Ухвала

від 04.12.2024 по справі 638/16147/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року

м. Харків

справа № 638/16147/20

провадження № 22ц/818/3543/24

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пилипчук Н.П.,

суддів Тичкової О.Ю., Яцини В.Б.,

за участю секретаря Львової С.А.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачка ОСОБА_2 ,

треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 липня 2024 року в складі судді Хайкіна В.М.

в с т а н о в и в:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання об`єктом спільної сумісної власності доходу та поділ доходу у рівних частках, який в подальшому уточнив та просив визнати об`єктом права спільної сумісної власності колишнього подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 доходи в розмірі 2 102536,00 грн, отримані ОСОБА_2 за 2018, 2019 та 2020 роки за надання в оренду нежитлових приміщень, розташованих по АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частку доходу, отриманого ОСОБА_2 за 2018, 2019 та 2020 роки за надання в оренду нежитлових приміщень в розмірі 1 051268,00 грн, інфляційні втрати за 2018, 2019 та 2020 роки в розмірі 375939,79 грн та 3% річних за користування протягом 2018, 2019 та 2020 років грошовими коштами в розмірі 94193,00 грн, а всього стягнути 1 521400,79 грн; вирішити питання щодо судових витрат.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 липня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, визнано об`єктом права спільної сумісної власності колишнього подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 доходи в розмірі 2 102536,00 грн, отримані ОСОБА_2 за 2018, 2019 та 2020 роки за надання в оренду нежитлових приміщень, розташованих по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 ; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частку доходу, отриманого ОСОБА_2 за 2018, 2019 та 2020 роки за надання в оренду нежитлових приміщень, розташованих по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , в розмірі 1 051268,00 грн, інфляційні витрати за 2018, 2019 та 2020 року в розмірі 375939,79 грн та 3% річних за користування протягом 2018, 2019 та 2020 років грошовими коштами в розмірі 94193,00 грн, а всього стягнуто 1 521400,79 грн; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 6711,55 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 через свого представника подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі; вирішити питання щодо судових витрат.

29 листопада 2024 року до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшло клопотання про призначення у справі судово-будівельної експертизи для визначення розміру збільшення вартості нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 після проведених протягом 2014-2016 років капітальних ремонтів.

Клопотання мотивовано тим, що відповідачкою заперечується факт проведення протягом 2014-2016 років за рахунок його особистих коштів складних, довготривалих і дороговартісних капітальних ремонтів у нежитлових приміщеннях, розташованих по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .

Зазначив, що під час розгляду справи в суді першої інстанції сторонами не надавалися висновки експертів з питань, які з`ясовуються апеляційним судом, ці обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі інших письмових доказів.

Просив для визначення у грошовому виразі розміру збільшення вартості нежитлових приміщень по АДРЕСА_4 після проведених протягом 2014-2016 років внутрішніх капітальних ремонтів у порівнянні з їх вартістю на момент набуття відповідачкою ОСОБА_2 цих приміщень у власність за договорами дарування від 10 жовтня та 29 листопада 2013 року, вирішення інших спеціальних питань, які з`ясовуються судом апеляційної інстанції по матеріалам справи № 638/16147/20 призначити судову будівельну експертизу, проведення якої доручити Державному підприємству «Центр судової експертизи та експертних досліджень». На вирішення експертизи поставити такі питання:

за наявними в матеріалах справи № 638/16147/20 звітом про оцінку нерухомого майна від 08 жовтня 2013 року, виконаного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 , договором на виконання будівельних робіт, специфікаціям, відомостям ресурсів, актам виконаних робіт, платіжним та іншим документам розрахувати у грошовому виразі розмір збільшення вартості нежитлового приміщення першого поверху АДРЕСА_5 після проведеного внутрішнього капітального ремонту згідно договору підряду № 05/14/2р від 05 лютого 2014 року, укладеного ОСОБА_1 з ТОВ «Будівельний альянс «Моноліт», у порівнянні з вартістю на момент набуття відповідачкою ОСОБА_2 цих приміщень у власність за договором дарування від 10 жовтня 2013 року;

за наявними в матеріалах справи № 638/16147/20 звітом про оцінку нерухомого майна від 30 жовтня 2013 року, виконаного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 , договором на виконання будівельних робіт, специфікаціям, відомостям ресурсів, актам виконаних робіт, платіжним та іншим документам розрахувати у грошовому виразі розмір збільшення вартості нежитлового приміщення першого поверху № І, 1-11а, 1-11б, 1-13а, 1-14б, 1-14в, 1-14г, 1-14д, 1-14е, 1-14ж, загальною площею 122,5 кв м по АДРЕСА_3 , після проведеного внутрішнього капітального ремонту згідно договору підряду № 05/14/1р від 05 лютого 2014 року, укладеного ОСОБА_1 з ТОВ «Будівельний альянс «Моноліт» у порівнянні з вартістю на момент набуття відповідачкою ОСОБА_2 цих приміщень у власність за договором дарування від 29 листопада 2013 року;

враховуючи обсяги та складність виконаних за вказаними договорами підряду ремонтно-будівельних робіт, використання будівельних та оздоблювальних матеріалів, перелік яких наведений у відомостях ресурсів, в актах приймання виконаних будівельних робіт та інших документах, чи можна вважати невід`ємними поліпшення, які нежитлові приміщення набули внаслідок проведених ремонтних робіт?

чи потягли за собою поліпшення технічного та естетичного стану нежитлових приміщень внаслідок проведених в них ремонтно-будівельних робіт суттєве збільшення вартості нерухомого майна та значне підвищення їх орендної привабливості?

Здійснення оплати за проведення Державним підприємством «Центр судової експертизи та експертних досліджень» судової будівельної експертизи просив покласти на нього.

03 грудня 2024 року за допомогою системи «Електронний суд» ОСОБА_2 через свого представника подала до суду апеляційної інстанції заперечення на клопотання про призначення експертизи, яке мотивовано тим, що під час розгляду спору судом першої інстанції позивач з клопотанням про призначення будь-якої експертизи не звертався, зважаючи на те, що справа розглядалась на протязі 4-х років у суді першої інстанції. Більш того, практично увесь розгляд справи у суді апеляційної інстанції позивач наполягав на тому, що він не бачить підстав для призначення експертизи і лише після повернення суду на стадію з`ясування обставин справи заявив подібне усне клопотання.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи клопотання вважає, що клопотання ОСОБА_1 про призначення у справі судово-будівельної експертизи необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1статті 81 ЦПК України).

Відповідно до положеньстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Судоваекспертиза-цедослідженняна основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).

Підставоюпроведеннясудової експертизи є відповідне судове рішеннячи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою, якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Відповідно до частини 1 статті 103 ЦПК України суд призначаєекспертизу усправі засукупності такихумов: 1)для з`ясуванняобставин,що маютьзначення длясправи,необхідні спеціальнізнання усфері іншій,ніж право,без якихвстановити відповідніобставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності .

За загальним правилом експертиза призначається коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи та поданих доказів, при цьому особа, яка заявляє клопотання про призначення експертизи, повинна обґрунтувати та довести необхідність її призначення.

Відповідно до статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Згідно з ч.2 ст.197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 до суду першої інстанції до ухвалення рішення у справі з клопотанням про призначення у справі судово-будівельної експертизи не звертався.

Як на підставу поважної причини пропуску строку для звернення до суду з даним клопотанням, ОСОБА_1 посилався на те, що провадження у справі на стадії підготовчого судового засідання було зупинено на тривалий час, у зв`язку із запровадженим в країні воєнним станом він виїхав за межі країни і повернувся в Україну лише у березні 2023 року. Він вважав, що надав достатньо доказів на підтвердження заявлених вимог, що судом першої інстанції під сумнів не ставилось.

Частинами 1 та 3 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2020 року було відкрито провадження у справі.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова Хайкіна В.М. від 08 лютого 2021 року справу прийнято до свого провадження та призначено підготовче судове засідання на 13 квітня 2021 року.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2021 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 646/2031/21, яку постановою Харківського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 квітня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Під час перебування справи в стадії підготовчого судового засідання ОСОБА_1 неодноразово звертався до суду першої інстанції, зокрема, з клопотанням про зобов`язання відповідачки надати відповіді на запитання, які ним поставлені у позовній заяві, з заявами про ознайомлення з матеріалами справи, з заявою про видачу копій документів, клопотання про відкладення першого підготовчого судового засідання, про витребування доказів, про поновлення та продовження строку на подання доказів і приєднання письмових доказів до матеріалів справи, про проведення підготовчого судового засідання без позивача, заперечення проти клопотання відповідачки про зупинення провадження у справі, апеляційною скаргою на ухвалу суду про зупинення провадження у справі, з заявою про збільшення позовних вимог та зміну (доповнення) предмету і підстав позову, клопотанням про проведення підготовчого засідання без нього.

Таким чином дана справа перебувала в стадії підготовчого судового засідання три роки та за цей час ОСОБА_1 мав можливість звернутися до суду першої інстанції з клопотанням про призначення відповідної судової експертизи, однак цього не зробив.

В свою чергу ОСОБА_1 всупереч вимогам частини 3 статті 367 ЦПК України не надано доказів неможливості подання до суду першої інстанції клопотання про призначення у справі судово-будівельної експертизи, з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Враховуючи викладені вимоги закону колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не дотримано визначений процесуальним законом порядок заявлення клопотання про призначення судово-будівельної експертизи, не надано доказів наявності поважних причин, які унеможливили подання такого клопотання в суді першої інстанції, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення клопотання про призначення судово-будівельної експертизи.

Керуючись ст.ст.103, 367, 368,381-384, ЦПК України

у х в а л и в:

Клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-будівельної експертизи залишити без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.П. Пилипчук

Судді О.Ю. Тичкова

В.Б. Яцина

Повний текст ухвали складено 04 грудня 2024 року.