Рішення

від 27.11.2024 по справі 149/1831/24

ХМІЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 149/1831/24

Провадження №2/149/640/24

Номер рядка звіту 71

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.11.2024 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Павлюк О. О.,

за участі секретаря Олійник І. С.

позивача: ОСОБА_1 , її представника - адвоката Білан Г. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Вінницької міської ради про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Вінницької міської ради про позбавлення батьківських прав.

Позов мотивовано тим, що від шлюбу з відповідачем у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюб між сторонами розірвано за рішенням суду, діти проживаючть разом із позивачем. Відповідач участі у житті дітей не приймає, їх розвитком та матеріальним станом не цікавиться. За таких обставин просить позбавити відповідача батьківських прав щодо неповнолітніх дітей.

Ухвалою суду від 12.06.2024 у даній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання. Відповідачу надано строк для подачі відзиву на позовну заяву, однак відзиву подано не було.

29.08.2024 ухвалою суду закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивач та її представник - адвокат Білан Г. М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити. Позивач повідомила суду, що батько її дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 тривалий час проживає на території РФ, участі у житті і вихованні доньок не бере, не відвідує їх, не надає матеріальної підтримки, не цікавиться їх навчанням і станом здоров`я. На даний час створив нову сім`ю, де має дітей. Оскільки таке ставлення шкодить вихованню та розвитку доньок, перешкоджає позивачці належним чином піклуватися і дбати про дітей, створювати їм належні умови для виховання і зростання, вважає, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відповідатиме якнайкращим інтересам дітей.

Відповідач та представник третьої особи в судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись завчасно та належним чином.

Суд, дослідивши наявні у справі матеріали та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (копія на а.с. 8) підтверджено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_3 , батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 .

Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (копія на а.с. 9) підтверджено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_4 , батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 .

Заочним рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 24.11.2021 в справі № 127/7034/21 (копія на а.с. 7) шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.

Згідно довідки ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" № 3 643 від 27.05.2024 (а.с. 12) ОСОБА_3 , ОСОБА_4 зареєстровані разом з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Актом № 888 від 29.05.2024 (а.с. 13) було встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 фактично ніколи не проживав та не був зареєстрований.

З долучених позивачем характеристик та інформації з місць навчання (а.с. 14-17) встановлено, що ОСОБА_2 не цікавиться дошкільним та шкільним життям доньок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Відповідно до висновку виконавчого комітету Вінницької міської ради від 29.07.2024, орган опіки та піклування Вінницької міської ради вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вирішуючи даний спір суд керується наступними нормами законодавства.

Відповідно Конвенції ООН про права дітей від 20.11.1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789 ХІІ) (далі - Конвенція) дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).

Згідно із ч. 1 ст. 9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (ч. 1 ст. 18 Конвенції).

За змістом ч.ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

В абзаці 2 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для матері (батька), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону дитинства" забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства").

Відповідно до ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Сама по собі озвучена думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав з огляду на те, що думка дитини не завжди може відповідати її інтересам, а тому при вирішенні спору, що стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, суди повинні ґрунтовно дослідити та оцінити всі обставини справи, надати належну правову оцінку доказам: кожному конкретно взятому та у сукупності (вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 26.04.2023 у справі № 520/17217/13-ц).

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей (ч.ч. 1, 4 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства").

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 57, 58, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

Приймаючи до уваги встановлені обставини, суд, з урахуванням висновку органу опіки та піклування, показань свідків, які узгоджуються як між собою, так і з письмовими доказами у справі, дійшов висновку, що факт ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків стосовно дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знайшов своє підтвердження, оскільки відповідач не виховує, не цікавиться, не піклується про здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання діей, не готує їх до самостійного життя, не спілкується з ним, тобто фактично відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов`язків стосовно дітей.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, свідчать про систематичне і умисне ухилення відповідача від виховання доньок та свідомого нехтування батьківськими обов`язками.

За встановлених обставин позовні вимоги про позбавлення відповідача батьківських прав підлягають задоволенню, що відповідатиме інтересам дітей.

При цьому суд роз`яснює відповідачу зміст ч. 1 ст. 169 СК України, якою визначено, що батько, позбавлений батьківських прав, має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

На підставі ст.ст. 121, 150, 151, 155, 164 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 3, 10, 15, 60, 88, 209, 213, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 05.12.2024 року

Суддя Павлюк О. О.