Ухвала

від 05.12.2024 по справі 120/16186/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про забезпечення позову

м. Вінниця

05 грудня 2024 р.Справа № 120/16186/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову в справі за позовом Приватного підприємства "Віта", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Приватного підприємства "Віта", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства "Віта", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

04.12.2024 р. подано заяву про забезпечення позову, в якій позивачі просять заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії щодо призову (мобілізації) на військову службу під час мобілізації та здійснювати їх розбронювання до набрання законної сили рішенням в даній справі.

В обґрунтування вимог вказано, що ПП «Віта» укладений Договір на виконання мобілізаційного завдання, який є діючим, відтак, працівники підприємства мають право на відстрочку, яку і отримали. Однак, 21.11.2024 р. на адресу підприємства надійшло сповіщення від ІНФОРМАЦІЯ_1 про виклик працівників та забезпечення їх прибуття. При цьому, таке звернення відповідача свідчить про вчинення дій щодо мобілізації працівників підприємства, які мають право на відстрочку та після призову цих осіб, вони набудуть статусу військовослужбовця, що унеможливить виконання судового рішення.

Ознайомившись із поданою заявою зазначаю наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Види забезпечення позову визначені статтею 151 КАС України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відтак, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008 надано роз`яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Отже, аргументи позивачів щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову слід оцінювати з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.

Як видно із прохальної частини позовної заяви, предметом оскарження є дії щодо скасування відстрочок працівникам ПП «Віта».

В свою чергу, обґрунтовуючи необхідність забезпечення адміністративного позову, позивачі зазначають, що якщо їх буде призвано на військову службу під час мобілізації в особливий період, вони набудуть нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, у разі встановлення безпідставності та протиправності скасування відстрочок, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивачів, адже надання/поновлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим.

Відтак, на думку позивачів, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких вони звернулися до суду.

Надаючи оцінку вказаним агрументам позивачів, суд зазначає, що такий спосіб забезпечення обґрунтовується заявникам з посилання на очевидну протиправність скасування відстрочок та здійснення призову позивачів на військову службу під час мобілізації з огляду на те, що позивачі не підлягають мобілізації, оскільки є заброньованими. Відповідно, позивачі вважають, що внаслідок дій відповідача порушується право позивачів на відстрочку.

Однак, при розгляді заяви про забезпечення позову, суд не може надавати оцінку правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, на які посилається заявник, оскільки виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об`єктивна оцінка оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Відтак, суд погоджується з доводами позивачів, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може призвести до неможливості відновлення порушеного права, у разі встановлення його порушення. .

Суд вважає за необхідне наголосити, що застосування заходів забезпечення позову у даній справі матиме наслідком лише відтермінування мобілізації позивачів до лав Збройних Сил України, якщо за результатом розгляду справи по суті суд відмовить у задоволенні адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку що слід забезпечити позов шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії щодо призову (мобілізації) на військову службу під час мобілізації наступних осіб: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) , ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ), ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ), ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ), ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 ) до набрання законної сили рішенням в даній справі.

Разом з тим, оцінюючи заяву в частині заборони відповідачу здійснювати розбронювання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до набрання законної сили рішенням в даній справі, тут суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 постанови КМУ від 27 січня 2023 р. № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію щодо бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час» бронювання військовозобов`язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється за списками військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі - список), в електронній формі засобами Порталу Дія.

Заброньованим військовозобов`язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (далі - відстрочка).

Пунктом 31, 32 даної постанови визначено, що відстрочка підлягає анулюванню в разі:

1) закінчення строку її дії;

2) завершення критично важливим підприємством виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;

3) позбавлення підприємства, установи, організації статусу критично важливого підприємства, критично важливої установи державним органом, який прийняв рішення про визначення їх критично важливою установою;

4) ліквідації органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, критично важливого підприємства, критично важливої установи;

5) звільнення військовозобов`язаного з органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, критично важливого підприємства, критично важливої установи (крім звільнення з посади з подальшим призначенням на іншу посаду в межах одного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, критично важливого підприємства, критично важливої установи);

6) тимчасового припинення дії трудового договору військовозобов`язаного з критично важливим підприємством, критично важливою установою;

7) обґрунтованого подання керівника органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування засобами Порталу Дія;

8) обґрунтованого подання керівника критично важливого підприємства, критично важливої установи, але не частіше ніж один раз на місяць засобами Порталу Дія;

9) надання відстрочки з інших причин, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію;

10) припинення укладеного договору (контракту) або закінчення строку призначення - для працівників спеціалізованих установ ООН, міжнародних судових органів, міжнародних та неурядових організацій та установ, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна відповідно до укладених міжнародних договорів України;

11) невиконання оператором протимінної діяльності протягом шести місяців робіт з розмінування (гуманітарного розмінування) за сертифікованим процесом (процесами) на основі інформації, поданої Центром протимінної діяльності;

12) невідповідності військовозобов`язаного умовам, зазначеним в абзаці третьому пункту 8 цього Порядку.

Керівник державного органу, критично важливого підприємства, критично важливої установи або особа, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, відомості про яку містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, може подати засобами Порталу Дія заяву в електронній формі про анулювання бронювання військовозобов`язаного працівника (далі - заява про анулювання бронювання).

Із процитованого видно, що за наявності підстав анулюється відстрочка, а не здійснюється розбронювання, відтак, заява позивачів в частині заборони відповідачу здійснювати розбронювання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до набрання законної сили рішенням, не підлягає задоволенню, адже таке судове рішення не зможе бути реалізоване за відсутності відповідного правового механізму.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 156, 248, 256, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

заяву про забезпечення позову задовольнити частково.

Заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії щодо призову (мобілізації) на військову службу під час мобілізації відносно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) , ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ), ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ), ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ), ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 ) до набрання законної сили рішенням в даній справі.

В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

СуддяВоробйова Інна Анатоліївна