Ухвала

від 03.12.2024 по справі 758/15292/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/15292/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2024 року м. Київ

Суддя Подільського районного суду міста Києва Ковбасюк О.О., розглянувши матеріали за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Парафіївська селищна рада, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

Заявниця звернулася до суду із вказаною заявою в порядку окремого провадження.

Ознайомившись із поданою заявою та доданими неї матеріалами, суд вбачає наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі з огляду на наступне.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Факти, що мають юридичний характер - це факти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право.

Встановлення факту, що має юридичне значення, в окремому провадженні можливе за умови, що факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до змісту поданої заяви заявниця просить встановити факт того, що придбаний нею будинок у ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу від 09.11.1991, посвідченого секретарем виконавчого комітету Іваницької сільської ради Ічнянського району Чернігівської області та зареєстрований в реєстрі за №68, розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Необхідність встановлення вказаного юридичного факту пов`язана з тим, що у договорі купівлі-продажу не зазначена адреса будинку, що позбавляє заявницю можливості зареєструвати своє право власності на такий будинок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

На підтвердження своїх вимог в якості додатку до заяви заявницею додано, зокрема, рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_3 №76075262 від 14.11.2024 про відмову в проведенні реєстраційних дій щодо будинку, придбаного за договором купівлі-продажу від 09.11.1991.

Наведене свідчить про те, що в даному випадку не визнається право власності заявниці на об`єкт нерухомого майна, тобто має місце спір про право.

Згідно з роз`ясненнями, наведеними у постанові Пленуму Верховного суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №15 від 25.05.1998), у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Аналіз змісту зазначених норм вказує на те, що розгляд справ окремого провадження передбачає безспірність справи та лише констатує встановлення юридичних фактів або обставин з метою захисту охоронюваних законом інтересів осіб.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.09.2024 у справі №201/5972/22 зазначила, що інститут окремого провадження не може використовуватися для створення преюдиційних фактів з метою подальшого вирішення будь-якого спору про право.

Таким чином, розгляд справ окремого провадження, у тому числі справ про встановлення юридичних фактів, передбачає безспірність справи та лише констатує встановлення юридичних фактів або обставин з метою захисту охоронюваних законом інтересів осіб.

Відповідно до ч.4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи - залишає заяву без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 293, 294, 315, 353 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Парафіївська селищна рада, про встановлення факту, що має юридичне значення.

Роз`яснити заявниці, що її вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяО. О. Ковбасюк