Рішення

від 05.12.2024 по справі 140/10661/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року ЛуцькСправа № 140/10661/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорттрейд Україна» до Волинської митниці про визнання протиправними дій та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпорттрейд Україна» (далі ТОВ «Імпорттрейд Україна», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі митний орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів від 12 вересня 2024 року № UA205140/2024/000290/1, № UA205140/2024/000291/1 та №UA205140/2024/000292/1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Імпорттрейд Україна» через уповноваженого декларанта з метою декларування товарів: №1 «Колісний навантажувач, обладнаний фронтальною гідравлічною телескопічною стрілою 1 шт. марки JCB, модель 542Х70AGS, 2020 року випуску, VIN НОМЕР_1 »; №2 «Колісний навантажувач, обладнаний фронтальною гідравлічною телескопічною стрілою 1 шт. марки JCB, модель 531T70AGS, 2012 року випуску, VIN НОМЕР_2 ; №3 «Колісний навантажувач, обладнаний фронтальною гідравлічною телескопічною стрілою, JCB, модель 527-58 ag, 2011 року виготовлення, VIN НОМЕР_3 » було подано товаросупровідні документи, однак Волинською митницею були винесені рішення про коригування митної вартості товарів, зокрема від 12 вересня 2024 року №UA205140/2024/000290/1, №UA205140/2024/000291/1, №UA205140/2024/000292/1 та складено картки відмови у прийнятті митної декларації №UA205140/2024/002396, №UA205140/2024/002398, №UA205140/2024/002403.

Вказує, що висновки митного органу стосовно невідповідності банківських платіжних документів та рахунків-фактури є безпідставними, оскільки зі сторони позивача зобов`язання щодо оплати за товари виконано у повному обсязі, а оплата за товар №1 та товар №2 була проведена одночасно за дві поставки. Вартість товару №1 складає 47 500,00 грн, а товару №2 23500,00 Євро, що в загальній сумі становить 71000,00 Євро, як і зазначено у платіжному дорученні №11.

Щодо товару №3 до митного подано платіжну інструкцію №13 від 10 вересня 2024 року на суму 46 000 євро, у графі №70 «Призначення платежу» міститься посилання на укладений між сторонами Контракт №1608-24/TMS від 16 серпня 2024 року та рахунок-фактуру №№FA/84/2024 від 09 вересня 2024 року.

Враховуючи наведене зазначає, що рахунки-фактури не містять жодних розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, а також немає наявних ознак підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Стосовно того, що в копії митної декларації країни відправлення 24PL4450102442930 від 09 вересня 2024 року зазначено, що колісний навантажувач марки - JCB, моделі 527-58 AG та ідентифікаційним номером НОМЕР_3 2021 року виготовлення, хоча в інших товаросупровідних документах зазначено-2011 рік вказує, що у митній декларації країни відправлення при її заповненні експортером було технічно допущено помилку у році випуску вищезазначеного транспортного засобу, у всіх товаросупровідних документах зазначений правильний 2011 рік виготовлення колісного навантажувача.

Щодо вартості перевезення та транспортних витрат стосовно складових митної вартості повідомляє, що умовами ввезення товару є Інкотермс (DAP), тобто продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений пункт призначення, виконати експортне митне оформлення для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення. Ціна DAP (DAP-price) означає, що контрактна (інвойсова або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів і вартості доставки (фрахту) до зазначеного пункту призначення.

Представник позивача переконана, що ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. До того ж, зі сторони Волинської митниці не наведено беззаперечних тверджень щодо можливості використання відомостей з комерційних сайтів як основне джерело для коригування митної вартості товарів.

В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відсутні будь-які конкретні обставини, які б однозначно стверджували про наявність сумнівів, причин неможливості визначення заявленої митної вартості імпортованого товару. Не вказав також митний орган в чому саме полягає неможливість перевірки заявленої митної вартості товарів. З огляду на таке, сторона позивача уважає, що Волинською митницею не в достатній мірі наведено причини неможливості проведення митного оформлення за заявленими митними вартостями товарів, тому такі скориговані вартості не може братися судом до уваги при вирішення справи по суті. Усі надані до митного оформлення документи у сукупності дають можливість однозначно дійти висновку про правильність визначення митної вартості імпортованого товару за основним методом.

З урахуванням наведено уважає оскаржувані рішення протиправними та просить адміністративний позов задовольнити повністю (арк. спр. 1-13).

У відзиві на позовну заяву від 18 жовтня 2024 року представник відповідача заперечує проти позовних вимог, в обґрунтування своєї позиції вказує, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:

по МД від 11 вересня 2024 року №24UA205140057696U1 (рішення про коригування митної вартості товарів від 12 вересня 2024 року №UА205140/2024/000290/1):

- згідно рахунка-фактури від 27 серпня 2024 року №FA/78/2024 умови оплати зазначено 100% передоплата; банківський платіжний документ від 05 вересня 2024 року №11 подано на суму 71000 євро. В призначенні платежу зазначений рахунок-фактура №FA/79/2024, однак документ не надано до митного оформлення;

- відповідно графи 20 МД та умов поставки DAP перехід ризиків Покупцю і право власності на товар здійснюється в пункті призначення Луцьк, однак перевізником, згідно графи 23 автотранспортної накладної від 09 вересня 2024 року №68368 є LLC «OL TRANS GROUP» (місце реєстрації Луцьк, Волинська область). Місцем завантаження товару є Оzaruw (Польща). Інформації щодо вартості перевезення, а також суб`єктів надання послуг по перевезення не надано. Вказане свідчить про можливу наявність транспортних витрат та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості.

по МД від 11 вересня 2024 року №24UA205140057695U2 (рішення про коригування митної вартості товарів від 12 вересня 2024 року №UА205140/2024/000291/1):

- згідно рахунка-фактури від 21 серпня 2024 року №FA/79/2024 умови оплати зазначено 100% передоплата; банківський платіжний документ від 05 вересня 2024 року №11 подано на суму 71000 євро. В призначенні платежу зазначений рахунок-фактура №FA/78/2024, однак документ не надано до митного оформлення;

- відповідно графи 20 МД та умов поставки DAP перехід ризиків Покупцю і право власності на товар здійснюється в пункті призначення Луцьк, однак перевізником, згідно гр.23 автотранспортної накладної від 09 вересня 2024 року №68368 є LLC «OL TRANS GROUP» (місце реєстрації Луцьк, Волинська область). Місцем завантаження товару є Оzaruw (Польща). Інформації щодо вартості перевезення, а також суб`єктів надання послуг по перевезення не надано. Вказане свідчить про можливу наявність транспортних витрат та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості.

по МД від 11 вересня 2024 року №24UA205140057697U0 (рішення про коригування митної вартості товарів від 12 вересня 2024 року №UА205140/2024/000292/1):

- згідно рахунка-фактури від 09 вересня 2024 року №FA/83/2024 умови оплати зазначено 100% передоплата; банківський платіжний документ від 10 вересня 2024 року №13 подано на суму 46000 євро. В призначенні платежу зазначений також рахунок-фактура №FA/84/2024, однак документ не надано до митного оформлення;

- відповідно графи 20 МД та умов поставки DAP перехід ризиків Покупцю і право власності на товар здійснюється в пункті призначення Луцьк, однак перевізником, згідно гр.23 автотранспортної накладної від 09 вересня 2024 року №68368 є LLC «OL TRANS GROUP» (місце реєстрації Луцьк, Волинська область). Місцем завантаження товару є Оzaruw (Польща). Інформації щодо вартості перевезення, а також суб`єктів надання послуг по перевезення не надано. Вказане свідчить про можливу наявність транспортних витрат та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості;

- в копії митної декларації країни відправлення від 09 вересня 2024 року 24PL445010E2442930 зазначено, що колісний навантажувач марки JCB, моделі 527-58 AG та ідентифікаційним номером НОМЕР_3 2021 року виготовлення, хоча в інших товаросупровідних документах зазначено 2011 рік виготовлення.

На пропозицію митного органу про надання додаткових документів декларант повідомив листами від 11 вересня 2024 року та від 12 вересня 2024 року повідомлено про їх відсутність. Неподання позивачем витребуваних документів, зумовило неможливість застосування митним органом основного методу визначення митної вартості та виникнення у відповідача права на коригування митної вартості шляхом застосування другорядних методів визначення митної вартості. Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статті 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в митного органу щодо вартості товарів, митне оформлення яких здійснено на рівні:

по МД від 11 вересня 2024 року №24UA205140057696U1 (рішення про коригування митної вартості товарів від 12 вересня 2024 року №UА205140/2024/000290/1): за МД від 20 вересня 2023 року № UA205140/2024/076665 на рівні 64000 євро/од.

по МД від 11 вересня 2024 року №24UA205140057695U2 (рішення про коригування митної вартості товарів від 12 вересня 2024 року №UА205140/2024/000291/1): за МД від 10 вересня 2024 року №UA205150/2024/013584 на рівні 27000 євро/од.

по МД від 11 вересня 2024 року №24UA205140057697U0 (рішення про коригування митної вартості товарів від 12 вересня 2024 року №UА205140/2024/000292/1): за МД від 24 липня 2024 року МД №UA100330/2024/0513394 на рівні 25087,81 євро/од.

З урахуванням наведеного уважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару є такими, що відповідають вимогам митного законодавства, а тому є законними та обґрунтованими (арк. спр. 58-66).

На адресу суду 21 жовтня 2024 року надійшла відповідь на відзив у якій представник позивача підтримала позицію, викладену у позовній заяві та просила адміністративний позов задовольнити повністю (арк. спр. 125-128).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 52).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за участі сторін за позовом ТОВ «Імпорттрейд Україна» до Волинської митниці про визнання протиправними дій та скасування рішення (арк. спр. 131).

Інших заяв по суті справи, передбачених КАС України до суду не надходило.

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Між компанією «TIR-MAX STOKOWSKI STANISLAW STOKOWSKI» (продавець) та ТОВ «Імпорттрейд Україна» (покупець) 16 серпня 2024 року укладено контракт №1608/24/TMS (арк. спр. 41-43), за умовами якого продавець зобов`язався поставити та передати у власність покупця товар, а покупець - прийняти товар та оплатити його на умовах договору на умовах СІР-Київ, Луцьк, Рівне, СРТ-Луцьк, DAP-Луцьк, Рівне, Дубно згідно з інвойсом на кожну поставку.

Товар згідно з цим Контрактом постачається партіями. Перелік найменувань кожного виду товару у партії товару, одиниця виміру кожного виду товару, ціна за одиницю, найменування кожного виду товару у партії товару, вартість кожного виду товару та всієї партії товару, кількість кожного виду товару у партії товару, вказується в інвойсах за одиницю товару.

Покупець має оплатити поставлений товар в Євро, або доларах США, в безготівковій формі на банківський рахунок продавця згідно виставленого рахунку-фактури (інвойса). Покупець оплачує вартість товару шляхом переказу валютних коштів на банківський рахунок продавця. Перерахунок валюти проводиться за курсом НБУ на день ВМД. Ціна товару включає вартість доставки та розвантаження. За погодженням сторін можливі такі види оплати: передоплата за товар банківським переказом на рахунок продавця; оплата за фактом після отримання товару банківським переказом на рахунок продавця; оплата товару на виплати (пункти 1.1, 1.3, 2.1, 2.4, 3.1, 3.2 Контракту).

На виконання умов вказаного контракту компанією TIR-MAX STOKOWSKI STANISLAW STOKOWSKI складено рахунок-фактуру (інвойс) від 27 серпня 2024 року №FA/78/2024 на продаж на продаж колісного навантажувача, обладнаного фронтальною гідравлічною телескопічною стрілою 1 шт. марки JCB, модель 542Х70AGS, 2020 року випуску, VIN НОМЕР_1 , за ціною 47 500,00 Євро (арк. спр. 18).

Для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України транспортного засобу марки JCB, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_1 позивач 11 вересня 2024 подав до Волинської митниці МД №24UA205140057696U1.

Для підтвердження митної вартості транспортного засобу позивачем додано: рахунок-фактура від 27 серпня 2024 року №FA/78/2024; автотранспортна накладна від 09 вересня 2024 року №68368; декларація про походження товару від 11 вересня 2024 року №6492/24; платіжний документ, що підтверджує вартість товару від 05 вересня 2024 року №11; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 11 вересня 2024 року №6492/24; витяг з сайту від 11 вересня 2024 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), поданням якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 16 серпня 2024 року №1608-24/TMS; договір про надання послуг митного брокера від 01 квітня 2024 року №14; фото від 11 вересня 2024 року; копія митної декларацій країни відправлення від 09 вересня 2024 року 24PL445010E2442930; митна декларація за якою було відмовлено у випуску товарів від 11 вересня 2024 року 24UA205140057696UI (зворот арк. спр. 77-84).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять наступні розбіжності:

згідно рахунка-фактури від 27 серпня 2024 року №FA/78/2024 умови оплати зазначено 100% передоплата; банківський платіжний документ від 05 вересня 2024 року №11 подано на суму 71000 євро. В призначенні платежу зазначений рахунок-фактура №FA/79/2024, однак документ не надано до митного оформлення;

відповідно графи 20 МД та умов поставки DAP перехід ризиків Покупцю і право власності на товар здійснюється в пункті призначення Луцьк, однак перевізником, згідно графи 23 автотранспортної накладної від 09 вересня 2024 року №68368 є LLC «OL TRANS GROUP» (місце реєстрації Луцьк, Волинська область). Місцем завантаження товару є Оzaruw ( Польща). Інформації щодо вартості перевезення, а також суб`єктів надання послуг по перевезення не надано. Вказане свідчить про можливу наявність транспортних витрат та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості.

