Ухвала

від 05.12.2024 по справі 688/5597/24

ШЕПЕТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 688/5597/24

№ 2/688/1445/24

Ухвала

05 грудня 2024 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Березюк Н.П., отримавши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Медфарм» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна фармацевтична компанія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановив:

04.12.2024 позивач звернувся до суду з даним позовом.

У відповідності до ст.186 ЦПК України, до відкриття провадження у справі суд після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 186 ЦПК України, чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених ЦПК України.

Дослідивши зміст заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до п.1 ч.1ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка з огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 ЦК України є частиною національного законодавства, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

За змістом частини першоїстатті 1 ЦК Україницивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні відносини). Тобто цивільними є відносини, які відповідають наведеним критеріям.

Відповідно у порядку цивільного судочинства, за загальним правилом, не підлягають вирішенню спори, що виникають не з цивільних, земельних, трудових, сімейних або житлових правовідносин.

Усі інші спори, що виникають у публічно-правових відносинах за участю осіб, підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства виключно у тих випадках, коли безпосередньою нормою процесуального права визначено, що вирішення такого спору належить здійснювати саме в порядку цивільного судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства); по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі, як правило, є фізична особа).

Згідно із частиною другою статті 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, за загальним правилом критеріями належності справи до господарського судочинства є в сукупності суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок пошкодження майна, що було предметом договору суборенди, укладеного між сторонами. Отже між сторонами виник спір, пов`язаний із здійсненням господарської діяльності.

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За змістом частини 3 статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції. Аналогічна норма міститься в частині 1 статті 20 ГПК України.

Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу (частина 1 статті 45 ГПК України).

Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Стороною в господарському процесі можуть бути лише: юридичні особи, фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування. Вказаний перелік є вичерпним.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом даного позову є стягнення шкоди, завданої юридичній особі, внаслідок неправомірних дій суборендаря, яким є юридична особа, по демонтажу та вивезенню обладнання із приміщення та не поверненню наймодавцю приміщення в стані, у якому воно було передано суборендарю за договором суборенди.

Водночас, з аналізу змісту ЦПК України, а також інших приписів цивільного процесуального законодавства вбачається, що спори між юридичними особами розглядаються за правилами господарського судочинства.

Відтак, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Медфарм» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна фармацевтична компанія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди не може бути розглянута судом за правилами цивільного судочинства.

Згідно ч. 2 ст. 186 ЦПК України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 272 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.186, 316, 353, ЦПК України, суддя

постановив:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Медфарм» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна фармацевтична компанія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди

Роз`яснити позивачу ТОВ «Поділля Медфарм» що спір між юридичними особами приватного права, що виник з господарських відносин підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі надіслати позивачу разом з позовною заявою і доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення, а особами, що не були присутні в судовому засіданні у той же строк з дня вручення її копії.

Головуючий суддя Неоніла БЕРЕЗЮК