Рішення

від 05.12.2024 по справі 475/957/24

ДОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул.Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/957/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05.12.2024смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі :

головуючої судді Єгорової Н.І.,

при секретареві Маковецькій Л.А.,

прокурора Андріїшина І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Доманівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області, в інтересах держави в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації , рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області до ОСОБА_1 , третя особа: Олександрівська селищна рада Вознесенського району району Миколаївської області, про стягнення матеріальної шкоди, завданої водним живим ресурсам

в с т а н о в и в :

Керівник Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області, в інтересах держави в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації , рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків, посилаючись на те, що моніторингом встановлено, що постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 12.06.2023 у справі № 473/2185/23 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП у вигляді штрафу в в сумі 340 грн. Постанова суду набрала законної сили 23.06.2023. Постановою суду встановлено, що ОСОБА_1 грубо порушив Правила любительського і спортивного рибальства та ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», пп.4 розділу IV Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 700 від 19.09.2022, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП, спричинивши шкоду навколишньому природному середовищу незаконним виловом водних біоресурсів у розмірі 12648,00 грн.

Вказана шкода в добровільному порядку правопорушником не відшкодована. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, складеним провідним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів Миколаївського природоохоронного патруля від 25.04.2023 за № 017850/255, ОСОБА_1 здійснював вилов водних біоресурсів забороненим знаряддям лову, а саме, рибною пасткою (накривачка) металева з вічком 25 см павуком, під час весняно-літньої нерестової заборони. Неправомірними діями ОСОБА_1 заподіяно шкоду у розмірі 12648,00 грн.

З метою відшкодування заподіяної шкоди, на адресу ОСОБА_1 13.11.2023 скеровано претензію № 35.7-14/73.

Постанова Вознесенського районного суду Миколаївської області від 12.06.2023 у справі № 473/2185/23 про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП ОСОБА_1 не оскаржувалась.

Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Миколаївській області не зверталось до суду із позовною заявою до відповідача про відшкодування шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів.

Захищаючи інтереси держави, прокурор відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру"звернувся до суду з даним позовом і просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а також відшкодувати судові витрати понесені прокуратурою при подачі позову до суду..

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_2 підтримав вимоги позовної заяви, просив про її задоволення.

Позивач Управління державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області в судове засідання представника не надіслали, направили до суду заяву про розгляд позову без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Від представника третьої особи Олександрівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення позову не заперечують.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи неодноразово був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Із матеріалів справи вбачається, що постановою судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 12.06.2023 у справі 473/2185/23 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.

Відповідно до цієї постанови, ОСОБА_1 в Миколаївській області, Вознесенський район, р.П.- Буг на Олександрівському водосховищі 25.04.2023 року о 12-30 год. здійснював лов водних біоресурсів забороненим знаряддям лову - накривачка під час весняно-літньої нерестової заборони Наказ ДАМРГ №76 від 29.03.2023 року у Миколаївській області. Виявлено під час лову риба: карась сріблястий у кількості 8 екз. розміром 20-33 см. Своїми діями ОСОБА_1 заподіяв шкоду рибному господарству України на суму 12648 грн. згідно Такс, затвердженихпостановою КМУ №1039 від 06.10.2021 року.

ОСОБА_1 порушив вимоги розділу IV п.1 підпункт 1 та п.4 підпункт 4 «Правил любительського і спортивного рибальства», затвердженихнаказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №700 від 19.09.2022 року, за що передбачено відповідальність за ч.4ст.85 КК України».

Під час складання протоколу було виявлено та вилучено: рибну пастка (накривачка) діаметр 25 см та рибу карась сріблястий 8 екз. розміром 20-33 см.

Відповідно до розрахунку матеріальної шкоди, на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» від 21.11.2011 № 1209 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 1039 від 06.10.2021), своїми діями ОСОБА_1 заподіяв збитки рибному господарству у розмірі 12648грн.

Керівник Вознесенської окружної прокуратури 19.07.2024 звернулася із повідомленням до Управління державного агентства з розвитку меліорації та рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївської області, на що отримала відповідь , що вони не мають заперечень проти звернення прокурора до суду із позовом в їх інтересах до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди (відповідь №1166-24 від 02.02.2024).

