Рішення

від 02.12.2024 по справі 160/25770/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 рокуСправа №160/25770/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/25770/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕНДІ ПАК» (51900, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Волгодонська, буд. 27А, код ЄДРПОУ: 43704891) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Ольги княгині, буд. 22, код ЄДРПОУ ВП: 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕНДІ ПАК» (далі позивач) до Дніпровської митниці (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 15.05.2024 № UA110140/2024/000024/1.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність рішення відповідача. Позивач як покупець та VEDHAA POLYPACK LLP (Китай) як продавець уклали контракт на закупівлю товару від 12.12.2022 року №2022-23/DP (далі Контракт), за умовами якого позивачу поставлено партію товару (мішки пакувальні). Під час митного оформлення товару відповідачем прийнято спірне рішення, яке є предметом оскарження та обґрунтоване неправильністю визначення позивачем митної вартості товару. Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним, оскільки митна вартість визначена належним чином та згідно умов законодавства, а зауваження відповідача до визначеної митної вартості товару є необґрунтованими.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/25770/24 та у зв`язку з автоматизованим розподілом ця адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/25770/24, призначено до розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

15 жовтня 2024 Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Зазначає, що до митної декларації позивача висунуто наступні зауваження:

1) у графі 44 «Супровідного документу Т1» № 24ROCT190000332294 від 09.05.2024 (код документу 0821), доданого до митного оформлення, наявне посилання на інвойс № EXP/VP/50/202324 без зазначення дати, але декларантом надано до митного оформлення інвойс з іншим номером № EXP/VP/50/2023-24 від 06.02.2024;

2) Позивачем до митного контролю та оформлення заявлено партію товару, імпортовану за угодою з виробником (код документу 4104 відповідно до графи 44 ЕМД). Відповідно до Класифікатора документів, сертифікатів, дозволів та додаткової інформації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 року № 1011, код документу 4104 означає зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів. Документи, надані до митного оформлення не підтверджують, що VEDHAA POLYPACK LLP (Survey no. 111 P1-P2, Rajpar-Nasitpar Road, At.Nasitpar, Ta. Tankara, Dist. Morbi, Gujarat, India-363641) є саме виробником товарів, заявлених за ЕМД від 14.05.2024 №UA110140/2024/003866 (24UA110140003866U2). Компанія VEDHAA POLYPACK LLP має ознаки підприємства, що приймає участь у зовнішньоекономічній операції лише як підприємство - продавець.

Звертає увагу суду, що достовірність декларування виробника товарів прямо впливає на числове значення митної вартості товару, оскільки, згідно частини 2 статті 59 МКУ, у тому числі, виробник товарів є однією з ознак ідентичності товарів. Дані про виробника товарів, у тому числі, враховуються митним органом при здійсненні контролю співставлення, відповідно до статті 337 МКУ.

Необхідно зазначити, пряма поставка товару від його виробника або поставка від посередника, впливає на митну вартість цього товару, оскільки зовнішньоекономічна операція із залученням посередника тягне додаткові витрати (як мінімум, посередницька винагорода). Таким чином, заявлені декларантом відомості щодо виробника товару та характер зовнішньоекономічної угоди не підтверджено документально, що впливає на вартість оцінюваного товару;

3) Перевезення товару здійснювалось на умовах поставки інкотермс - CІF CONSTANTA. Згідно наданого до митного контролю коносаменту від 19.02.2024 № MEDUE7360013, порт відвантаження MUNDRA (ІНДІЯ), порт призначення CONSTANTA (Румунія), вид транспорту водний, товар переміщувався у контейнері. Відповідно наданого до митного контролю CMR від 10.05.2024 № 9229, країна відправлення Румунія, вид транспорту автомобільний, товар перевантажено з контейнера на транспортний засіб BH0659TM / BH3294XF та товар знаходиться в мішках з пластикової тканини. За поданою ЕМД до митної вартості товару включено витрати на перевезення (зазначені складові митної вартості відомості відповідають відомостям, зазначеним у рахунок-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг), але за ЕМД від 14.05.2024 №UA110140/2024/003866 (24UA110140003866U2) відсутні відомості щодо включення до митної вартості витрат на перевантаження з контейнера у транспортний засіб, що було здійснена у порту призначення, відповідно до наданого до митного оформлення CMR від 10.05.2024 № 9229. У зв`язку із цим у митного є сумніви щодо документального підтвердження та, відповідно, щодо включення до складу митної вартості витрат на навантаження, перевантаження товарів в порту CONSTANTA (Румунія). Документ, що підтверджує вартість перевезення від 10.05.2024 № 13976 (код документу 3007) зазначає, що сума 60 543,55грн включає в себе лише експедирування та перевезення вантажу, але не включає в себе навантажувально-розвантажувальні витрати;

4) Перевезення товару здійснювалось на умовах поставки Інкотермс - CІF CONSTANTA. Відповідно умов поставки CІF вантаж має бути застраховано. Згідно інвойсу від 06.02.2024 № EXP/VP/50/2023-24 вартість страхування складає 75 доларів США, які входять у складову вартості товару 34497,50 доларів США. Але документ, який підтверджує факт страхування для підтвердження вказаної ціни - 75 доларів США до митного оформлення не надається. Таким чином, надані до митного контролю згідно ч.3 ст. 53, не містять всіх відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

Оскільки в ході проведених консультацій сумніви відповідача усунуто не було, відповідно до вимог Митного кодексу України вартість товару була визначена митницею самостійно, митну вартість визначено за ціною договору щодо подібних (аналогічних).

21 жовтня 2024 Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відповідь на відзив, яка надійшла від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд». Зазначає, що відповідачем не надано відповіді на аргументи позивача, при цьому щодо наявного контрагента і договору з ним вже неодноразово відбувалися поставки, які також були предметом судового розгляду.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

12 грудня 2022 року позивач як покупець та VEDHAA POLYPACK LLP (Китай) (далі продавець) яким узгоджено постачання покупцю товару згідно специфікацій.

VEDHAA POLYPACK LLP (Китай) складено прайс лист на товари, що в подальшому будуть придбані згідно додатків до договору.

28 грудня 2023 року сторонами укладено Додаток №11 до Контракту (Специфікацію), яким узгоджено поставку 15 позицій мішків в асортименті на загальну суму 30312,50 доларів США.

28 грудня 2023 року продавець виставив позивачу Проформу-інвойс № PI/2023-2024/DP/05 на оплати партії товару згідно Додатку №11.

Платіжним дорученням в іноземній валюті від 29.12.2023 року №34 позивач сплатив на користь продавця 9093,75 долари США з призначенням платежу: передплата 30% за мішки згідно Контракту та Проформа-інвойсу.

30 січня 2024 року сторонами укладено Додаток №11-2 до Додатку №11 до Контракту (Специфікацію), в якій залишено без змін підсумкову суму поставки.

30 січня 2024 року продавець виставив позивачу Проформу-інвойс № PI/2023-2024/DP/05-2 на оплати партії товару згідно Додатку №11-2 та Додатку №11.

Платіжним дорученням в іноземній валюті від 02.02.2024 року №36 позивач сплатив на користь продавця 25403,75 долари США з призначенням платежу: оплата за мішки згідно Контракту та Проформа-інвойсу-2.

06 лютого 2024 року продавець виставив позивачу Інвойс №EXP/VP/50/2023-24 згідно Контракту, Додатку №11 та Додатку №11-2, згідно якого до оплати виставлено всього 34,497,50 долари США:

1) 30312,50 долари США вартість;

2) 4110,00 долари США морський фрахт;

3) 75,00 долари США страхування.

Позивачем надано Коносамент №MEDUE7360013, в якому наявна відмітка про навантаження вантажу 19.02.2024 року.

10 травня 2024 року позивач як клієнт подав ТОВ «КОНСОЛЬЛАЙН Україна» як експедитору заявку №14 щодо надання послуг з організації перевезення та експедирування вантажу згідно Коносаменту вартістю 137746,35 грн., згідно договору №ТЕО 44703904 транспортного-експедиторського обслуговування від 28.10.2022 року, 10.05.2024 року Експедитор виставив позивачу до оплати рахунок №2029 на суму 137746,35 грн.

10.05.2024 року Експедитор виставив позивачу до оплати рахунок №2030 на суму 1981,40 грн за страхування контейнерного обладнання.

