Рішення

від 02.12.2024 по справі 761/22504/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/22504/24

Провадження № 2/761/7980/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Романишеної І.П.

за участю секретаря Решти Д.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Обслуговуючого кооперативу "Спецбуд" про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року до Шевченківського районого суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) до Обслуговуючого кооперативу "Спецбуд" (далі по тексту - відповідач) про стягнення коштів в розмірі 19 396, 28 доларів США.

Звернення до суду мотивовано тим, що 30 квітня 2021 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір №7 про пайову участь в Обслуговуючому кооперативі «СПЕЦБУД» і розподілі персоніфікованого пайового сертифікату, відповідно до пункту 3.1 якого сторони погодили здійснювати спільне будівництво малоповерхового блокованого кооперативного житлового будинку. Позивач вказує, що ним було сплачено за вказаним договором пайові внески за період з 30.04.2021 року по 28.09.2021 року у розмірі 19 396,28 доларів США. Проте, відповідач договірні зобов`язання за договором не виконав, у зв`язку з чим, позивач звернувся до відповідача із заявою про дострокове розірвання договору та повернення коштів, яку було проігноровано, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями позовна заява надійшла в провадження судді Романишеної І.П.

Ухвалою суду від 24 червня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 09 серпня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 26 вересня 2024 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

19 листопада 2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено про те, що позивачем лише частково сплачено пайові внески за договором, що унеможливлює виконання відповідачем вимог щодо підписання Передавального акта та передачі Об`єкта нерухомості, а тому позовні вимоги є передчасними та необґрунтованими.

20 листопада 2024 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій наголошено увагу на тому, що договором встановлена можливість його одностороннього розірвання за ініціативи позивача, якою й він скористався, направивши заяву про дострокове розірвання та повернення коштів.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила задовольнити. Звернула увагу, що відповідач не виконав зобов`язання за договором, не розпочав будівництво. Позивачем було сплачено 19 396 19 396, 28 доларів США, водночас пунктом 6.2 договору передбачено одностороннє розірвання договору.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Заслухавши доводи представника позивача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані у справі докази, суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог позивача та відсутності підстав для задоволення позову, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30 квітня 2021 року між ОСОБА_2 та Обслуговуючим кооперативом «Спецбуд» укладено Договір № 7 про пайову участь в Обслуговуючому кооперативі «Спецбуд» і розподілі персоніфікованого пайового сертифікату (далі по тексту- договір).

Вказаний договір згідно пункту 11.1 вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань за ним.

Договір регулює відносини між Кооперативом та Асоційованим членом даного кооперативу, які виникають з членства в кооперативі, внесення Вступного та пайового внесків Асоційованим членом, розподілу персоніфікованого пайового сертифікату, а також інші істотні умови, визначені Договором (п.2.1 договору).

Згідно п.1.2 договору «Пайовий внесок» - грошовий внесок Асоційованого члена Кооперативу, який складає основу формування власного майна Кооперативу.

У відповідності до п.1.3 договору «Вступний внесок» - грошовий внесок, який має сплатити особа у випадку вступу до Кооперативу.

Згідно п.1.11 договору «Пайове свідоцтво» - Свідоцтво про виділення персоніфікованого паю - документ, що підтверджує право асоційованого члена на «Об`єкт», згідно вартості внесеного Пайового внеску.

На підставі п.1.12 договору «Об`єкт» - нерухоме майно, а саме: квартира, розташована в Будинку з відповідними характеристиками, а саме однокімнатна квартира АДРЕСА_1 , розташована на 2 поверсі, загальною площею 37,6 кв.м.

Сторони погодили здійснювати спільне будівництво малоповерхового зблокованого кооперативного житлового будинку, що має будівельну адресу: 03118, м. Київ, Голосіївський район, Козацька, зводиться на земельних ділянках кадастровий номер 8000000000:79:142:0273 та 8000000000:79:142:0285, за адресою: 03118, м.Київ, Голосіївський район, вул. Козацька, 55-в, АДРЕСА_2 (пункт 3.1. договору).

Як вбачається з п.3.2 договору підписанням договору Сторони погодили розподіл паю при спільному будівництві будинку таким чином, Кооператив проводить видачу Пайового свідоцтва на Об`єкт на ім`я Асоційованого члена Кооперативу, а Асоційований член здійснює оплату Пайового внеску Кооперативу за Об`єкт в терміни і на умовах, визначених Договором згідно порівно розділених часток майна.

Пунктами 3.3 - 3.7 договору погоджено наступне:

3.3 Сторони погодили, що усі розрахунки по Договору проводяться є національній валюті України - гривні в перерахунку з долара США (курс НБУ) на день оплати.

