Ухвала

від 15.11.2024 по справі 761/18232/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/18232/24

Провадження № 4-с/761/144/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Пономаренко Н.В

за участю секретаря: Яцишина А.О.

представника скаржника: Басули Б.І.

заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в місті Києві скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», про визнання неправомірною відмови у відкритті виконавчого провадження та зобов`язання вчинити дії, суб`єкт оскарження: Обухівський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Головний державний виконавець Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Назаренко Катерина Олександрівна, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , -

встановив:

В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», відповідно до якої скаржник просить суд:

1) Визнати неправомірною відмову у відкритті виконавчого провадження, оформлену повідомленням державного виконавця Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Назаренко Катериною Олександрівною про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання від 26.04.2024 року виконавчого листа №2-8112/10 від 19.05.2011 виданого Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ «МЕГАБАНК» заборгованості в розмірі 665 281,20 грн., та скасувати зазначене рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження, яке оформлене у виді повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконанні від 26.04.2024 року;

2) Зобов`язати уповноважену особу Обухівського відділу державної виконавчої служби і Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управлінні Міністерства юстиції України (м. Київ) розглянути в передбаченому законом порядку питання про відкриття виконавчого провадження та відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа №2-8112/10 від 19.05.2011 виданого Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ «МЕГАБАНК» заборгованості в розмірі 665 281,20 грн.

В обґрунтування скарги зазначено, що 26 квітня 2024 боку головним державним виконавцем Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Назаренко Катериною Олександрівною повернуто без прийняття до виконання виконавчий лист №2-8112/10 від 19.05.2011 виданий Шевченківським районний судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ «МЕГАБАНК» заборгованості в розмірі 665 281,20 грн. Підставою повернення виконавчого документу без прийняття до виконання виконавцем зазначено п. 2 ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» та зазначено, що стягувачем начебто пропущено встановлений законом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. АТ «МЕГАБАНК» не погоджується з діями та рішеннями державного виконавця вважаємо, що державним виконавцем не враховано положення Закону України «Пре мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» №1304-УІІ прийнятого 03.06.2014, яким було введено мораторій щодо виконання рішень про стягнення майна громадян наданих як забезпечення кредитів і іноземній валюті та заборонено виконувати такі рішення суду, при цьому втратив чинність такий закон лише 23.09.2021.

У скарзі вказано, що 19 травня 2011 року Шевченківським районним судом м. Києва видано АТ «Мегабанк» виконавчий лист №2-8112/10 від 19.05.2011 виданий Шевченківським районний судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ «МЕГАБАНК» заборгованості в розмірі 665 281,20 грн., який було пред`явлено до виконання 15 жовтня 2014 року постановою державного виконавця виконавчий лист повернуте стягувану на підставі п.9 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції Закону чинного на момент поверненні виконавчого документа стягувану).

Скарга мотивована тим, що державним виконавцем 15.10.2014 року було повернуто виконавчий документ стягувачу у зв`язку із встановленою Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а стягувач АТ «МЕГАБАНК» після повернення виконавчого листа на такій підставі мав «легітимні сподівання» на пред`явлення цього виконавчого документа після закінчення строку дії відповідної заборони. Отже, 26.04.2024 року державним виконавцем було неправомірно відмовлено у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом №2-8112/10 від 19.05.2011 виданого Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ «МЕГАБАНК» заборгованості в розмірі 665 281,20 грн., оскільки строк на пред`явлення виконавчого листа не пропущена строк на його пред`явлення переривався у зв`язку із наявністю встановленої Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого забезпечення кредитів в іноземній валюті» заборони, яка була скасована 23.09.2021 року а відповідно строк на повторне пред`явлення виконавчого листа є до 23.09.2024 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.05.2024 року прийнято до розгляду вказану скаргу.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.10.2024 залучено до участі у цивільній справі №761/18232/24 провадження № 4-с/761/144/2024 замість Акціонерного товариства «Мегабанк», - його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» (код ЄДРПОУ 40658146, адреса: 01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких,32/2).

21.10.2024 до суду надійшли пояснення заінтересованої особи ОСОБА_2 у яких він просив відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони стягувача. У пояснення вказано, що сторона провадження знаходиться в стадії ліквідації, свої права вимоги до ОСОБА_2 передали ТОВ «ФК «ФОРІНТ» третій стороні та на переконання заінтересованої особи на сьогоднішній день не має права стягувати з нього будь-які грошові кошти за зобов`язаннями так як передача права вимоги до третьої особи відбулась на платній основі.

В судовому засіданні 15.11.2024, судом до участі у справі залучено заінтересовану особу ОСОБА_3 .

Представник скаржника в судовому засідання скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.

Заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечували щодо задоволення скарги.

Інші заінтересовані особи в судове засідання не з`явились, про місце, час та дату судового засідання повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до частини другої статті 450 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

З огляду на наведені правові приписи, суд дійшов висновку про розгляд скарги за відсутності заінтересованих осіб.

Вислухавши пояснення представника скаржника та заінтересованих осіб, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч.3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Стаття 2 Закону України «Про виконавче провадження» регламентує, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, що регулює виконання рішень судів, інших органів (посадових осіб).

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно до ч 1 та п. 2 ч. 2 ст. 18 ЗУ Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з положеннями частин 2 і 3 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 14.12.2010 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково та стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №07-п/2008 від 05.02.2008 року в розмірі 663 461,21 грн., судовий збір в розмірі 1 700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн., а всього підлягає стягненню 665 281,21 грн.

Вказане рішення набрало законної сили та 19.05.2011 і на виконання останнього Шевченківським районним судом міста Києва було виданого виконавчі листи.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 квітня 2024 боку головним державним виконавцем Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Назаренко Катериною Олександрівною повернуто без прийняття до виконання виконавчий лист №2-8112/10 від 19.05.2011 виданий Шевченківським районний судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ «МЕГАБАНК» заборгованості в розмірі 665 281,20 грн. Підставою повернення виконавчого документу без прийняття до виконання виконавцем зазначено п. 2 ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» та зазначено, що стягувачем пропущено встановлений законом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Скарга мотивована тим, що АТ «МЕГАБАНК» не погоджується з діями та рішеннями державного виконавця вважаємо, що державним виконавцем не враховано положення Закону України «Пре мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» №1304-УІІ прийнятого 03.06.2014, яким було введено мораторій щодо виконання рішень про стягнення майна громадян наданих як забезпечення кредитів і іноземній валюті та заборонено виконувати такі рішення суду, при цьому втратив чинність такий закон лише 23.09.2021.

Так, виконавчі листи №2-8112/10 від 19.05.2011 року були повернуті стягувачу постановами старшого державного виконавця органу державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Курашовою К.В. від 15.10.2014 року у ВП №31099800, 28642286 на підставі положень п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» - у зв`язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», що підтверджується відмітками у виконавчому листі №2-8112/10 від 19.05.2011 року.

Зазначену постанову державного виконавця сторони виконавчого провадження не оскаржували.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV (надалі Закон № 606-XIV) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII (надалі Закон № 1404-VIII)0

Згідно з пунктом 5 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Тлумачення пункту 5 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII свідчить, що положення цього Закону застосовуються лише до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплив на час набрання чинності цим Законом. Вказаним пунктом Закону не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм цього Закону до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання яких сплив на час набрання ним чинності.

Відповідно до пункту 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом 05 жовтня 2016 року виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону № 606-XIV (в редакції чинній станом на 15.10.2014 року) було визначено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони (ч. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції чинній станом на 15.10.2014 року).

Судом також встановлено, що на час набрання чинності Законом № 1404-VIII строк пред`явлення виконавчого листа № 2-8112/10 не сплив, а тому цей виконавчий документ міг бути пред`явлений до виконання протягом трьох років відповідно до пункту 5 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII.

На момент винесення старшим державним виконавцем органу державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Курашовою К.В. вищезгаданої постанови від 15.10.2014 року, якою виконавчий лист № 2-8112/10 від 19.05.2011 було повернуто стягувачу на підставі пункту 9 частини 1 статті 47 Закону № 606-XIV (через встановлену законом заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення), діяв Закон України від 03 червня 2014 року № 1304-VІІ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», яким було встановлено заборону на примусове стягнення (відчуження без згоди власника) нерухомого житлового майна, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань позичальника або майнового поручителя за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами в іноземній валюті.

