Рішення

від 04.12.2024 по справі 523/9445/24

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/9445/24

Провадження №2/523/4376/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2024 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Кисельова В.К.

за участю секретаря Дзюба Г.І.

за участю представника позивача адвоката Орловського Б.М.

за участю представника відповідача адвоката Стетюра А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -

ВСТАНОВИВ:

Підстави заявлених позовних вимог.

ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей. В обґрунтування позовних вимог посилається на наступні обставини. Так ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в шлюбі з 23.06.2006 року. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 21.05.2024р. шлюб між сторонами було розірвано. Сторони мають спільних дітей: 1) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивачка стверджує, що Відповідач ОСОБА_2 не бере належної участі у утриманні дітей. На теперішній час Позивач ОСОБА_1 разом із трьома неповнолітніми дітьми виїхала за кордон та перебуває у Німеччині. Позивач ОСОБА_1 самостійно займається вихованням трьох неповнолітніх дітей (двоє з яких є малолітніми) і витрачає на це увесь вільний час, оскільки дітей троє і кожен з них потребує пильної уваги і турботи. Позивач ОСОБА_1 несе значні витрати на утримання трьох неповнолітніх дітей у Німечинні, що пов`язані із купівлею: харчування, засобів гігієни, вітамінів, одягу та взуття, канцелярського приладдя, оплати транспорту при пересуванні дітей, на розвиток здібностей та відпочинок дітей, тощо. Більш конкретизовано інформація про витрати буде надана у подальшому. Відповідач ОСОБА_2 також виїхав за кордон, де працює і наразі перебуває у Німеччині. Відповідач ОСОБА_2 працює моряком більше 20 років, починаючи з 2004 року і по теперішній час. На сьогоднішній день перебуває на посаді старший помічник капітана, продовжує працювати моряком за кордоном і ходить у рейси. Відповідач ОСОБА_2 наймається через крюїнгову компанію «Марлоу Навігейшн Україна». Заробітна плата старшого помічника капітана на сьогоднішній день складає від 7000 доларів США, не рахуючи додаткові виплати та премії. Тому Відповідач ОСОБА_2 має можливість сплачувати аліменти на трьох неповнолітніх дітей (двоє з яких є малолітніми). З урахуванням перебування дітей за кордоном, значних витрат у євро на забезпечення виховання малолітніх дітей (купівлю харчування, засобів гігієни, вітамінів, одягу та взуття, ліків, навчання, транспорту, розвитку здібностей та відпочинку), Позивач вважає справедливим встановити розмір аліментів у сумі 400 євро на одну дитину до досягнення нею повноліття, враховуючи матеріальний стан Відповідача, продовження ним роботи моряка та перебування у рейсах й наявності заробітної плати у сумі від 7000 доларів США, не рахуючи додаткові виплати та премії.

На підставі викладеного, позивачка просила з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на кожну дитину в твердій грошовій сумі у розмірі еквівалентному 400 євро, що за офіційним курсом НБУ складає 17 594 гривень (сімнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто чотири) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з проведенням індексації розміру аліментів, починаючи із дня пред`явлення цього позову і до досягнення дитиною повноліття.

Позиція відповідача.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовні вимоги, відповідно до якого позовні вимоги визнав частково, посилаючись на наступні обставини. Так відповідач стверджує, що твердження позивачки про те, що він не надає матеріальної допомоги на утримання дітей не відповідає дійсності. Так Відповідач постійно допомагає дітям матеріально, спілкується з ними та усіляко бере участь у вихованні дітей, що підтверджується тим, що від початку збройної агресії РФ, усі витрати, які були потрібні для того, що забезпечити виїзд Позивачки та дітей за кордон списувалися з картки Відповідача, що підтверджується випискою з банка. Крім цього, відповідач надаємо «скрін» з телефону Відповідача, де вбачається, що батько має постійне спілкування з дітьми.

Відповідач стверджує, що отримує набагато меншу заробітну платню, аніж вказує позивачка. Так його дохід є мінливим, він не отримує доходи щомісячно, а лише тоді, коли знаходиться на роботі. Відповідач стверджує, що фактично він отримує дохід у розмірі в 1500 доларів США щомісячно (з урахуванням працевлаштування 3 місяці знаходження у рейсі/ три місяці знаходження вдома), до того ж сума зазначена в контракті вказана без урахування податків і під час виплат «на руки». З огляду на всі ці обставини, з урахуванням всіх об`єктивних обставин справи, вважаємо за можливе сплачувати суму аліментів в твердій формі у розмірі 6000 гривень на місяць на одну дитину, що в цілому буде складати суму у розмірі 18000 (вісімнадцять тисяч) гривень на місяць.

Пояснення сторін в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, а також пояснив, що відповідач має можливість сплачувати аліменти у розмірі, який визначений позивачем. Окрім того, відповідач має постійний високий заробіток, а тому зобов`язаний утримувати дітей належним чином. Позивачка проживає у даній час у Німеччини, а тому витрати на утримання дітей досить високі.

Представник відповідача позовні вимоги визнав частково та пояснив, що відповідач постійно надає допомогу на утримання дітей, але вважає, що розмір аліментів, яка просить стягнути позивачка занадто великий. Так відповідач дійсно працює у морському транспорті, але не отримує заробітну плату щомісячно, оскільки заробітна плата сплачується тільки за період роботи. Фактично у контрактах наявний загальний можливий розмір заробітної плати, але реальний заробіток його значно менший.

Встановлені судом обставини справи та відповідні правовідносини.

Так судомвстановлено,що сторониу справі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в шлюбі з 23.06.2006 року. (а.с. 10)

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 21.05.2024р. шлюб між сторонами було розірвано. Сторони мають спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с. 7-9)

Судом встановлено, що діти проживають спільно із матір`ю ОСОБА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 . Позивачка стверджує, що на даний час вона проживає у Німеччині, але доказів перебування у даній крайні вона не надала.