3.4. Вартість 1 кв. м. визначена Сторонами на момент підписання Договору становить 20 812,50 грн. (двадцять тисяч вісімсот дванадцять гривень 50 копійок), що еквівалентно 750,00 дол. США (сімсот п?ятдесят доларів США 00 центіє), за курсом 1 долар США = 27,75 грн, встановленим за погодженням Сторін, на дату укладання цього Договору.

3.5. Сторони погодили, що повна вартість об?єкту станом на день підписання Договору становить 782 550,00 грн. (сімсот вісімдесят дві тисячі п?ятсот п?ятдесят гривень 00 копійок), що еквівалентно 28 200,00 дол. США (двадцять вісім тисяч двісті доларів США 00 центів) за курсом 1 долар США = 27,75 грн., встановленим за погодженням Сторін, на дату укладання цього Договору.

3.6. До Повної вартості об?єкту включено Вступний та Пайовий внески у наступному розмірі: 5 % - Вступний внесок; 95 % - Пайовий внесок.

3.7 Сторони домовились, що до «07» травня 2021 року Асоційований член вносить на рахунок Кооперативу Пайовий внесок у розмірі 195 637,50 грн. (сто дев?яносто п?ять тисяч шістсот тридцять сім гривень 50 копійок), що еквівалентно 7 050,00 дол. США (сім тисяч п?ятдесят Доларів США 06 центів) за курсом 1 долар США = 27,75 грн., встановленим за погодженням Сторін, на дату укладання цього Договору.

Решту суми Пайового внеску в розмірі гривневого еквіваленту в доларах США, що складає 21 150,00 доларів США (двадцять одна тисяча сто п?ятдесят доларів США 00 центів) Асоційований член зобов?язується вносити за наступним графіком:

До 30 травня 2021 року - 1057,50 доларів США.

До 30 червня 2021 року - 1057,50 доларів США.

До 30 липня 2021 року -1057,50 доларів США.

До 30 серпня 2021 року - 1057,50 доларів США.

До 30 вересня 2021 року - 1057,50 доларів США.

До 30 жовтня 2021 року - 1057,50 доларів США.

До 30 листопада 2021 року - 1057,50 доларів США.

До 30 грудня 2021 року - 1057,50 доларів США.

До 30 січня 2022 року - 1057,50 доларів США.

До 28 лютого 2022 року - 1057,50 доларів США.

До 30 березня 2022 року - 1057,50 доларів США.

До 30 квітня 2022 року - 1057,50 доларів США.

До 30 травня 2022 року - 1057,50 доларів США.

До 30 червня 2022 року - 1057,50 доларів США.

До 30 липня 2022 року - 1057,50 доларів США.

До 30 серпня 2022 року - 1057,50 доларів США

До 30 вересня 2022 року - 1057,50 доларів США

До 30 жовтня 2022 року - 1057,50 доларів США.

До 30 листопада 2022 року - 1057,50 доларів США.

До 30 грудня 2022 року - 1057,50 доларів США.

У пункті 3.8 договору сторони погодили, що після виплати повної вартості об`єкту у розмірі, визначеному п.3.5 договору, Асоційований член вважається таким, що виконав свої зобов`язання по договору перед Кооперативом в повному обсязі.

Відповідно до п.5.1 договору, кооператив зобов`язується передати Об`єкт Асоційованому члену протягом двох місяців після здачі Будинку в експлуатацію, але не пізніше 31 березня 2023 року.

Положеннями п.6.2 договору обумовлено, що у разі порушення Кооперативом термінів передачі Об?єкту Асоційованому члену більше, ніж на 120 (сто двадцять) робочих днів, Асоційований член має право вимагати від Кооперативу передачі йому альтернативного об?єкту в іншому житловому комплексі які будує/побудував Кооператив або у разі недосягнення згоди щодо переходу на інший альтернативний об?єкт розірвати Договір з поверненням сплачених ним коштів в повному обсязі. Термін повернення грошових коштів Кооперативом становить 90 (дев?яносто) календарних дів з дня подачі заяви від Асоційованого члена про повернення сплачених коштів.

З матеріалів справи вбачається, що у зв`язку з недотриманням відповідачем пункту 5.1 договору, позивач за допомогою засобів поштового зв`язку направив відповідачу заяву про дострокове розірвання договору та повернення сплачених коштів в сумі 534 067 грн., що еквівалентно 19 396,28 доларів США. (лист про дострокове розірвання договору та повернення сплачених коштів від 23 січня 2024 року).

Проте вказана заява залишилася без відповіді, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача коштів в розмірі 19 396, 28 доларів США, адже переконаний, що договір був одностороньому порядку розірваний ним відповідно до п.6.2 договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (частина 3 статті 651 ЦК України).

У цивільному законодавстві закріплено конструкцію «розірвання договору». Вона охоплює собою розірвання договору: за згодою (домовленістю) сторін; за рішенням суду; внаслідок односторонньої відмови від договору.

Односторонню відмову від договору в тих випадках, коли вона допускається законом або договором, слід кваліфікувати як односторонній правочин, оскільки вона є волевиявленням особи, спеціально спрямованим на припинення цивільних прав та обов`язків.

У постанові Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 146/1094/21 надано тлумачення положень частини 3 статті 202 ЦК України та зроблено правовий висновок про те, що за допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть регулювати, зокрема, вчинення між сторонами односторонніх правочинів, підстави для односторонньої відмови або відсутність таких, чи коли одна зі сторін набуває право на односторонню відмову. Одностороння відмова від договору, як вид одностороннього правочину, розрахована на сприйняття саме іншою стороною договору. Це зумовлено тим, що якщо існують підстави для односторонньої відмови або вона не залежить від певних підстав, то для сторони вчинення такої відмови породжує істотні правові наслідки у вигляді розірвання договору. Тому в разі, якщо сторона має право на односторонню відмову від договору і вчиняє такий односторонній правочин, то відмова від договору має бути адресована та сприйнята другою стороною.

Таким чином, виходячи з таких засад (принципів) цивільного права, як розумність та диспозитивність, що мають фундаментальний характер, сторони в договорі можуть встановити як умову про одностороннє розірвання договору, так і процедуру її реалізації, а тому, якщо укладеним між сторонами договором передбачено розірвання договору в односторонньому порядку і зацікавленою стороною дотримано порядку його розірвання, він відповідно є розірваним у порядку, визначеному договором.

Судом встановлено та не спростовується учасниками справи, що на виконання умов договору ОСОБА_2 сплатив 534 067 грн., в той час як повна вартість об`єкта будівництва становить 782 550 грн., що еквівалентно 28 200 дол. США (пункт 3.5 договору).

В даному випадку, позивач посилається на односторонню відмову від договору внаслідок невиконання відповідачем пункту 5.1 договору, що визначено пунктом 6.2 договору.

Суд звертає увагу, що зобов`язання відповідача передати позивачу Об`єкт нерухомості виникає лише у випадку повної оплати пайових внесків за договором і підписанням Передавального акта.

Пунктом 3.8 договору визначено, що після виплати повної вартості об?єкту у розмірі, визначеному п.3.5. договору, асоційований член вважається таким, що виконав свої зобов?язання по Договору перед Кооперативом в повному об?ємі.

Пунктом 3.12 договору передбачено, що на момент підписання Передавального акта на Об`єкт Асоційований член зобов`язаний внести Пайовий внесок у розмірі 100%.

Таким чином, виконання позивачем не в повному обсязі зобов`язання за договором в частині внесення Пайових внесків у розмірі 100%, відповідно надає можливість відповідачу утримуватися від виконання зобов`язання обумовленого п.5.1 договору, що як наслідок виключає можливість односторонньої відмови позивача від договору згідно пункту 6.2 договору.

Водночас, з огляду на доводи позивача про те, що відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання щодо будівництва Об`єкта нерухомості, то позивач наділений правом розірвання даного договору за рішенням суду у разі встановлення істотного порушення умов договору, а також правом вимоги про стягнення сплачених коштів як збитків.

Частинами першою та другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України).

Тобто, йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Вказаний висновок викладений у постанові Судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року № 6-75цс13.

Відповідно до частини п`ятої статті 653 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Цією нормою права передбачено відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, вищевказані норми права пов`язують можливість сторони отримати відшкодування збитків в тому числі і внесенні кошти за договором про пайову участь і з розірванням вказаного договору судовим рішенням.

З огляду на викладене, відсутністю у позивача права на односторонню відмову від договору у відповідності до погоджених сторонами умов та обставин спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що договір не є розірваним, а тому вимога про стягнення коштів у заявленому розмірі є передчасною.

У відповідності до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Верховний Суд у Постанові від 02 червня 2022 року у справі № 602/1455/20 вказав, що у цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок розглядати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі, та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Формування змісту й обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно в межах заявлених ними вимог і наданих доказів (статті 12, 13 ЦПК України).

Враховуючи викладений висновок Верховного Суду, суд в даній справі не з`ясовує та не перевіряє наявність інших правових підстав для стягнення коштів, а виходить виключно з підстав, зазначених у позові.

З огляду на викладене, у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76-80, 89, 259, 263-265, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Обслуговуючого кооперативу "Спецбуд" про стягнення коштів, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Реквізити сторін:

ОСОБА_2 : АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_1 ;

Обслуговуючий кооператив "Спецбуд": м. Київ, вул. Ясногірська, буд. 20А, ЄДРПОУ 40317958.

Повний текст рішення складено 05.12.2024 року.

СУДДЯ І.П.РОМАНИШЕНА