Рішення

від 26.11.2024 по справі 482/1161/23

НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26.11.2024

Справа № 482/1161/23

Номер провадження 2/482/102/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2024року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Баранкевич В.О., за участю секретаря судового засідання Тищенко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нова Одеса, Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, -

ВСТАНОВИВ :

19 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

У своїй позовній заяві ОСОБА_1 посилався на те, що 26 липня 2022 року, близько 14 год 15 хв, у світлий час доби, без опадів, водій ОСОБА_2 , керуючи в порушення п.2.9 „а ПДР України автомобілем марки „Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, рухаючись по сухій, асфальтованій проїжджій частині автодороги Н-24 „Благовіщенське- Миколаїв, в районі 221 кілометра, грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 „б, 11.1, 11.4 ПДР України та вимоги дорожніх знаків 4.7 «Об`їзд перешкоди з правого боку» та 5.27.2 «Зміна напрямку руху на дорозі з розділювальною смугою» ПДР України, будучи зобов`язаним знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміни, при необхідності на вимогу дорожніх знаків 4.7, 5.27.2 ПДР України змінити напрямок руху, об`їхавши перешкоду у вигляді зустрічної смуги для руху транспорту з правого боку, виїхав та продовжив рух по смузі, призначеній для руху транспортного засобу у зустрічному напрямку, після чого здійснив виїзд на ліве (відносно напрямку його руху) узбіччя та наїзд на нерухому перешкоду у вигляді дерева.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_3 , який перебував в салоні автомобіля „Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на передньому пасажирському сидінні, помер, отримавши тілесні ушкодження у вигляді: рани, саден в ділянці обличчя тулуба та правої верхньої кінцівки; крововиливу у м`які тканини голови з боку внутрішньої поверхні в лобно-скроневій ділянці голови справа; багатоуламкового перелому кісток склепіння та основи черепу справа; крововиливів під м`яку мозкову оболонку в проекції всіх долей та по всіх поверхнях головного мозку і мигдаликів мозку; забою легень, що перебувають у прямому причинному зв`язку зі смертю.

Вищевказані обставини встановленні вироком Новоодеського районного суду від 04 листопада 2022 року по справі №482/791/22, яким ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 5 років. Вирок набрав законної сили 05.12.2022 року, засуджений ОСОБА_2 відбуває покарання в Державній установі «Крюковська Виправна Колонія (№29)».

Позивач вказує, що по даному кримінальному провадженню він повинен бути цивільним позивачем, так як є власником транспортного засобу марки „Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 та скоїв ДТП, автомобіль було пошкоджено і завдано позивачу матеріальних збитків. Вказує, що в прийнятті цивільного позову йому було відмовлено.

Зазначає, що після ДТП автомобіль не підлягає відновленню. Позивач є військовослужбовцем, на момент скоєння ДТП автомобіль не був застрахований.

Відповідно до звіту №060/09-22 від 07.09.2022р. про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди, завданої власнику автомобіля, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля „Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його фізичного зносу складових, що підлягають заміні складає 304392 грн. 74 коп.

Встановлено, що відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку витрати на ремонт автомобіля перевищують його вартість до ДТП, а отже він вважається фізично знищеним.

Зазначеними діями відповідача йому завдано моральної шкоди, яка полягає в душевних стражданнях, яких позивач зазнав внаслідок дій ОСОБА_2 , втратою автомобіля, неможливістю пересування для повсякденного способу життя і неможливістю придбати інший автомобіль. Позивач зазначає, що вже рік, як змінив в найгірший бік своє привичне життя без пересування на автомобілі.

Посилаючись на вищевикладене позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь 328392 грн 74 коп. (які складаються: 304392 грн.74 коп ринкова вартість автомобіля, 4000 грн за звіт, 20000 адвокату) та моральну шкоду в розмірі 300000 грн. .

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, від представника позивача адвоката Олексієнко В.В. до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутністі та відсутністі позивача.

Відповідач ОСОБА_2 правом на подачу відзиву не скористався, відбуває покарання в Державній установі «Крюковська Виправна Колонія (№29)».

Відповідно доч.2ст.247ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши обставини справи, перевіривши їх письмовими доказами суд встановив наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Крім того згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року за №3477-IV застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, ст.1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем за мобілізацією, проходячи військову службу на посаді водія-механика евакуаційного відділення евакуаційного взводу евакуаційної роти евакуаційного батальону військової частини НОМЕР_2 , військове звання „рядовий, 26 липня 2022 року, близько 14 год 15 хв, у світлий час доби, без опадів, керуючи в порушення п.2.9 „а ПДР України автомобілем марки „Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, рухаючись по сухій, асфальтованій проїжджій частині автодороги Н-24 „Благовіщенське- Миколаїв, в районі 221 кілометра, грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 „б, 11.1, 11.4 ПДР України та вимоги дорожніх знаків 4.7 «Об`їзд перешкоди з правого боку» та 5.27.2 «Зміна напрямку руху на дорозі з розділювальною смугою» ПДР України, будучи зобов`язаним знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміни, при необхідності на вимогу дорожніх знаків 4.7, 5.27.2 ПДР України змінити напрямок руху, об`їхавши перешкоду у вигляді зустрічної смуги для руху транспорту з правого боку, виїхав та продовжив рух по смузі, призначеній для руху транспортного засобу у зустрічному напрямку, після чого здійснив виїзд на ліве (відносно напрямку його руху) узбіччя та наїзд на нерухому перешкоду у вигляді дерева.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_3 , який перебував в салоні автомобіля „Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на передньому пасажирському сидінні, помер, отримавши тілесні ушкодження у вигляді: рани, саден в ділянці обличчя тулуба та правої верхньої кінцівки; крововиливу у м`які тканини голови з боку внутрішньої поверхні в лобно-скроневій ділянці голови справа; багатоуламкового перелому кісток склепіння та основи черепу справа; крововиливів під м`яку мозкову оболонку в проекції всіх долей та по всіх поверхнях головного мозку і мигдаликів мозку; забою легень, що перебувають у прямому причинному зв`язку зі смертю.

