Справа № 951/656/24
Провадження №2-о/951/64/2024
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2024 року селище Козова
Козівський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Лавренюк О.М.,
за участю секретаря судового засідання Горохівської Ю.О.,
представника заявника - адвоката Кметика В.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Козівська державна нотаріальна контора, Козівська селищна рада про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - заявник) через представника - адвоката Кметика Віталія Ярославовича звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.
В обґрунтування вимог заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі Козова Тернопільського району Тернопільської області помер її чоловік ОСОБА_2 . Починаючи з 1989 року і до дня смерті ОСОБА_2 , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_15 вона проживала разом з ним однією сім`єю, як чоловік та жінка, без реєстрації шлюбу періодично за адресою: АДРЕСА_1 та періодично за адресою: АДРЕСА_2 , вели спільне господарство, мали спільний бюджет, фактично виконували права та обов`язки подружжя. Реєструвати шлюб не поспішали, оскільки у цьому не було потреби.
Також заява мотивована тим, що ОСОБА_1 має право на отримання спадщини після смерті ОСОБА_2 , однак враховуючи, що шлюб між нею та ОСОБА_2 не був зареєстрований, реалізувати вказане право заявник не може.
З огляду на наведене, заявник просить суд встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 1989 року по ІНФОРМАЦІЯ_15.
Ухвалою судді від 04.10.2024 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами окремого провадження з додержанням загальних правил, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України (далі ЦПК України), за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Судове засідання призначено на 04.11.2024.
У судовому засіданні 04.11.2024 заслухано пояснення заявника ОСОБА_1 та допитано свідків за клопотанням представника заявника. Ухвалою суду від 04.11.2024, постановленою у судовому засіданні, оголошено перерву в розгляді цивільної справи до 02.12.2024.
У судове засідання 02.12.2024 заявник ОСОБА_1 не з`явилася.
Представник заявника - адвокат Кметик В.Я. у судовому засіданні вимоги заяви підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у такій та просив заяву задовольнити у повному обсязі.
Представник заінтересованої особи - Козівської державної нотаріальної контори у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань не подавав.
Представник заінтересованої особи - Козівської селищної ради у судове засідання не з`явився, згідно поданого 04.11.2024 клопотання, розгляд справи просив проводити без його участі, при вирішенні заяви поклався на розсуд суду.
Заслухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті: селище Козова Тернопільський район Тернопільська область, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 09.07.2024 Козівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 11).
Лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_2 №193 від ІНФОРМАЦІЯ_15 видано ОСОБА_1 (а.с. 90).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_2 , яке належало спадкодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Козівською державною нотаріальною конторою 23.10.1990 за №1160 (а.с. 38).
Як вбачається із Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання до Козівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про реєстрацію смерті ОСОБА_2 . 09.07.2024 звернулася ОСОБА_1 (а.с. 91 зворот).
Також судом встановлено, що згідно даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо ОСОБА_2 відсутні актові записи про шлюб та про розірвання шлюбу, що свідчить про те, що ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі не перебував (а.с. 56).
ОСОБА_1 10.06.1978 зареєструвала шлюб із ОСОБА_3 у Ценівській сільській раді Козівського району Тернопільської області, актовий запис №18. Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 04.06.1985 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті селище Козова, Козівський район Тернопільська область, актовий запис №27 (а.с. 56, 60). Вказане свідчить про те, що починаючи з 02.06.1985 ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі не перебуває.
Обставини спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтвердили допитані у судовому засіданні 04.11.2024 свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які показали, що ОСОБА_1 , дійсно постійно проживала в одному домогосподарстві разом з ОСОБА_2 однією сім`єю понад 30 років, до дня його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , вели спільне господарство, мали взаємні права та обов`язки подружжя. Показання свідків не були спростовані у судовому засіданні.
Так, свідок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що проживає за адресою: АДРЕСА_3 , пенсіонер, братова ОСОБА_2 , у судовому засіданні показала, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом проживають більше 30 років як подружжя за адресою: АДРЕСА_2 . Заявник доглядала за чоловіком, лікувала його. Зазначила, що, як їй відомо, ОСОБА_2 шлюб реєструвати не хотів.
Свідок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , пенсіонер, сусідка ОСОБА_2 , у судовому засіданні показала, що живе навпроти будинку ОСОБА_2 з 1963 року, покійний ОСОБА_2 залишився без батьків, понад 30 років тому разом з ним почала жити ОСОБА_1 , вони разом вели господарство, тримали худобу, кури, саджали город. ОСОБА_1 була його опорою понад 30 років. Ходили в гості один до одного як сусіди. Жили як чоловік і жінка за цією адресою, і на квартирі ОСОБА_1 . Зазначила, що не знала, що сусіди не перебувають у зареєстрованому шлюбі, дізналася вже після смерті ОСОБА_2 . Усі витрати на поховання чоловіка взяла на себе ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що проживає за адресою: АДРЕСА_4 , пенсіонер, сусідка заявника, у судовому засіданні показала, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прожили разом понад 30 років як подружжя, чи перебували у шлюбі не знає. ОСОБА_1 ходила до ОСОБА_2 , там садили город, тримали курей. Також ОСОБА_2 постійно бував у квартирі ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що проживає за адресою: АДРЕСА_5 , пенсіонер, у судовому засіданні показала, що є сусідкою ОСОБА_2 з 1989 року. ОСОБА_2 постійно приходив до ОСОБА_1 на квартиру. Мав свою хату на АДРЕСА_2 , тому часто ходили і туди. ОСОБА_1 допомагала там йому в усьому, вели спільне господарство. Вважає, що вони разом жили як подружжя, не менше як 20 років.
Свідок ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що проживає за адресою: АДРЕСА_6 , пенсіонер, сусідка заявника, у судовому засіданні показала, що проживає з ОСОБА_1 в одному будинку. Понад 30 років заявник жила з ОСОБА_2 , її попередній чоловік помер. ОСОБА_1 піклувалася про ОСОБА_2 , разом обробляли город, ходили на його хату, там працювали. Вказує, що завжди вважала їх подружжям, не знала, що не перебували у шлюбі.
Свідок ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , що проживає за адресою: АДРЕСА_7 , пенсіонерн, подруга заявника, у судовому засіданні показала, що з ОСОБА_1 знайома понад 40 років, більше 30 років вона проживала з ОСОБА_2 як чоловік та жінка, вели спільне господарство. Була в них в гостях не раз, проте не знала, що шлюб між ними не зареєстровано.
Свідок ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , що проживає за адресою: АДРЕСА_8 , пенсіонер, сусідка ОСОБА_2 , у судовому засіданні показала, що знайома з ОСОБА_2 з 1990 року, понад 30 років він проживав з ОСОБА_1 . Думала, що одружені, адже разом вели спільне господарство, тримали худобу, обробляли город, бувала в них не раз. Стверджила, що проживали як подружжя, ОСОБА_1 господарювала в нього вдома, як у своїй хаті, на ніч часто йшли до неї на квартиру, там кращі умови.
Свідок ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , що проживає за адресою: АДРЕСА_8 , у судовому засіданні показала, що є сусідкою ОСОБА_2 з 2003 року. До похорону ОСОБА_2 думала, що сусіди перебувають у шлюбі, все біля хати робили разом, вели спільне господарство, вдень були в нього, а ночували у квартирі ОСОБА_1 . ОСОБА_2 щодня десь о 08:00 год. ранку приходив від ОСОБА_1 додому. Стверджує, що завжди думала, що вони одружені.
