Постанова

від 05.12.2024 по справі 461/9197/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/9197/24

Провадження №3/461/3389/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2024 року суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., за участю представника митного органу Сліпенка С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Львівської митниці Державної митної служби про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, керівника благодійної організації «Міжнародний Благодійний фонд Апостола Андрія Первозваного» (03127, м. Київ, пр. Голосіївський, 120, офіс 4, код ЄДРПОУ 45171104), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України,

встановив:

згідно протоколу про порушення митних правил, 26.09.2024 в зону митного контролю пункту пропуску «Шегині Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці у напрямку в`їзд в Україну по смузі руху «червоний коридор» під керуванням громадянина України ОСОБА_2 , в`їхав транспортний засіб марки VOLKSWAGEN, модель TOUAREG, кузов НОМЕР_2 .

Як підставу для ввезення вказаного транспортного засобу на митну територію України гр. ОСОБА_2 до митного контролю подав товаросупровідні документи, у тому числі:

- митну декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 25.09.2024;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 .

Відповідно до поданої митної декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою на адресу Благодійної організації «МІЖНАРОДНИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «АПОСТОЛА АНДРІЯ ПЕРВОЗВАНОГО» (03127, м. Київ, пр. Голосіївський, 120, офіс 4, код ЄДОПОУ 45171104) переміщується товар гуманітарної допомоги: «транспортний засіб: марки VOLKSWAGEN, модель TOUAREG, кузов НОМЕР_2 , 2010 року випуску», відправником (донором) якого заявлено у митній декларації фізичну особу Juaneda Cyril.

Декларування вказаного транспортного засобу здійснено керівником Благодійної організації «МІЖНАРОДНИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «АПОСТОЛА АНДРІЯ ПЕРВОЗВАНОГО» (код ЄДОПОУ 45171104) ОСОБА_1 , про що свідчить наявність кваліфікованого електронного підпису (КЕП) від 25.09.2024 на поданій митній декларації.

Однак, будь-які документи, які б підтверджували факт вивезення транспортного засобу з території Євросоюзу як гуманітарної допомоги до митного контролю водієм не надано.

Під час здійснення митного контролю (митного огляду) виявлено митну декларацію Республіки Польщі (MRN) 24PL402010E1110373 та рахунок-фактуру (Faktura) від 25.09.2024 №166/2024. Відповідно до виявлених документів, компанією «BOGUSLAWA WIENKE STACJA KONTROLI POJAZDOW, AUTO-HANDEL» (Jasna 1, 64-810 Kaczory PL) здійснено відправку (продаж) транспортного засобу: марки VOLKSWAGEN, модель TOUAREG, кузов НОМЕР_2 . Його одержувачем (покупцем) є громадянин ОСОБА_3 (Україна), а його вартість становить 18500,00 польських злотих, що згідно з курсом Національного банку України на день ввезення відповідає сумі 200408,65 гривень. Автомобіль, відповідно до запису, що міститься у рахунку-фактурі від 25.09.2024 №166/2024, придбано за готівкові кошти (sposob zaplaty gotowka).

Враховуючи виявлені під час митного контролю товаросупровідні документи, Львівською митницею, з метою перевірки законності переміщення вказаного транспортного засобу через митний кордон України, 30.09.2024 скеровано лист №20-04/20-01/14/26446 до компанії «WEBEX 24 Sp. z o.o.» (Grzybowska 80/82/ lok. 271, 00-844 Warszawa), яка здійснювала митне оформлення вказаного автомобіля на території Євросоюзу.

На лист митниці отримано відповідь (вх. митниці №71969/14/20-04 від 30.09.2024) та копії документів, які є ідентичними до документів, які було виявлено під час митного контролю. Крім цього, у своїй відповіді компанія «WEBEX 24 Sp. z o.o.» зазначила, що одержувач товару не надав жодних документів, які би свідчили, що вказаний автомобіль переміщується в Україну, як гуманітарна допомога.

У своїх поясненнях ОСОБА_2 повідомив, що 24.09.2024 його попросили поїхати в Республіку Польща з метою переміщення в Україну вказаного транспортного засобу, при цьому надали кошти. У місті Перемишль він отримав вказаний автомобіль, передав за нього кошти та отримав документи на підставі яких оформив транспортний засіб у митній агенції у місті Радимно. Також йому передали митну декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою. Автомобіль він повинен був залишити у місті Львові на заправці.

Пунктом 3 Порядку пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2023 року № 953 «Деякі питання пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану» (далі Порядок) визначено, що особа набуває статусу отримувача з моменту автоматичної реєстрації в Єдиному реєстрі, яка здійснюється шляхом присвоєння отримувачу номера отримувача гуманітарної допомоги в порядку, визначеному Положенням про автоматизовану систему.

Відповідно до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги Благодійній організації «МІЖНАРОДНИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «АПОСТОЛА АНДРІЯ ПЕРВОЗВАНОГО» (код ЄДОПОУ 45171104) присвоєно номер ЄР2668, дата включення до реєстру 04.12.2023 року.

Відповідно до пункту 4 Порядку, перед початком декларування товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, отримувач вносить інформацію про такі товари до автоматизованої системи шляхом заповнення електронних форм в електронному кабінеті та/або завантаження в нього документів у порядку, визначеному Положенням про автоматизовану систему.

За результатами внесення в автоматизовану систему інформації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, такому переліку товарів автоматично присвоюється унікальний код гуманітарної допомоги.

Внесення інформації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, до автоматизованої системи та присвоєння унікального коду гуманітарної допомоги засвідчує факт визнання товарів, які зазначені в абзаці четвертому пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2023 року № 953 «Деякі питання пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану», гуманітарною допомогою.

Абзацом другим пункту 9 Порядку визначено, що з моменту прийняття митним органом декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Відповідно до частини 1 статті 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частинами 6 та 8 статті 264 Митного кодексу України визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо).

З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Листами Львівської митниці від 03.10.2024 №20-04/20-01/14/26969 та від 09.10.2024 №20-03/20-01/14/27430 викликався керівник Благодійної організації «МІЖНАРОДНИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «АПОСТОЛА АНДРІЯ ПЕРВОЗВАНОГО» (код ЄДОПОУ 45171104) ОСОБА_1 . Однак, у визначений час останній не прибув про що повідомив у своїх листах.

Крім цього, у своєму листі від 04.10.2024 №04/10-01 (вх. митниці 72961/14/20-04 від 04.10.2024) ОСОБА_1 зазначив, що фактичним відправником транспортного засобу є фізична особа ОСОБА_4 .

Однак, дане твердження спростовано як водієм ОСОБА_2 так і документами, які виявлені під час здійснення митного контролю так і документами, які отримані під час перевірки від компанії «WEBEX 24 Sp. z o.o.».

Листом митних органів Республіки Польща отриманого листом Державної митної служби України від 01.11.2024 № 26/26-04/7/2474 до митниці надійшла копія-роздруківка експертної митної декларації № 24PL402010E1110373 відповідно до якої експортером згаданого транспортного засобу виступає BOGUSLAWA WIENKE STACJA KONTROLI POJ а отримувачем ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), а його вартість становить 18500 польських злотих.

Враховуючи викладене, встановлено, що керівник Благодійної організації «МІЖНАРОДНИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «АПОСТОЛА АНДРІЯ ПЕРВОЗВАНОГО» (код ЄДОПОУ 45171104) ОСОБА_1 з метою ввезення на митну територію України зовнішньоекономічного товару: «транспортного засобу: марки VOLKSWAGEN, модель TOUAREG, кузов НОМЕР_2 », подав митному органу до митного контролю митну декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, що містить неправдиві відомості щодо відправника, одержувача товару його вартості, а також характеру вантажу (під виглядом товарів, які переміщувалися у митному режимі імпорт, заявив їх як вантажі гуманітарної допомоги).

Крім цього, для визнання товарів гуманітарною допомогою надав митному органу документи (лист від 04.10.2024 №04/10-01 (вх. митниці 72961/14/20-04 від 04.10.2024) у якому містяться неправдиві відомості щодо відправника (донора) вказаного товару.

Таким чином, керівник Благодійної організації «МІЖНАРОДНИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «АПОСТОЛА АНДРІЯ ПЕРВОЗВАНОГО» (код ЄДОПОУ 45171104) ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника, одержувача товару його вартості, а також характеру вантажу.

Дії ОСОБА_1 митним органом кваліфіковані за ч. 1 ст. 483 МК України.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Лаврентьєв Д.О. у судовому засіданні, заперечив факт вчинення порушення митних правил та просив закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своєї позиції захисник надав письмові пояснення, які підтримав під час судового розгляду, у яких, серед іншого, зазначив наступне.

26 вересня 2024 року, на територію України під керуванням водія ОСОБА_2 прямував транспортний засіб VOLKSWAGEN TOUAREG, 2010 року випуску, номер кузова: НОМЕР_2 , в якості гуманітарної допомоги, отримувачем якого є благодійна організація «Міжнародного Благодійного фонду Апостола Андрія Первозваного», про що 25 вересня 2024 року керівником організації сформовано електронну декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою в Автоматизованій системі реєстрації гуманітарної допомоги. Вказаний автомобіль затримано та складено протокол про порушення митних правил відносно керівника благодійної організації.

ОСОБА_2 перед виїздом за автомобілем до Республіки Польща дійсно отримував грошові кошти в сумі 2 800 (дві тисячі вісімсот) польських злотих від волонтера фонду ОСОБА_7 в готівковій формі, які були призначені виключно для адміністративних витрат, а саме оплати пального для автомобіля VOLKSWAGEN TOUAREG, 2010 року випуску, номер кузова: НОМЕР_2 , з метою транспортування Донором громадянином Франції ОСОБА_4 автомобіля з Французької Республіки до Республіки Польща та подальшого транспортування водієм ОСОБА_8 з Республіки Польщі до волонтерів фонду на територію України, а також вказана сума призначена для оплати водію квитка на проїзд до Республіки Польщі, за необхідності оплати тимчасового проживання водія у цій країні та оплати для нього продуктів харчування.

Ціни на транспортні засоби ОСОБА_9 , 2010 року випуску, тобто аналогічні автомобілю, який подарований Донором громадянином Франції ОСОБА_4 на польських сайтах «Olx.pl» та «Otomoto» стартують від 40 000 (сорока тисяч) польських злотих, що також спростовує пояснення водія, у яких він зазначає про передачу коштів за автомобіль в сумі 2 770 (дві тисячі сімсот сімдесят) польських злотих, оскільки вказана сума є в декілька разів нижчою за ціни на автомобілі VOLKSWAGEN TOUAREG, 2010 року випуску в Республіці Польща та вказаний автомобіль за суму 2 770 (дві тисячі сімсот сімдесят) польських злотих придбати на території Польщі неможливо.

При цьому позиція митного органу щодо того, що сума 2770 польських злотих є частиною оплати за автомобіль не підтверджується жодними належними доказами та спростовується поясненнями водія ОСОБА_10 .

Також, в процесі судового розгляду стороною захисту надано додаткові письмові пояснення у яких захист наголошує на тому, що ОСОБА_1 у декларації поданій митному органу зазначив достовірні відомості та він не може нести відповідальності за дії перевізника (водія) ОСОБА_2 на які його декларант не уповноважував.

Таким чином, сторона захисту вважає, що ОСОБА_1 не вчиняв жодних дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника, одержувача товару його вартості, а також характеру вантажу.

З огляду на відсутність достовірних і достатніх відомостей про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, у діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 483 МК України, а тому захисник просить суд закрити провадження у справі.

Представник Львівської митниці Державної митної служби протокол підтримав.

Заслухавши доводи представника митниці та захисника особи відносно якої складено протокол, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч. 1 ст. 486 МК України).

Згідно ч. 1 ст. 483 МК України, відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно зУКТ ЗЕДта його митної вартості.

В обґрунтування висновків про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, митним органом суду надано наступні досліджені в процесі розгляду справи докази:

- протокол про порушення митних правил № 1282/20900/24 від 10 жовтня 2024 року у якому викладено суть інкримінованого правопорушення;

- декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, згідно якої водієм зазначено ОСОБА_10 , отримувач - благодійна організація «Міжнародний Благодійний фонд Апостола Андрія Первозваного», декларант - ОСОБА_1 ;

- митна декларація MRN 24РL402010Е1110373, копія фактури від 25.09.2024 №166/2024, копія контрольного талону;

- акт про проведення митного огляду транспортного засобу;

- лист Львівської митниці від 30.09.2024 до компанії WEBEX з перекладом щодо запиту на інформацію по VOLKSWAGEN, модель TOUAREG, кузов НОМЕР_2 ;

- письмові пояснення ОСОБА_2 надані митному органу, згідно яких він, серед іншого, вказав наступне: «24.09.2024 мене попросили поїхати та забрати автомобіль із Польщі та передали кошти у сумі 2770 зл. 25 числа я прибув в Польщу .. де отримав вказаний автомобіль та передав за нього кошти, а також отримав документи на автомобіль… Крім цього мені передали декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою на зазначений автомобіль.»;

- листи Львівської митниці до Благодійної організації «Міжнародний Благодійний фонд Апостола Андрія Первозваного» щодо проведення перевірки та клопотання керівника фонду до митниці про перенесення часу надання пояснень;

- довідка про курси валют;

- відомсти щодо платника податків - Благодійної організації «Міжнародний Благодійний фонд Апостола Андрія Первозваного»;

- протокол про тимчасове вилучення товарів легкового автомобіля VOLKSWAGEN, модель TOUAREG, кузов НОМЕР_2 ;

- доповідна записка представника митного органу про обставини перетину митного кордону, ОСОБА_2 ;

- запити (листи) Львівської митниці та Держмитслужби з документами які надійшли після скерування справи на розгляд до суду щодо транспортного засобу з перекладом;

- службова записка представників митниці.

Вказані докази були безпосередньо досліджені та перевірені судом в процесі розгляду справи у присутності учасників даного провадження.

Також, в ході розгляду справи досліджено наступні, надані стороною захисту, письмові докази.

Лист підтвердження щодо отримання гуманітарної допомоги у вигляді транспортного засобу, згідно якого Благодійна організація «Міжнародний Благодійний фонд Апостола Андрія Первозваного» повідомляє Львівську митницю про призначення автомобіля VOLKSWAGEN, модель TOUAREG, кузов НОМЕР_2 для передачі військовослужбовцям, а також додаткові пояснення з цього приводу. Згідно наведених пояснень фонд просить передати автомобіль уповноваженому військовослужбовцю ОСОБА_11 за актом приймання-передачі.

Копія військового квитка ОСОБА_11 , а також копія його листа звернення до фонду, згідно якого даний військовослужбовець виконує завдання спрямовані на забезпечення національної безпеки та з метою посилення боєздатності та виконання поставлених завдань просить фонд надати допомогу у виді транспортного засобу.

Клопотання до митного органу про проведення надання пояснень у режимі відеоконференції.

Також, до додаткових пояснень долучено скрін-шоти з роздруківкою сайта по продажу автомобілів.

Суд відзначає, що предмет дослідження у провадженні перевезення гуманітарної допомоги, у період війни у державі, очевидно потребували і вимагали від митного органу виваженого, об`єктивного та ретельного підходу, адже будь-яка дія державного органу, яка ставить під сумнів доцільність надання гуманітарної допомоги державі України у воєнний час, може спричинити державі невиправну як репутаційну, так і матеріальну шкоду.

Згідно ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Об`єктивною стороною даного адміністративного правопорушення, зокрема, є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та з поданням органу доходів до митного оформлення документів, що одержані незаконним шляхом та містять неправдиві відомості стосовно одержувача товару.

Переміщення товарів з приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон: з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка його вчинила характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 483 МК України, склад вищевказаного правопорушення полягає саме в умисному переміщенні товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо одержувача товарів.

Згідно положень ст. 488 МКУ, провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Відповідно до ч. 2 ст. 486 МКУ, провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

В силу вимог ст. 508 МК України,у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи, зокрема, опитуються особи, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, інші особи; витребовуються документи, необхідні для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірені їх копії чи витяги з них; вчиняються інші процесуальні дії, під час яких складаються протоколи, форми яких встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі -Конвенція), притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції. Таку позицію висловив Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Надточій проти України" від 15.05.2008.

Згідно ст.6 даної Конвенції:

«Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права:

а) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього;

b)мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту;

c)захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагати інтереси правосуддя;

d)допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;

е) якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею-одержувати безоплатну допомогу перекладача».

Крім цього, суд зауважує наступне.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовуютьЄвропейську конвенцію з прав людинита основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ст.486 МК України).

У відповідності до ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Статтею 251КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, з урахуванням вимогст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Отже,висновок пронаявність чивідсутність удіях особискладу адміністративногоправопорушення повиненбути обґрунтований,тобто зробленийна підставівсебічного,повного іоб`єктивногодослідження всіхобставин тадоказів,які підтверджуютьфакт вчиненняадміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255цього Кодексу.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Статтями 10, 11 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Відтак, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 508 МКУ та ст. 251 КУпАП, є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Проте, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а фактично являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Водночас, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

За положеннями п. 3 ч. 1ст. 8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Стаття 6 Конвенції також встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов`язаного з правами та обов`язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при обвинувачені при вчиненні кримінального правопорушення.

Разом з тим, розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ, враховую те, що хоч і за національним законом особа притягується до адміністративної відповідальності, їй фактично пред`явлено «кримінальне обвинувачення» у його автономному розумінні ЄСПЛ, яке повинно тлумачитися у світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання.

Так, Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Зокрема, у справі "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції "з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням".

Процес у справі про адміністративне правопорушення цілком ув`язаний з вищезазначеними презумпціями процесу кримінального, оскільки Європейський суд уже визнавав кримінально-правовий характер норм українського законодавства, якими передбачена відповідальність за адміністративні правопорушення, зокрема, і за порушення митних правил (рішення по справах «Надточій проти України» та «Гурепка проти України»).

Отже, адміністративні стягнення у даній категорії справ, мають каральний і стримуючий характер.

Водночас, розмір та вид стягнення у цій категорії справ інколи перевищує розмір покарань, зокрема штрафів, визначених санкцією окремих статей Кримінального кодексу України.

Таким чином, адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 статті 483 МК України може бути віднесене до «кримінального обвинувачення», у розумінні статті 6 Конвенції, із поширенням відповідних гарантій щодо справедливого судового розгляду.

Принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудній (в даному випадку особа відносно якої складено протокол) вчинив правопорушення, яке йому ставиться у провину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні (в даному випадку на відповідних особах митного органу), і будь який сумнів має тлумачитись на користь особи стосовно якої вирішується питання про притягнення до відповідальності.

Відповідно до положень статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і вчинене саме особою стосовно якої складено протокол про правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення (у даному випадку митного органу) має пояснювати усі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії відображеній у протоколі, як суть правопорушення. Наявність таких обставин, яким версія митного органу не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву у доведеності вини особи.

Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення (у даному випадку митний орган), був спростований фактами, встановленими на підставі належних та допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити усю сукупність фактів, встановлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною у інкримінованих діях.

Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень, у даному випадку митний орган в особі уповноважених на це осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Як встановлено в ході розгляду справи, факт, спосіб та обставини перевезення товару, зміст поданих митному органу документів, кількість та найменування товарів, що перевозились стороною захисту не заперечуються.

Наведені обставини підтверджено зазначеними вище доказами, а тому ці обставини суд вважає доведеними. Водночас, сторона захисту вказує на відсутність у діях особи усіх ознак інкримінованого правопорушення, а митний орган (його уповноважені представники) стверджують протилежне.

Судом встановлено наступне.

26 вересня 2024 року, на територію України під керуванням водія ОСОБА_2 прямував транспортний засіб VOLKSWAGEN TOUAREG, 2010 року випуску, номер кузова: НОМЕР_2 , в якості гуманітарної допомоги, отримувачем якого є благодійної організації «Міжнародного Благодійного фонду Апостола Андрія Первозваного», про що 25 вересня 2024 року керівником організації сформовано електронну декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою в Автоматизованій системі реєстрації гуманітарної допомоги. Вказаний автомобіль затримано уповноваженими особами Львівської митниці 26 вересня 2024 року на пункті пропуску "Шегині - Медика" митного поста «Мостиська» для з`ясування обставин .

28 вересня 2024 року керівником благодійної організації на офіційну адресу Львівської митниці Держмитслужби lv.post@customs.gov.ua надіслано лист підтвердження №28/09-01 від 28.09.2024 року, щодо отримання гуманітарної допомоги, у вигляді вказаного транспортного засобу.

В подальшому, 30 вересня 2024 року ОСОБА_1 на електронну адресу митниці надіслано додаткові пояснення, в яких зазначено, що отримувачем автомобіля є благодійна організація, з метою передачі за актом приймання-передачі кінцевому набувачу військовослужбовцю ОСОБА_11 , а також надано в підтвердження його військово-обліковий документ та номер телефону.

03 жовтня 2024 року о 16 годині 17 хвилини на електронну адресу благодійної організації надійшов лист Управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці, у якому зазначено, що здійснюється перевірка законності ввезення 26 вересня 2024 року на митну територію України автомобіля марки «VOLKSWAGEN» модель «TOUAREG» та вказано про необхідність з`явитися керівнику благодійної організації за адресою: Львівська обл., с.Шегині, пункт пропуску «Шегині - Медика» до 15:00 год. 04.10.2024, оскільки вирішується питання про складання протоколу про порушення митних правил.

Надалі, 04 жовтня 2024 року ОСОБА_1 скеровано митному органу клопотання про перенесення надання пояснень, оскільки лист Львівської митниці отримано менш аніж за добу до часу, в який потрібно з`явитися на митницю та він знаходився за кордоном, активно здійснює відправлення гуманітарної допомоги на територію України, а тому не має фізичної можливості з`явитися у зазначений час та дату. Також повідомлено про те, що донором гуманітарної допомоги є фізична особа ОСОБА_4 , в підтвердження чого було надано інформацію та знімок екрану про те, що даний автомобіль подарований громадянином Juaneсіа Сpeгії, який подав заявку на офіційному сайті благодійної організації (https://www.bf- гуогуапoho.org.ua/).

09 жовтня 2024 року о 13 годині 35 хвилини на електронну адресу благодійної організації надійшов повторний лист Львівської митниці про необхідність з`явитися керівнику благодійної організації до 08:00 год. 10.10.2024 за адресою: Львівська обл., с. Шегині, пункт пропуску «Шегині - Медика», з метою вирішення питання про складання протоколу про порушення митних правил.

Таким чином, встановлено, що уповноваженні особи Львівської митниці надіслали лист про необхідність явки керівника благодійної організації менш аніж за добу до часу та дати складання протоколу. Водночас, 09 жовтня 2024 року ОСОБА_1 відправлено клопотання про проведення надання пояснень, що призначене на 08:00 год. 10.10.2024 року у режимі відеоконференції №09/10-01 від 09.10.2024 року. У наведеному клопотанні зазначено, що благодійна організація зацікавлена у вирішені даної ситуації в досудовому порядку, оскільки даний автомобіль прямує на територію України, як гуманітарна допомога з метою передачі кінцевому набувачу військовослужбовцю, про що надавалась неодноразово підтвердження на електрону адресу Львівської митниці Держмитслужби.Даних про розгляд зазначеного клопотання керівника благодійної організації №09/10-01 від 09.10.2024 року матеріали справи не містять.

10 жовтня 2024 року уповноваженими особами митниці складено протокол про порушення митних правил №1282/20900/24 за відсутності ОСОБА_1 .

Таким чином, незважаючи на те, що особа відносно якої складено протокол мала намір надати пояснення задля забезпечення об`єктивного провадження фактично митний орган не надав їй такої можливості, передбаченої у частині 4 статті 494 МК України, зокрема дати пояснення та висловити зауваження щодо змісту протоколу.

У протоколі про порушення митних правил зазначено, що під час здійснення митного контролю (митного огляду) та від компанії «WEBEX 24 Sp. z 0.0.» (Grzybowska 80/82/ lok. 271, 00-844 Warszawa), яка здійснювала митне оформлення вказаного автомобіля на території Євросоюзу виявлено (отримано) митну декларацію Республіки Польщі (MRN) 24PL402010E1110373 та рахунок-фактуру (Faktura) від 25.09.2024 №166/2024. Відповідно до виявлених документів, компанією «BOGUSLAWA WI ENKE STACJA KONTROLI POJAZDOW, AUTO -HANDEL» (Jasna 1, 64-810 Kazory PL) здійснено відправку (продаж) транспортного засобу: VOLKSWAGEN TOUAREG, його одержувачем (покупцем) є водій ОСОБА_3 , а його вартість становить 18500,00 польських злотих.

Суд погоджується з доводами сторони захисту, які не були спростовані митним органом в процесі судового розгляду, щодо того, що єдиним власником транспортного засобу VOLKSWAGEN TOUAREG, 2010 року випуску, номер кузова: НОМЕР_2 на території Євросоюзу є громадянин Франції ОСОБА_4 , що підтверджує технічний паспорт на автомобіль (графа С1.1 -C1.3), який і є дійсним донором гуманітарного вантажу. Відтак, керівник благодійної організації «Міжнародного Благодійного фонду Апостола Андрія Первозваного» ОСОБА_1 у декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою наданій для здійснення митного оформлення, вказав Донором(відправником) гуманітарної допомоги громадянина Франції ОСОБА_4 , оскільки саме з вказаною особою була домовленість, щодо відправлення гуманітарної допомоги в Україну.

Також, митним органом не спростовано те, що громадянин Франції ОСОБА_4 подав заявку щодо можливості надання гуманітарної допомоги, у вигляді транспортного засобу на офіційному сайті благодійної організації, а посилання на сайт та підтвердження отримання заявки надавалося Львівській митниці та є наявне у додатках до поданих суду заперечень.

Судом також встановлено наступне.

Документи, які надає Львівська митниця, а саме митна декларація Республіки Польщі (MRN) 24PL402010E1110373 та рахунок-фактура (Faktura) від 25.09.2024 №166/2024 фактично подані та підготовлені водієм, щоб вивезти автомобіль з Євросоюзу. Доводи захисту про те, що благодійна організація не мала жодної інформації про наведені додаткові подані водієм в ході розгляду справи не спростовані, як і не встановлено, що фонд уповноважив водія на виготовлення чи подачу відповідних документів митному органу. Так, рахунок-фактура (Faktura) №166/2024 підписана 25 вересня 2024 року між «BOGUSLAWA WI ENKESTACJA KONTROLI POJAZDOW, AUTO-HANDEL» (Jasna 1, 64-810 Kazory PL) та водієм ОСОБА_12 . Митна декларація Республіки Польщі (MRN) 24PL402010E1110373, яка наявна в матеріалах справи сформована 26 вересня 2024 року. У свою чергу, дата реєстрації декларації, про перелік товарів що визнаються гуманітарною допомогою сформована в автоматизованій системі гуманітарної допомоги 25 вересня 2024 року о 21:52:31.

Отже, суд погоджується з тим, що даний факт підтверджує, що керівник фонду подав декларацію за наявною у нього інформацією станом на вечір 25 вересня 2024 року та документи на які посилається Львівська митниця зроблені та надані водієм вже після формування електронної декларації ОСОБА_1 в автоматизованій системі гуманітарної допомоги.

Наведені обставини свідчать про те, що громадянин Франції ОСОБА_4 та отримувач - благодійна організація, яку представляє ОСОБА_1 , не мали жодної інформації про їх оформлення.

Оцінюючи доводи представника митного органу про те, що факт вчинення правопорушення доводять пояснення водія ОСОБА_2 , виходжу з наступного.

Наявні у матеріалах справи письмові пояснення водія ОСОБА_2 не містять жодних даних про ОСОБА_1 або «Благодійний фонду Апостола Андрія Первозваного», а наведена у них сума 2770 злотих не відповідає рахунку-фактурі (Faktura) від 25.09.2024 №166/2024 на суму 18 500 польських злотих, тобто має місце істотна розбіжність між документами, поясненнями водія, що залишено поза увагою митного органу. Крім того, у матеріалах справи відсутні будь-які документи щодо зняття з обліку автомобіля та відсутні будь-які документи щодо купівлі або отримання цього автомобіля компанією «BOGUSLAWA WI ENKE STACJA KONTROLI POJAZDOW, AUTO-HANDEL» (Jasna 1, -810 Kazory PL) від громадянина Франції ОСОБА_4 , який є власником по технічному паспорту автомобіля.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що у поданій 25.09.2024 ОСОБА_1 до митного контролю митній декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, зазначено правдиві відомості про вантаж, які були відомі керівнику благодійної організації на момент її формування в автоматизованій системі гуманітарної допомоги.

Не може залишити поза увагою суд доводи наведені захисником щодо того, що благодійна організація «Міжнародний Благодійний фонду Апостола Андрія Первозваного», в особі керівника ОСОБА_1 , активно здійснює забезпечення гуманітарною допомогою Сили безпеки й оборони, зокрема ввезла більше ста автомобілів для потреб військовослужбовців, які були подаровані Донорами із-за кордону або куплені благодійною організацією. Кожний транспортний засіб, який отримує організація ввозиться на територію України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2023 р. № 953 «Деякі питання пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану» та за актом приймання передачі (відповідно додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 10 травня 2022 року №584) передається військовослужбовцю або військовій частині згідно статті 6 Закону України «Про гуманітарну допомогу», про що волонтери фонду звітують в автоматизованій системі гуманітарної допомоги, завантажуючи підтверджуючі документи та надають фото-звіти в соцмережах та на офіційному сайті благодійної організації кожного місяця.

Суд відзначає, що наведені доводи щодо обсягу діяльності фонду представника ОСОБА_1 належними доказами в ході розгляду справи підтверджені не були. Натомість, наведені обставини мав можливість перевірити митний орган в процесі провадження у справі як до, так і після скерування матеріалів до суду.

Також, слід відзначити, що обсяг, кількість та найменування гуманітарної допомоги при формуванні декларації ОСОБА_1 не приховувалася.

Суд також погоджується з тим, що матеріали справи про порушення митних правил не містять належних та допустимих доказів, які підтверджують вказану митним органом вартість товару, адже доводи митниці у цій частині ґрунтуються виключно на документах поданих при перетині кордону та мають розбіжність з інформацією, яку надає водій та керівник благодійної організації.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.483 МК України характеризується прямим умислом. У даному випадку конкретною метою, як обов`язковою ознакою складу правопорушення, є намір особи неправомірно перемістити товар через митний кордон України, на підставі документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника, одержувача товару його вартості, а також характеру вантажу. Мета - це уявлення особи про суспільно небезпечний наслідок своїх протиправних дій та про ту шкоду, що, як усвідомлює винний, настане для охоронюваних законом відносин і яка, проте, є для нього бажаною. Мета дає змогу визначити заради чого, до якого результату спрямована суспільно небезпечна діяльність особи.

У цій справі такої мети у ОСОБА_1 не встановлено. У цьому контексті суд відзначає, що наявність прямого умислу характеризується тим, що винний чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.

За наведених обставин подані суду митним органом матеріали не доводять наявність у діях ОСОБА_1 суб`єктивної сторони порушення митних правил.

Водночас, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, тобто зовнішні ознаки, встановлені законом про адміністративну відповідальність (Митним кодексом України), у яких проявляється зовні процес вчинення суспільно небезпечного діяння також, не доведена належними та допустимими доказами.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду від 03.06.2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України.

З огляду на те, що в ході розгляду справи не здобуто належних та допустимих доказів, які поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, враховуючи вимоги закону щодо того, що усі сумніви мають трактуватись на користь особи, яка притягається до відповідальності, приходжу до висновку про відсутність у діях особи відносно якої складено протокол складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

Наведені вище,встановлені вході розглядусправи обставини,вказують нате,що ОСОБА_1 не вчинявумисні дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника і одержувача товарів, а також характеру вантажу.

Водночас, ухвалюючи рішення у справі слід звернути увагу митного органу на наступне.

В умовах воєнного стану у державі та безпрецедентної збройної агресії з боку російської федерації питання гуманітарного характеру мають надзвичайно важливе значення. Зокрема, гуманітарна допомога від іноземних громадян та партнерів, діяльність благодійних організацій та волонтерів, допомагає державі забезпечити належні умови життя та захисту для її громадян, задля досягнення перемоги у війні, яку Україна не розпочинала, але закінчить перемогою. І очевидним є те, що досягненню перемоги, серед інших, не менш важливих факторів, сприяє гуманітарна допомога іноземних громадян та волонтерська діяльність громадян України.

В цьому контексті суд вважає за необхідне вказати, що очевидним є також те, що будь-які незаконні маніпуляції з гуманітарною допомогою спрямовані на ухилення від податків та зборів, отримання незаконних прибутків тощо повинні негайно присікатись компетентними органами. Натомість розпочинаючи і здійснюючи провадження щодо майна яке надається Україні у якості гуманітарної допомоги, громадян які займаються волонтерською діяльністю або перевозять таку допомогу, митний орган повинен провести такий комплекс заходів і зібрати таку кількість неспростовних, належних та допустимих доказів, які у своїй сукупності поза розумним сумнівом забезпечать доведення винуватості відповідної особи. У свою чергу, безпідставне, за відсутністю належних та допустимих доказів, звинувачення такої особи може спричинити надзвичайно негативні наслідки для держави та зіпсувати її імідж, як перед іноземцями, так і перед волонтерами, у тому числі зіпсувати репутацію її митних органів. Крім того, такі дії очевидно можуть демотивувати осіб залучених до волонтерської діяльності.

З огляду на наведене, вважаю за доцільне звернути увагу посадових та службових осіб Львівської митниці на неухильне дотримання положень чинного законодавства та ретельну перевірку усіх обставин справи під час здійснення провадження у справах про порушення митних правил пов`язаних з відправкою до України гуманітарної допомоги.

Відповідно до ст.527МК України, у справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: 1) про проведення додаткової перевірки; 2) про накладення адміністративного стягнення; 3) про закриття провадження у справі.

З урахуванням наведених вище доводів та мотивів, приходжу до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.458, 459, 461, 483, 486, 527, 528 МК України,

постановив:

Провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 зач. 1 ст.483МК України закрити.

Вилучені згідно протоколу №1282/20900/24 від 10.10.2024 предмети - транспортний засіб марки VOLKSWAGEN, модель TOUAREG, кузов НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 після набрання даною постановою законної сили - повернути ОСОБА_1 або уповноваженій ним особі.

Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.В. Стрельбицький