Рішення
від 04.12.2024 по справі 140/8637/24
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року ЛуцькСправа № 140/8637/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУСТОРГ» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУСТОРГ» (далі - ТОВ «ОПТІМУСТОРГ», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі - відповідач, митниця) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000209/2 від 22.07.2024.

В обґрунтуванням позовних вимог позивач зазначає, що 17.05.2024 між ТОВ «ОПТІМУСТОРГ» та компанією Firma Handlova IN-HOME Justyna SIUDEK (Польща) був укладений зовнішньоекономічний контракт №1-1705, предметом якого є поставка промислового обладнання.

05.07.2024 компанією Firma Handlova IN-HOME Justyna SIUDEK була складена та направлена ТОВ «ОПТІМУСТОРГ» фактура-проформа №647/07/20024 щодо поставки інструментів 21-го найменування та генераторів TA6500GKWX на загальну суму 82914,60 польських злотих та 12.07.2024 - фактура-проформа №677/07/20024 щодо поставки бензинових генераторів TA6500GKWX та дизельних генераторів ТА103000 1фаза, 7кВт на загальну суму 67154,40 польських злотих.

Зазначені фактури-проформи містили найменування товару, його кількість, вартість, вагу, загальну вартість. Умови оплати - переказ на умовах відстрочення платежу - десять днів (фактура-проформа №647/07/20024), два дні (фактура-проформа №677/07/20024). Умови поставки FCA Nowe (фактура-проформа №647/07/20024), СРТ Chelm (фактура-проформа №677/07/20024).

08.07.2024 позивач здійснив компанії Firma Handlova IN-HOME Justyna SIUDEK (Польща) оплату за товар в сумі 82914,60 польських злотих (сума відповідає сумі, зазначеній в фактурі-проформі №647/07/20024 від 05.07.2024), що підтверджується платіжною інструкцією №LV131952/240708, та 12.07.2024 - в сумі 67154,40 польських злотих (сума відповідає сумі, зазначеній в фактурі-проформі №677/07/20024 від 12.07.2024), що підтверджується платіжною інструкцією №LV132413/240708.

В графі «призначення платежу» зазначених платіжних інструкцій зазначено, що платежі здійснюються до контракту №1-1705 від 17.05.2024 та фактур-проформ №647/07/20024 від 05.07.2024 та №677/07/20024 від 12.07.2024.

17.07.2024 на підставі зазначеного контракту компанія Firma Handlova IN- HOME Justyna SIUDEK (Польща) здійснила поставку ТОВ «ОПТІМУСТОРГ» інструментів 21-го найменування та генераторів TA6500GKWX на загальну суму 82914,60 польських злотих; бензинових генераторів TA6500GKWX та дизельних генераторів ТА103000 1фаза, 7кВт на загальну суму 67 154,40 польських злотих.

Поставка товару здійснювалась згідно інвойсів VAT від 09.07.2024 №35201/07/2024, від 15.07.2024 №36169/07/2024.

Асортимент товару, кількість та вартість товару, зазначеного в інвойсах VAT від 09.07.2024 за №35201/07/2024, від 15.07.2024 №36169/07/2024 відповідає асортименту товару, кількості та вартості товару, зазначеного в фактурах - проформах №647/07/20024 від 05.07.2024, №677/07/20024 від 12.07.2024.

В інвойсах VAT від 09.07.2024 №35201/07/2024, від 15.07.2024 №36169/07/2024 зазначено умови поставки FCA Nowe.

Перевезення товару здійснювалось ТОВ «ДН ЛОГІСТИК» відповідно до договору - заявки №17/07/1 на міжнародні вантажні перевезення від 17.07.2024.

Поставка товару здійснювалась на умовах FCA NOWE. Умови поставки відповідають умовам зазначеним в інвойсах від 09.07.2024 року за №35201/07/2024, від 15.07 2024 року №36169/07/2024.

З метою митного оформлення товару позивач 19.07.2024 через декларанта подав до Волинській митниці митну декларацію №24UA205140045798U8 та документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Однак, в прийнятті зазначеної митної декларації було відмовлено, з причин не визнання митним органом митної вартості товару №13, №14 за вартістю визначеною декларантом у зв`язку з відсутності у поданих до митного оформлення документах належних відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена (підлягає сплаті) за ці товари та неподанням декларантом додаткових документів, витребуваних митним органом, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), про що складено картку відмови №UA205140/2024/001903 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA 205140/2024/000209/2 від 22.07.2024.

Так згідно поданої декларантом МД №24UA205140045798U8 від 19.07.2024 позивачем були визначені митні платежі у розмірі 83126,06 грн - мито, 336353,73 грн. ПДВ, всього в розмірі 419479,79 грн.

Згідно поданої декларантом МД №24UA205140046360U6 від 22.07.2024 з врахуванням оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів були визначені митні платежі у розмірі 117981,75 грн - мито, 482743,26 грн ПДВ, всього в розмірі 600725,01 грн.

У зв`язку із прийнятим рішенням про коригування митної вартості товарів позивач поніс збитки, які проявляються в надмірно сплачених до бюджету коштів в розмірі 34826,83 грн мита та 146272,68 грн ПДВ, всього в розмірі 181 099,51 грн.

Позивач не погоджується із прийнятим рішення про коригування митної вартості та в обґрунтування позовних вимог зазначає наступне

Щодо посилань митного органу в рішенні про коригування митної вартості товарів на те, що згідно пункту 2.7 зовнішньоекономічного контракту від 17.05.2024 №1-1705 передбачений перелік документів на кожну партію товару, зокрема пакувальний лист, сертифікат походження, сертифікат якості, технічний паспорт на товар, необхідні для здійснення поставки, однак дані документи не подані до митного оформлення, позивач вказує, що під час митного оформлення листом від 22.07.2024 за вих. №14 повідомив відповідача, що сертифікат походження та сертифікат якості у постачальника відсутні, відповідно поставка товару відбулась без зазначених документів.

Щодо відсутності пакувального листа, то продавцем на товар були надані специфікації вантажу від 09.07.2024 та від 15.07.2024, які за змістом відповідають пакувальним листам. Зазначені документи були подані до митного оформлення. Зауважень щодо їх змісту у митного органу не виникало. Найменування, товару, їх кількість вага нетто, брутто відповідала наданим до митного оформлення інвойсам, рахунках - проформах, CMR, європеській декларації.

Окрім того, позивач вказує, що зазначені документи не є тими документами, які підтверджують правильність визначення митної вартості товару, відповідно до положень статті 53 МК України, у позивача взагалі відсутній обов`язок їх надання. Крім того, зазначені документи жодним чином не впливають на числові значення митної вартості товару.

Cтосовно твердження митного органу про те, що пунктом 3.2 контракту від 17.05.2024 №1-1705 передбачено, що ціна товару включає вартість експортної тари, маркування, митних зборів, однак в специфікаціях від 09.07.2024 та проформах-інвойсах, які є невід`ємними частиною контракту, та товаросупровідних документах не відображено таких складових вартості, позивач вказує, що жодними нормативним документами не передбачено відображення вартості експортної тари, маркування, митних зборів окремими позиціями в товаросупровідних документах, так як це є складовою вартості товару. Додатково листом №14 від 22.07.2024 митий орган повідомлено, що згідно із пунктом 3.2. контракту всі перераховані пункти включені у вартість товару, вони не розписуються окремими витратами.

В спростування твердження митного органу про те, що відповідно до довідки про транспортні витрати №108 від 18.07.2024 у вартість перевезення вантажу включені навантажувально-розвантажувальні роботи, однак в гр.21 декларації митної вартості вартість таких витрат не зазначена, числовий розрахунок для перевірки не наданий, позивач повідомляє, що поставка товару здійснювалась на умовах FCA - NOWE, що відповідає наданим інвойсам VAT від 09.07.2024 за №35201/07/2024, від 15.07.2024 №36169/07/2024, в яких зазначено умови поставки FCA No we. Термін "франко-перевізник" означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Зазначене відповідає інформації про те, що навантажувально-розвантажувальні роботи додані до вартості товару. Відповідно надання числового розрахунку щодо навантажувально-розвантажувальних робіт є безпідставним.

Вказує, що зазначені в довідці №108 від 18.07.2024 транспортні витрати по перевезенню вантажу в розмірі 16 000,00 грн (Nowe(Ilonbina) - м/п Ягодин (Україна) включені до митної вартості товару і відображені в графі 12 декларації «відомості про вартість». Згідно наданої перевізником довідки не вбачається здійснення останнім навантажувально-розвантажувальних робіт, так як останній зазначає, що дані роботи входять до вартості товару, а не вартості перевезення. Відповідно до 2.3. контракту №1-1705 від 17.05.2024 у вартість товару включається також вартість навантаження.

Також звертає увагу, що в графі 21 декларації зазначаються відомості про транспортний засіб (транспортні засоби), на якому (яких) здійснюватиметься перетин митного кордону при вивезенні товарів за межі митної території України. При використанні комбінації з декількох транспортних засобів зазначаються відомості про активний транспортний засіб. У лівому підрозділі графи зазначаються ідентифікаційні відомості про транспортний засіб. Однак, відомості про вартість товару у даній графі не зазначаються.

Щодо посилань митного органу про те, що в рішенні про коригування митної вартості товарів, що в копії митної декларації країни відправлення від 17.07.2024 №24PL431020Е0389498 відсутнє загальна вартість по товару «Бензиновий генератор TA6500GKWX» складає 110999 польських злотих, а згідно рахунків-фактур № 110999 від 09.07.2024 та 36169/07/2024 від 15.07.2024 109918 польських злотих, аналогічно по товару «Дизельний генератор TA10300D в копії митної декларації країни відправлення 26190 польських злотих, в рахунку-фактурі №36169/07/2024 від 15.07.2024 25935 польських злотих, позивач зазначає, що відповідно до листа від 25.07.2024 року компанія Firma Handlova IN-HOME Justyna SIUDEK повідомила, що за законодавством Польщі при заповненні графи 46 декларації №24PL431020E0389498 від 17.07.2024, крім вартості товару, зазначається середньостатистична вартість послуг перевезення по території Польщі до кордону, а тому в декларації №24PL431020Е0389498 від 17.07.2024 до вартості товару добавлено середньостатистичну в країні вартість перевезення. Вартість товару згідно інвойсів VAT від 09.07.2024 за N935201/07/2024 становила 82914,60 польських злотих; від 15.07.2024 №36169/07/2024 становила 67154,40 польських злотих, яка була оплачена ТОВ «ОПТІМУСТОРГ» в повному обсязі на підставі фактур-проформ №647/07/2024 від 05.07.2024, №677/07/2024 від 12.07.2024.

В порядку частини восьмої статті 55 МК України заявою від 05.08.2024 відповідачу було надано зазначений лист компанії Firma Handlova IN-HOME Justyna SIUDEK, однак останній врахований митним органом не був.

Окрім того, позивач наголошує, що відповідно до митної декларації №24UA205140045798U8 від 19.07.2024 декларантом до митного оформлення було подано 15 груп товарів. Митний орган здійснив коригування митної вартості щодо двох груп товарів, не обгрунтувавши чому саме одна група товарів підлягала коригуванню, тоді як складові митної вартості товару за №1- №12, №15 не викликали жодних сумнівів у митного органу.

Позивач зазначає, що подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Поданими при митному оформленні документами не підтверджується, що позивач поніс (чи повинен понести) витрати, що можуть бути включені до митної вартості імпортованого товару.

Натомість, зазначені митницею у повідомленні декларанту та рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

На думку позивача, вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару. Сумніви митного органу щодо складових митної вартості товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Також позивач вказує, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, необхідно навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Звертає увагу, що митним органом джерелом інформації для коригування митної вартості використано МД №UA209170/2024/058249 від 16.07.2024 щодо товару №13 на рівні - 6,30 дол.США/кг (2057,2295 польських злотих/шт); за МД №UA209230/2024/049999 від 04.06.2024 щодо товару №14 на рівні - 6,22 дол.США/кг (3866,443 польських злотих/шт).

Проте в рішенні про коригування митної вартості не зазначено, який товар постачався згідно зазначених МД, а саме не зазначено виду товару, його виробника, умов поставки, комерційних умов, тобто жодних порівняльних характеристик товару, до якого коригується митна вартість поставленого позивачем товару, митний орган не зазначив.

З урахуванням ззаначеного, позивач вважає оскаржуване рішення митного органу про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000209/2 від 22.07.2024 протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 20.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.101).

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.103-109) позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651,статті 257 МК Українидля митного оформлення товарів декларантом в інтересах ТОВ «ОПТІМУСТОРГ» подано МД №24UA205140045798U8 від 19.07.2024 на 15 товарних позицій та перелік документів, визначених в графі 44 МД. Митну вартість заявлено позивачем за основним методом визначення митної вартості товару, про що свідчить інформація, внесена у графі 43 МД.

Так, під час здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару з врахування поданих у вказаних цілях разом з МД документів було встановлено розбіжності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товарів, а саме:

- згідно пункту 2.7 зовнішньоекономічного контракту від 17.05.2024 №1-1705 передбачений перелік документів на кожну партію товару, зокрема пакувальний лист, сертифікат походження,сертифікат якості, технічний паспорт на Товар, необхідні для здйснення поставки. Дані документи не подані до митного оформлення.

- пунктом 3.2 контракту від 17.05.2024 №1-1705 передбачено, що ціна товару включає вартість експортної тари, маркування, митних зборів. В Специфікаціях від 09.07.2024 та проформах-інвойсах, які є невід`ємними частиною контракту, та товаросупровідних документах не відображено таких складових вартості.

- відповідно до довідки про транспортні витрати №108 від 18.07.2024 у вартість перевезення вантажу включені навантажувально-розвантажувальні роботи, однак в гр.21 декларації митної вартості вартість таких витрат не зазначена, числовий розрахунок для перевірки не наданий. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості.

- в копії митної декларації країни відправлення від 17.07.2024 №24PL431020E0389498 загальна вартість по товару «Бензиновий генератор TA6500GKWX» складає 110999 польських злотих, а згідно рахунків-фактур №110999 від 09.07.2024 та №36169/07/2024 від 15.07.2024 року - 109918 польських злотих, аналогічно по товару «Дизельний генератор TA10300D» в копії митної декларації країни відправлення - 26190 польських злотих, в рахунку-фактурі №36169/07/2024 від 15.07.2024 року - 25935 польських злотих.

Представник відповідача зазначає, що саме під час опрацювання документів, які підтверджують митну вартість, і встановлено вищевказані розбіжності, які є визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених декларантом відомостей про митну вартість та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності.

Зважаючи на вказане, інспектором митниці направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою про надання у десятиденний термін додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості.

Декларант на вимогу митниці надав наступні додаткові документи: листи №14 та №15 від 22.07.2024. Листом №14 від 22.07.2024 року ТОВ «ОПТІМУСТОРГ» надало роз`яснення щодо причин виникнення розбіжностей. Листом №15 від 22.07.2024 року повідомлено про відсутність інших документів щодо підтвердження заявленої митної вартості.

Таким чином, декларантом не було усунуто чи спростовано зазначені митним органом неточності та розбіжності щодо числових значень складових заявленої митної вартості.

Неподання позивачем витребуваних документів зумовило неможливість застосування митним органом основного методу визначення митної вартості та виникнення у відповідача права на коригування митної вартості шляхом застосування другорядних методів визначення митної вартості.

Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар №13 на рівні - 6,30 дол.США/кг (2057,2295 польських злотих/шт) за МД №UA209170/2024/058249 від 16.07.2024; товар №14 на рівні - 6,22 дол.США/кг (3866,443 польських злотих/шт) за МД №UA209230/2024/049999 від 04.06.2024.

Товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України, про що свідчить митна декларація №24UA205140046360U6.

З огляду на вищевказане, представник відповідача вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000209/2 від 22.07.2024 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Інші заяви по суті справи не надходили.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

17.05.2024 між ТОВ «ОПТІМУСТОРГ» (покупець) та компанією Firma Handlova IN-HOME Justyna SIUDEK (продавець) був укладений зовнішньоекономічний договір (контракт) №1-1705 (а.с.37-41), за умовами якого продавець приймає на себе зобов`язання продати покупцю промислове обладнання.

Пунктом 1.3 контракту обумовлено, що асортимент товару, номенклатура товару, одиниця товару, кількість товару, ціна товару, та інші дані необхідні для організації поставок товару, визначаються в проформах-інвойсах, погоджених сторонами, які є невід`ємною частиною контракту.

Відповідно до пункту 2.1. контракту сторони домовилися, що детальні умови оплати зазначаються на погоджуються сторонами у проформах-інвойсах до цього контракту, в яких відображені умови оплати шляхом: часткової передоплати; оплати після поставки товару; 100% попередньої оплати на рахунок продавця.

Згідно із пунктом 2.3. контракту поставка продавцем товару здійснюється на умовах ІНКОТЕРМС 2010, якщо інші умови не зазначені в інвойсах до цього контракту. У вартість товару включається вартість маркування, вартість тари, палет, навантаження, сертифікату походження товару. Витрати, пов`язані з виконанням даного контракту розподіляються між сторонами відповідно до правил «ІНКОТЕРМС 2010».

Відповідно до пункту 3.1. контракту ціна товару визначається в проформах -інвойсах, які є невід`ємною частиною даного контракту.

Пунктом 3.5. контракту визначено, що розрахунок за товар здійснюється в Польських злотих у безготівковому порядку, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на рахунок продавця, на підставі виставленого продавцем рахунку (проформа -інвойс) до даного контракту.

Відповідно до пункту 3.7 контракту розрахунок покупцем за товар здійснюється на умовах, зазначених в додатках (проформах-інвойсах) до даного контракту.

На виконання умов вищезазначеного контракту відповідно до проформи-інвойсу від 05.07.2024 №647/07/20024 (а.с.42, а.с.43 переклад) сторони контракту домовилися про поставку товару, а саме: інструментів та генераторів TA6500GKWX на загальну суму 82914,60 злотих.

Окрім того, відповідно до проформи-інвойсу від 12.07.2024 №677/07/20024 (а.с.45, а.с.46 переклад) сторони контракту домовилися про поставку бензинових генераторів TA6500GKWX та дизельних генераторів ТА103000 на загальну суму 67154,40 польських злотих.

Відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) №35201/07/2024 від 05.07.2024 (а.с.47-48, переклад а.с.49-50) компанія Firma Handlova IN-HOME Justyna SIUDEK поставила позивачу інструменти та генератори TA6500GKWX на загальну суму 82914,60 польських злотих та відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) №36169/07/2024 від 12.07.2024 (а.с.51, переклад а.с.52) - бензинові генератори TA6500GKWX та дизельні генератори ТА103000 на загальну суму 67154,40 польських злотих.

Оплата товару була здійснено позивачем згідно із платіжними інструкціями в іноземній валюті LV131952/240708 від 08.07.2024 на суму 82914,60 польських злотих (а.с.55, а.с.56 переклад) та LV132413/240712 від 12.07.2024 на суму 67154,40 польських злотих (а.с.57, а.с.38 переклад).

З метою митного оформлення імпортованого товару 19.07.2024 декларант ТОВ «ОПТІМУСТОРГ» подав до Волинської митниці електронну митну декларацію, якій присвоєно номер №24UA205140045798U8 (а.с.17-26, 116-120) на 15 товарних позицій, у тому числі товар №13: «електрогенераторні установки з поршневим двигуном з іскровим запалюванням потужністю понад 7,5 кВА, але не більш як 375 кВА, нові: Бензиновий генератор TA6500GKWX - ємність паливного баку 25 л, напруга 230 В, частота 50 Гц, тип двигуна 4-тактний, з повітряним охолодженням, тип запуску електричний і ручний, максимальна потужність 6,5 кВт/8,12 кВА, номінальна потужність 6 кВт/7,5 кВА, рівень шуму 74 дБ, об`єм мастила в картері 1 л, розхід палива 1 л/год, регулятор напруги (AVR) є, використовується в якості джерела електричної енергії-80шт. Торг.марка: "TAGRED" Виробник: немає даних, CN» та товар №14: «електрогенераторі установки з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем), потужністю понад 7,5кВА, але не більш як 75 кВА, нові: Дизельний генератор TA10300D - паливний бак 12,5 л, максимальна потужність 7кВт/ 8,75кВА, тип двигуна 1-циліндровий, тип запуску електростартер та ручний, номінальна потужність 6,5кВт/8,12кВА, матеріал обмотки мідна, робочий об`єм 531 куб» ємність мастила 1,7 л, регулятор напруги (AVR) є, використовується в якості джерела електричної енергії -10шт.» (графа 31 МД). Митну вартість визначено за першим методом (за ціною договору).

Разом з митною декларацією позивачем до митного органу було подано також передбаченийМК Україниперелік документів, на підставі яких товар був придбаний та ввезений на територію України, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) №1-1705 від 17.05.2024, проформи-інвойси від 05.07.2024 №647/07/20024 та від 12.07.2024 №677/07/20024, рахунки-фактури (інвойси) №35201/07/2024 від 05.07.2024 та №36169/07/2024 від 12.07.2024, автотранспортна накладна від 17.07.2024, платіжні документи в іноземній валюті LV131952/240708 від 08.07.2024 та LV132413/240712 від 12.07.2024, довідку про транспортні витрати №108 від 18.07.2024, договір - заявка №17/07/1 від 17.07.2024, технічні паспорти товару, специфікації вантажу від 09.07.2024 та від 15.07.2024, експортну митну декларацію країни відправлення №24PL431020E0389498 від 17.07.2024 (а.с.37-88, 134 зворот.-147, 148 зворот.-162).

19.07.2024 позивачу направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до положень статті 53 МК України, а саме:1) договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 5) транспортні документи; 6) прайс-лист виробника товару; 7) платіжні документи (а.с.120 зворот.-121).

У відповідь на запит відповідача декларант у листі від 22.07.2024 №14 зазначив, що постачальник повідомив, що сертифікати походження та сертифікат якості в дану поставку не будуть надаватися через їх відсутність; згідно пункту 3.2 контракту №1-705 від 17.05.2024 всі перераховані пункти вже включені в вартість товару та вони не розписувалися окремими витратами; навантажувально-розвантажувальні роботи додані до вартості товару, постачальник сам формує ціни на товар та дану інформацію не повідомляє (а.с.89, 147 зворот).

Листом від 22.07.2024 №15 позивач повідомив, що подані всі наявні документи для підтвердження митної вартості та просив прийняти рішення без врахування термінів передбачених частиною третьою статті 53 МК України (а.с.90, 148).

22.07.2024 митний орган за результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих відповідно доМК України, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000209/2 (а.с.14, 128) та видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.07.2024 №UA205140/2024/001903 (а.с.16, 129), відповідно до якої відмовлено у митному оформленні товарів.

У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення товарів за митною декларацією №24UA205140045798U8 документи містять розбіжності, зокрема:

- згідно пункту 2.7 зовнішнього економічного контракту від 17.05.2024 № 1-1705 передбачений перелік документів на кожну партію товару, зокрема пакувальний лист, сертифікат походження сертифікат якості, технічний паспорт на товар, необхідні для здійснення поставки. Дані документи не подані до митного оформлення;

- пунктом 3.2 контракту від 17.05.2024 №1-1705 передбачено, що ціна товару включає вартість експортної тари, маркування, митних зборів. В Специфікаціях від 09.07.2024 та проформах-інвойсах, які є невід`ємними частиною контракту та товаросупровідних документах не відображено таких складових вартості;

- відповідно до довідки про транспортні витрати 108 від 18.07.2024 у вартість перевезення вантажу включені навантажувально-розвантажувальні роботи, однак в гр.21 декларації митної вартості вартість таких витрат не зазначена, числовий розрахунок для перевірки не наданий. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості;

Згідно із статтями 53, 54 МК України декларанту запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи.

Декларант надано наступні додаткові документи:

- листом №14 від 22.07.2024 ТОВ «ОПТІМУСТОРГ» надало роз`яснення щодо причин виникнення розбіжностей, вказаних у вимозі митного органу.

Листом №15 від 22.07.2024 повідомлено про відсутність інших документів щодо підтвердження заявленої митної вартості.

У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VIІ ГАТТ 1994 року, МК України, також вимогами частини шостої статті 54 МК України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У митного органу відсутні підстави для застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 26 (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2е (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта.

Товар був випущений у вільний обіг відповідно до митної декларації №24UA205140046360U6 від 22.07.2024 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України (а.с.27-36, 130-134).

05.08.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання додаткових документів в порядку частини восьмої статті 55 МК України, в якому просив прийняти рішення про визнання заявленої митної вартості та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000209/2 від 22.07.2024 (а.с.91) та додатково надав лист від 24.07.2024 вих.№01/2407-2024 (а.с.92) та лист компанії IN-HOME Justyna SIUDEK від 25.07.2024 (а.с.93). Інформація щодо розгляду відповідач даної заяви матеріали справи не містять.

Не погоджуючись із прийнятим Волинською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню митниці, суд зазначає наступне.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаютьсяМК Українита іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК Українивстановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другоюстатті 51 МК Українимитна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цьогоКодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно доглави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК Українизаявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленомурозділом VIII цього Кодексута цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК Українивизначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першійстатті 58 цього Кодексу(частини перша, другастатті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертоїстатті 54 МК Українимитний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятоюстатті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третійстатті 53 МК Українивстановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертоюстатті 53 МК Україниу разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ятастатті 53 МК України).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третійстатті 53 МК України(подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару: «електрогенераторні установки з поршневим двигуном» за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК Українивстановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цьогоКодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановленихстаттею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостоїстатті 54 МК Українимитний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьомастатті 54 МК України).

Згідно з частиною першоюстатті 55 МК Українирішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостоїстатті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертійстатті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другоюстатті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четвертастатті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятоїстатті 58 МК Україниціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятоюстатті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другоюстатті 53 МК України, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) №1-1705 від 17.05.2024, проформи-інвойси від 05.07.2024 №647/07/20024 та від 12.07.2024 №677/07/20024, рахунки-фактури (інвойси) №35201/07/2024 від 05.07.2024 та №36169/07/2024 від 12.07.2024, автотранспортна накладна від 17.07.2024, платіжні документи в іноземній валюті LV131952/240708 від 08.07.2024 та LV132413/240712 від 12.07.2024, довідку про транспортні витрати №108 від 18.07.2024, договір - заявка №17/07/1 від 17.07.2024, технічні паспорти товару, специфікації вантажу від 09.07.2024 та від 15.07.2024, експортну митну декларацію країни відправлення №24PL431020E0389498 від 17.07.2024 (а.с.37-88, 134 зворот.-147, 148 зворот.-162).

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК Українидокументи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Так, контрактом №1-1705 від 17.05.2024, укладеним між ТОВ «ОПТІМУСТОРГ» (покупець) та компанією компанією Firma Handlova IN-HOME Justyna SIUDEK (продавець) визначено предмет контракту, строк та умови поставки товару, ціна товару, ціна контракту, порядок розрахунків (а.с.37-41).

Ціна товару включає вартість експортної тари (упаковки), маркування, митних зборів в країні продавця (пункт 3.2.).

На виконання умов вищезазначеного контракту відповідно до проформи-інвойсу від 05.07.2024 №647/07/20024 (а.с.42, а.с.43 переклад) сторони контакту домовилися про поставку товару, а саме: інструментів та генераторів TA6500GKWX на загальну суму 82914,60 злотих та відповідно до проформи-інвойсу від 12.07.2024 №677/07/20024 (а.с.45, а.с.46 переклад) - бензинових генераторів TA6500GKWX та дизельних генераторів ТА103000 на загальну суму 67154,40 польських злотих.

Зазначені фактури-проформи містили найменування товару, його кількість, вартість, вагу, загальну вартість. Згідно із вищезазначеними проформами-інвойсами сторонами обумовлено умови - переказ на умовах відстрочення платежу - 10 днів (фактура-проформа №647/07/20024), 2 дні (фактура-проформа №677/07/20024). Умови поставки FCA Nowe (фактура- проформа №647/07/20024), СРТ Chelm (фактура- проформа №677/07/20024).

За змістом вказаних платіжних інструкцій можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу, номер контракту №1-1705 від 17.05.2024 та номери проформ-інвойсів від 05.07.2024 №647/07/20024 та від 12.07.2024 №677/07/20024, на підставі яких така оплата була здійснена.

Відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) №35201/07/2024 від 05.07.2024 (а.с. 47-48, переклад а.с.49-50) компанія Firma Handlova IN-HOME Justyna SIUDEK поставила позивачу інструменти та генератори TA6500GKWX на загальну суму 82914,60 польських злотих та відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) №36169/07/2024 від 12.07.2024 (а.с. 51, переклад а.с.52) - бензинові генератори TA6500GKWX та дизельні генератори ТА103000 на загальну суму 67154,40 польських злотих.

Асортимент товару, кількість та вартість товару, зазначений в проформах-інвойсах від 05.07.2024 №647/07/20024, від 12.07.2024 №677/07/20024 відповідає асортименту товару, кількості та вартості товару, який зазначений в рахунках-фактурах (інвойсах) №35201/07/2024 від 05.07.2024 та №36169/07/2024 від 12.07.2024.

Однією із підстав для прийняття оскаржуваного рішення слугувало те, що згідно пункту 2.7 зовнішньогоекономічного контракту від 17.05.2024 №1-1705 передбачений перелік документів на кожну партію товару, зокрема пакувальний лист, сертифікат походження, сертифікат якості, технічний паспорт на товар, необхідні для здійснення поставки, однак дані документи не подані до митного оформлення.

Надаючи оцінку таким доводам митного органу суд перш за все зазначає, що перелік основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений частиною другою статті 53 МК України, серед якого вищезазначені документи не передбачені, а відтак їх відсутність жодним чином не впливає на рівень заявленої митної вартості товарів.

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що разом з митною декларацією №24UA205140045798U8 від 19.07.2024 позивачем до митного органу було надано технічні паспорти товару, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.61-72), у тому числі ті, що були надані представником відповідача разом із відзивом на позовну заяву (а.с.151-162).

У відповідь на запит відповідача декларант у листі від 22.07.2024 №14 повідомляв, що постачальник повідомив, що сертифікати походження та сертифікат якості в дану поставку не будуть надаватися через їх відсутність та товариство погодилося забрати товар без даних документів (а.с.89, 147 зворот.).

У свою чергу, із картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.07.2024 №UA205140/2024/001903 (а.с.16, 129) слідує, що до митного оформлення позивачем були надані декларації про походження товару №35201/07/2024 від 09.07.2024 та №36169/07/2024 від 15.07.2024.

Також суд звертає увагу на те, що пакувальний лист (англ. Packing List)- супровідний документ до вантажу, де дається перелік усіх видів, артикулів і сортів товарів, що перебувають у кожному товарному місці.

Таким чином, пакувальний лист по факту не є тим документом, який підтверджує митну вартість товарів, оскільки у ньому відсутні відомості про вартість товару, що можуть використовуватися під час визначення митної вартості товару та контролю правильності її визначення.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, під час митного оформлення товару позивачем були надані специфікації вантажу від 09.07.2024 (а.с.73, а.с.74-75 переклад) та від 15.07.2024 (а.с.76, а.с.77 переклад), які за змістом відповідають пакувальним листам.

В оскаржуваному рішенні митний орган також посилається на те, що відповідно до пункту 3.2 контракту від 17.05.2024 №1-1705 передбачено, що ціна товару включає вартість експортної тари, маркування, митних зборів, однак в специфікаціях від 09.07.2024 та проформах-інвойсах, які є невід`ємними частиною контракту та товаросупровідних документах не відображено таких складових вартості, однак суд зауважує, що листом №14 від 22.07.2024 позивач повідомляв митний орган про те, що згідно із пунктом 3.2. контракту всі перераховані пункти вже включені у вартість товару та вони не розписувалися окремими витратами (а.с.89, 147 зворот.).

Надаючи оцінку доводам митного органу про те, що відповідно довідки про транспортні витрати №108 від 18.07.2024 у вартість перевезення вантажу включені навантажувально-розвантажувальні роботи, однак в гр.21 декларації митної вартості вартість таких витрат не зазначена, числовий розрахунок для перевірки не наданий, суд зазначає наступне.

Відповідно до довідки №108 від 18.07.2024 транспортні витрати автомобілем DAF державний номер НОМЕР_1 /АС2082ХG по марштуру Nowe (Польща) Луцьк (Україна) складають: Nowe (Польща) м/п Ягодин (Україна) 16000,00 грн; м/п Ягодин (Україна) Луцьк (Україна) 4000,00 грн, загалом 20000,00 грн. Страхування вантажу не проводилося, навантажувально-розвантажувальні роботи додані до вартості товару (а.с.59).

Такі транспортні витрати також підтверджуються наданою митному органу договором-заявкою від 17.07.2024 №17/07/1 на міжнародні вантажні перевезення (а.с.60).

При цьому, суд враховує доводи позивача про те, що згідно наданої перевізником довідки не вбачається здійснення останнім навантажувально-розвантажувальних робіт, так як останній зазначає, що дані роботи входять до вартості товару, а не вартості перевезення.

Такі доводи узгоджуються із нормами пункту 2.3. контракту, відповідно до якого у вартість товару включається, у тому числі вартість навантаження.

Натомість відповідачем не надано доказів на підтвердження існування сумнівів чи невідповідностей у документах, які підтверджують вартість перевезення.

В оскаржуваному рішенні також зазначено, що в копії митної декларації країни відправлення від 17.07.2024 №24PL431020E0389498 загальна вартість по товару «Бензиновий генератор TA6500GKWX» складає 110999 польських злотих, а згідно рахунків-фактур №110999 від 09.07.2024 та №36169/07/2024 від 15.07.2024 року - 109918 польських злотих, аналогічно по товару «Дизельний генератор TA10300D» в копії митної декларації країни відправлення - 26190 польських злотих, в рахунку-фактурі №36169/07/2024 від 15.07.2024 року - 25935 польських злотих.

З цього приводу суд зауважує, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

При цьому, як встановлено судом, до заяви про надання додаткових документів 05.08.2024, яка була подана в порядку частини восьмої статті 55 МК України, позивач додатково надав лист від 25.07.2024, в якому компанія IN-HOME Justyna SIUDEK повідомила, що за законодавством Польщі при заповненні графи 46 декларації №24PL431020E0389498 від 17.07.2024, крім вартості товару, зазначається середньостатистична вартість послуг перевезення по території Польщі до кордону, а тому в декларації №24PL431020Е0389498 від 17.07.2024 до вартості товару добавлено середньостатистичну в країні вартість перевезення. Вартість товару згідно інвойсів VAT від 09.07.2024 за N935201/07/2024 становила 82914,60 польських злотих; від 15.07.2024 №36169/07/2024 становила 67154,40 польських злотих, яка була оплачена ТОВ «ОПТІМУСТОРГ» в повному обсязі на підставі фактур-проформ №647/07/2024 від 05.07.2024, №677/07/2024 від 12.07.2024 (а.с.93), однак вказані обставини не були враховані митним органом.

Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, декларанту митним органом було запропоновано надати в 10-денний термін такі документи: договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; транспортні документи; прайс-лист виробника товару; платіжні документи (а.с.120 зворот-121).

Суд наголошує, що вимога митного органу про надання інших документів, що підтверджують вартість товарує обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

З урахуванням наведеного суд вважає безпідставною вимогу митного органу надати договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів та рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, оскільки доказів того, що позивач вступав у договірні відносини із третіми особами матеріали справи не містять.

Також витребовуючи висновок про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, відповідач не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити та яким чином він надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено.

Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в цьому випадку є специфікація до зовнішньоекономічного контракту, рахунок-фактура (інвойс), платіжні документи про оплату товару, які узгоджуються між собою та були подані разом із митною декларацією.

Так само ненадання виписки з бухгалтерської документації за умов, відповідно до яких товар ввозився на митну територію України, не може позбавляти позивача можливості декларувати товар на підставі документів, що підтверджують ціну товару та які були сформовані (виписані) продавцем.

Суд зауважує, що до митного оформлення позивач надав відповідачу платіжні документи в іноземній валюті LV131952/240708 від 08.07.2024 та LV132413/240712 від 12.07.2024, у яких у призначенні платежу є посилання на контракт 1-1705 від 17.05.2024, що підтверджує вартість товару. Жодних зауважень до вказаних документів у митного органу не було, а відтак і підстав витребовувати додаткові документи на підтвердження оплати товару були відсутні.

З урахуванням наведеного висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними.

При цьому, відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті53та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

У спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митних декларацій (МД №UA209170/2024/058249 від 16.07.2024 та №UA209230/2024/049999 від 04.06.2024), на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару. Між тим можливість поставки товару іншим покупцям за більшою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства, а формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості та автоматичною підставою для збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

При вирішенні спору суд керується усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16), за висновками якого митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

На переконання суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Таким чином, підстави вважати, що рішення відповідача від 22.07.2024 №UA205140/2024/000209/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другоїстатті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення, на думку суду, є протиправним.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів належить задовольнити.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані зі сплатою судового збору, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому надані послуги повинні бути обґрунтованими, а доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

У позовній заяві позивач просив стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань митниці понесені витрати на правничу допомогу в сумі 10000 грн.

З матеріалів справи слідує, що 07.08.2024 між адвокатським об`єднанням «Преміум Сервіс» та ТОВ «ОПТІМУСТОРГ» був укладений договір №07/08/24 про надання правничої допомоги. Вказаним договором передбачено, що адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу у справі про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 22.07.2024 №UA205140/2024/000209/2 в обсязі на та умовах, передбачених даним договором (а.с.94-96).

Згідно із пунктом 4.1. вказаного договору вартість послуг адвокатського об`єднання за цим договором становить 10000,00 грн.

Як передбачено пунктом 4.2 даного договору розрахунки за виконану роботу здійснюються клієнтом протягом трьох робочих днів з дня підписання між сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Таким чином, розмір гонорару адвоката встановлений договором у фіксованому розмірі, отже є визначеним, та не потребує детального опису робіт, визначеного частиною четвертою статті 134 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19, від 10.11.2022 у справі №640/24023/21, від 18.08.2022 у справі №340/323/21.

Водночас, з акту приймання-передачі наданих послуг від 08.08.2024 (а.с.97) слідує, що адвокатським об`єднанням була надана така правнича допомога:

- надання правових консультацій, роз`яснень з питань правомірності рішення про коригування митної вартості товарів від 22.07.2024 №UA205140/2024/000209/2 затрачено 1 год. (вартість послуги за 1 год. 1000 грн) на суму 1000 грн;

- вкладення на подання заяви в прядку статті 55 МК України затрачено 1 год. (вартість послуги за 1 год. 1000 грн) на суму 1000 грн;

- складання позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 22.07.2024 №UA205140/2024/000209/2 затрачено 8 год. (вартість послуги за 1 год. 1000 грн) на суму 8000 грн. Всього 10000,00 грн.

На підставі виставленого рахунка №09/08/24-1 від 09.08.2024 (а.с.98) позивач сплатив на користь адвокатського об`єднання 10000 грн, про що свідчить платіжна інструкція від 09.08.2024 №24 (а.с.99).

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву не погодився із заявленою до стягнення сумою витрат на правничу допомогу. Вказує, що послуга «надання правової інформації, консультацій, роз`яснень з питань правомірності винесення Волинською митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000209/2 від 22.07.2024» як самостійного виду адвокатської послуги є необґрунтованою та охоплюється діями адвоката з «складання позовної заяви», а тому не може бути самостійною складовою витрат на правову допомогу. Зауважує, що предметом даного позову є лише одне рішення про коригування митної вартості, що не потребувало значних затрат часу для вивчення обставин справи та документів. Спірні правовідносини регулюються нормами МК України та великої кількості підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають застосуванню, не передбачають. Крім того, на даний час існує стала судова практика розгляду вказаної категорії справ щодо оскарження рішень про коригування митної вартості товарів, що спрощувало роботу адвоката та не потребувало значних затрат часу для підготовки позовної заяви.

Окремо зауважив, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації та запровадженням по всій території України воєнного стану, виникла необхідність перерозподілу бюджетних коштів, виділених Волинській митниці, на потреби Збройних Сил України, що призвело до відсутності бюджетного фінансування на поточні потреби митниці, в тому числі і сплату витрат на професійну правничу допомогу та інших судових витрат.

Суд зазначає, що за загальним правилом зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Разом із тим, частина дев`ята статті 139 КАС України визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат та виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.11.2019 у справі №826/7375/18.

У постанові від 20.06.2023 у справі №280/5922/21 Верховний Суд зазначив, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, яка не є складною, суті виконаних послуг, зокрема, відсутності юридичного супроводу адвоката в суді у зв`язку з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, спірні правовідносини регулюється нормами МК України та великої кількості підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, не передбачають, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування, є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг.

Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг та їх обсяг, а також заперечення відповідача, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу в даній справі, до 8000,00 грн, відтак решту витрат на вказану допомогу повинен понести позивач.

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати в загальному розмірі 11028,00 грн, в тому числі судовий збір 3028,00 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції від 09.08.2024 №25 (а.с.13) та витрати на правову допомогу адвоката в сумі 8000,00 грн.

Керуючисьстаттями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 22.07.2024 №UA205140/2024/000209/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУСТОРГ» судові витрати в сумі 11028,00 грн (одинадцять тисяч двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУСТОРГ» (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Карбишева, будинок 1, офіс 412, код ЄДРПОУ 45577891);

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ ВП 43958385).

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій


Суд	Волинський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	04.12.2024
Оприлюднено	09.12.2024
Номер документу	123547202
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —140/8637/24

Рішення від 04.12.2024

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Плахтій Наталія Борисівна

Ухвала від 20.08.2024

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Плахтій Наталія Борисівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 04.12.2024 по справі 140/8637/24ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —140/8637/24

Рішення від 04.12.2024

Ухвала від 20.08.2024

Рішення
від 04.12.2024 по справі 140/8637/24
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД