Постанова

від 02.12.2024 по справі 594/1373/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 594/1373/24Головуючий у 1-й інстанції Губіш О.А. Провадження № 22-ц/817/1068/24 Доповідач - Хома М.В.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуюча - Хома М.В.

суддів - Гірський Б. О., Храпак Н. М.,

секретар - Панькевич Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Семусь Тетяни Андріївни на ухвалу Борщівського районного суду Тернопільської області від 16 жовтня 2024 року, постановлену суддею Губіш О.А. у справі за позовом ОСОБА_1 до Мельнице-Подільської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Семусь Т.А. звернулася з позовом до Мельнице-Подільської селищної ради у якому просила визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю в два місяці для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його батька ОСОБА_3 .

Ухвалою Борщівського районного суду від 16.10.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Семусь Т.А. до Мельнице - Подільської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Семусь Т.А., посилаючись на незаконність ухвали суду першої інстанції просить її скасувати та направити справу до Борщівського районного суду для продовження розгляду.

Адвокат Семусь Т.А. указує, що нею 14.09.2024 р. надіслано до Борщівського районного суду позовна заява, сформована в системі «Електронний суд», на підтвердження повноважень адвоката до позовної заяви додано ордер серії ВО № 1085377. Зазначений ордер, містить всі реквізити, встановлені Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41. Зокрема, в ньому зазначені дані про особу, якій надається правнича допомога ОСОБА_1 , номер та дата укладеної угоди про надання правничої допомоги 12.09.2024 року та орган, в якому надається така допомога Борщівський районний суд Тернопільської області (роздруківка скріншота сторінки Електронного кабінету користувача додається до матеріалів апеляційної скарги як доказ).

Також наведене вище вбачається і з наявних в підсистемі «Електронний суд» документів по справі.

Узагальнюючи указане, адвокат Семусь Т.А. вважає, що до позовної заяви долучено документ, який належним чином підтверджував її повноваження адвоката ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_1 і суд залишив без розгляду позовну заяву без належних на те підстав.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Сторони були належним чином повідомлені про дату час та місце розгляду справи, однак в судове засідання не з`явилися, що відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Обставини справи.

Судом встановлено, що у вересні 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Семусь Т.А. через систему Електронний Суд сформулала позовну заяву до Мельнице - Подільської селищної ради у якій просила визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю в два місяці для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його батька ОСОБА_3 .

До позовної заяви адвокатом Семусь Т.А., окрім іншого, надано ордер, який в долученій до справи паперовій формі не містив наступних реквізитів: прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правнича допомога; даних договору про надання правничої допомоги (номер та дату); назву органу, у якому надається правнича допомога, дата видачі ордера.

Ухвалою Борщівського районного суду від 16.09.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

08.10.2024 року (зареєстроване судом 09.10.2024 року) адвокат Семусь Т.А. через систему Електронний Суд подала клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції, до якого додано ордер, аналогічного змісту.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).

У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04 грудня 1955 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Частиною першою статті 58 ЦПК України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (частина четверта статті 62 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність`передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Підстави для здійснення адвокатської діяльності передбачені статтею 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до частин першої - третьої якої адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Виходячи зі змісту частин першої, третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі вже укладеного договору.

Вказаний висновок висловлений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № П/9901/736/18 (провадження № 11-989заі18).

Також Верховний Суду у постанові від 27 вересня 2023 року у справі №367/1152/23 виснував, що відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо у суду виникли сумніви в тому, що документи на підтвердження повноважень представника є недостатніми, то суду слід було залишити заяву без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а не повертати її одразу заявнику.

При цьому у постанові від 04 серпня 2022 року у справі №640/12628/21 Верховний Суд також зауважував, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2019 року у справі №26/5500/18 сформувала універсальний принцип, зміст якого полягає у тому, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань судочинства, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.

Згідно практики ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише регламентованим, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд виходив з того, що позовна заява від імені позивача - ОСОБА_2 подана особою, яка не має повноважень на ведення справи а наданий адвокатом Семусь Т.А. ордер серії ВО № 1085377 не відповідає формі, затвердженій Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 і не підтверджує її повноважень як представника позивача у справі ОСОБА_2 , оскільки усі необхідні для цього реквізити в Ордері не заповнені, тому із урахуванням приписів ст. 257 ЦПК України залишив позовну заяву без розгляду.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції помилково вказав про наявність процесуальних підстав для залишення без розгляду позовної заяви, чим всупереч приписам Конституції України, обмежив позивача у здійсненні прав, передбачених частиною статтею 55 Конституції України.

Так, у випадку виникнення у суду першої інстанції сумнівів щодо наявності у адвоката Семусь Т.А. повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 та з метою усунення недоліків щодо типової форми ордеру, відсутності у ньому необхідних реквізитів які б підтверджували повноваження адвоката, із врахуванням того, що провадження у справі вже було відкрито і з цих підстав позовна заява не залишалась без руху, повинен був запропонувати стороні позивача усунути вказаний недолік, а не залишати її без розгляду, що узгоджується із позицією, висвітленою у постанові Верховного Суду від 27 вересня 2023 року у справі №367/1152/23.

Згідно ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на викладене, оскаржувана ухвала як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 376, 379, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Семусь Тетяни Андріївни - задовольнити.

Ухвалу Борщівського районного суду Тернопільської області від 16 жовтня 2024 року - скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до Борщівського районного суду Тернопільської області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 5 грудня 2024 року.

Головуюча Хома М.В.

Судді Гірський Б.О.

Храпак Н.М.