Вищевказані обставини встановленні вироком Новоодеського районного суду Миколаївської області від 04 листопада 2022 року по справі №482/791/22, яким ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 5 років. Вирок набрав законної сили 05.12.2022 року.

Таким чином причинно-наслідковий зв`язок між протиправними діями відповідача, виною відповідача у вчиненні кримінального правопорушення та наслідками у виді заподіяння потерпілому ОСОБА_1 моральної та майнової шкоди є доведеним.

За змістом положень ст.ст.15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди,відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Положеннями ч. 1 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частиною 3 ст. 23 ЦК України встановлено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Системне тлумачення норм кримінального процесуального та цивільного законодавства України свідчить про те, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Така позиція колегії суддів узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, зазначеною у постановах від 04 листопада 2021 року у справі № 205/3109/20 (провадження № 51-3752км21), від 27 жовтня 2022 року у справі № 200/1437/18 (провадження № 51-2280км22), від 01 листопада 2022 року у справі № 748/356/19 (провадження № 51-1402км22), від 15 листопада 2022 року у справі № 635/6067/19 (провадження № 51-306км22), від 12 січня 2023 року у справі № 554/8829/19 (провадження № 51-2208км22) та від 16 лютого 2023 року у справі № 289/1825/19 (провадження № 51-94км22).

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до п. 3Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

За роз`ясненнями п. 9 зазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Тим же шляхом пішла і стала судова практика при вирішенні цієї категорії спорів.

З матеріалів провадження вбачається, що позивачем моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, оцінено в 300 000 грн, при обґрунтуванні моральної шкоди позивач просив врахувати, що моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких він зазнав в наслідок дій ОСОБА_2 , що потягло за собою втрату автомобіля, неможливістю пересування для повсякденного способу життя і неможливістю придбати інший автомобіль, та зміни в найгірший бік його привичного життя без пересування на автомобілі, тим паче під час військового стану.

Пунктом 5 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), врахування стану здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, добровільне -за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - відшкодування такої шкоди.

Суд вважає, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 потерпілому дійсно завдано моральної шкоди, яка виразилася у втраті автомобіля, в результаті чого змінився його звичний спосіб життя, були порушені його життєві зв`язки, останній був змушений докладати додаткові зусилля для організації свого життя.

Проте, суд не погоджується з розміром моральної шкоди, яку просить стягнути позивач, виходячи з наступного.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 , потерпілий ОСОБА_1 не отримав будь яких тілесних ушкоджень, окрім втрати та можливості користуватися в повсякденному житті своїм автомобілем, чим заподіяно потерпілому моральних страждань та їх негативних наслідків. Виходячи з засад розумності, виваженості і справедливості, суд вважає, що стягненню з відповідача підлягає моральна шкода в розмірі 10000 грн.

За результатом Звіту складеного ФОП ОСОБА_5 №060/09-22 про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди, завданої власнику автомобіля „Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 від 07.09.2022 року, складено висновок, яким встановлено:

1. Вартість відновлюваного ремонту автомобіля „Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження під час ДТП, що сталося 26.07.2022 року з включенням в розрахунку ПДВ на складові та лакофарбні матеріали скаладє 528820 грн.97 коп.

2. Ринкова вартість автомобіля „Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент ДТП, що сталося 26.07.2022 року складає 304392 грн. 74 коп.

3. Вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля „Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження під час ДТП, що сталося 26.07.2022 року з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових, що підлягають заміні складає 30392 грн. 74 коп.

Актом 060/09-22 від 07.09.2022 підтверджується, що експертні послуги з виїздом на місце огляду, згідно договору №060/09-22 від 02.09.2022 року, на автомобіль „Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 складають 4000 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що вартість відновлюваного ремонту автомобіля „Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження під час ДТП, що сталося 26.07.2022 року з включенням в розрахунку ПДВ на складові та лакофарбні матеріали скаладє 528820 грн. 97 коп. тоді, як вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля „Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження під час ДТП, що сталося 26.07.2022 року з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових, що підлягають заміні складає 30392 грн. 74 коп.

За загальним правилом відповідальність за завдану шкоду несе особа, яка її завдала (ч.1 ст. 1166 ЦК України).

Суд вважає, що відповідачем має бути сплачено позивачу майнову шкоду в розмірі 308392,74 грн ( що складаються з 304392 грн. 74 коп. ринкова вартість автомобіля та 4000 грн за складений звіт).

Позивачем заявлено про відшкодування понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №302 від 22.09.2022 року.

Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що видами адвокатської діяльності, зокрема є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина перша статті 26 Закону).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частинами 1, 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру;

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

За змістом пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною восьомою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За такого, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 20000 грн.

За таких обставин, керуючись ст.268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 10000 (десять тисяч) грн. моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 308392 грн.74 коп (триста вісім тисяч триста дев`яносто дві грн. 74 коп.) майнової шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 20000 (двадцять тисяч) грн. відшкодування понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави 3083 (три тисячі вісімдесят три) грн. 93 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвали суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддя: В.О.Баранкевич