Позивачка стверджує, що Відповідач ОСОБА_2 не бере належної участі у утриманні дітей. Вищевказаний факт в судовому засіданні заперечив представник відповідача, посилаючись на те, що фактично він забезпечував виїзд з Україні позивачки з дітьми, а також надавав самостійно матеріальну допомогу. В той же час, не надав доказів, які були зазначені у відзиві.

Отже суд приходить до висновку, що дійсно Відповідач не надає достатньої матеріальної допомоги на утримання дітей.

Правові підстави ухваленого рішення.

У відповідності зі ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Крім того, статтею 181 СК України визначено способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину.

Відповідно до вказаної статті, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька, або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

У Принципі 6 Декларації прав дитини, що була проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові та моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою ВР N789-XII від 27.02.1991 року, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частинами першою та другою статті 27 Конвенції визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Згідно ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Нормами ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

При оцінці доводів учасників справи суд виходить з того, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається (ч.1 ст.81 ЦПК України), цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Між сторонами відсутня домовленість про утримання дітей та сплату аліментів, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Відповідно до ст.51 Конституції України та ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Згідно з нормами ч.1 та 2 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення повноліття.

Згідно з вимогами ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною 1 ст. 184 СК України встановлено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 2 ст. 184 СК України розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до законодавства України на батьків дитини у рівних частках покладено обов`язок утримувати дітей до досягненню ними повноліття.

Оцінка судом наданих доказів.

Судом встановлено, що діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживають спільно із матір`ю ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачка стверджує, що на даний час вона проживає у Німеччині, але доказів перебування у даній крайні вона не надала.

Окрім того, відсутні жодні докази наявності отримання/відсутності доходів у позивачки, у тому числі соціальних виплат, які можуть нараховуватись у країні перебування. У позовній заяві позивачка стверджує, що вона несе значних витрат у євро на забезпечення виховання малолітніх дітей (купівлю харчування, засобів гігієни, вітамінів, одягу та взуття, ліків, навчання, транспорту, розвитку здібностей та відпочинку), але жодних доказів сукупних витрат на утримання дітей щомісячно вона не надала.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 постійно працює у судноплавстві та регулярно отримує заробітну плату.

Так, згідно листа ТОВ «Марлоу Навігейшн Україна» в період з 01.01.2022р. по теперішній час товариство неодноразово надавало посередницькі послуги ОСОБА_2 , так наявні дані про укладення контрактів з 20.07.2022р. по 07.10.2022р., з 17.12.2022р. по 27.02.2023р., з 22.04.2023р. по 12.08.2023р., з 08.11.2023р. по 27.02.2024р., з 30.05.2024р. по 19.09.2024р…

Окрім того, надані копії контрактів, з яких убачається, що заробітна плата становила суму від 7100 до 7280 доларів США.

Отже суд приходить до висновку, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дітей.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024р» від 9 листопада 2023 року № 3460-IX встановлено мінімальний прожитковий мінімумна дітейвіком до6років -2563гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Отже, враховуючи вік дітей мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить 3196 гривень.

Позивач вважає справедливим встановити розмір аліментів у сумі 400 євро на одну дитину до досягнення нею повноліття, враховуючи матеріальний стан відповідач.

Відповідач вважає справедливим встановити розмір аліментів у сумі 6000 гривень на одну дитину до досягнення нею повноліття.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, надані докази, пояснення представників сторін, враховуючи положення ст.141 СК України щодо рівності обов`язку батьків по утриманню дітей, матеріального становища сторін, суд прийшов до переконання, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, буде законним і справедливим стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання дітей по 6800 гривень на кожну дитину щомісячно, що фактично удвічі перевищує мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Отже, якщо позивачка вважає, що розмір аліментів є недостатній для утримання дітей та не покриває витрати, які пов`язані з розвитком здібностей дитини, навчання тощо, вона має право звернутись з позовом про стягнення додаткових витрат на утримання дітей, або з позовом про збільшення розміру стягнення аліментів.

Згідно зі ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Нормами ч.1 ст.430 ЦПК України визначено, що суд допускає негайне виконання судових рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Таким чином, враховуючи вказану норму, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Крім того, згідно з вимогами ч.6 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі1211 гривень 20 копійок.

Керуючись ст. ст. 2,5,10,12,258,259,263-265,268, 274-279 ЦПК України, ст.ст. 180, 181 ч. 3, 182, 183, 184, 191 Сімейного Кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ,РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрований АДРЕСА_1 )

на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрована АДРЕСА_1 )

аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в твердій грошовій сумі у розмірі 6800 гривень (шість тисяч вісімсот гривень) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з проведенням індексації розміру аліментів, починаючи із 04.06.2024р. і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в твердій грошовій сумі у розмірі 6800 гривень (шість тисяч вісімсот гривень) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з проведенням індексації розміру аліментів, починаючи із 04.06.2024р. і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 ;

аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ), в твердій грошовій сумі у 6800 гривень (шість тисяч вісімсот гривень) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з проведенням індексації розміру аліментів, починаючи із 04.06.2024р. і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 ;

3. Допустити негайне виконання рішення за один місяць.

4. Стягнутиз ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ,РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрований АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрована АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 2100 гривень.

5. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,що зареєстрований АДРЕСА_1 ) на користь Держави особі Державної судової адміністрації України, код ЄДРПОУ 26255795, адреса 00020, м. Київ, вул. Липська, 18/5 судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня отримання копії повного тексту рішення.

Повний текст рішення буде складено та підписано у п`ятиденний строк з дати проголошення рішення.

Суддя В.К. Кисельов

Повний текст рішення складено та підписано 05.12.2024