2/130/1465/2024
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
03.12.2024 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Заярний А.М., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Жмеринський відділ Державної виконавчої служби у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про стягнення вартості безпідставно набутого майна,
ВСТАНОВИВ:
До Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Жмеринський відділ Державної виконавчої служби у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про стягнення вартості безпідставно набутого майна.
Ціна позову 872628,75 грн.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» №2710-IX розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 становить 3028 грн.
Так, до позовної заяви позивачем додано клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору у розмірі 8726,29 грн, який перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу. Додав відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків за період з 4 кварталу 2023 року по 3 квартал 2024 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з частиною третьою цієї статті з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачені умови, за яких умов суд може відстрочити та розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити особу від сплати судового збору. Такими умовами є, якщо: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Календарний рік це проміжок часу з 1 січня по 31 грудня, який триває 365 або 366 (у високосному році) календарних днів.
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).
Заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору позивача на підтвердження скрутного майнового стану надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків за період з 4 кварталу 2023 року по 3 квартал 2024 року, тобто не за попередній календарний рік з 1 січня по 31 грудня 2024 року. Позивач не надав суду доказів реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.
Оскільки суд не наділений повноваженнями звільнення від сплати судового збору без будь-яких достатніх правових підстав та, враховуючи, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, враховуючи, що належних доказів позивач для цього не надав, вважаю, що у клопотанні позивача про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Необхідно зазначити, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатись обмеженням доступу до суду.
За наведених обставин, враховуючи приписи ст. 4 Закону України «Про судовий збір», позивачу потрібно сплатити судовий збір в розмірі 872628,75 грн за наступними реквізитами: отримувач коштів УК у Жмеринському районі/отг м. Жмеринка/22030101, код отимувача ЄДРПОУ 37755173, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) , код банку отримувача (МФО) 899998 , рахунок отримувача UA568999980313141206000002854, код класифікації доходів бюджету 22030101).
Згідно вимог ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог статей 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вищезазначене, дану позовну заяву слід залишити без руху, запропонувавши позивачу сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі та надати документ який це підтверджує.
Керуючись ст.ст. 185, 260 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Жмеринський відділ Державної виконавчої служби у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про стягнення вартості безпідставно набутого майна, залишити без руху, запропонувавши позивачу протягом десять днів з дня отримання копії ухвали, усунути недоліки, зазначені в мотивувальній частині ухвали.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк, заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили в прядку, визначеному ст. 261 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ
Ухвала підписана 05.12.2024
Суд | Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 03.12.2024 |
Оприлюднено | 09.12.2024 |
Номер документу | 123541237 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про повернення безпідставно набутого майна (коштів) |
Цивільне
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
Заярний А. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні