Рішення

від 04.12.2024 по справі 609/1401/24

ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/1401/24

2/609/603/2024

04 грудня 2024 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді Ковтуновича О.В.

за участі:

секретарясудового засідання Сандулович О.М.

розглянувши упідготовчому судовомузасіданні взалі судув м.Шумськ цивільнусправу запозовом: ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2

до

відповідача: ОСОБА_3

вимоги позивача: про визнання права власності на спадкове майно за заповітом та за законом,

учасники справи не з`явилися

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача.

1. 06 листопада 2024 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 (далі позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі відповідач) з вимогою про визнання права власності на спадкове майно за заповітом та за законом, що залишилося після смерті баби ОСОБА_4 та прабаби ОСОБА_2 .

2. Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід неповнолітнього позивача ОСОБА_5 . Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, що складається із: 1/5 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами у АДРЕСА_1 . Дане домоволодіння відноситься до колгоспного двору, померлий був членом колгоспного двору. Після смерті померлого успадкувала все спадкове майно його дружина ОСОБА_4 , однак юридично його не оформила.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла баба неповнолітнього позивача ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, що складається із: 2/5 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами у АДРЕСА_1 . Дане домоволодіння відноситься до колгоспного двору, померла була членом колгоспного двору.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла прабаба неповнолітнього позивача ОСОБА_6 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, що складається із:

- права власності на земельну ділянку, яка знаходиться на території Цеценівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області в розмірі 1,40 га. у тому числі: 0,80 га. кадастровий номер земельної ділянки 6125888700:01:001:0523, 0,60 га. кадастровий номер земельної ділянки 6125888700:01:001:0962, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- права власності на земельну ділянку, яка розташована у АДРЕСА_1 в розмірі 0,0382 га. кадастровий номер земельної ділянки 6125888700:02:001:0219, цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку і споруд (присадибна ділянка);

- 1/5 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами у АДРЕСА_1 . Дане домоволодіння відноситься до колгоспного двору, померла була головою колгоспного двору. Інша частка колгоспного двору належать відповідачу по справі, який відмовляється від неї на користь неповнолітнього позивача.

На випадоксвоєї смертіпомерла ОСОБА_2 зробила розпорядженнязгідно якого призначила неповнолітнього позивача спадкоємцем належного їй майна.

Спадщину після смерті померлих неповнолітній позивач прийняв у відповідності до ст.1268 ЦК України, оскільки на день їх смерті, проживав із ними в одному господарстві, як стверджує представник неповнолітнього позивача.

Представник неповнолітнього позивача зверталася у нотаріальну контору по питанню успадкування зазначеного майна, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, та зазначено, що у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватись у судовому порядку

На підставі викладеного, стверджує представник неповнолітнього позивача просить позов задоволити та визнати за неповнолітнім позивачем, право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті баби ОСОБА_4 та прабаби ОСОБА_2 .

ІІ. Інші процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою суду від 07 листопада 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та призначено підготовче засідання на 04 грудня 2024 року.

4. Сторони в підготовче судове засідання не з`явилися, однак подали до суду письмові заяви про розгляд справи у їх відсутності.

5. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

6. Згідно свідоцтва про смерть cерії НОМЕР_1 від 11.04.2013 р., що видане Цеценівською сільською радою Шумського району Тернопільської області вказується, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_5 .

7. Відповідно до свідоцтва про смерть cерії НОМЕР_2 від 25.01.2022 р., що видане Шумським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_4 .

8. Згідно свідоцтва про смерть cерії НОМЕР_3 від 30.04.2024 р., що видане Шумським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_6 помер померла ОСОБА_2 .

9.Як вбачаєтьсяіз свідоцтвана правоособистої власностіна жилийбудинок від19.06.1989р.,жилий будинокз приналежнимидо ньогобудівлями таспорудами,який розташованийу АДРЕСА_1 належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_2 на праві особистої власності видано на підставі рішення виконкому Шумської районної ради народних депутатів № 116 від 23.05.1989 р., зареєстровано в Кременецькому МБТІ за реєстровим № 101.

10. Відповідно до довідки № 196 від 29.10.2024 р. виданої Шумською міською радою Кременецького району Тернопільської області слідує, що станом на 15 квітня 1991 року, згідно із погосподарської книги АДРЕСА_1 , членами погосподарського двору були: голова двору ОСОБА_2 , 1933 р.н., син ОСОБА_5 , 1960 р.н., невістка ОСОБА_4 , 1962 р.н., внучка ОСОБА_1 , 1987 р.н., внучка ОСОБА_7 , 1991 р.н.

11.Із довідкипро технічніпоказники об`єкта нерухомогомайна №341виданої 04.11.2024р.КП «ШумськеБТІ» вбачається,що житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться у АДРЕСА_1 , зареєстрований за ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право власності видане на підставі рішення виконкому Шумської районноїради народнихдепутатів №116від 23.05.1989р.

12. Померлому ОСОБА_5 належало майно що складається із: 1/5 частини житлового будинку з господарськими будівлями у АДРЕСА_1 . Після смерті померлого успадкувала все спадкове майно його дружина ОСОБА_4 , однак юридично його не оформила.

Таким чином померлій ОСОБА_4 належить майно що складається із: 2/5 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами у АДРЕСА_1 , які хоче успадкувати позивач.

Померлій ОСОБА_2 належить майно що складається із:

- права власності на земельну ділянку, яка знаходиться на території Цеценівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області в розмірі 1,40 га. у тому числі: 0,80 га. кадастровий номер земельної ділянки 6125888700:01:001:0523, 0,60 га. кадастровий номер земельної ділянки 6125888700:01:001:0962, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 240604 виданого 26.04.2005 р. Шумською РДА Кременецького району Тернопільської області;

- 1/5 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами у АДРЕСА_1 .

Інша частка колгоспного двору належать відповідачу по справі, який відмовляється від неї на користь неповнолітнього позивача.

Крім того, померлій ОСОБА_2 належить земельна ділянка, яка розташована у АДРЕСА_1 в розмірі 0,0382 га. кадастровий номер земельної ділянки 6125888700:02:001:0219, цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку і споруд (присадибна ділянка), однак, як вбачається із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7400332792024 від 18.04.2024 р. інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня.

13. Померла ОСОБА_2 залишила заповіт, посвідчений 04.12.2019 р. секретарем Цеценівської сільської ради Шумського району Тернопільської області, зареєстровано в реєстрі за № 15, згідно якого все своє майно де б воно не було та з чого б воно не знаходилося заповіла неповнолітньому позивачу.

14. Із досліджених матеріалів справи судом було встановлено,що померла ОСОБА_2 являється прабабою неповнолітнього позивача, померлий ОСОБА_5 і померла ОСОБА_4 - дідом та бабою неповнолітнього позивача, що стверджується: свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 18.04.1960 р., свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 06.12.1987 р., свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_6 від 15.06.2007 р., повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 від 18.08.2022 р.

15. Із довідки № 240 від 04.12.2024 р. виданої Шумською міською радою Тернопільської області вказується, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 постійно проживала та була зареєстрована у АДРЕСА_1 разом із внуком ОСОБА_2 , 2008 р.н. і його батьками, що дає підставу вважати неповнолітнього позивача таким, що прийняв спадщину в силу ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки на час відкриття спадщини проживав із спадкодавцем.

16. Із акту № 19 від 26.07.2024 р. виданої Шумською міською радою Тернопільської області слідує, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 постійно проживала разом із правнуком ОСОБА_2 , 2008 р.н. і його батьками, що дає підставу вважати неповнолітнього позивача таким, що прийняв спадщину в силу ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки на час відкриття спадщини проживав із спадкодавцем.

17. Постановою державного нотаріуса Кременецької державної нотаріальної контори Тернопільської області Остапчуком В.П. від 01.11.2024 р., позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки частка у майні спадкодавця не виділена.

ІV. Оцінка Суду.

18. За змістом частини четвертої статті 200ЦПК Україниухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206,207цьогоКодексу.

Так, частиною четвертою статті 206ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином, ЦПК України допускає ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні і в правовідносинах, що виникли між сторонами відповідач позов визнав (див. пункт 4), таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тобто в даному випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні.

19. Вимогамист. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

20. Згідно зст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

21. Відповідно до вимогст. 5 ЦПК Україниздійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

22. Вимогамист.10 ЦПК Українипередбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановленіКонституцієюта законами України. Суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

23. Відповідно до вимогст.12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

24. Згідно із ч.1ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

25. За загальним правилом статей15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною другоюстатті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

26. Відповідно до п.1 та п. 2ст. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

27. У відповідності дост. 112 ЦК Української РСР, майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам. Розрізняється спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність).

28. Відповідно дост.120 ЦК Української РСР, майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться в його користуванні, жилий будинок, продуктивну худобу, птицю та дрібний сільськогосподарський реманент відповідно до статуту колгоспу. Крім того, колгоспному дворові належать передані в його власність членами двору їх трудові доходи від участі в громадському господарстві колгоспу або інше передане ними у власність двору майно, а також предмети домашнього вжитку і особистого користування, придбані на спільні кошти.

29 На підставі статей1216,1217,1218 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

30. Згідно зіст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

31. Із ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

32. У відповідності до ст.1235 ЦК України Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кількох фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

33. Відповідно до ст.1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступення споріднення включно, причому родичі ближчого ступення споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступення споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

34. На підставі ч.ч. 3, 5ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу(шість місяців), він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

35. Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, як це визначено в ст. 81 ч.1 п. г Земельного кодексу України.

36. Положеннями ч.1ст.116 ЗК Українивстановлено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

36. Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

37. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено ч. 1 ст. 1225 ЦК України.

38. Пунктом «а» ч.3ст.152 ЗК Українипередбачено, що захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання права.

39. Частиною 3ст.1296 ЦК Українивстановлено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

40. У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18), а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №723/1061/17 (провадження №61-26091св18) викладено правовий висновок про можливість визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки, який полягає в наступному.

41. Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України.

42. На підставі абз. 2 п. 1 розділу X «Перехідні положення» ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (п. 1 розділу X доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509-VI). Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

43. Рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

44. Відповідно до п. 3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 4-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно ст.125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органом місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

45. Відповідно до Законів України «Про державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з 1 січня 2013 року державні акти на право власності на земельну ділянку не видаються. Натомість, згідно зі ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», правовстановлюючим документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, яка передана фізичним та юридичним особам шляхом безоплатної передачі із земель державної чи комунальної власності за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, є свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів справи, процедура приватизації земельної ділянки була розпочата, проте не завершена за життя спадкодавця ОСОБА_2 , тому позивач, як спадкоємець, вправі порушувати питання про визнання майнового права, набутого спадкодавцем за життя, тобто особистого майнового права спадкодавця.

Таким чином, оскільки позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті прабаби, тому він набув право на спадкування усіх прав та обов`язків, які належали останному, у тому числі, право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому законом порядку та не завершив у зв`язку зі смертю. Це право не залежить від наявності у спадкоємця особистого права на приватизацію землі.

Отже, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність у задоволенні позовних вимог, так як в даному випадку мають місце порушення прав позивача, які підлягають захисту, шляхом визнання за позивачем права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом та за заповітом після смерті спадкодавців та визнання права на завершення приватизації земельної ділянки та одержання свідоцтва про право власності на нерухоме майно на ім`я спадкоємця.

46. Даний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити неможливо, а набуття позивачем права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та земельні ділянки не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

47. Позивачем при подачі позову було сплачено 2571 грн. 00 коп. судового збору.

Згідно ч. 1ст. 142 Цивільного процесуального кодексу України, ч. 3ст.7Закону України«Про судовийзбір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи те, що відповідач позовні вимоги визнала, суд приходить до висновку про повернення позивачу ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору в сумі 1285 грн. 50 коп., згідно платежу № 1407192019 від 06.11.2024 р.

З цих підстав,

Керуючись статтями15,16,328,1216-1218,1265, 1233, 1235, 1268 Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , жителька АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_8 , РНОКПП НОМЕР_9 ) в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , житель АДРЕСА_1 , документ № НОМЕР_10 , РНОКПП НОМЕР_11 ) до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , жителька АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_12 , РНОКПП НОМЕР_13 ) про визнання права власності на спадкове майно за заповітом та за законом - задоволити повністю.

2. Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , житель АДРЕСА_1 , документ № НОМЕР_10 , РНОКПП НОМЕР_11 ) в порядку спадкування за законом та за заповітом після смерті баби ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 та після смерті прабаби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями у АДРЕСА_1 .

3. Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , житель АДРЕСА_1 , документ № НОМЕР_10 , РНОКПП НОМЕР_11 ) в порядку спадкування за заповітом після смерті прабаби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 право власності на земельну ділянку, яка знаходиться на території Цеценівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області в розмірі 1,40 га. у тому числі: 0,80 га. кадастровий номер земельної ділянки 6125888700:01:001:0523, 0,60 га. кадастровий номер земельної ділянки 6125888700:01:001:0962, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

4. Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , житель АДРЕСА_1 , документ № НОМЕР_10 , РНОКПП НОМЕР_11 ) в порядку спадкування за заповітом після смерті прабаби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 право на завершення приватизації, отримання на її ім`я правовстановлюючих документів та проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку, яка розташована у АДРЕСА_1 в розмірі 0,0382 га. кадастровий номер земельної ділянки 6125888700:02:001:0219, цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку і споруд (присадибна ділянка).

5. Повернути позивачу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , жителька АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_8 , РНОКПП НОМЕР_9 ) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що становить 1285 грн. 50 коп., сплаченого при подані позовної заяви, згідно платежу № 1407192019 від 06.11.2024 р., відповідно до вимог ч.1.ст.142 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду або через Шумський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення складено 04 грудня 2024 року.

Суддя: Олег КОВТУНОВИЧ