Крім того, з метою досудового вирішення спору, на адресу ОСОБА_1 13.11.2023 скеровано претензію № 35.7-14/73,яку відповідач отримав, що підтверджується наданими ним 10.04.2024 письмовими поясненнями.

Однак, в добровільному порядку ОСОБА_1 не відшкодував шкоду, завдану незаконним виловом риби, що встановлено постановою суду.

Статтею 131-1Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом та закріплено, що організація і порядок діяльності прокуратури визначається законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до суду передбачено ст.23 Закону України «Про прокуратуру`таст. 56 ЦПК України.

Підставою для звернення до суду із позовом є виявлений прокурором факт неналежного здійснення органами, уповноваженими державою на здійснення захисту її інтересів, в частині повного та своєчасного відшкодування збитків, що завдані навколишньому природному середовищу.

Прокурор довів в судовому засіданні своє право ініціювання даного позову.

Статтею 66 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Статтею 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», визначено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про тваринний світ» об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону, серед іншого, є: дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі (абзац другий частини першої статті 3).

Згідно зі ст.1 ЗУ «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» водні біоресурси (водні біологічні ресурси) - сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді. До водних біоресурсів належать прісноводні, морські, анадромні та катадромні риби на всіх стадіях розвитку, круглороті, водні безхребетні, у тому числі молюски, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, водорості та інші водні рослини.

У статті 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних ресурсів» зазначено, що добування (вилов) - це вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування.

Згідно з ч.1 ст.17 Закону України «Про тваринний світ» до спеціального використання об`єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища.

Відповідно до ч.1 ст.34 Закону України «Про тваринний світ», користувачі об`єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку зобов`язані додержуватися встановлених правил, лімітів і строків використання об`єктів тваринного світу.

Згідно зі ст. 52-1 Закону України «Про тваринний світ» для добування об`єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання, серед іншого, монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом.

Відповідно до пунктів 3.15, 4.11 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15 лютого 1999 року, зареєстрованих Міністерством юстиції України 28 квітня 1999 року за №269/3562, забороняється: лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї, промислових і інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року №1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів», яка були чинна на час притягнення до відповідальності відповідачів, слідує, що оцінка збитків, заподіяних внаслідок незаконного добування карася сріблястого 93 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян -1581, 00 грн за одиницю.

Такий же розмір збитків, заподіяних внаслідок незаконного добування карася сріблястого визначений постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 року №1042 «постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року №1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів»

Згідно з ч.1 ст.68, ч.1 ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ст. 20 ЗУ "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" - шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Частиною 1 ст.63 Закону України «Про тваринний світ» встановлено, що порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Аналіз наведених спеціальних правових норм у галузі охорони навколишнього середовища дає підстави для висновку про те, що незаконне вилучення водних біоресурсів, у тому числі, і риби із середовища їх перебування є окремим видом правопорушення, за яке передбачена, зокрема, матеріальна відповідальність у виді відшкодування шкоди відповідно до визначених розмірів (такс).

Водночас, загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду закріплені в статті 1166 ЦК України.

Так, ч.1 ст.1166 ЦК України передбачено що, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою для цивільно- правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Постанова суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.. 85 ч. 4 КУпАП набрала чинності.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Питання про стягнення з ОСОБА_1 шкоди заподіяної незаконним виловом водних біоресурсів не вирішувалося при розгляді адміністративної справи.

За таких обставин, суд вважає, що між протиправними діями відповідача та шкодою, завданою навколишньому природному середовищу є прямий причинний зв`язок, вина відповідача у заподіянні шкоди, завданої внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, у розмірі 12648 грн, доведена в повному обсязі, а тому визначена шкода підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, який представляє інтереси держави. .

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір у разі задоволення позову , покладається на відповідача.

Керуючись статтями 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ),адреса: АДРЕСА_1 на користь Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області шкоду завдану внаслідок незаконного вилову водних живих ресурсів у сумі 12648,00 грн, перерахувавши їх на рахунок бюджету за реквізитами: отримувач Олександрівська селищна рада: UA 258999980333129331000014382, код бюджетної класифікації доходів 24062100, Миколаївське ГУК/тг смт. Олександрівка- 24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37992030. 3.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), адреса: АДРЕСА_1 на користь Миколаївської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, р/р НОМЕР_2 ) судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 2422,40 грн.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду через Доманівський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строків для подання апеляційної

Суддя: Н.І.Єгорова