23 квітня 2021 року набрав чинності Закон України від 13 квітня 2021 року № 1381-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», пунктом 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» якого передбачено, що Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» втрачає чинність через п`ять місяців з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 23 вересня 2021 року.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред`явлення виконавчого документа до виконання; надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (частини четверта та п`ята статті 12 Закону № 1404-VIII).

Аналогічні обставини встановлені постановою Верховного суду від 29 листопада 2022 року у справі № 489/5747/15-ц.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 04.10.2024 по справі №761/21992/24, задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14.12.2010 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Встановлено, що оскільки Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» втратив чинність 23.09.2021 року, строк пред`явлення виконавчих листів №2-8112/10 від 19.05.2011 року до виконання встановлений до 23.09.2024 року, тобто на момент звернення до суду із заявою, не пропущений, тому суд відхиляє доводи ОСОБА_4 щодо відмови у задоволенні заяви про заміну стягувача, у зв`язку з пропуском строку пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Враховуючи вищевикладені обставини, вбачається, що оскільки Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» втратив чинність 23.09.2021 року, строк пред`явлення виконавчих листів №2-8112/10 від 19.05.2011 року до виконання встановлений до 23.09.2024 року, тобто на момент пред`явлення стягувачем АТ «МЕГАБАНК» 26.04.2024 виконавчого листа № №2-8112/10 від 19.05.2010 до органу виконавчої служби щодо його примусового виконання, строк такого пред`явлення не був пропущеним.

Таким чином, 26.04.2024 року головним державним виконавцем Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Назаренко Катериною Олександрівною було неправомірно відмовлено у відкритті виконавчого провадження оформлену повідомленням за виконавчим листом №2-8112/10 від 19.05.2011 виданий Шевченківським районний судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ «МЕГАБАНК» заборгованості і розмірі 665 281,20 грн., оскільки строк на пред`явлення виконавчого листа не пропущений строк на його пред`явлення і переривався у зв`язку із наявністю встановленої Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» заборони, яка була скасована 23.09.2021 року, тому відповідно строк на повторне пред`явлення виконавчого листа є до 23.09.2024 року.

Відповідно до частини другої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Пунктом 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз`яснено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

Враховуючи вище викладені обставини, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення скарги та визнання неправомірною відмову у відкритті виконавчого провадження, оформлену повідомленням головного державного виконавця Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Назаренко Катериною Олександрівною від 26.04.2024 про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання виконавчого листа №2-8112/10 від 19.05.2011, виданого Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Мегабанк» заборгованості в загальному розмірі 665281,20 грн., та скасувати зазначене рішення, яке оформлене як повідомлення про повернення документу стягувачу без прийняття до виконання та зобов`язання уповноважену особу Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - розглянути заяву про відкриття виконавчого провадження та відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-8112/10 від 19.05.2011, виданого Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Мегабанк» заборгованості в загальному розмірі 665281,20 грн., а тому скарга підлягає задоволенню.

На підставі викладено, керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження» , статтями 247, 258-260, 447-453 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», про визнання неправомірною відмови у відкритті виконавчого провадження та зобов`язання вчинити дії, суб`єкт оскарження: Обухівський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Головний державний виконавець Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Назаренко Катерина Олександрівна, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , - задовольнити.

Визнати неправомірною відмову у відкритті виконавчого провадження, оформлену повідомленням головного державного виконавця Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Назаренко Катериною Олександрівною від 26.04.2024 про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання виконавчого листа №2-8112/10 від 19.05.2011, виданого Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Мегабанк» заборгованості в загальному розмірі 665281,20 грн., та скасувати зазначене рішення, яке оформлене як повідомлення про повернення документу стягувачу без прийняття до виконання.

Зобов`язати уповноважену особу Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - розглянути заяву про відкриття виконавчого провадження та відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-8112/10 від 19.05.2011, виданого Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Мегабанк» заборгованості в загальному розмірі 665281,20 грн.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.261 ЦПК України.

Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено: 22.11.2024.

Суддя :