Згідно статті 53 та статті 54 Митного кодексу України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; транспортні документи; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; інвойс FA/79/2024; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант листом від 11 вересня 2024 року повідомив про надання всіх документів по визначенню митної вартості та додаткових документів надавати не буде. Просив прийняти рішення без врахування термінів передбачених частиною третьою статті 53 МК України (арк. спр. 85).

Оскільки документи, що були подані на вимогу митного органу, не усувають вищезазначені невідповідності, а інші додаткові документи не надано, тому відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/002396 (арк. спр. 75) та рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000290/1 (арк. спр. 74), в якому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу Державної міграційної служби України від 01 липня 2021 року №476 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби, а саме: на рівні 64000 Євро за митною декларацією МД від 20 вересня 2023 року №UA205140/2024/076665.

В подальшому, товар було випущено у вільний обіг за МД від 12 вересня 2024 року №24UA205140057884U3 із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України (арк. спр. 17).

Згідно контракту компанією TIR-MAX STOKOWSKI STANISLAW STOKOWSKI складено рахунок-фактуру (інвойс) від 09 вересня 2024 року №FA/83/2024 на продаж колісного навантажувача, обладнаного фронтальною гідравлічною телескопічною стрілою 1 шт. марки JCB, модель 527-58 ag, 2011 року виготовлення, VIN НОМЕР_3 , за ціною 21 500,00 Євро (арк. спр. 116).

Для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України транспортного засобу марки JCB, номер кузова (шасі, рами) - CB5AVSSJ01473249 позивач 11 вересня 2024 подав до Волинської митниці МД №24UA205140057697U0.

Для підтвердження митної вартості транспортного засобу позивачем додано: рахунок-фактура від 09 вересня 2024 року №FA/83/2024; автотранспортна накладна від 09 вересня 2024 року №68368; декларація про походження товару від 11 вересня 2024 року №6492/24; платіжний документ, що підтверджує вартість товару від 10 вересня 2024 року №13; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 11 вересня 2024 року №6494/24; витяг з сайту від 11 вересня 2024 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), поданням якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 16 серпня 2024 року №1608-24/TMS; договір про надання послуг митного брокера від 01 квітня 2024 року №14; фото від 11 вересня 2024 року; копія митних декларацій країни відправлення від 09 вересня 2024 року 24PL445010E2442930; митна декларація за якою було відмовлено у випуску товарів від 11 вересня 2024 року 24UA205140057696U0 (зворот арк. спр. 111-118).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять наступні розбіжності:

згідно рахунка-фактури від 09 вересня 2024 року №FA/83/2024 умови оплати зазначено 100% передоплата; банківський платіжний документ від 10 вересня 2024 року №13 подано на суму 46000 євро. В призначенні платежу зазначений також рахунок-фактура №FA/84/2024, однак документ не надано до митного оформлення;

відповідно графа 20 МД та умов поставки DAP перехід ризиків Покупцю і право власності на товар здійснюється в пункті призначення Луцьк, однак перевізником, згідно гр.23 автотранспортної накладної від 09 вересня 2024 року №68368 є LLC «OL TRANS GROUP» (місце реєстрації Луцьк, Волинська область). Місцем завантаження товару є Оzaruw ( Польща). Інформації щодо вартості перевезення, а також суб`єктів надання послуг по перевезення не надано. Вказане свідчить про можливу наявність транспортних витрат та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості;

в копії митної декларації країни відправлення від 09 вересня 2024 року 24PL445010E2442930 зазначено, що колісний навантажувач марки JCB, моделі 527-58 AG та ідентифікаційним номером НОМЕР_3 2021 року виготовлення, хоча в інших товаросупровідних документах зазначено 2011 рік виготовлення.

Згідно статті 53 та статті 54 Митного кодексу України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; транспортні документи; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; інвойс FA/84/2024; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант листом від 11 вересня 2024 року повідомив про надання всіх документів по визначенню митної вартості та додаткових документів надавати не буде. Просив прийняти рішення без врахування термінів передбачених частиною третьою статті 53 МК України (зворот арк. спр. 101).

Оскільки документи, що були подані на вимогу митного органу, не усувають вищезазначені невідповідності, а інші додаткові документи не надано, тому відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/002398 (арк. спр. 91) та рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000291/1 (арк. спр. 90), в якому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу Державної міграційної служби України від 01 липня 2021 року №476 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби, а саме: на рівні 64000 Євро за митною декларацією МД від 10 вересня 2024 року №UA205150/2024/013584.

В подальшому, товар було випущено у вільний обіг за МД від 12 вересня 2024 року №24UA205140057887U0 із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України (зворот арк. спр. 24-25).

Також, на виконання умов вказаного контракту компанією TIR-MAX STOKOWSKI STANISLAW STOKOWSKI складено рахунок-фактуру (інвойс) від 21 серпня 2024 року №FA/79/2024 на продаж колісного навантажувача, обладнаного фронтальною гідравлічною телескопічною стрілою 1 шт. марки JCB, модель 531T70AGS, 2012 року випуску, VIN НОМЕР_2 , за ціною 23 500,00 Євро (арк. спр. 98).

Для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України транспортного засобу марки JCB, номер кузова (шасі, рами) - CB5TAR3JH02146027 позивач 11 вересня 2024 подав до Волинської митниці МД №24UA205140057695U2.

Для підтвердження митної вартості транспортного засобу позивачем додано: рахунок-фактура від 21 серпня 2024 року №FA/79/2024; автотранспортна накладна від 09 вересня 2024 року №68368; декларація про походження товару від 11 вересня 2024 року №6493/24; платіжний документ, що підтверджує вартість товару від 05 вересня 2024 року №11; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 11 вересня 2024 року №6493/24; витяг з сайту від 11 вересня 2024 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), поданням якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1608-24/TMS від 16 серпня 2024 року; договір про надання послуг митного брокера від 01 квітня 2024 року №14; фото від 11 вересня 2024 року; копія митних декларацій країни відправлення від 09 вересня 2024 року 24PL445010E2442930; митна декларація за якою було відмовлено у випуску товарів від 11 вересня 2024 року 24UA205140057696U2 (зворот арк. спр. 93-101).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять наступні розбіжності:

згідно рахунка-фактури від 21 серпня 2024 року №FA/79/2024 умови оплати зазначено 100% передоплата; банківський платіжний документ від 05 вересня 2024 року №11 подано на суму 71000 євро. В призначенні платежу зазначений рахунок-фактура №FA/78/2024, однак документ не надано до митного оформлення;

відповідно графи 20 МД та умов поставки DAP перехід ризиків Покупцю і право власності на товар здійснюється в пункті призначення Луцьк, однак перевізником, згідно гр.23 автотранспортної накладної від 09 вересня 2024 року №68368 є LLC «OL TRANS GROUP» (місце реєстрації Луцьк, Волинська область). Місцем завантаження товару є Оzaruw (Польща). Інформації щодо вартості перевезення, а також суб`єктів надання послуг по перевезення не надано. Вказане свідчить про можливу наявність транспортних витрат та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості.

Згідно статті 53 та статті 54 Митного кодексу України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; транспортні документи; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; інвойс FA/78/2024; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант листом від 12 вересня 2024 року повідомив про надання всіх документів по визначенню митної вартості та додаткових документів надавати не буде. Просив прийняти рішення без врахування термінів передбачених частиною третьою статті 53 МК України (зворот арк. спр. 119).

Оскільки документи, що були подані на вимогу митного органу, не усувають вищезазначені невідповідності, а інші додаткові документи не надано, тому відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/002403 (арк. спр. 109) та рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000292/1 (арк. спр. 108), в якому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу Державної міграційної служби України від 01 липня 2021 року №476 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби, а саме: на рівні 25087,81 Євро за митною декларацією МД від 24 липня 2024 року №UA100330/2024/0513394.

В подальшому, товар було випущено у вільний обіг за МД від 12 вересня 2024 року №24UA205140057943U3 із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України (зворот арк. спр. 34).

Уважаючи такі рішення відповідача протиправними, позивач звернувся з позовом до суду про їх оскарження.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, зокрема:

по МД від 11 вересня 2024 року №24UA205140057696U1: рахунок-фактура від 27 серпня 2024 року №FA/78/2024; автотранспортна накладна від 09 вересня 2024 року №68368; декларація про походження товару від 11 вересня 2024 року №6492/24; платіжний документ, що підтверджує вартість товару від 05 вересня 2024 року №11; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 11 вересня 2024 року №6492/24; витяг з сайту від 11 вересня 2024 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), поданням якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 16 серпня 2024 року №1608-24/TMS; договір про надання послуг митного брокера від 01 квітня 2024 року №14; фото від 11 вересня 2024 року; копія митної декларацій країни відправлення від 09 вересня 2024 року 24PL445010E2442930; митна декларація за якою було відмовлено у випуску товарів від 11 вересня 2024 року 24UA205140057696UI (зворот арк. спр. 77-84);

