Рішення

від 04.12.2024 по справі 286/2973/24

ОВРУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/2973/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Вачко В. І.

з секретарем Деменчук О. Г.,

розглянувши позовну заяву Органу опіки та піклування - Словечанської сільської ради Коростенського району Житомирської області до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Словечанської сільської ради Коростенського району Житомирської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач орган опіки та піклування - Словечанська сільська рада Коростенського району Житомирської області звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт № НОМЕР_1 від 21.12.2023 року, орган, що видав 1827), батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 від 16.01.2024 року, видане Овруцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ); стягнути з ОСОБА_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів її заробітку (доходу), але не менш 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку встановленого станом на 01 січня календарного року, щомісячно, починаючи стягувати з дня подання цього позову і до досягнення ним повноліття на користь державного закладу куди буде влаштована дитина, або особи, що буде призначена опікуном, законного представника дитини.

Відповідач відзиву на позов у встановлений строк не надала, будучи належно повідомленою про дату, час і місце проведення судового засідання, причин неявки в судове засідання не повідомила, клопотань не заявляла.

Представник позивача подала заяву про розгляд справи у її відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечила.

Відповідно до ст.ст.280, 281 ЦПК України суд здійснює заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 , орган, що видав 1827, дата видачі 21.12.2023 року, є матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Овруцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 16 січня 2023 року, актовий запис про народження № 8.

При реєстрації народження дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про батька дитини зазначалися за вказівкою матері, що стверджується копією Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження від 25.07.2024 року із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку Служби у справах дітей Словечанської сільської ради, як такий, що перебуває в складних життєвих обставинах, так як мати зловживає спиртними напоями та не здійснює належний догляд за дитиною.

Відповідач ОСОБА_1 зарекомендувала себе негативно. Так, у зв`язку із свідомим нехтуванням своїми батьківськими обов`язками, заочним Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 10.02.2021 року у справі № 286/2942/20 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позбавлено батьківських прав щодо її п`яти дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; присуджено стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на утримання її дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , аліменти в розмірі 1/2 частини з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.09.2020 року до досягнення старшою дитиною повноліття.

Як стверджує позивач, під час вагітності шостою дитиною відповідачка не переставала вживати спиртні напої та вести розгульний, нездоровий спосіб життя. Дитина ОСОБА_2 народився з вродженою вадою серця, в зв`язку з чим йому потрібна операція та постійний догляд. Але після народження дитини та виписки з пологового відділення ОСОБА_1 продовжила зловживати спиртними напоями та вести неналежний спосіб життя, що шкодить новонародженій дитині повноцінно жити та розвиватись. Більше того, дитині необхідно було зробити операцію на серці в період з 4-х до 6 місяців, але мати не займалась здоров`ям дитини через зловживання алкоголем, в результаті чого стан здоров`я дитини значно погіршився. При вживанні спиртних напоїв відповідачка постійно залишала новонароджену дитину на одинці, що загрожувало життю дитини.

Відповідні дії ОСОБА_1 були неодноразово зафіксовані представниками Служби у справах дітей спільно з фахівцем соціальної роботи КУ «ЦНСП Словечанської сільської ради, дільничним інспектором відділу поліції № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирської області та старостою Можарівського старостинського округу. Під час відповідних візитів до відповідачки перевірялись умови проживання дитини, з матір`ю проводили профілактично-роз`яснювальні роботи. Майже під час всіх візитів мати була на підпитку та не брала до уваги зауваження працівників Словечанської сільської ради та працівників поліції. Щодо ОСОБА_1 працівники поліції неодноразово складали протоколи про адміністративні правопорушення. Сім`я відповідачки перебуває на обліку в КУ «Центр надання соціальних послуг Словечанської сільської ради», як така, що опинилась в складних життєвих обставинах. Крім того, Службі у справах дітей Словечанської сільської ради надходили усні повідомлення від жителів села Можари, що дитина перебуває сама вдома без нагляду дорослих, а її мати перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Декілька разів дитина вилучалась із сім`ї та влаштовувалась на тимчасове перебування до КНП «Словечанська районна лікарня» Словечанської сільської ради, оскільки дитина перебувала в неналежних умовах проживання, а мати перебувала в стані алкогольного сп`яніння і залишала хвору дитину, що могло б становити загрозу для його життя. Після того, як дитина направлялась до лікарні, ОСОБА_1 на деякий час переставала вживати спиртні напої та доглядала за своїм сином. Проте це тривало не довго і через декілька днів відповідачка знову починала зловживати алкоголем та нехтувати життям та здоров`ям своєї дитини. Кошти, які отримувала від держави на забезпечення дитини витрачала на свої потреби. Згодом, 02.07.2024 року Службі у справах дітей вкотре надійшло усне повідомлення від жителів громади про те, що ОСОБА_1 перебуває в нетверезому стані. Під час перевірки сім`ї працівниками сільської ради було виявлено матір напідпитку, дитина на цей час була в безпорадному стані, вся обкусана комарами. З метою збереження життя та здоров`я дитини, її було поміщено до дитячого відділення КНП «Овруцької міської лікарні» Овруцької міської ради. 22.07.2024 року завідувачка дитячого відділення КНП «Овруцької міської лікарні» повідомила про те, що мати залишила дитину 20.07.2024 року та нікого не повідомила, при цьому забрала свої документи. Закладом охорони здоров`я в присутності працівників поліції та служби у справах дітей 22.07.2024 року складено акт про покинуту в лікарні дитину.

Проблема виконання батьківських обов`язків, щодо своєї малолітньої дитини ОСОБА_1 , неодноразово розглядалась на засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Словечанської сільської ради. На всі засідання комісії запрошувалась ОСОБА_1 22.07.2024 року на вищезазначеній комісії було винесено питання про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та було прийняте рішення про доцільність позбавлення прав відповідачки. Рішення комісії з питань захисту прав дитини від 22.07.2024 року № 6/24 орган опіки та піклування Словечанської сільської ради на засіданні виконавчого комітету Словечанської сільської ради рішенням № 77 від 22.07.2024 року затвердив висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 .

Відповідно Висновком органу опіки і піклування Словечанської сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_1 , який є додатком до рішення виконавчого комітету Словечанської сільської ради від 22.07.204 року № 77, підтверджено доцільність позбавлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що буде відповідати інтересам дитини.

Частинами 1-2 статті 150 СК України встановлено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Утримання дітей, надання їм матеріальної допомоги є обов`язком батьків, що випливає зі змісту статті 180 СК України, що зобов`язує батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; хронічно зловживають алкоголем або наркотиками; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Пунктом 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зазначається, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише при наявності вини в діях батьків.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18, від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18, від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 461/7387/16-ц, від 08 травня 2019 року у справі № 409/1865/17-ц.

Відповідно до ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я або навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Всі з`ясовані судом обставини справи та досліджені в судовому засіданні докази, вказують на свідоме нехтування відповідачем ОСОБА_1 своїми батьківськими (материнськими) обов`язками та ухилення від їх виконання. При цьому суд вбачає за неможливе заслуховувати в судовому засіданні думку дитини із-за її малолітнього віку.

В судовому засіданні знайшла підтвердження обставина свідомого нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками. Отже, позбавлення відповідача батьківських прав щодо її малолітньої дитини відповідатиме інтересам останньої. А тому позов органу опіки і піклування в цій частині підлягає задоволенню і відповідача слід позбавити батьківських прав щодо їх дітей

Позбавлення батьківських прав не позбавляє відповідача права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав в разі зміни свого ставлення до дитини, своєї поведінки та усунення обставин, що були підставою позбавлення батьківських прав.

Відповідно до ч.3 ст.166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно з ч.2 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

За змістом ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частина 3 ст.181 СК України передбачає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. У відповідності до ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину визначається судом. Згідно з ч.2 ст.182 СК розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати. Згідно з ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

З огляду на викладене, врахувавши відповідно до ч.1 ст.182 СК України обставини, що мають істотне значення, суд вважає за можливе стягувати з відповідача аліменти в розмірі визначеному у позовній заяві.

При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України рішення суду в справі про стягнення аліментів підлягає обов`язковому негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до п.14 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання заяв про захист прав неповнолітніх осіб у разі, якщо представництво їх інтересів в суді здійснюють органи опіки та піклування не справляється. А тому згідно з ст.141 ЦПК України він присуджується з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 223, 258, 259, 263-265, 273, 280, 281, 284, 287, 288, 354 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задоволити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт № НОМЕР_1 від 21.12.2023 року, орган, що видав 1827), батьківських прав щодо її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 від 16.01.2024 року, видане Овруцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів її заробітку (доходу), але не менш 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання цього позову 30.07.2024 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 , на користь державного закладу, куди буде влаштована дитина, або особи, що буде призначена опікуном, законного представника дитини.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідач має право оскаржити заочне рішення, подавши заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду або якщо суд визнає причини пропуску строку поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 04.12.2024 року.

Суддя: В. І. Вачко