Ухвала

від 05.12.2024 по справі 465/5749/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 465/5749/24

Провадження № 2-о/466/318/24

У Х В А Л А

28 листопада 2024 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої - судді Зими І.Є.

за участю секретаря Васинчик М.О.

заявниці ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку окремого провадження, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев`янко Лідії Миколаївни, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення факту родинних відносин, -

у с т а н о в и в:

17 липня 2024 року, ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просила встановити факт родинних відносин, а саме, що вона - ОСОБА_1 є двоюрідною сестрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому зацікавленою особою у справі був зазначений лише приватний нотаріус, оскільки із змісту заяви вбачалось, що подача такої не пов`язана з наступним вирішенням спору про право.

Провадження у справі відкрито ухвалою судді від 27.08.2024 року.

За клопотанням захисника заявниці , ухвалою суду від 27.08.24 , були витребувані матеріали спадкової справи по смерті спадкодавця. З матеріалів спадкової справи, що надійшла на вимогу суду було встановлено , що з заявами про прийняття спадщини, крім ОСОБА_1 , звернулись також ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які і були залучені судом до участі в справі в якості зацікавлених осіб. Кожен із вказаних осіб зазначав у заяві про прийняття спадщини про те, що спадкоємців першої черги по смерті спадкодавця не було, а вони є єдиним спадкоємцем, із зазначенням ступеня спорідненості.

В процесі розгляду справи, від захисника ОСОБА_3 , адвоката Яцишина І.В. поступило клопотання про залишення заяви без розгляду, оскільки у цій справі заявлено вимогу про встановлення факту родинних відносин у порядку окремого (безспірного) провадження (п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України ) , проте між особами , які претендують на спадкове майно, фактично наявний спір про право, який повинен розглядатись у позовному провадженні , за місцем знаходження нерухомого майна, на яке відкрилась спадщина.

Оскільки в судовому засіданні, в якому було заявлено вказане клопотання були відсутні заявниця та її захисник, у судовому розгляді було оголошено перерву.

У наступне судове засідання захисник ОСОБА_7 не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Не з`явились і інші заінтересовані особи.

Заслухавши думку заявниці, її представника, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому, в порядку окремого провадження може вирішуватися питання про факт, але не спір про право цивільне.

Згідно ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У частині першій статті 315 ЦПК України наведено перелік фактів, справи про встановлення яких розглядаються судом. Хоча за змістом частини другої цієї статті зазначений перелік не є вичерпним, проте у судовому порядку можуть бути встановлені тільки ті факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб (якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення).

Встановлення факту, що має юридичне значення, в окремому провадженні можливе за умови, що факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто, від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України за № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, тощо.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду, закриває провадження по справі.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Зі змісту заяви вбачається, що заявниця ОСОБА_1 просить встановити факт родинних відносин в судовому порядку обставин, необхідних для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , зокрема з метою наступного вирішення питання про право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті останньої. Між тим, як вбачається з матеріалів витребуваної судом спадкової справи, по смерті спадкодавця відсутні спадкоємці першої черги, натомість існує спір проправо на прийняття спадщини між іншими особами, які звернулись з заявами про прийняття спадщини.

Відтак, до переліку, визначеного у частині першій статті 315 ЦПК України, юридичний факт, який просить встановити заявниця, не відноситься.

Зокрема, згідно ч.6 ст. 264 ЦПК, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заявницею заявлено вимогу про встановлення факту, який не підлягає розгляду в порядку окремого провадження.

Керуючись ст. ст. 186, 293,264, 315 ЦПК України суд,-

постановив:

Заяву ОСОБА_1 за участю заінтересованих осіб Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев`янко Лідії Миколаївни, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення факту родинних відносин залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Суддя: І. Є. Зима