Свідок ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , що проживає за адресою: АДРЕСА_8 , сусідка ОСОБА_2 , у судовому засіданні показала, що ОСОБА_1 проживала з покійним ОСОБА_2 протягом тривалого часу. Останніх 3 роки свідок працює разом з ОСОБА_1 , бачила їх разом, вважала, що вони пара та живуть як подружжя. Він ходив до неї на квартиру, там ночували, зранку приходив додому працювати по господарстві, ОСОБА_1 приходила після роботи до нього, разом робили домашню роботу.
Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи чи інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.
За приписами частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно вимог пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Положеннями частини першої статті 3 Сімейного кодексу України (далі СК України), передбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Згідно вимог частини четвертої статті 3 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.
Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».
Законодавець визнає можливість створення сім`ї чоловіком і жінкою, які не перебувають у шлюбі, що зазначено у ст. 74 СК України .
У рішенні Конституційного Суду України від 03.06.1999 за № 5-рп/99 визначено таку обов`язкову ознаку поняття «член сім`ї», як ведення спільного господарства.
Іншими доказами проживання однією сім`єю може бути народження спільних дітей; спільне придбання рухомого та нерухомого майна; укладення чоловіком/жінкою договорів дарування, страхування, медичного та туристичного обслуговування, тощо на користь іншого; наявність спільних рахунків у банківських установах; спільна участь у питанні життєзабезпечення сім`ї, в оплаті комунальних послуг, купівлі продуктів харчування та інших необхідних товарів, техніки, здійснення ремонту, спільне проведення дозвілля; наявність спільних фотографій, дописів та іншої інформації в соціальних мережах та інших веб-сайтах; догляд один за одним під час хвороб, в тому числі понесення витрат на лікування, на організацію та проведення похорон, доглядом за місцем поховання, тощо.
Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 369/16486/18.
Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів, є обов`язком суду при їх оцінці.
Таким чином, з наведеного можна дійти висновку, що заявник ОСОБА_1 дійсно проживала з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю, як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу з 1989 року по день його смерті. Вказана обставина підтверджується дослідженими у ході розгляду справи доказами та показами свідків.
Згідно із вимогами частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, надані заявником докази суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета розгляду, і в своїй сукупності підтверджують факт проживання заявника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю, як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу за вказаний у заяві період. Факт про встановлення якого просить заявник, має для неї юридичне значення, оскільки його встановлення необхідне для реалізації нею права на отримання спадщини після смерті ОСОБА_2 як спадкоємиці четвертої черги за законом.
При цьому, суд враховує, що інститут спільного проживання осіб як чоловіка і жінки було введено в національне законодавство СК України, який набрав чинності 01.01.2004 одночасно з набранням чинності ЦК України. Кодекс про шлюб та сім`ю Української РСР, який діяв до 01.01.2004, таких положень не містив. Тому вказаний факт може бути встановлений лише з 01.01.2004. Вказане узгоджується з висновками, що містяться у постанові КЦС ВС від 24.01.2020 у справі № 546/912/16-ц.
Відтак, суд дійшов переконання про можливість встановлення факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з 01.01.2004 по ІНФОРМАЦІЯ_15. Заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 259, 263, 265, 273, 293-294, 315, 318, 319, 354, 355 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Козівська державна нотаріальна контора, Козівська селищна рада про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу задовольнити частково.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_15 , проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період з 01 січня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_1.
У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_9 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Заінтересована особа: Козівська державна нотаріальна контора, місцезнаходження: 47601, Тернопільська область, Тернопільський район, селище Козова, вул. Дорошенка, 3, код ЄДРПОУ: 02900529.
Заінтересована особа: Козівська селищна рада, місцезнаходження: 47601, Тернопільська область, Тернопільський район, селище Козова, вул. Грушевського, 38, код ЄДРПОУ: 04525573.
Повне судове рішення складено та підписано 05.12.2024.
Головуючий суддя О.М. Лавренюк
Суд | Козівський районний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 02.12.2024 |
Оприлюднено | 09.12.2024 |
Номер документу | 123544160 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: інших фактів, з них:. |
Цивільне
Козівський районний суд Тернопільської області
Лавренюк О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні