Рішення

від 03.12.2024 по справі 521/9199/24

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/9199/24

Провадження №2/521/4854/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2024 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Мазун І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Гриневич І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області, Міністерство оборони України, про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області, зі змісту якого просить позбавити гр. ОСОБА_2 батьківських прав відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він з 15 грудня 2006 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , від якого у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

16 червня 2021 року відповідно до рішення Малиновського районного суду м. Одеси у шлюб між ним та відповідачем розірвано.

З серпня 2022 року малолітній ОСОБА_3 почав проживати разом зі своїм батьком - ОСОБА_5 та його новою дружиною - ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 . Це сталося через те, що батько помітив, що умови проживання сина разом із матір`ю були незадовільними, син погано говорить та ним взагалі ніхто не займається.

Мати ОСОБА_2 будь якої участі у житті дитини не приймає, проживає окремо, до органу опіки та піклування з питань призначення днів та годин зустрічей з дитиною не зверталась.

Позивач посилається на те, що відповідач свідомо самоусунулася від виконання батьківських обов`язків, жодних стосунків з дитиною не підтримує. З моменту припинення шлюбних стосунків сина не відвідує, уникає зустрічей з дитиною, просить позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 03 липня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 06 серпня 2024 року.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2024 року до участі у справі було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Міністерство оборони України.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 03 грудня 2024 року.

03 грудня 2024 року сторони, їх представники та представники третіх осіб належним чином повідомлені про день, час та місце судового розгляду справи.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач про час, день та місце слухання справи повідомлена належним чином, проте 03.12.2024 року до суду не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначила про визнання нею позову.

Представник органу опіки та піклування надав рішення виконкому Овідіопольської селищної ради від 30 вересня 2024 року про затвердження висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 стосовно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Просив справу розглядати без їх участі та просив задовольнити позов.

Від представника Міністерства оборони України письмові пояснення у справі не надходили.

Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі №359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі №369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні

Суд вважає, що наявних у справі матеріалів у цій справі, достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, та не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.

15 грудня 2006 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, про що Другим відділом реєстрації актів цивільного стану Малиновського районного управління юстиції м. Одеси було зроблено актовий запис №666.

ІНФОРМАЦІЯ_4 у подружжя народився син - ОСОБА_3 .

Рішенням Малиновського районного суду Одеської області від 16 червня 2021 року шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано. За домовленістю сторін, син після розірвання шлюбу залишився проживати разом з матір`ю.

У відповідності до нотаріально посвідченої заяви від 16 серпня 2022 року відповідач ОСОБА_2 зазначає, що цією заявою повідомляє, що вона не заперечує та дає свою згоду на проживання свого малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із його батьком, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно акту обстеження житлово - побутових умов громадянина України ОСОБА_1 від 02.06.2024 року, складеного депутатом Овідіопольської селищної ради, малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з батьком, ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно довідки з КНП Овідіопольської селищної ради «Овідіопольський центр ПМСД» амбулаторія загальної практики сімейної медицини від 03.06.2024 року малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 стоїть на обліку в дитячій консультації з 01.09.2022 р. На прийом до лікаря звертається з батьком.

Згідно характеристики Овідіопольського ліцею Овідіопольської селищної ради малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається в їхньому закладі з 3-го класу. Батько, ОСОБА_1 цікавиться навчанням дитини, допомагає з виконанням домашнього завдання та відповідально ставиться до його виховання. Постійно відвідує батьківські збори та бере участь у житті класу. Мати, ОСОБА_2 , не бере участі у навчанні та вихованні сина, жодного разу не була присутня на батьківських зборах, зв`язок з класним керівником не підтримує.

Відповідно до висновку служби у справах дітей Овідіопольської селищної ради, з метою з`ясування думки матері, ОСОБА_2 , з порушеного питання службою у справах дітей Овідіопольської селищної ради направлено листи на службу у справах дітей Одеської міської ради від 02.08.2024 р. №01-08/265 та громадянці ОСОБА_2 від 02.08.2024 року №01-16/264 з проханням прибути до служби у справах дітей Овідіопольської селищної ради.

02.08.2024 року головним спеціалістом служби у справах дітей було здійснено дзвінок за номером 097-733-53-49 в телефонній розмові громадянка ОСОБА_2 повідомила, що про позбавлення її батьківських прав по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 їй відомо, приїжджати на комісію з питань захисту прав дитини не збирається. 3 листа-відповіді начальника служби у справах дітей Одеської міської ради нотаріально засвідчену заяву до Малиновського районного суду м. Одеси від 10.08.2024 року про її згоду з позбавленням її батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1

Станом на сьогоднішній день громадянка ОСОБА_2 до служби у справах дітей Овідіопольської селищної ради не з`явилась.

На засіданні комісії з питань захисту прав дитини при Овідіопольській селищній раді 05.09.2024 року був присутній громадянин ОСОБА_1 , який підтримав свою позовну заяву та зазначив, що громадянка ОСОБА_2 сином не цікавиться, участі у вихованні дитини не приймає. Також була присутня нова дружина ОСОБА_6 та малолітній ОСОБА_3 .

Враховуюче вищенаведене службою у справах дітей Овідіопольської селищної ради було вирішено вважати за доцільне позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Батько ОСОБА_1 працює в 7 державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області та відповідно до наказу Мінекономіки від 03 жовтня 2024 року №24158 йому надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Отже, суд встановив, що між сторонами виник спір з приводу виконання ОСОБА_2 , як матір`ю, батьківських обов`язків відносно її малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доцільності позбавлення її батьківських прав за заявою батька дитини.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог суд виходить з наступного.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (частина третя статті 51 Конституції України).

Згідно зі статтею 5 Сімейного кодексу України (далі - СК України) держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально й морально заохочує, підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

За частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Дитина є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18).

ЄСПЛ зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зав`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв?язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Відповідно до частини першої статі 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статі 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц зроблено висновок по застосуванню пункту 2 частини першої статті 164 СК України і вказано, що «ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

Подібні правові висновки щодо застосування відповідних норм СК України викладені у постановах Верховного Суду: від 23 січня 2020 року в справі №755/3644/19, від 23 червня 2021 року в справі №953/17837/19.

У постанові Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі №643/7876/18 зазначено, що, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті споріднення з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Згідно статті 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Проте, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18, від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18, від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 461/7387/16-ц, від 08 травня 2019 року у справі № 409/1865/17-ц. Судова практика щодо застосування положень статті 164 СК України є усталеною.

Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі від якого в них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 2022 року відповідач не цікавиться життям дитини, її навчанням, здоров`ям, її уподобаннями та здібностями, не утримує її матеріально, не відвідує та не телефонує.

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно висновку служби у справах дітей Овідіопольської селищної ради від 30 вересня 2024 року було вирішено вважати за доцільне позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Висновок обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 з 2022 року не проживає з сім`єю, не сплачує коштів на утримання сина, не цікавиться умовами його проживання, навчання, не бере участь у його розвитку.

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд під час розгляду справи достеменно встановив, що відповідач дійсно самоусунулась від виховання та утримання своєї малолітньої дитини, що триває досить довгий проміжок часу та не бажає виправити свою поведінку чи хоч якось її пояснити.

До суду жодного разу відповідач до суду не з`явилась, а тому суд приймає визнання позову, оскільки невиконання батьківських обов`язків відповідачем крім визнання позову його представником підтверджується зібраними по справі доказами в їх сукупності.

Отже, на думку суду позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 76-78, 83, 206, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_8 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області, Міністерство оборони України про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 05.12.2024 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН