Вирок

від 20.11.2024 по справі 308/17808/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/17808/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області:

під головуванням судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області в м. Ужгороді кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071030001790 від 09.09.2024 року, про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Ужгород, Закарпатської області, з вищою освітою, розлученого, має на утриманні 1 малолітню дитину, військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 , стрілець-помічник гранатометника 3 штурмового відділення 2 штурмової роти, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України,-

встановив:

20.08.2024 (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, на території м. Ужгорода, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, за допомогою мобільного додатку «Whats Арр», звернувся до потерпілої ОСОБА_6 з проханням надання йому грошових коштів у сумі 48 000,00 грн., для нібито здійснення ремонту військового автомобіля, надіславши потерпілій ОСОБА_6 номер своєї власної банківської картки AT КБ «Приват Банк», а саме: НОМЕР_2 .

Після чого, потерпіла ОСОБА_6 , не підозрюючи про протиправні наміри ОСОБА_7 та будучи, у свою чергу, впевненою у добропорядності останнього, 20.08.2024 о 16:39 год. здійснила перерахування грошових коштів у сумі 48 000,00 грн., на банківську картку AT КБ «Приват Банк» за номером: НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_4 .

Таким чином, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, не маючи наміру та можливостей здійснити ремонт військового автомобіля, але бажаючи безпідставно заволодіти грошовими коштами потерпілої, шляхом зловживання довірою, незаконно заволодів чужим майном, а саме: грошовими коштами в сумі 48 000,00 грн., які належали потерпілій ОСОБА_6 .

Отриманими коштами ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд. Вказаними протиправними діями ОСОБА_4 завдав потерпілій ОСОБА_6 матеріального збитку на суму 48 000,00 грн.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).

Окрім цього, ОСОБА_4 , 05.09.2024 (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, на території м. Ужгорода, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, за допомогою мобільного додатку «Whats Арр», повторно звернувся до ОСОБА_6 , як представника ТОВ «Дастор-Ужгород», з проханням надання йому грошових коштів у сумі 300 000 грн., для нібито здійснення ОСОБА_4 перерахунку вказаних коштів на закупівлю для військових приладів проти FPV-дронів, надіславши представнику ТОВ «Дастор-Ужгород» ОСОБА_6 номер банківського рахунку AT КБ «Приват Банк» НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_8 .

Після чого, представник ТОВ «Дастор-Ужгород» ОСОБА_6 , не підозрюючи про протиправні наміри ОСОБА_7 та будучи, у свою чергу, впевненою у добропорядності останнього, 06.09.2024 року о 09:22 год. здійснила перерахування грошових коштів від імені ТОВ «Дастор-Ужгород», представником якого є ОСОБА_6 , у розмірі 300000 грн., на номер банківського рахунку AT КБ «Приват Банк» НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_8 .

Таким чином, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, не маючи наміру та можливостей здійснення перерахунку отриманих від потерпілої коштів на закупівлю для військових приладів проти FPV-дронів, але бажаючи безпідставно заволодіти грошовими коштами ТОВ «Дастор-Ужгород», шляхом зловживання довірою, повторно, в умовах воєнного стану, незаконно заволодів чужим майном, а саме: грошовими коштами в сумі 300 000 грн., які належали ТОВ «Дастор-Ужгород», представником якого є ОСОБА_9 .

Отриманими коштами ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд, а саме: шляхом незаконного отримання зазначених коштів від ТОВ «Дастор-Ужгород» повернув борг, який був винен ОСОБА_8 , та вказаними протиправними діями завдав ТОВ «Дастор-Ужгород» значної матеріальної шкоди на суму 300 000 грн.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 3 ст. 190 КК України, як шахрайство, вчинене в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому, вчинене повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, та дав покази, які є послідовними та повністю підтверджують обставини вчинення кримінальних правопорушень, що викладені в обвинувальному акті. Від дослідження в судовому засіданні доказів, що були зібрані в ході досудового розслідування, відмовився, просив суворого його не карати.

Представник потерпілого ОСОБА_6 в судовому засіданні повідомила, що грошові кошти в розмірі 300 000,00 грн. та 48000,00 грн., що були перераховані на рахунки потерпілих повернуті в повному обсязі. На суворій мірі покарання не наполягала.

У відповідності до вимог ч. 1 ст.91КПКУкраїни у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 92 КПК Українивизначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91цього Кодексупокладається на слідчого, прокурора, а обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор, обвинувачений не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз`яснивши йому положення ч. 3 ст.349КПК Українипро те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому злочинах, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), за ч. 3ст. 190 КК України, як шахрайство, вчинене в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому, вчинене повторно.

При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частиниКК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та відповідно до положень Загальної частиниКК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття, визнання своєї вини, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Відповідно до ч. 2ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно дост. 12 КК Українивідносяться: за ч. 1 ст.190 КК Україниє кримінальним проступком; за ч. 3 ст. 190 КК Україниє нетяжким злочином. Всі кримінальні правопорушення вчинені з корисливих мотивів.

Суд враховує також особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше не судимий, є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 , має на утриманні одну неповнолітню дитину, та обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Зважаючи на положеннястатті 50 КК Україниякою встановлено, що «покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами», на положеннястатті 65 КК України, якою встановлено, що «особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень», враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_4 суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк в межах санкцій ч. ч. 1, 3 ст.190 КК України та можливість виправлення обвинуваченого без відбування ним призначеного покарання, а тому суд вважає за необхідне застосувати до нього, в порядку виключення, положенняст. 75 КК Українита звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням йому обов`язків згідност. 76 КК України.

Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_4 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 190 КК України у вигляді 1 (один) рік обмеження волі;

за ч. 3 ст. 190 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї судом обов`язки.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання

Арешт, накладений ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 вересня 2024 року (справа №308/15182/24) на мобільний телефон марки «Redmi», у корпусі синього кольору ІМЕІ: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 , який упаковано до спец. пакету НПУ WAR 1051534; мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi», у корпусі чорного кольору, який упаковано до спец. пакету НПУPSP2166516, - скасувати.

Речові докази: мобільний телефон марки «Redmi», у корпусі синього кольору ІМЕІ: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 , який упаковано до спец. пакету НПУ WAR 1051534; мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi», у корпусі чорного кольору, який упаковано до спец. пакету НПУPSP2166516, - повернути власнику ОСОБА_4 .

Вирок може бути оскаржений, з підстав передбачених статтею 394 КПК України, до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1