Постанова

від 04.12.2024 по справі 401/3132/24

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

ЄУ № 401/3132/24

Провадження № 3/712/4178/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі судді Проньки В.В., розглянувши матеріал, який надійшов з відділення поліції № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області (протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 158915 від 25.10.2024) про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка не працює, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , є внутрішньо переміщеною особою, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , якій роз`яснено її права, відповідно до ст. 268 КУпАП, за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 158915 від 25.10.2024, 25.10.2024 о 19 год. 00 хв., шосе Р10185 км., водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_1 , (власник ОСОБА_1 ), по а/д Р10 Канів-Чигирин-Кременчук, 185 км 200 м, не вибрала безпечну швидкість, яка б дала можливість уникнути зіткнення з вибоїною, не вірно відреагувала на зміну дорожньої обстановки в нічний час доби, в результаті чого потрапила у вибоїну - яму. Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Відповідно до ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушеннясправа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину в інкримінованому адміністративному правопорушенні вину не визнала, просила провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Пояснила, що 25.10.2024 вона рухалася на своєму автомобілі Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_1 , по а/д Канів-Чигирин-Кременчук 185 км + 200 м, виїхавши на Ревівську дамбу, що знаходиться за м. Світловодськ потрапила в яму, яку одразу не помітила через те, що це був темний час доби та рух зустрічного транспорту. Намагалася уникнути потрапляння в яму- вибоїну, крутила кермом та потрапила ще в декілька ям, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження. Зазначила, що дана подія трапилася через поганий стан дорожнього покриття. Коли звернулася до страхової компанії їй повідомили щоб вона викликала поліцію для складання протоколу та схеми щоб зафіксувати дану подію.

Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд виходить з такого.

Основним для вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення складу правопорушення. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Суд, згідно з положеннями ст. ст. 280, 283 КУпАП, повинен з`ясувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності за нормою закону, зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується порушення вимог п. 2.3 б Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП, оскільки вона 25.10.2024 о 19 год. 00 хв., керуючи автомобілем Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_1 , по а/д Р10 Канів-Чигирин-Кременчук, 185 км 200 м, не вибрала безпечну швидкість, яка б дала можливість уникнути зіткнення з вибоїною, не вірно відреагувала на зміну дорожньої обстановки в нічний час доби, в результаті чого потрапила у вибоїну - яму. Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Відповідно до ст. 124 КУпАП відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно п. 2.3 б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

До протоколу про адміністративне правопорушення додано схему місця ДТП від 25.10.2024, складену поліцейським СРПП ВП № 1 Світловодськ Олександрійського РВ ГУНП в Кіровоградській області капралом поліції Коруц А.В., зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 рухалася 25.10.2024 о 19 год. 00 хв. по дорозі Р10 Ревівська дамба у м. Світловодськ, у сутінках, зовнішнього освітлення проїжджої частини не було. Наявні недоліки в утриманні вулично-шляхової мережі, які стали супутньою причиною ДТП, а саме дорожні вибоїни. На схемі відсутні дорожні знаки, які попереджають учасників дорожнього руху про стан дорожнього покриття.

В своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначила, що рухалася у темну пору доби, а тому не бачила вибоїни на проїжджій частині дороги. Працівників поліції викликала для того щоб зафіксувати факт дорожньо транспортної події, з метою подальшого звернення до страхової компанії для відшкодування матеріальних збитків за пошкодження її транспортного засобу внаслідок ДТП.

Статтею 14Закону України«Про дорожнійрух» передбачено право учасників дорожнього руху на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Державний стандарт України «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану» (ДСТУ 3587-97) передбачає наступні вимоги до технічного стану автомобільних доріг: покриття проїзної частини не повинно мати осідань, вибоїн, напливів чи інших деформацій, що утруднюють рух транспортних засобів (п.3.1.1).

Виходячи із зазначених положень законодавства та досліджених доказів, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 керувала автомобілем на ділянці дороги, яка не відповідає вимогам ДСТУ 3587-97.

Неналежне виконання службовими особами дорожньої служби обов`язків по утриманню безпечного стану дорожнього покриття, здійснення ремонтних робіт, встановлення попереджувальних та обмежуючих рух дорожніх знаків на даній ділянці дороги перебуває в причинно-наслідковому зв`язку із настанням ДТП та пошкодженням належного ОСОБА_1 автомобіля.

Отже, в діях ОСОБА_1 не вбачається порушень ПДР України.

Згідно ст.280КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом доведення вини, матеріалами справи вина особи, що притягується до адміністративної відповідальності, не підтверджена, будь-яких інших доказів вини правопорушника суду не надано, тому в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Дотримання цих вимог є необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, забезпечує реалізацію закріплених у ст. 7 КПК таких засад кримінального провадження, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості, забезпечення доведеності вини та право на захист.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.

Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).

У відповідності до п. 4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Слід зауважити, що право на справедливий суд гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прийнятою Радою Європи 04.11.1950, ратифікованою Україною 17.07.1997, відповідно до неї суд встановлює обґрунтованість будь-якого висунутого проти особи обвинувачення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з ч.1 п. 3 ст.284КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) при наявності обставин, передбачених ст.247КУпАП виносить постанову про закриття справи.

За встановлених у судовому засіданні обставин, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 247, 252, 283-285, 287 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення у вiдношеннi ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку iз відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Суддя: В.В. Пронька