по МД від 11 вересня 2024 року №24UA205140057695U2: рахунок-фактура від 21 серпня 2024 року №FA/79/2024; автотранспортна накладна від 09 вересня 2024 року №68368; декларація про походження товару від 11 вересня 2024 року №6493/24; платіжний документ, що підтверджує вартість товару від 05 вересня 2024 року №11; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 11 вересня 2024 року №6493/24; витяг з сайту від 11 вересня 2024 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), поданням якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1608-24/TMS від 16 серпня 2024 року; договір про надання послуг митного брокера від 01 квітня 2024 року №14; фото від 11 вересня 2024 року; копія митних декларацій країни відправлення від 09 вересня 2024 року 24PL445010E2442930; митна декларація за якою було відмовлено у випуску товарів від 11 вересня 2024 року 24UA205140057696U2 (зворот арк. спр. 93-101).

по МД від 11 вересня 2024 року №24UA205140057697U0: рахунок-фактура від 09 вересня 2024 року №FA/83/2024; автотранспортна накладна від 09 вересня 2024 року №68368; декларація про походження товару від 11 вересня 2024 року №6492/24; платіжний документ, що підтверджує вартість товару від 10 вересня 2024 року №13; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 11 вересня 2024 року №6494/24; витяг з сайту від 11 вересня 2024 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), поданням якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 16 серпня 2024 року №1608-24/TMS; договір про надання послуг митного брокера від 01 квітня 2024 року №14; фото від 11 вересня 2024 року; копія митних декларацій країни відправлення від 09 вересня 2024 року 24PL445010E2442930; митна декларація за якою було відмовлено у випуску товарів від 11 вересня 2024 року 24UA205140057696U0 (зворот арк. спр. 111-118);

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини 2 статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

При цьому, суд уважає безпідставними твердження відповідача в оскаржуваних рішеннях від 12 вересня 2024 року №UА205140/2024/000290/1, №UА205140/2024/000291/1 та №UА205140/2024/000292/1 про зазначення в призначеннях платежу банківських платіжних документах рахунків-фактури, які не надано до митного оформлення.

Як зазначалось судом вище, до митного оформлення товару декларантом надано по МД від 11 вересня 2024 року №24UA205140057696U1 та МД від 11 вересня 2024 року №24UA205140057695U2 надано платіжний документ, що підтверджує вартість товару від 05 вересня 2024 року №11 у призначенні якого зазначено «передоплата за телескопічний навантажувач JCВ, відповідно, рахунків-фактури (інвойса) №FA/79/2024, №FA/78/2024 від 21 серпня 2024 року, Контракт 1608/24/TMS від 16 серпня 2024 року». Дана оплата здійснена у розмірі 71000,00 Євро.

Отож, як було встановлено раніше, рахунок-фактура (інвойс) №FA/78/2024 складений на продаж на продаж колісного навантажувача, обладнаного фронтальною гідравлічною телескопічною стрілою 1 шт. марки JCB, модель 542Х70AGS, 2020 року випуску, VIN НОМЕР_1 , за ціною 47 500,00 Євро (арк. спр. 18); рахунок-фактура (інвойс) №FA/79/2024 на продаж колісного навантажувача, обладнаного фронтальною гідравлічною телескопічною стрілою 1 шт. марки JCB, модель 531T70AGS, 2012 року випуску, VIN НОМЕР_2 , за ціною 23 500,00 Євро (зворот арк. спр. 25). Загальна сума вказаних транспортних засобів складає 71000,00 Євро (арк. спр. 26).

Суд констатує, що позивачем здійснена оплата у розмірі 71000,00 Євро за два транспортні засоби, які зазначені в рахунках-фактури (інвойсах) №FA/78/2024 та №FA/79/2024, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті або банківських металах від 05 вересня 2024 року №11, в якій наявне посилання на вказані рахунки-фактури (інвойси), а також наявне посилання на Контракт від 18 серпня 2024 року №1608/24/TMS, на підставі якого такі були складені, тому у Волинської митниці виникли безпідставні сумніви, щодо відсутності оплати за вказані транспортні засоби.

Аналогічна ситуація виникла і щодо сплати колісного навантажувача, обладнаного фронтальною гідравлічною телескопічною стрілою, JCB, модель 527-58 ag, 2011 року виготовлення, VIN НОМЕР_3 на який було складено 09 вересня 2024 року рахунок-фактуру (інвойс) №FA/83/2024 на суму 21500,00 грн.

Оплата за даний товар підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті або банківських металах від 10 вересня 2024 року №13, у які в призначенні платежу зазначається «передоплата за телескопічний навантажувач JCВ, відповідно, рахунків-фактури (інвойса) №FA/83/2024, №FA/84/2024 від 09 вересня 2024 року, Контракт 1608/24/TMS від 16 серпня 2024 року».

Так рахунок-фактура (інвойс) №FA/83/2024 складений на продаж на продаж колісного навантажувача, обладнаного фронтальною гідравлічною телескопічною стрілою, JCB, модель 527-58 ag, 2011 року виготовлення, VIN НОМЕР_3 , за ціною 21 500,00 Євро (арк. спр. 35); рахунок-фактура (інвойс) №FA/84/2024 на продаж колісного навантажувача, обладнаного фронтальною гідравлічною телескопічною стрілою 1 шт. марки JCB, модель 536Т70AGS, 2014 року випуску, VIN НОМЕР_4 », торговельна марка- JCB, виробник товару- JCB, GB, за ціною 24 500,00 Євро (арк. спр. 136). Загальна сума вказаних транспортних засобів складає 46000,00 Євро.

Отже оплата за обидва транспортних засоби підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті або банківських металах від 10 вересня 2024 року №13, в якій наявне посилання на вказані рахунки-фактури (інвойси), а також наявне посилання на Контракт від 18 серпня 2024 року №1608/24/TMS, на підставі якого такі були складені (зворот арк. спр. 35).

Щодо посилання відповідача на порушення, а саме: графу 20 МД та умов поставки DAP перехід ризиків Покупцю і право власності на товар здійснюється в пункті призначення Луцьк, однак перевізником, згідно графи 23 автотранспортної накладної від 09 вересня 2024 року №68368 є LLC «OL TRANS GROUP» (місце реєстрації Луцьк, Волинська область). Місцем завантаження товару є Оzaruw (Польща). Інформації щодо вартості перевезення, а також суб`єктів надання послуг по перевезення не надано. Вказане свідчить про можливу наявність транспортних витрат та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості, суд наступне.

Умови постачання DAP (Delivered аt рlace - поставка в місце призначення) означають, що продавець несе ризики за вантаж до моменту його доставки в місце призначення. Умова може застосовуватися до будь-якого способу перевезення. За умовами DAP вантажовідправник передає товар одержувачу готовим до розвантаження в кінцевому пункті призначення. Всі транспортні витрати лягають на продавця, у той час як митне оформлення (для імпорту) оплачує покупець.

Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. Окрім заявлених витрат жодних інших витрат позивачем понесено не було (інше не випливає ні з умов контракту, ні з рахунків-фактури). Тому безпідставною є вимога митного органу надати договір з третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, оскільки доказів того, що позивач вступав у договірні відносини із третіми особами, матеріали справи не містять.

Здійснення перевезень LLC «OL TRANS GROUP» жодним чином не впливає на ціну, заявлену і митній декларації, що не дає підстав уважати, що позивачем здійснено порушення умов поставки, а також понесено будь-які транспортні витрати. Зворотного відповідачем не доведено.

Стосовно митної декларації країни відправлення від 09 вересня 2024 року 24PL445010E2442930, де Волинською митницею встановлено зазначення неправильного року виготовлення колісного навантажувача марки JCB, моделі 527-58 AG та ідентифікаційним номером НОМЕР_3 , а саме вказано 2021 рік виготовлення, хоча в інших товаросупровідних документах зазначено 2011 рік виготовлення, суд зауважує наступне.

Судом встановлено, що в дійсності у митної декларації країни відправлення від 09 вересня 2024 року 24PL445010E2442930 зазначається колісний навантажувач марки JCB, моделі 527-58 AG та ідентифікаційним номером НОМЕР_5 виготовлення (арк. спр. 19), однак суд зауважує, що у всіх інших документах, а саме рахунку-фактурі (інвойсі) від 09 вересня 2024 року №№FA/83/2024 (арк. спр. 35), експертній довідці від 11 вересня 2024 року №6494/24 (арк. спр. 37), фото здійсненому на самому транспортному засобі (арк. спр. 38), значиться рік виготовлення такого транспортного засобу саме 2011 рік, а тому, в даному випадку, суд приходить до переконання, що в митній декларації країни відправлення допущено описку.

У свою чергу, не можна погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано з якою метою були витребувані додаткові документи та які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Зокрема, відповідач зазначив про необхідність виписки з бухгалтерської документації. Однак відповідачем не вказано та не обґрунтовано з якою метою були витребувані дані документи та які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

На думку суду, сама по собі виписка з бухгалтерської документації, не є документами, по яких здійснюється оплата та доставка товару, оскільки підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є контракт та рахунки-фактури (інвойси). Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості. При цьому, ненадання такої документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару.

Воднораз, витребовуючи висновок про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, відповідач не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити та яким чином він надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено.

Суд наголошує, що відповідно до частини третьої статті 53 МК України вимога про надання виписки з бухгалтерської документації; договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

За обставин цієї справи відповідач не встановив таких розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем). Відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару відповідачем не спростовано, недійсність чи ознаки підробки документів ним також не виявлено, а вказані митним органом розбіжності є формальними та несуттєвими, які не впливають на рівень заявленої митної вартості.

З урахуванням наведеного висновки у спірних рішеннях про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому, відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 21 серпня 2018 року у справі №804/1755/17.

Можливість поставки товару іншим покупцям за більшою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірного рішення відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а спирався вже на наявну в митного органу цінову інформацію.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Сам факт здійснення митого оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Також, Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2018 року у справі № 815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митною органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Аналогічні висновки зроблено Верховним Судом у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 809/1469/16.

Суд наголошує на тому, що резервний метод не вимагає від митного органу доведення подібності (аналогічності) товарів, однак зазначений метод повинен ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях і це ґрунтування повинне бути підтвердженим в рішенні про коригування митної вартості.

Рішення про коригування митної вартості товару не містить пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У вказаному рішенні не зазначено докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Такі ж висновки викладені і в постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2024 року у справі №520/6058/24.

Таким чином, з огляду на зазначене, суд констатує, що прийняті Волинською митницею рішення про коригування митної вартості товару є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно із частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 КАС України).

Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 3347,47 грн (три тисячі триста сорок сім гривень 47 копійок), який сплачений згідно із платіжною інструкцією в національній валюті від 25 вересня 2024 року №180 (арк. спр. 14) та зарахований до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджується відповідною випискою (арк. спр. 134).

Щодо відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн (десять тисяч гривень) суд зазначає наступне.

Частинами першою, другоюстатті 134 КАС Україниобумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятоюстатті 134 КАС Українидля цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомоюстатті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятоїстатті 139 КАС Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: Договір про надання правничої допомоги від 13 лютого 2024 року №112-ЮП; попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу від 30 вересня 2024 року №309; ордер серії АС №1111479 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВЛ №1017 (арк. спр. 44-48, 56).

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву та у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги зазначив, що заявлена сума на правничу допомогу є завищеною та необґрунтованою. Також посилається на те, що представником позивача не надано детального опису робіт (наданих послуг), що унеможливлює співставлення заявленого розміру із складністю справи, складністю виконаних робіт, об`єму наданих послуг та складності справи.

За загальним правилом зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Разом із тим, частина дев`ята статті 139 КАС України визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат та виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

Відтак, послуга щодо ознайомлення з рішенням про коригування митної вартості товарів та ознайомлення з товаросупровідними документами наданих клієнтом; юридичний прогноз справи та детальний аналіз та вивчення фактичних обставин справи; вивчення судової практики з відповідних правовідносин; складання та подання позовної заяви охоплюються загальною діяльністю адвоката та має на меті складання позовної заяви і подання її до суду. Крім того, ряд послуг, які надавались позивачу не відповідають критеріям необхідності та не мали впливу на хід розгляду справи, а деякі з них (ознайомлення позивача із процесуальними правами та обов`язками щодо захисту прав та інтересів порушеного права; подання письмових пояснень на вимогу митного органу; пошук інформації щодо контрагента в мережі Інтернет та перевірка правосуб`єктності учасників зовнішньоекономічної операції) не вимагають спеціальної фахової підготовки спеціаліста-правознавця та не можуть вважатись правничою допомогою.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року у справі №826/7375/18.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд враховує те, що справа про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару є спором як майнового характеру незначної складності.

Тому суд, виходячи із критеріїв, визначених частиною дев`ятою статті 139 КАС України, вважає, що з огляду на зміст наданих послуг, суму позову та складність даної справи, наявні підстави обмежити розмір витрат на правничу допомогу та на користь позивача необхідно стягнути витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 2000,00 грн, а решту витрат повинен понести позивач.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорттрейд Україна» (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Дубнівська, будинок 22Б, ідентифікаційний код юридичної особи 45007535) до Волинської митниці (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 43958385) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 12 вересня 2024 року №UA205140/2024/000290/1, від 12 вересня 2024 року №UA205140/2024/000291/1 та від 12 вересня 2024 року №UA205140/2024/000292/1.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорттрейд Україна» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір у розмірі 3347,47 грн (три тисячі триста сорок сім гривень 47 копійок) та 2000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович