Ухвала

від 05.12.2024 по справі 759/25496/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/8578/24

ун. № 759/25496/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120230000000002078 від 08.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 307 Кримінального кодексу України, -

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120230000000002078 від 08.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 307 Кримінального кодексу України.

Клопотання обґрунтовується тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №120230000000002078 від 08.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 307 Кримінального кодексу України.

В ході досудового розслідування встановлено, що на території Черкаської області діє група осіб, яка займається незаконним виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням з метою збуту та незаконним збутом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів у великих та в особливо великих розмірах, шляхом розміщення «закладок» та використовуючи відділення та поштомати ТОВ «Нова Пошта».

Встановлено, що до вчинення вказаних злочинів причетнийОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , який спільно з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та іншими особами, займаються незаконним зберіганням, перевезенням, пересиланням з метою збуту та незаконним збутом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, у великих та в особливо великих розмірах.

Крім того, встановлено, що у користуванні ОСОБА_7 перебуває автомобіль марки BMW 320I, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , належний БО «Благодійний фонд вільні» ЄДРПОУ 44816522.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 на вищевказаному автомобілі здійснював перевезення з метою збуту наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів та їх збут.

03.12.2024 року на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва було проведено обшук автомобілю марки BMW 320I, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , під час якого вищевказаний автомобіль був вилучений.

На підставі викладеного орган досудового розслідування просить слідчого суддю накласти арешт на тимчасово вилучене майно, вилучене під час обшуку 03.12.2024 року, а саме на автомобіль марки BMW 320I, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, наведених у клопотанні.

Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, у судове засідання не з?явилась, була належним чином повідомленою про дату, час та місце судового слухання, про причини своєї неявки суд не повідомила.

У відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду клопотання за відсутності власника майна.

Дослідивши клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення зазначеного клопотання, виходячи з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що 08.11.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження №120230000000002078 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 307 Кримінального кодексу України.

У відповідності до Наказу №1108 від 28.11.2023 року визначено місцем розташування та проведення досудового розслідування працівниками Головного слідчого управління Національної поліції України службові приміщення в адміністративних будівлях за такими адресами у м. Києві, зокрема, бульв. Кольцова, 22-А (Святошинський район).

Як вбачається із постанови заступника начальника Головного слідчого управління Національної поліції України від 02 грудня 2024 року про зміну складу слідчої групи, які здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні, визначено місцем проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 120230000000002078 - управління розслідування особливо тяжких злочинів Головного слідчого управління НП України, за адресою: м. Київ, Святошинський район, бульв. Миколи Руденка, 22А.

Уході досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арештуна майно, яке було вилучено 03.12.2024 року в ході обшуку з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Судом встановлено, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, було вилучено під час обшуку, який відбувся 03.12.2024 року. Обшук був проведений на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва справа №759/24240/24, про що свідчить протокол обшуку від 03.12.2024 (а.с. 72-81).

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 15 листопада 2024 року (справа №759/24240/24) надано дозвіл на проведення обшуку автомобіля марки BMW 320I, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення злочину та відшукування та вилучення знарядь кримінального правопорушення (а.с. 70-71).

Як вбачається із акту тимчасового вилучення (доставлення) транспортного засобу для зберігання на спеціальному майданчику від 03.12.2024 року, з метою збереження речового доказу транспортний засіб, автомобіль марки BMW 320I, д.н.з. НОМЕР_1 , прийнято на тимчасове зберігання (а.с. 82-83).

Постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України від 03 грудня 2024 року про визнання предметів речовими доказами, вилучений під час обшуку автомобіль марки BMW 320I, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12023000000002078 від 08.11.2023 року (а.с. 97-98).

Пунктом 7 частини 1 статті 131 КПК України визначено арешт майна як захід забезпечення кримінального провадження.

Статтею 132 КПК України визначені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження та передбачені обставини, за яких не допускається застосування заходів кримінального провадження. Серед таких обставин у ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно ч. 5 ст. 132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування, слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Клопотання прокурора обґрунтовувалось тим, що метою накладення арешту відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України є, зокрема, забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ч. 3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У відповідності до наявних в матеріалах справи доказів, зокрема, матеріалів отриманих на підставі проведення негласних слідчих (розшукових) дій, слідчим суддею встановлено, що автомобілем марки BMW 320I, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 на постійній основі фактично користувався підозрюваний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як було встановлено слідчим суддею, вилучений в ході обшуку 03.12.2024 автомобіль марки BMW 320I, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , який відповідно до реєстраційної картки на транспортний засіб зареєстрований за БО «Благодійний фонд Вільні», визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12023000000002078 від 08.11.2023 року.

Крім того, слідчий суддя вважає, що автомобіль марки BMW 320I, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження, оскільки є висока вірогідність того, що вищезазначене майно набуте кримінально протиправним шляхом, а відтак воно є речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Ч. 5 ст. 171 ЦПК України передбачено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Як вбачається із матеріалів поданого клопотання, майно було вилучено у ході обшуку 03.12.2024 року,

Клопотання подане до суду 04.12.2024 року, що вбачається зі штемпелю вхідної кореспонденції.

Відтак, вимоги ч. 5 ст. 171 ЦПК України дотримано.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Суд враховує, що статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до пунктів 69, 73 рішення ЄСПЛ від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Зважаючи на наведені норми українського процесуального законодавства, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, дослідивши матеріали поданого клопотання, проаналізувавши доводи та заперечення учасників судового засідання щодо необхідності накладення арешту на майно, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки прокурором доведено як необхідність арешту, так і наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 131, 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120230000000002078 від 08.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 307 Кримінального кодексу України - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було вилучено 03.12.2024 року в ході обшуку, з метою забезпечення збереження речових доказів, а саме: на автомобіль марки BMW 320I, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_3 .

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором. Копія ухвали надсилається слідчому, прокурору, підозрюваному, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, без виклику якої було постановлено ухвалу, - строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1