Справа № 761/24596/24
Провадження № 2-а/761/539/2024
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2024 року Шевченківський районний суд . Києва в складі головуючого судді Юзькової О.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), товариства з обмеженою відповідальністю «ОдесаТрансПаркСервіс», Головного управління Національної поліції України у м. Києві, головного спеціаліста - інспектора з паркування другого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Грицая Олександра Івановича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, визнання протиправними дій та стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до з дпним адміністративним позовом, обгрунтовуючи заявлені вимоги наступним. Позивач є власницею транспортного засобу - автомобіля ТОYОТА АURIS, номерний знак НОМЕР_1 і 21.06.2024 виявила факт відсутності машини на місці стоянки. Як з`ясувалося у подальшому, машина була евакуйована працівником ТОВ «ОдесаТрансПаркСервіс» на підставі акту №85/23 від 21.06.2024 огляду та затримання автомобіля, складеного головним спеціалістом-інспектором з паркування другого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Грицаєм О.І. та відвантажена на огороджений бетонним парканом з колючим дротом майданчик за адресою: м. Київ, вул. Залізничне шосе, 9. Для того, щоб повернути своє авто вона змушена була сплатити 1929,40 грн., з яких 340 грн. штраф за допущене адміністративне порушення; 34 грн. - комісія банку, всього 374 грн. Крім того, оплатила 1270,00 грн. послуги евакуації та транспортування свого автомобіля ТОВ «ОдесаТрансПаркСервіс» за призначенням платежу - евакуація плюс 127,00 грн. комісія банку, а також 144,00 грн. - за збереження на спецмайданчику машини за 1 добу - 144.00 грн. та 14,40 комісія банку - всього 158 грн., а всього 1754,00 грн. та 175,40 грн. комісія банку. Позивач стверджує, що правопорушення, передбачене ч.3 ст. 122 КУпАП не вчиняла, автомобіль не був припаркований у місці, зазначеному в оскаржуваній постанові, постанова складена з грубим порушенням вимог КУпАП та не відповідає фактичним обставинам справи, тому підлягає скасуванню. Порушення не підтверджено належними та допустимими доказами, на підставі яких не можна ідентифікувати належний їй автомобіль, протокол про адміністративне правопорушення містить недостовірні дані, в тому числі і щодо місця розташування авто, а відомості про технічний пристрій, яким здійснено фото/відеофіксацію правопорушення у протоколі 2КІ №0000977493 не зазначені. Дії інспектора з паркування Грицая О.І. по складанню акту №85/23 від 21.06.2024 огляду та затриманню транспортного засобу також вважає незаконниими, оскільки належний їй автомобіль не був припаркований за адресою м. Київ, вул.Саксаганського,85, створення перешкод паркуванням транспортного засобу відповідачем жодним доказом не доведено. За таких обставин позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24 червня 2024 серія 2КІ № 0000977493, складену відносно ОСОБА_1 ; визнати протиправними дії головного мпеціаліста - інспектора з паркування доугого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Грицая Олександра Івановичапо складанню акту № 85/23 від 21.05.2024 огляду та затримання транспортного засобу автомобіля Тойота Ауріс номерний знак НОМЕР_2 ;стягнути з Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 374,00 грн. ; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОдесаТрансПаркСервіс» 1 397 грн. 00 коп; стягнути з Головного управління Національної поліції в м. Києві 158 грн. 00 коп. та солідарно з відповідачів 30 000,00 грн. на правову допомогу.
Провадження у справі відкрито 13.08.2024, відповідно до положень ст. ст. 12, 260 КАС України вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник Департаменту просить відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1 . Зазначає, що інспектор з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) не може виступати самостійним відповідачем у даній справі, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональні обов`язки розглядати справи про адміністративні правопорушення. Вказує, що з метою забезпечення належного виконання ст. 219 КУпАП, рішенням Київської міської ради від 05.10.2023 №7112/7153 «Про впорядкування питань щодо діяльності інспекторів з паркування в м. Києві» посадових осіб (інспекторів з паркування) Департаменту територіального контролю Києва уповноважено від імені виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1, 3, та 7 ст. 122, частинами 1, 2, 8 ст. 152-1 КУпАП. Щодо правильності дій інспектора зазначає, що правовими висновками постанови ШААС від 29.02.2024 у справі №760/18239/23 АРМ інспектора з паркування визнано належним технічним засобом для фіксації правопорушень, тому не потрібно зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення типу, найменування та місцезнаходження виробника цього засобу вимірювальної техніки, ідентифікаційний номер призначеного органу, технічний засіб, яким було здійснено фотофіксацію правопорушення, а просте зазначення у протоколі «АРМ інспектора» є достатнім для правильності даних протоколу. Стверджує, що технічний засіб - АРМ інспектора, за допомогою якого здійснювалась фотофіксація правопорушення, допущеного ОСОБА_1 працює під управлінням операційної системи Аndroid, має функції запису, зберігання, відтворення та передачі фото-, відеоінформації, на якому встановлено мобільний додаток «АРМ інспектор». АРМ інспектор є складовою частиною інформаційно-телекомунікаційної системи «Платформа цифрових мобільних сервісів «Київ-цифровий», комплексна система захисту інформації система «Платформа цифрових мобільних сервісів «Київ-цифровий» атестована Державною службою спеціального звязку та захисту інформації. Володільцем системи є КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр». АРМ інспектора не вимірює швидкість руху транспортних засобів та не має функцій вимірювання просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів, а лише «фіксує розміщення транспортних засобів із зазначенням часу та місця такої фіксації. Враховуючи, що фотофіксація здійснювалась не в автоматичному режимі, а за допомогою технічного засобу АРМ інспектора безпосередньо інспектором з паркування, тому в даному випадку вимоги Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» застосуванню не підлягають. Постановою головного спеціаліста-інспектора з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва Грицая О.І. від 21.06.2024 серії 2КІ №0000977493 на позивачку було накладено адміністративне стягнення відповідно до ч.3 ст.122 КУпАП за порушення пп. «д» п.15.9 ПДД. Оскільки транспортний засіб був розміщений на проїжджий частині та створював перешкоди для транспорту, в подальшому евакуйований працівником ТОВ «ОдесаТрансПаркСервіс» та відвантажений на штрафний майданчик: Залізничне шосе, 9 в м. Києві. Додатково вказує, що матеріалами фотофіксації встановлено, що транспортний засіб було розміщено на смузі руху по вул. Саксаганського, 85/23 з суцільною лінією розмітки. Беручи до уваги ширину смуги для руху та ширину транспортного засобу позивачки, відстань становить менше трьох метрів до суцільної лінії розмітки, це є очевидним без проведення замірів відстані. Отже, на думку представника відповідача 1, стоянка транспортного засобу, належного заявниці було таким, що суттєво перешкоджало дорожньому руху, згідно положень ст. 265-4 КУпАП. Відповідно до абз.2 п. 2 Порядку тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів, затвердженого постановою КМУ від 14.11.2018 №990, випадки розміщення транспортного засобу, що суттєво перешкоджає дорожньому руху, визначені ч.3 ст.265-4 КУпАП. Вважає, що вина позивачки у вчиненні адміністративного правопорушення доведена належними та допустимими доказами.
Головне управління Національної поліції у м. Києві також надало відзив на позов,.за підписом старшого юрисконсульта відділу правового забезпечення ГУ НП у м. Києві Влади Лисенко (в порядку самопредставництва).
Разом з тим, в відзиві на позовну заяву відсутній підпис представника відповідача.
Відповідно до ч. 10 ст. 44 КАС України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до частини другої статті 159 КАС України відзив на позовну заяву є різновидом заяви по суті справи, так само, як і позовна заява.
При цьому, пунктом 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Така сама процесуальна дія (повернення заяви) застосовується і щодо непідписаної заяви з процесуальних питань, оскільки відповідно до пункту 7 частини першої статті 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити інші відомості, які вимагаються цим Кодексом (у тому числі власноручний підпис - ч.10 ст.44 КАС України), а частина друга цієї статті визначає, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Зважаючи на викладене, відзив Головного управління Національної поліції в м. Києві повертається відповідачу без розгляду.
Інші відповідачі, будучи належним чином повідомлені про відкритття провадження у справі не скористались правом надати відзив на позовну заяву.
Позивач також не скористалась правом надати відповідь на відзив Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).
Дослідивши наявні докази, та надавши їм відповідну оцінку, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Встановлено, що 21.06.2024 о 12:15 год., головним спеціалістом-інспектором з паркування другого відділу контролю за дотриманням правил, зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Грицаєм О.І була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серії 2КІ №0000977493 в електронному вигляді, за якою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення на (в) вул. Саксаганського, 85/23 в м. Києві, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, а саме: транспортний засіб зупинено у місці де відстань між суцільною лінією розмітки і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м.,чим порушено пункт 15.9 д) Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 №1306, та вчинено адміністративне прапвопорушення, передбачене частиною 3 статті 122 КУпАП.
Частиною 3 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Відповідно до п. 15.9. д) ПДР України зупинка забороняється у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини та транспортним засобом, що зупинився, менше ніж 3 м.
Як вбачається з тексту оскаржуваної постанови фотофіксація правопорушення здійснена технічним засобом: АРМ інспектора. Адреса вебсайту в мережі Інтернет з матеріалами фото/відеофіксації правопорушення: kyiv/digital/penalty/check.
Оскільки предмет спору у даній справі знаходиться в площині встановлення належності та допустимості доказів, якими підтверджено обставину скоєнння правопорушення, судом були досліджені електронні знімки, які містяться на вказаному веб-сайті, а також надані відповідачем разом із відзивом на позов.
Як вбачається із матеріалів, розміщених на веб-сайті kyiv./digital/penalty/chec під заголовком «отримані під час фотозйомки правопорушення», наявні 10 зображень автомобілів у різних ракурсах, на трьох із яких можна ідентифікувати автомобіль позивачки з написом-емблемою ТОYОТА АURIS номерний знак НОМЕР_1 , на одному зображенні місце перебування транспортного засобу не зазначено.
При порівнянні композиції кадру автомобіля н.з. НОМЕР_1 у двох зображеннях у ракурсі зпереду та ззаду у прив`язці до оточуючих обєктів (координати геолокації GPS: НОМЕР_6 та НОМЕР_7), судом виявлені розбіжності у його місцерозташуванні. Так, у першому випадку зображення ракурс зпереду - по лівій стороні руху автомобіля видно магазин брендового одягу «BOSS» (номерний знак на цьому зображенні відсутній); на другому знімку - ракурс ззаду (наявний номер автомобіля), - водночас зліва по стороні руху зображено магазин продуктових товарів.
Таким чином, або на першому знімку наявний автомобіль, який не належить позивачці, або стоянка транспортного засобу ОСОБА_1 зафіксована в іншому місці, ніж за адресою вул. Саксаганського, 85.
При порівнянні електронних зображень із фотозображеннями Google карти м. Києва, наявних в мережі інтернет, кадри, на яких відтворений будинок з автомобілем начебто позивачки без номерного знака відповідає будинку по вул. Саксаганського, 68 (координати геолокації GPS: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ), з брендом магазину ««BOSS».
При введенні GPS координат, наявних на веб-сайті відповідача1 із зображенням автомобіля з номерним знаком НОМЕР_1 та відтворених на цих знімках, видається також геолокація: вул. Саксаганського, 68 в м. Києві (координати геолокації GPS: НОМЕР_7). Тобто, географічні координати зафіксовані на двох різних знімках, зроблених інспектором з паркування відповідають вулиці Саксаганського, 68 в м. Києві, а не вулиці Саксаганського, 85/23, яка вказана на знімках та в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серії 2КІ №0000977493 від 21.06.2024.
В процесі подальшого дослідження знімків, зокрема першого ряду зліва, зображення автомобіля ТОYОТА АURIS н.з. НОМЕР_1 з координатами GPS: НОМЕР_8, Т: 12:15:38 21.06.2024 виявлено відсутність інформації про місцерозташування автомобля, в тому числі і у прив`язці до оточуючих обєктів.
На другому знімку з такими ж координатами геолокації з часом Т:12:15:10 21.06.2024 заснято переднє скло невідомого автомобіля без номерного знаку за адресою вулиця Саксаганського, 85.
Крім того, при введенні координат геолокації GPS: НОМЕР_8, зафіксованих Департаментом та відображених на фотознімках, як місце перебування автомобіля позивачки, в Google карту м. Києва, визначається вулиця Саксаганського без зазначення номеру будинку, тобто біля якого саме будинку стоїть автомобіль позивачки ТОYОТА АURIS н.з. НОМЕР_1 встановити по координатах геолокації не є можливим.
На другому зображенні автомобіля в другому ряду з показниками координат геолокації GPS:НОМЕР_9 Т:12:14:50, 21.06.2024, також зазначено вулицю Саксаганського, 85. Однак, при введенні вказаних Департаментом координат геолокації в Google карту м. Києва визначається місцезнаходження автомобіля по вул. Саксаганського, 68.
На другому зображенні третього ряду, на якому вказані показники координат геолокації GPS: НОМЕР_7, Т:12:15:01, 21.06.2024, також зазначено вулицю Саксаганського, 85. Однак, при введенні вказаних відповідачем 1 координат геолокації в Google карту м. Києва визначається місцезнаходження автомобіля по вул. Саксаганського, 68.
Огляд решти фотознінків не дозволяє встановити належність зображеного на ньому автомобіля позивачці.
Останній фотознімок другого ряду позначений координатами GPS навігатора: НОМЕР_6, Т:12:14;52 при введенні у пошукову базу Google карта м. Києва відповідає вулиці Саксаганського, 68.
За даними GPS НОМЕР_10, другий знімок першого ряду, знайдено у Google карті м. Києва вулицю Саксаганського, 68.
На фотознімку з координатами геолокації: GPS: НОМЕР_11 також визначається в Google карті м. Києва вул. Саксаганського, 68 в м. Києві. Однак візуально встановити марку, модель і номер автомашини на фотозніму неможливо.
Водночас, за пошуковими даними Google карти м. Києва GPS вулиці Саксаганського,85 у м. Києві відповідають такі координати GPS навгатора: НОМЕР_12, які не зазначені в жодному із знімківДепартаменту, наявних на веб-сайті kyiv./digital/penalty/chec.
Суд звертає увагу, що на світлинах з координатами геолокації GPS: НОМЕР_10 та НОМЕР_11, які зроблені і надані представником Департаменту зафіксовано напис вулиця Саксаганського, 68, за таких обставин вони не можуть бути доказом паркування позивачкою автомобіля ТОYОТА АURIS н.з. НОМЕР_1 за адресою: вул. Саксаганського, 85/23 в м. Києві.
На жодному із 10 наданих представником Департаменту фотознімків не зафіксовано стоянку автомобіля позивачки у недозволеному місці та створення ним перешкод для проїзду іншого автотранспорту.
Враховуючи очевидні суттєві розбіжності у визначенні місця розташування автомобіля ТОYОТА АURIS н.з. НОМЕР_1 на електронних зображеннях веб-сайту kyiv./digital/penalty/chec, відсутність чіткої прив`язки до оточуючих об`єктів на фотознімках, де автомобіль ідентифіковано як транспортний засіб позивачки, неможливість встановлення динаміки автомобіля: чи перебував він в русі, зупинився або припаркований, суд не може з точністю та впевністю констатувати факт паркування ТОYОТА АURIS н.з. НОМЕР_1 21.06.2024 у період з 12:14 до 12:15 по вул. Саксаганського,85/23 у м. Києві
Крім того, необхідно наголосити на наступному.
За положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно з Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Як вбачається з наявних в справі матеріалів, будь-які вимірювання, які б дозволили достеменно встановити зупинку транспортного засобу у місці де відстань між суцільною лінією розмітки і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 метрів не здійснювались та зафіксовно шляхом візуального спостереження та фотозйомки, що виключає можливість стверджувати про порушення позивачем пункту 15.9, д) ПДР України.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Ради Європи Державам-Членам стосовно адміністративних санкцій від 13.02.1991р. рекомендовано керуватись у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Враховуючи постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищенвведене, суд приходить до висновку, що Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не виконав обов`язку доведення правомірності прийнятого ним рішення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Зважаючи на те, що відповідачем не доведено вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення.
За приписами п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Пунктом 3 ч.3 ст.286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, відтак суд вважає за необхідне скасувати постанову, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню в частині скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Та, з урахуванням вищенаведених норм процесуального права, справа про притягнення до ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП підлягає закриттю.
Вирішуючи питання щодо протиправності головного спеціаліста - інспектора з паркування Другого управління відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції з паркування) Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого округу Київської міської ради (КМДА) Грицая О.І., суд виходить із такого.
За приписами ст. 260 КпАП у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно достатті 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушенняу разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 121, частинами третьою, четвертою, п`ятою та шостою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома)), статтями122-5,124,126, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті130, статтями132-1,206-1 цьогоКодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 2 Порядку тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 р. № 990, тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється інспектором з паркування в разі вчинення водієм порушення, передбаченого частиною 3 статті 122 (порушення правил зупинки, стоянки, в межах відповідного населеного пункту), частиною першою статті 152-1 КУпАП, у випадках, коли розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, а також у разі вчинення порушення, передбаченого частиною 2 та 8 статті 152-1 КУпАП.
Згідно ст. 265-4 КУпАП, тимчасове затримання транспортного засобу інспектором з паркування здійснюється шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора і дозволяється виключно у випадках, встановлених цією статтею. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. Тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється у разі вчинення порушення, передбаченого частинами третьою та сьомою статті 122 (порушення правил зупинки, стоянки в межах відповідного населеного пункту), частиною першою статті 152-1 цього Кодексу, у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті, а так само у разі вчинення порушень, передбачених частинами другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу.
Згідно частини третьої ст. 265-4 КУпАП для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб: 3) своїм розташуванням робить неможливим рух інших транспортних засобів або створює перешкоду для руху пішоходів, у тому числі осіб з інвалідністю на спеціальних засобах пересування та пішоходів із дитячими колясками.
Пунктом 3 Порядку тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів та їх зберігання визначено, що зберігання тимчасового затриманих транспортних засобів здійснюється на спеціальних майданчиках чи стоянках Національної поліції її територіальних (у тому числі міжрегіональний) органів, а також підприємств, установ та організацій, з якими територіальними органами Національної поліції укладено договір про надання послуг із зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.
В процесі розгляду справи судом не було встановлено порушення ОСОБА_1 п.п. «д» п. 15.9 ПДР, затверджених постановою КМ України від 10.010.2001 №1306, а тому були відсутні підставі для складання головним спеціалістом - інспектором з паркування Грицаєм О.І. акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу №85/23 від 21.06.2024, евакуації автомобіля на штраф майданчик та зберігання його там.
Відтак, суд вважає дії інспектора з паркування Грицая О.І. такими, що не відповідали положенням ст. 265-4 КУпАП та Постанови №990, за відстуності складу правопорушення.
При цьому, суд відхиляє твердження представника Департаменту, що інспектор з паркування є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки судом встановлено, що рішенням Київської міської ради від 05.10.2023 №7112/7153 «Про впорядкування питань щодо діяльності інспекторів з паркування в м. Києві» посадових осіб (інспекторів з паркування) Департаменту територіального контролю міста Києва уповноважено від імені виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1, 3, та 7 ст. 122, частинами 1, 2, 8 ст. 152-1 КУпАП, інспекторами з паркування. Інспектор з паркування (посадова особа) розглядає справи про адміністративні правопорушення, тому відповідає визначенню субєкта владних повноважень, наданому у п.7 ч.1 ст.4 КАС України, у якому вказано, що субєкт владних повноважень це інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Притягнення осіб до адміністративної відповідальності утворює публічно-владну функцію, яку відповідач 4 виконує у якості делегованого йому Київською міською радою повноваження, а відтак є належним відповідачем у даній справі.
Суд також вважає доведеними та обгрунтованими вимоги позивачки про стягнення з ГУ НП у м. Києві 158 грн. з огляду на те, що відповідно до листа ГУ НП в м. Києві від 08.08.2024 №135448-2024 (33588) управління визнало відсутність договору з Київською міською радою про надання послуг із зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальному майданчику за адресою: м. Київ, вул. Залізничне шосе, 9. Отже підстави для оплати послуг поліції за зберігання автомобіля позивачки у даному випадку відсутні.
За приписами ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів, відповідно до ч. 1 ст. 1173 ЦК України.
Суд також знаходить обгрунтованими вимоги позивачки в частині стягнення з Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 1929,40 грн., ураховуючи, що на їх підтвердження заявницею надано копію квитанції №431447977 від 21.06.2024, з якої вбачається, що ОСОБА_1 було сплачено відповідачам 1929,40 грн., з яких 340 грн. штраф за адміністративне порушення, передбачене частиною третьою 3 ст.122 КУпАП відповідно до постанови серії 2КІ №0000977493 від 21.06.2024 та 34 грн. - комісія банку, всього 374 грн.; 1270,00 грн. оплата послуг евакуації та транспортування ТОВ «ОдесаТрансПаркСервіс» за призначенням платежу - евакуація плюс 127,00 грн. комісія банку, а також 144, 00 грн. - за збереження на спецмайданчику автомобіля за 1 добу - 144.00 грн. та плюс 14,40 комісія банку - всього 158 грн., разом до сплати 1754,00 грн. плюс 175,40 грн. комісія банку, оскільки вказана вимога є похідною від вимоги про визнання протиправною та скасування постанови Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) серії 2КІ №0000977493 від 21.06.2024.
Разом з тим, у задоволенні вимог ОСОБА_3 щодо стягнення ТОВ «ОдесаТрансПаркСервіс» суми у розмірі 1 397,00 грн. має бути відмовлено, з огляду на наступне.
Так, здійснюючи евакуацію та відвантаження автомобіля ТОYОТА АURIS, номерний знак НОМЕР_1 , н.з. НОМЕР_1 , працівник товариства виходив із наявності акту огляду та затримання №85/23 від 21.06.2024 інспектора з паркування, дії якого на той момент вважалися правомірними, а сплачені за евакуацію автомобіля та його відвантаження кошти були внесені позивачкою у звязку з наявністю постанови про адміністративне правопорушення. Таким чином, працівник товариства не знав та міг знати щодо встановлення у подальшому факту незаконності прийнятого рішення.
Згідно частини другої ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. На підставі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Розподіляючи судові витрати, суд керується положеннями ст. 139 КАС України та зуважує, що на день вирішення спору по суті в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем витрат на правову допомогу.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 9, 72-77, 90, 241-244, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 9, 122,251,260, 265-2, 265-4, КУпАП, ст. 1166, 1173 ЦК України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серія 2КІ № 0000977493 від 21 червня 2024 року.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною третьою ст. 122 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Визнати протиправними дії головного спеціаліста - інспектора з паркування другого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Грицая Олександра Івановича (03057 м. Київ, вул. Дегтярівська, 31, корпус 2) по складанню акту огляду та затримання №85/23 від 21.06.2024 транспортного засобу - автомобіля TOYOTA AURIS номерний знак НОМЕР_1 21.06.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту територіального контролю міста Києва органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) майнову шкоду в сумі 1754 грн. 00 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту територіального контролю міста Києва органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073 грн. 60 коп.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2024 |
Оприлюднено | 09.12.2024 |
Номер документу | 123540666 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Володимир Володимирович
Адміністративне
Шевченківський районний суд міста Києва
Юзькова О. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні