Ухвала

від 02.12.2024 по справі 2-н-103/11

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Провадження № 6/331/557/2024

Справа № 2-н-103/11

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2024 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя в складі :

головуючого судді - Скользнєвої Н.Г.,

при секретарі - Постарнак М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі заяву Комунального підприємства «Водоканал» (місцезнаходження: 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. № 61) про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для його пред`явлення, -

В С Т А Н О В И В:

06 листопада 2024 р. до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя надійшла заява КП «Водоканал» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для його пред`явлення, за розглядом якої заявник просить: поновити строк для пред`явлення виконавчого документа № 2-н-103/11, виданий Жовтневим районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Водоканал» заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 6407,16 грн. та судовий збір у розмірі 30,00 грн.; видати дублікат виконавчого документа № 2-н-103/11, виданим Жовтневим районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Водоканал» заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 6407,16 грн. та судовий збір у розмірі 30,00 грн.

Заява обґрунтована тим, що після пред`явлення виконавчого документа до виконання, виконавчий документ був втрачений , у зв`язку із реорганізацією Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) та переїздом органу ДВС на іншу адресу.

В судове засідання представник стягувача надав клопотання про розгляд справи у його відсутність, наполягав на задоволенні заяви.

Представник Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомив, заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи від неї до суду не надходило.

Боржник у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомив, заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи від неї до суду не надходило.

Вивчивши матеріали справи, заяву та долучені до неї документи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 лютого 2011 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя видано судовий наказ по справі 2-н-103/11, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Водоканал» заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 6407,16 грн. та судовий збір у розмірі 30,00 грн. (а.с. 17)

На виконання вказаного судового наказу видано виконавчий лист, який 04.02.2021 року було пред`явлено до виконання до Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), що підтверджується реєстром заяв, направлених до Олександрівського ВДВС, зі вхідним штампом. (а.с. 5)

23.03.2023 КП «Водоканал» направило до Олександрівського ВДВС акт-звірки для про ведення взаємної звірки щодо виконавчих проваджень про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. (а.с. 6)

19 травня 2023 року КП «Водоканал» направило повторно запит щодо акту-звірки до Центрального відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі Центральний ВДВС), як до правонаступника Олександрівського ВДВС. (а.с. 6 зв.)

19.09.2023 р. КП «Водоканал» отримало від Центрального ВДВС акт звірки щодо виконавчих проваджень, в ході опрацювання якого виявлено виконавчі документи, щодо яких у КП «Водоканал», як стягувача відсутня будь-яка інформація щодо стану виконання.

18.12.2023 КП «Водоканал» на електронну адресу Центрального ВДВС було направлено електронний документ формату Excel, з назвою «Для ВДВС», з метою отримання інформації щодо виконавчих документів, стягувачем за якими є КП «Водоканал», та які направлені на виконання до Олександрівського ВДВС, перелік яких міститься у вказаному електронному документі. (а.с. 8-9)

Листом Центрального ВДВС від 20.02.2024 року № 21879/3 КП «Водоканал» було повідомлено, що Центральний ВДВС є правонаступником Олександрівського ВДВС відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 932/5 від 10.03.2023 року «Про відділи державної виконавчої служби у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)». Станом на 20.02.2024 року надати інформацію щодо стану виконавчого провадження по виконавчим документам, які були надіслані на адресу Олександрійського ВДВС зазначених у таблиці, не виявляється можливим, оскільки вони були втрачені, у зв`язку із реорганізацією відділу та переїздом на іншу адресу. Надати більш детальнішу інформацію не можливо, оскільки діловоди, які працювали в Олександрійському ВДВС та були переведені до Центрального ВДВС звільнені із займаних посад. (а.с. 11)

Відповідно до ч. 1ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно зі ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року N 1404-VIII, передбачено, що у виконавчому документі зазначаються строк пред`явлення рішення до виконання.

Статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року N 1404-VIII передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до частини 6 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року N 1404-VIII стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (в редакції, яка діяла на час набрання рішення законної сили) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох років.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред`явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини першоїстатті 433 ЦПК Україниу разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.

Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.

Крім того, відповідно до ч. 4ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У правових висновках щодо застосування норм права, викладених у пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зазначено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шостастатті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина першастатті 433 ЦПК України).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).

Встановлення в законі строків на пред`явлення виконавчих листів до виконання також спрямовано на забезпечення вказаного принципу. Безпідставне поновлення строку може порушити принцип правової визначеності.

Разом з тим, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України»).

Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та згідно зістаттею 9 Конституції Україниє частиною національного законодавства України (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13 ).

Єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.

Разом з тим, визначаючи чи є поважними в даному випадку причини пропуску для пред`явлення судового наказу до виконання, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що судовий наказ видано 25.02.2011 року, стягував звернувся до органу ДВС 04.02.2021 року, тобто через 10 років.

Жодних відомостей про неможливість у період з 2011 року направлення судового наказу для примусового виконання, або будь-які інші вжиті заходи, заява не містить.

У поданій заяві КП «Водоканал» взагалі не наводить доказів неможливості ініціювання процедури примусового виконання судового наказу з 2011 року.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно частин 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Жодних поважних причин не пред`явлення до виконання судового наказу з 2011 року заявник у своїй заяві не зазначає.

Щодо посилання представника заявника на продовження процесуальних строків під час дії карантину, суд зазначає що Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID19)» набрав чинності 02 квітня 2020 року, тобто через дев`ять років після винесення судового наказу.

Отже, суд приходить до висновку, що обставини пропуску стягувачем такого строку лише констатують той факт, що стягувач не вживав жодних заходів для примусового виконання судового рішення, у зв`язку з чим ним і був пропущений строк для пред`явлення судового наказу до виконання, і зазначені причини пропуску зазначеного строку не можуть бути визнані судом поважними.

З огляду на вищенаведене, оскільки суд визнав необгрунтованою заяву в частині поновлення пропущеного строку пред`явлення до виконання судового наказу, підстави для видачі дубліката судового наказу відсутні.

Керуючись п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Комунального підприємства «Водоканал» (місцезнаходження: 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. № 61) про поновлення строку та видачу дублікату виконавчого документа № 2н-103/11, виданого Жовтневим районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Водоканал» заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 6407,16 грн. та судовий збір у розмірі 30,00 грн., відмовити.

У відповідності до ч. 4 ст. 442 ЦПК України копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи в порядку, передбаченомустаттею 272цього Кодексу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області в 15-денний строк з дня складення повного тексту ухвали суду.

Повне текст ухвали складено 05 грудня 2024 року.

Суддя: Н.Г. Скользнєва