Ухвала

від 02.12.2024 по справі 334/1803/21

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 02.12.2024

Справа № 334/1803/21

Провадження № 4-с/334/34/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 грудня 2024 року

Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Гнатюка О.М.

при секретарі Мазаєвій Д.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжя скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Самарський відділ ДВС у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса), АТ КБ «Приватбанк» на бездіяльність державного виконавця, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшла скарга ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Самарський відділ ДВС у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса), АТ КБ «Приватбанк» на бездіяльність державного виконавця, зобов`язання вчинити певні дії.

Скарга обґрунтована наступним.

В провадженні Самарського відділу ДВС у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) знаходиться виконавче провадження ВП №68467662, яке передане з Дніпровського ВДВС у м. Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса), де скаржник є боржником.

21.11.2023 року Дніпровським ВДВС у м. Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) було ухвалено постанову про накладено арешт на кошти боржника.

Фактично арешт на рахунок № НОМЕР_1 (АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ-00032129), який належить ОСОБА_1 , було накладено 8.08.2024 року.

24.09.2024 року ОСОБА_1 було подано до Самарського ВДВС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) заяву про зняття арешту із вказаного рахунку, оскільки на нього надходить заробітна плата.

Листом №47368 від 8.10.2024 року начальник відділу Самарського ВДВС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса)Кітаєв Станіслав відмовив у задоволенні заяви про скасування арешту.

Скаржник вважає таку відмову протиправною.

Просить визнати неправомірною бездіяльність начальника відділу Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса)КІТАЄВА Станіслава,що донезняття арештуз рахунку№ НОМЕР_1 (ATОЩАДБАНК кодЄДРПОУ 00032129),який належить ОСОБА_1 та зобов`язати начальника відділу Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Одеса) КІТАЄВА Станіслава скасувати арешт грошових коштів. які є заробітною платою, на картковому рахунку НОМЕР_2 , відкритого в AT «Державний ощадний банк» на ім`я ОСОБА_1 для зарахування заробітної плати.

В судове засіданні учасники провадження не з`явилися, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи.

Скаржником у скарзі зазначено про можливість проведення судового засідання за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить наступного.

Згідно постанови ВП №68467662від 21.11.2023 року, старшим державним виконавцем Дніпровським ВДВС у м. Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) Сіваковою О.О. при примусовому виконанні виконавчого листа №334/1803/22, виданого 26.01.2022 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя накладений арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, що належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 297476,77 грн.

Згідно із заявою від 24.09.2024р. ОСОБА_1 звернувся до Самарського відділу ДВС у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) знаходиться виконавче провадження ВП №68467662, яке передане з Дніпровського ВДВС у м. Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса), з приводу зняття арешту з рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в AT «Державний ощадний банк» на ім`я ОСОБА_1 для зарахування заробітної плати.

Згідно з листом №47368від 08.10.2024р. Самарського відділу ДВС у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса)повідомив ОСОБА_1 , що державним виконавцем винесено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи-боржника у банку для здійснення видаткових операцій від 3.10.2024 року, якою визначено поточний рахунок НОМЕР_1 , станом на теперішній час відсутні законні підстави для зняття арешту з рахунку НОМЕР_1 .

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, зокрема, є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлені обов`язки та права державного виконавця. Так, статтею передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Також виконавець має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Положеннями ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до ч.3 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 передбачено, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця, в якій зазначається: сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом; стягнення виконавчого збору, витрати виконавчого провадження, штрафи, накладені на боржника під час виконавчого провадження; основна винагорода приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що на які накладається арешт, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Такі висновки узгоджуються з правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі №905/361/19 (провадження 12-28гс20), а також постановах Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі №756/1927/16-ц (провадження № 61-10611св20) та від 24 лютого 2021 року у справі №756/1927/15-ц (провадження №61-14725св20).

Із змісту постанови про арешт коштів боржника вбачається, що державним виконавцем накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, що належать боржнику.

Тобто, постанова містить застереження щодо спеціальних рахунків, арешт яких забороняється.

Таким чином, підстав для висновків про порушення державним виконавцем положень ч.3 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» в суді заявником не наведено.

При цьому, суд виходить з передбаченого законом обов`язку виконавця накласти арешт на майно (кошти) боржника для забезпечення реального виконання рішення суду, в той час як сам по собі арешт ще не означає обов`язковості вилучення майна, а також враховує положення ч.3 ст.52 Закону, за змістом якої не підлягають арешту кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Отже, у випадку виявлення наявності коштів зі спеціальним режимом використання, саме на банк, фінансову установу чи центральний орган виконавчої влади, покладено обов`язок щодо відповідного інформування виконавця й повернення постанови без виконання.

Однак із матеріалів справи не вбачається, що банк, в якому відкритий рахунок боржника, повідомляв виконавця про спеціальний режим використання такого рахунку та повертав постанову про арешт коштів боржника без виконання.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність, неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За вказаних обставин скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 18, 447-451, 453 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Самарський відділ ДВС у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса), АТ КБ «Приватбанк» на бездіяльність державного виконавця, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом 15 (п`ятнадцять) днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Гнатюк О. М.