Постанова

від 27.11.2024 по справі 183/6593/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8120/24 Справа № 183/6593/23 Суддя у 1-й інстанції - Сорока О. В. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

Категорія 23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Петешенкової М.Ю.,

суддів Городничої В.С., Красвітної Т.П.,

при секретарі - Шавкун Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Придніпровське"

на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2024 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Придніпровське" про розірвання договору оренди землі,-

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним уточненим в ході розгляду справи позовом, посилаючись на те, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 грудня 2014 року, він є власником земельної ділянки площею 5,400 га, кадастровий номер 1223286000:02:034:0238, що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Зазначену земельну ділянку він успадкував після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка належала останній на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ІV-ДП № 049971, виданого 28 листопада 2002 року Новомосковською районною державною адміністрацією, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 25313.

Між спадкодавцем ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірмою «Олімпекс-Агро» укладено договір оренди земельної ділянки, без номеру та дати, зареєстрований Новомосковським ДЗКЦ 28 липня 2004 року за № 04:04:126:00410, примірник якого не зберігся.

У 2007 році між спадкодавцем ОСОБА_2 та ТОВ "Аграрне підприємство "Придніпровське" укладено додаткову угоду до договору оренди, без номеру, примірник якого у нього не зберігся, за умовами якого сторони вирішили продовжити термін дії договору до 31 грудня 2021 року та збільшити розмір орендної плати за користування належної їй земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,400 га.

28 листопада 2016 року між ним та ТОВ Агрофірмою «Олімпекс-Агро» було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, за змістом якої сторони внесли зміни до договору оренди, продовжили його дію до 31 грудня 2028 року, передбачили, що крім грошової форми орендної плати, орендар, відповідно до пунктів 4.2,4.3 договору, проводить безкоштовну поставку 1 тонни соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га в територіальних межах Орендаря на підставі попередньої заяви Орендодавця, а також утримує з орендної плати, визначеної п.4.1 Договору, податки (збори), передбачені чинним законодавством.

У подальшому, а саме 21 квітня 2018 року між ним, ТОВ АФ «Олімпекс-Агро» та ТОВ "Аграрне підприємство "Придніпровське" укладено Додаткову угоду (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) до Договору оренди землі.

Відповідно п. 1 Додаткової угоди від 21 квітня 2018 року, із його згоди, ТОВ АФ «Олімпекс-Агро» передає, а ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» приймає на себе права та обов`язки сторони (Орендаря), передбачені в Договорі оренди. Вирішено внести зміни в абз. 4, п. 4.1, виклавши його в новій редакції: «п.4.1. за користування земельною ділянкою Орендар нараховує Орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі в розмірі 7,5 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 14097,78 грн. за рік оренди, а також Орендар проводить безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця та здійснює безкоштовну оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га в територіальних межах Орендаря на підставі поданої письмової заяви. Орендар утримує податки та збори, передбачені чинним законодавством.

Також сторони погоди строк дії договору до 31 грудня 2028 року.

Зазначає, що сторони погодили три рівнозначних складових орендної плати: грошову - орендна плата у грошовій формі у розмірі 7,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка становить 14097,78 грн.; відробіткову - оранка та культивація присадибної земельної ділянки Орендодавця розміром до 0,40 га; натуральну - безкоштовна поставка 1 тонни соломи до садиби Орендодавця.

Однак, відповідач належним чином не виконує умови укладеного договору, починаючи з 2020 року ТОВ Агрофірмою «Придніпровське» не надало йому послуги з поставки соломи, протягом вказаного періоду він надсилав письмові заяви до підприємства з проханням сплатити орендну плату у вигляді поставки соломи до його садиби.

Між тим, такі заяви відповідачем були проігноровані протягом 2020-2022 року, а у 2023 році така заява була ним направлена засобами поштового зв`язку, внаслідок чого ОСОБА_3 отримав відповідь, у якій ТОВ "Аграрне підприємство "Придніпровське" у письмовому вигляді вимагало погодження дати та часу завезення соломи.

02 листопада 2023 року він уточнив письмово інформацію щодо часу, дати та адреси, за якою слід завезти солому, залишив номер свого мобільного телефону для узгодження всіх необхідних умов.

Між тим, і ця заява, форма та процедура подачі якої не передбачена умовами договору, також була проігнорована відповідачем, а невиконання умов договору щодо сплати орендної плати відповідач обґрунтовує тим, що дана форма орендної плати є безкоштовною, тому не являється обов`язковою для виконання.

Вважає, що систематичне невиконання відповідачами своїх обов`язків за договором оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є грубим порушенням його прав, оскільки він не отримав ті блага, на які розраховував, отже, наявні підстави для розірвання договору оренди, так як систематичне невиконання відповідачами своїх обов`язків порушує принцип добросовісного виконання договірних зобов`язань,.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Розірвано договір оренди земельної ділянки площею 5,400 га (кадастровий номер 1223286000:02:034:0238), без номеру та дати, зареєстрований у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі за № 04:04:126:00410 від 28 липня 2004 року, з урахуванням змін та доповнень викладених у додатковій угоді без номеру від 28 листопада 2016 року та додатковій угоді № б/н від 21 квітня 2018 року (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) до договору оренди, укладений між спадкодавцем ОСОБА_2 , спадкоємцем якої є ОСОБА_1 , та ТОВ Агрофірма "Олімпекс-Агро", яке в подальшому безоплатно відступило свої права та обов`язки новому Орендареві - ТОВ "Аграрне підприємство "Придніпровське".

Стягнуто з ТОВ Агрофірма "Олімпекс-Агро" на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 536,80 грн.

Стягнуто з ТОВ "Аграрне підприємство "Придніпровське" на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 536,80 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю підстав для розірвання договору оренди, у зв`язку із систематичною несплатою відповідачем орендної плати, визначеної договором у формі безкоштовного завезення соломи до садиби позивача за 2020-2023 роки.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ "Аграрне підприємство "Придніпровське" звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що договором оренди передбачена виплата орендної плати тільки в грошовому еквіваленті, передбачене безкоштовне завезення соломи до садиби орендодавця та оранка і культивація присадибної ділянки за свою суттю не є самостійними формами орендної плати, а є додатковими обов`язками орендаря. Вказує, що лише у 2023 році позивач звернувся до їх підприємства з належно оформленою письмовою заявою, у якій повідомив про необхідність поставки соломи до садиби, однак оскільки позивач мешкає в АДРЕСА_1 , підприємство направило йому листа, у якому письмово просило погодити час та місце поставки соломи, на що суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов до помилкового висновку про задоволення позову, оскільки позивачем не надано належних та допустимими доказі звернення позивача до їх підприємства з належно оформленою письмовою заявою. Крім того, вказує, що вже у листопаді 2023 року підприємство отримало листа, де ОСОБА_1 просив поставити солому до садиби, розташованої в АДРЕСА_2 , однак за цією адресою також просила поставити солому інший орендодавець - ОСОБА_4 , таким чином, у своїх листах до ОСОБА_1 всі ці обставини просив уточнити, однак останній проігнорував їх листи, що унеможливлює виконати умови договору оренди. Зауважує, що позивач жодних дій на доставку соломи не вчинив, тому фактично ухилився від отримання виконання відповідачем обов`язків із завезення соломи, здійснення безкоштовної оранки та культивації присадибної ділянки з єдиною метою достроково в судовому порядку розірвати договір та можливо передати земельну ділянку іншому орендареві.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджується, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем земельної ділянки площею 5,400 га, кадастровий номер 1223286000:02:034:0238, розташованої на території Попасненської сільської ради Новомосковського району, Дніпропетровської області. Спадщина відкрилась після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 17 грудня 2014 року, виданого державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори Крутько Л.П., спадкова справа № 231/2014.

Право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 5,400 га, кадастровий номер 1223286000:02:034:0238 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 17 грудня 2014 року державним нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контори Крутько Л.П., згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 18086214 від 17 грудня 2014 року, номер запису про право власності: 8118266.

28 листопада 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ АФ «Олімпекс-Агро» було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, за змістом якої сторони внесли зміни до договору оренди землі № 04-04-126-00410 від 28 липня 2004 року.

Об`єктом оренди, відповідно до розділу ІІ додаткової угоди є земельна ділянка площею 4,4 га, що розташована на території Попасненської сільської ради, кадастровий номер 1223286000:02:034:0238.

Відповідно до п.3.1 додаткової угоди сторони визначили строк дії договору до 31 грудня 2028 року.

Сторони передбачили, що крім грошової форми орендної плати, орендар, відповідно до пунктів 4.2,4.3 договору, проводить безкоштовну поставку 1 тонни соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га в територіальних межах Орендаря на підставі попередньої заяви Орендодавця, а також утримує з орендної плати, визначеної п.4.1 Договору, податки (збори), передбачені чинним законодавством.

21 квітня 2018 року між ОСОБА_1 , ТОВ АФ «Олімпекс-Агро» та ТОВ "Аграрне підприємство "Придніпровське" укладено додаткову угоду (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) до Договору оренди землі.

Відповідно п. 1 Додаткової угоди від 21 квітня 2018 року зі згоди позивача (яка виражається шляхом підписання даної Угоди), ТОВ АФ «Олімпекс-Агро» передає, а ТОВ "Аграрне підприємство "Придніпровське" приймає на себе права та обов`язки сторони (Орендаря), передбачені в договорі оренди.

Вирішено внести зміни в абз. 4, п. 4.1, виклавши його в новій редакції: «п.4.1. за користування земельною ділянкою Орендар нараховує Орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі в розмірі 7,5 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 14097,78 грн. за рік оренди, а також Орендар проводить безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця та здійснює безкоштовну оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га в територіальних межах Орендаря на підставі поданої письмової заяви. Орендар утримує податки та збори, передбачені чинним законодавством.

Також сторони погоди строк дії договору до 31 грудня 2028 року.

21 квітня 2018 року між сторонами складено акт прийому-передачі об`єкта оренди.

Відповідно до умов договору, зміненого та доповненого додатковими угодами, в разі переходу права власності до інших осіб Договір оренди зберігає чинність для нового власника.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із наявності достатніх підстав для розірвання спірного договору оренди, у зв`язку із систематичною несплатою визначеної договором орендної плати у формі безкоштовної поставки соломи позивачу.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч.1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні, або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 вищевказаного Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Положеннями ст. 31 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно із ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст. 24, 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Отже, законодавство встановлює, що розірвання договору в односторонньому порядку можливе лише тоді, коли це прямо передбачено у договорі оренди землі.

Наявність відповідної умови в договорі є вирішальною для розгляду справи. Відтак, сторони у договорі мають чітко визначити можливість розірвання договору в односторонньому порядку та механізм (процедуру) такого розірвання (шляхом підписання відповідної угоди, тощо). Таке визначення має бути чітким та недвозначним, закріплювати всі умови співпраці.

Таким чином, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди.

Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч.2 ст. 651 ЦК України.

У пункті «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за її користування протягом трьох місяців підряд.

Отже, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Згідно із ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 611 ЦК України встановлює різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за п.6 ч.1 ст. 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Колегія суддів зазначає, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є самостійною та достатньою підставою для розірвання такого договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі №912/1385/17 міститься висновок, що: «враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч.2 ст. 651 ЦК України.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 зазначено, що: «у п. «д» ч.1 ст. 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».

Так, відповідно до додаткової угоди від 21 квітня 2018 року до договору оренди землі та додаткової угоди від 28 листопада 2016 року, вирішено внести зміни в абз. 4, п. 4.1, виклавши його в новій редакції: «п.4.1. за користування земельною ділянкою Орендар нараховує Орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі в розмірі 7,5 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 14097,78 грн. за рік оренди, а також Орендар проводить безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця та здійснює безкоштовну оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га в територіальних межах Орендаря на підставі поданої письмової заяви. Орендар утримує податки та збори, передбачені чинним законодавством.

Отже, договором передбачено послуги саме завезення соломи та здійснення безкоштовної оранки та культивації присадибної ділянки орендодавця до 0,40 га, в територіальних межах орендаря. При цьому, надання зазначених послуг здійснюється лише на підставі поданої письмової заяви орендодавця.

Тобто, виконання вказаних дій за договором проводиться за ініціативою орендодавця.

В матеріалах справи відсутні докази відмови (або не реагування) відповідачів у виконані умов договору оренди щодо безкоштовного завезення соломи до садиби позивача, безкоштовної оранки та/або культивації присадибної земельної ділянки орендодавця. При цьому, належних доказів звернення позивача до відповідача із заявою на завезення соломи за період 2020 по 2022 роки, суду не надано, а долучені до позову заяви, на їх підтвердження, не є доказом подання їх відповідачеві, оскільки не містять жодних відміток чи інших доказів їх отримання відповідачем.

Згідно із ч.6 ст.5 Закону України «Про звернення громадян» письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства.

Зазначений порядок подання письмових звернень є загальновідомим, усталеним правилом поведінки у сфері ділового обороту, тобто нічим іншим, як звичаєм ділового обороту.

Як зазначалось вище, жодні докази надсилання поштою або передання позивачем до відповідача заяв, що містяться у матеріалах справи, позивачем не надані та в матеріалах справи відсутні.

Позивач не позбавлений був можливості подати такі заяви засобами поштового зв`язку вже після першого випадку невиплати орендної плати у натуральній та відробітковій формі. Жодних обставин, які б перешкоджали позивачу вчинити такі дії, судом не встановлено.

Таким чином, обов`язки відповідача із безкоштовного завезення соломи до садиби орендодавця і здійснення безкоштовної оранки та культивації присадибної ділянки кореспондують з обов`язком позивача вчинити необхідні і достатні дії щодо її отримання, а саме подати відповідну письмову заяву.

Враховуючи вищевикладене, встановивши, що додаткова угода містить вимогу щодо звернення орендодавця до орендаря із письмовою заявою щодо завезення соломи, обробітку присадибної ділянки, однак належними та допустимими доказами факт звернення ОСОБА_1 до відповідача із вказаними заявами у період 2020 по 2022 роки не підтверджено, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність тверджень позивача щодо невиконання відповідачем умов договору оренди в частині надання вказаних послуг, а саме завезення соломи.

Між тим, колегія суддів звертає увагу, що 25 травня 2023 року ОСОБА_1 подав письмову заяву до ТОВ Аграрне підприємство «Придніпровське», у якій просив поставити йому солому за адресою: АДРЕСА_1 .

08 червня 2023 року ТОВ "Аграрне підприємство "Придніпровське" надіслало листа ОСОБА_1 , у якому директор підприємства просив уточнити дату та час, коли безпосередньо сам ОСОБА_1 зможе отримати солому за адресою: АДРЕСА_1 .

02 листопада 2023 року позивач на вимогу ТОВ "Аграрне підприємство "Придніпровське" подав заяву, у якій просив здійснити поставку соломи певної категорії за адресою: АДРЕСА_2 .

27 листопада 2023 року ОСОБА_1 знову була направлена відповідь, у якій представник відповідача роз`яснює відсутність свого обов`язку щодо поставки соломи певної характеристики, звертає увагу на різні адреси, які містяться у його заявах, а також акцентує увагу свій обов`язок за договором оренди землі щодо завезення соломи, а не її поставки, як зазначено у його заяві.

Таким чином, вказані обставини справи спростовують доводи позивача про систематичне не виконання ТОВ "Аграрне підприємство "Придніпровське" умов договору, що могло б бути підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки, оскільки ОСОБА_1 лише у 2023 році звертався у порядку передбаченому договором із заявою про завезення соломи, що все само по собі не може свідчити про систематичне не виконання ТОВ "Аграрне підприємство "Придніпровське" умов договору.

Висновок суду першої інстанції щодо розірвання договору оренди з підстав не здійснення відповідачем поставки соломи до садиби орендодавця, є помилковим, оскільки безкоштовне завезення соломи до садиби орендодавця та безкоштовна оранка та культивація присадибної ділянки орендодавця за своєю суттю не є самостійними формами орендної плати, а є додатковими обов`язками орендаря за договором у випадку, якщо орендодавець зробить волевиявлення у формі поданої письмової заяви про бажання скористатись такими обов`язками орендаря.

З огляду на зазначене, судом першої інстанції неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи, неправильно досліджено та оцінено докази, в результаті чого колегія суддів дійшла висновку, що доводи позивача про обґрунтованість позову та правильність застосування норм права, які ґрунтуються на зазначеній судовій практиці та застосування її судом першої інстанції спростовується вищезазначеним, а тому відсутні підстави для розірвання договору оренди землі.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про наявність достатніх підстав для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, рішення суду ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, що відповідно до положень ст. 376 ЦПК України, є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Аграрнепідприємство "Придніпровське"підлягають стягненню понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 1610,40 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Придніпровське" - задовольнити.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2024 року - скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Придніпровське" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1610,40 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Судді: В.С. Городнича

Т.П. Красвітна