освіти, молоді та спорту, культури, туризму та зовнішніх зв`язків,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 172-6 КУпАП, -

встановила:

ОСОБА_1 , будучи провідним спеціалістом відділу освіти, молоді та спорту, культури, туризму та зовнішніх зв`язків Ротмістрівської сільської ради Черкаської області та відповідно до підпункту «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закону) суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією в порушення вимог пп. 2, 3, 5 ч.1 ст.46 Закону, за результатами перевірки декларації органом НАЗК, лист №42-01/43429-24 від 13.06.2024, відобразила недостовірні відомості на загальну суму 799 653 грн. 97 коп., що становить розмір понад 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що в корупціонер кою себе вона не вважає. Так. Вона заповнювала декларацію за 2021 рік у своєму робочому кабінеті та через несправності системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» її постійно «викидало» із системи. Вона по декілька разів заходила і по новому заповнювала декларацію. Декларацію вона заповнювала на основі декларацію за 2020 рік та впевнена була, що всі дані внесені. Після чергового внесення всіх даних до декларація, вона її зберегла та підписала. В подальшому вона перебувала у відпустці та не заходила до свого електронного кабінету. Після повернення з відпустки їй прийшло повідомлення з НАЗК зі змістом, що у неї не всі дані вказані у декларації, це було через декілька місяців після подання декларації. У вказаний строк у повідомленні з НАЗК вона виправила всі недоліки. У строк 10 днів після заповнення декларації вона не виправила недоліки, оскільки перебувала у відпустці та не переглядала декларацію. Вважає себе не винуватою, просила закрити провадження у справі.

Захисник вважав, що в діяннях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення в зв`язку з тим, що у останньої не було умислу на приховування даних в декларації та вважає, що строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності сплинув. Відтак, просив провадження у справі закрити. Також надав письмові клопотання, в яких детально виклав свою позицію.

Прокурор в судовому засіданні протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.172-6 КУпАП підтримала, просила притягнути особу до адміністративної відповідальності та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вважає, що поясненнями ОСОБА_1 та іншими зібраними у справі доказами доведено наявність складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, думку прокурора, дослідивши письмові матеріали справи суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з ч.1 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органами місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Відповідно до ст.ст. 1,2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Так, згідно з розпорядженням Ротмістрівської сільської ради від 31.08.2020 №07- 04/73 ОСОБА_1 призначено на посаду провідного спеціаліста відділу освіти, молоді та спорту, культури, туризму та зовнішніх зв`язків Ротмістрівської сільської ради Черкаської області з 01.08.2020 та присвоєно 15 ранг посадової особи місцевого самоврядування у межах сьомої категорії посад.

Відтак, ОСОБА_1 належить до державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування згідно з п.п. «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону та ОСОБА_1 , як провідний спеціаліст відділу освіти, молоді та спорту, культури, туризму та зовнішніх зв`язків Ротмістрівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону.

Так, у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації ОСОБА_1 не зазначила відомостей про житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який на праві спільної часткової власності належить йому та ОСОБА_2 (мати суб`єкта декларування).

Під час проведення перевірки органом НАЗК встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого органом приватизації Смілянської райдержадміністрації, згідно з розпорядженням від 26.11.1993 №11-Р, зареєстрованим у Смілянському бюро технічної інвентаризації за №1-6, квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 89,9 м2, належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 (батьку суб`єкта декларування), ОСОБА_2 (матері суб`єкта декларування) та ОСОБА_4 (суб`єкту декларування), що становить 1/2 частини будинковолодіння. Розмір часток ОСОБА_3 (батька суб`єкта декларування), ОСОБА_2 (матері суб`єкта декларування) та ОСОБА_5 (суб`єкта декларування) становить по 1/6 частки кожного.

При цьому квартира АДРЕСА_4 , яка становить 1/2 частини домоволодіння, за вказаною адресою належить ОСОБА_6 на підставі договору купівлі - продажу квартири. Загальна площа домоволодіння становить 185,9 м2.

21.03.2017 у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 (батька суб`єкта декларування) 1/6 частки, яка належала останньому на праві спільної сумісної власності, успадкована ОСОБА_2 (матір`ю суб`єкта декларування), що підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З огляду на вищевикладене ОСОБА_2 (мати суб`єкта декларування) володіє 1/3 частки квартири АДРЕСА_5 в домоволодінні, а суб`єкт декларування, своєю чергою, - 1/6 частки квартири, що в сумі становить 1/2 частки житлового будинку, тобто квартиру АДРЕСА_5 в будинковолодінні.

Відповідно до відомостей Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ринкова вартість 1/2 житлового будинку станом на 31.12.2021 становить 305 000,00 - 325 000,00 гривень.

Крім того, ОСОБА_1 не зазначила відомості про земельну ділянку, кадастровий номер 7123787200:01:001:0045, яка на праві власності належить ОСОБА_2 (матері суб`єкта декларування) та перебуває у користуванні суб`єкта декларування у зв`язку з розміщенням на ній житлового будинку, частка якого належить суб`єкту декларування на праві спільної часткової власності. Так, ОСОБА_1 зазначила відомості, які не відповідають дійсності, на суму 305 000, 00 гривень.

Також, ОСОБА_1 не зазначила відомості про земельну ділянку, кадастровий номер 7123787200:02:001:0437, яка на праві власності належить члену сім`ї (чоловіку) з 22.10.2021.

Суддею встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 22.10.2021 член сім`ї (чоловік) набув у власність земельну ділянку, розташовану на території Ротмістрівської сільської ради Черкаського (Смілянського) району Черкаської області, та сплатив за неї 119 253,01 грн, що підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та копією договору купівлі-продажу земельної ділянки.

У день укладення договору - 22.10.2021 ОСОБА_1 надала нотаріальну згоду на купівлю земельної ділянки. Відповідно до тексту згоди вищезазначена земельна ділянка є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки купується членом сім`ї (чоловіком) під час перебування в зареєстрованому шлюбі. Заява про згоду подружжя на купівлю земельної ділянки зареєстрована в реєстрі за №10798 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А.

Відповідно до п. 10 договору купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрованого в реєстрі за №10799 та посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А., нормативно-грошова оцінка земельної ділянки від 04.10.2021, яка є предметом цього договору, становить 119 253,01 гривні.

Наявні обставини свідчать про обізнаність ОСОБА_1 з наявністю такого майна у члена її сім`ї (чоловіка).

Відтак, ОСОБА_1 зазначила відомості, які не відповідають дійсності, на суму 119 253, 01 гривні.

Також, ОСОБА_1 не зазначила відомостей про житловий будинок, реєстраційний номер 35948543, який на праві власності належить її чоловіку та є місцем проживання і реєстрації суб`єкта декларування відповідно до зазначених відомостей у розділі 2.1 «Інформація про суб`єкта декларування» декларації, разом з тим надала витяг про державну реєстрацію прав від 06.02.2012 та копію рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24.02.2009 №2-537/2009.

Суддею встановлено, що відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно житловий будинок, реєстраційний номер 35948543, загальною площею 133 м2, вартістю 214 704,00 грн, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить її чоловіку на праві власності з 06.12.2012 на підставі рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24.02.2009 №2-537/2009.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 11.09.2018 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру, а також копією паспорта громадянина України.

і

Крім того, станом на 31.12.2021 ОСОБА_1 та члени її сім`ї зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою №111 від 21.02.2024, виданою виконавчим комітетом Ротмістрівської сільської ради Черкаського району Черкаської області.

Вказані обставини свідчать про обізнаність ОСОБА_1 з наявністю такого майна у її чоловіка, оскільки житловий будинок є місцем проживання та реєстрації її родини.

Відтак, ОСОБА_1 зазначила відомості, які не відповідають дійсності, на суму 214 704,00 гривні.

Таким чином, ОСОБА_1 у розділі 3 декларації зазначила відомості, які не відповідають дійсності, на суму 638 957,01 грн, чим не дотримала вимог п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону.

Окрім того, у розділі 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» декларації:

У п. 2.1. ОСОБА_1 зазначила відомості, які не відповідають дійсності, про відсутність об`єктів для декларування, не вказавши відомостей про автомобіль Toyota Land Cruiser, 2010 р.в., VIN-код НОМЕР_2 , вартістю 148 000,00 грн, який на праві власності належить її чоловіку з 04.08.2016, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

ОСОБА_1 надала копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 04.08.2016. Наведене свідчить про обізнаність ОСОБА_1 з наявністю такого майна у її чоловіка.

Відтак, ОСОБА_1 вказала відомості, які не відповідають дійсності, на суму 148 000,00 гривень.

У п. 2.2 ОСОБА_1 зазначила відомості, які не відповідають дійсності, про відсутність об`єктів для декларування, не вказавши відомостей про причіп марки ЛЕВ 183121, 2018 р.в., VIN-код НОМЕР_4 , вартістю 196, 96 грн, який на праві власності належить її чоловіку з 11.09.2018, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру транспортних засобів, та ОСОБА_1 надала копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 11.09.2018. Наведене свідчить про її обізнаність з наявністю такого майна у її чоловіка.

Відтак, ОСОБА_1 зазначила відомості, які не відповідають дійсності, на суму 196,96 гривні.

Таким чином, ОСОБА_1 у розділі 6 декларації зазначила відомості, які не відповідають дійсності, на суму 148 196,96 грн, чим не дотрималась вимог п. 3 ч. 1 ст. 46 Закону.

Також, у розділі 8 «Корпоративні права» декларації ОСОБА_1 зазначила відомості, які не відповідають дійсності, про відсутність об`єктів для декларування, не вказавши відомостей про корпоративні права члена сім`ї (чоловіка) у ФГ «Агро-Проялс» (код ЄДРПОУ 3556365), частка у статутному капіталі у розмірі 25 % якого належить члену сім`ї чоловіку), що у грошовому вираженні становить 12 500,00 грн, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Разом з тим, ОСОБА_1 обізнана з наявністю таких корпоративних прав, оскільки 14.03.2022 між нею та ФГ Агро-Проялс» (код ЄДРПОУ 3556365) укладено договір позики наземного самохідного транспортного засобу, відповідно до якого ОСОБА_1 набула у безстрокове безоплатне користування транспортний засіб, який на праві власності належить ФГ «Агро-Проялс». Вказаний договір підписано її чоловіком, як головою ФГ «Агро-Проялс» та нею, а дата його укладення передує даті подання декларації.

Відтак, ОСОБА_1 зазначила відомості, які не відповідають дійсності, на суму 12 500,00 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 у розділі 8 декларації зазначила відомості, які не відповідають дійсності, на суму 12 500,00 гривень, чим дотримала вимог п. 5 ч. 1 ст. 46 Закону.

Відтак, при поданні декларації ОСОБА_1 вказала відомості, що не відповідають дійсності, на загальну суму 799 653, 97 грн, чим не дотримала вимог п.п. 2, 3, 5 ч.1 ст. 46 Закону.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод котра декларує, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до практики ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю є кримінальною, мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії статті 6 Конвенції (справа «Лучанінова проти України»).

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 тлумачаться на її користь.

Однак, суддею встановлено, що ОСОБА_1 вказала відомості, що не відповідають дійсності, на загальну суму 799 653, 97 грн, чим не дотримала вимог п.п. 2, 3, 5 ч.1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до пункту 2 частини 1 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються, зокрема, відомості про об`єкти нерухомості, що належать суб`єкту декларування та членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:

а) дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування;

б) у разі якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі якщо нерухоме майно перебуває в оренді або на іншому праві користування, про власника такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються, зокрема, цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що належить суб`єкту декларування або членам його сім`ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:

а) дані щодо виду майна, характеристики майна, дату набуття його у власність, володіння або користування, вартість майна на дату його набуття у власність, володіння або користування;

б) дані щодо транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а також щодо їх марки та моделі, року випуску, ідентифікаційного номера (за наявності). Відомості про транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми зазначаються незалежно від їх вартості;

в) у разі якщо рухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі якщо рухоме майно перебуває у володінні або користуванні, про власників такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються інші корпоративні права, що належать суб`єкту декларування або членам його сім`ї, із зазначенням найменування кожного суб`єкта господарювання, його організаційно-правової форми, коду Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, частки у статутному (складеному) капіталі товариства, підприємства, організації у грошовому та відсотковому вираженні

Позиція ОСОБА_1 фактично зводиться до технічних несправностей програми під час заповнення нею декларації.

У цій справі достовірно встановлено, що ОСОБА_1 не вжила заходів для відображення у декларації достовірної інформації, яка підлягає декларуванню у розділах 3, 6 та 8 щорічної декларації.

Поважних причин, які б перешкоджали поданню декларації з достовірними відомостями, за цими фактами не встановлено.

Враховуючи те, що правопорушення, передбачене ч.4 ст.172-6 КУпАП, є правопорушенням, яке полягає в поданні завідомо недостовірних відомостей у декларації, факт подання недостовірних відомостей у декларації утворює в діях ОСОБА_1 об`єктивну сторону правопорушення.

Тобто ОСОБА_1 , маючи можливість володіти повною інформацією, яку необхідно вносити до декларації, та, знаючи про наявність такої інформації, допустила подання завідомо недостовірних відомостей у декларації, чим вчинила інкриміноване їй адміністративне правопорушення.

Враховуючи те, що правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, є правопорушенням, яке полягає в поданні завідомо недостовірних відомостей у декларації, факт подання недостовірних відомостей у декларації утворює в діях ОСОБА_1 об`єктивну сторону правопорушення.

Суб`єктивна сторона правопорушень, пов`язаних з корупцією характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Згідно з статтею 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Перед підписанням декларації особистим кваліфікованим електронним підписом ОСОБА_1 , як суб`єкт декларування, здійснює підтвердження ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставлення відповідної відмітки в документі. Отже ОСОБА_1 була обізнана щодо наслідків за подання недостовірних відомостей у декларації, що свідчить про її свідоме неподання достовірних відомостей.

Тобто ОСОБА_1 , маючи можливість володіти повною інформацією, яку необхідно вносити до декларації, та, знаючи про наявність такої інформації, допустила подання завідомо недостовірних відомостей у декларації, чим вчинила інкриміноване їй адміністративне правопорушення.

З огляду на вказане, суддя вважає, що у діянні ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбачений ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, а саме подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 4 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Датою вчинення адміністративного правопорушення суддя вважає дату подання ОСОБА_1 щорічної декларації за 2021 рік, а саме 17 листопада 2023 року.

Датою виявлення адміністративного правопорушення є дата складення протоколу про адміністративне правопорушення, тобто 30 липня 2024 року, оскільки на момент складання протоколу були зібрані усі необхідні докази, що в сукупності свідчать про всі ознаки правопорушення та існувала можливість вручити протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 .

З огляду на вказане, строки, передбачені статтею 38 КУпАП, не закінчилися на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.

Обставини, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.

При накладенні адміністративного стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, а тому вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

З урахуванням положень ст. 40-1 КУпАП, Закону України «Про судовийзбір» судовий збір підлягає стягненню з особи у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст. 23, 24, 33, 34, 35, 283, 284, 287, 294, 307, 308 КУпАП, суддя,

постановила:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-6 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. (отримувач коштів: ГУК у Черк. обл./тг м.Сміла 21081100, код отримувача ЄДРПОУ:37930566, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача:UA728999980313020106000023753 код класифікації: 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. судового збору (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений статтею 307 КУпАП, штраф підлягає стягненню з ОСОБА_1 , у примусовому порядку у подвійному розмірі в сумі 34000 грн., відповідно до ст.308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.

Повний текст постанови виготовлений 04 грудня 2024 року.

Суддя Ю.В. Крива