Платіжною інструкцією від 10.05.2024 року №293 позивач сплатив на користь експедитора139727,75 грн згідно вищевказаних рахунків.

Відповідно до довідки Експедитора від 10.05.2024 року №13975 витрати на експедирування та перевезення вантажу за Коносаментом та міжнародною товарно-транспортною накладною за CIF Константа (Румунія) п/п Орлівка становлять 60543,55 грн, страхування контейнерного обладнання 1981,40 грн.

15 травня 2024 року позивачем подано до митного оформлення подано митну декларацію №24UA110140003866U2 з поставки пакувальних мішків, разом з якою подано:

1. Зовнішньоекономічний контракт від 12.12.2022 N 2022-2023DP;

2. Додаток від 28.12.2023 року № 11;

3. Додаток від 30.01.2024 року № 11-2;

4. Інвойс-проформа від 28.12.2023 року №PI/2023-2024/DP/05;

5. Інвойс-проформа від 30.01.2024 року №PI/2023-2024/DP/05-2;

6. Інвойс-фактура від 06.02.2024 року №EXP/VP/50/2023-24;

7. Платіжна доручення в іноземній валюті від 29.12.2023 року №34;

8. Платіжна інструкція в іноземній валюті від 02.02.2024 року №36;

9. Коносамент від 19.02.2024 року №MEDUE7360013;

10. Договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 06.02.2023 року №ТЕО 43704891;

11. Договір транспортно-експедиторського обслуговування від 28.10.2022 року №ТЕО44703904;

12. Договір на організацію перевезень автомобільним транспортом від 27.01.2023 №44962667;

13. Договір на організацію перевезень автомобільним транспортом від 26.01.2024 року №26012024П;

14. Договір оренди автотранспортного засобу від 02.01.2024 №02.01.24;

15. Автотранспортна накладна від 30.04.2024 №3134;

16. Рахунок на оплату транспортно-експедиційних витрат №2029 від 10.05.2024,

17. Рахунок на оплату страхування №2030 від 10.05.2024;

18. Заявка на транспортування від 10.05.2024 №14;

19. Довідка про транспортні витрати від 10.05.2024 №13976;

20. Платіжна інструкція від 10.05.2024 №293;

1-8 Комерційні та товаросупровідні документи що підтверджують вартість товару на умовах CIF Constanta (Румунія);

9-20 транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару за маршрутом Constanta (Румунія)-кордон-Дніпро (Україна).

Сторонами застосовано процедуру консультації. Декларантом 15.05.2024 року отримано повідомлення відповідача про витребування додаткових документів. Листом від 15.05.2024 року №15/05 позивач повідомив відповідача про неможливість надати додаткові документи в десятиденний термін.

15 травня 2024 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110140/2024/000024/1 щодо митної декларації №24UA110140003866U2 та скориговано митну вартість товару в сторону збільшення.

Не погодившись з цим рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини, пов`язані з митним оформленням товарів, є Митний кодекс України.

Згідно з ч. 8 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

На виконання статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 Митного кодексу України. До таких документів належать: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За приписами частини 3 вказаної статті, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган має право, серед іншого, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; застосовувати інші передбачені форми митного контролю (ч.5 ст.54 Митного кодексу України).

Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, митний орган може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу (ч.6 ст. 54 Митного кодексу України).

Згідно ст. 55 Митного кодексу України, якщо митний органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, він має право прийняти у письмовій формі рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту встановлюються статтею 57 Митного кодексу України. До таких методів належать: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); та другорядні - за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). При цьому, якщо рахунок сплачено, декларант в обов`язковому порядку зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності у них розбіжностей, ознак підробки, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

За приписами статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. При цьому, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (ч.ч. 1,4 ст.337 Митного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 320 Митного кодексу України, форми та обсяги контролю, обираються 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. При цьому, митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Суд зауважує, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі №815/3451/16, від 12.06.2020 у справі №826/4434/16, від 10.10.2019 у справі №809/1469/16, від 13.01.2022 у справі № 1.380.2019.005307.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із ч.2 ст. 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Суд досліджуючи рішення про коригування митної вартості, яке є предметом оскарження, на відповідність ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов до наступного висновку.

Зауваження №1 «у графі 44 «Супровідного документу Т1» № 24ROCT190000332294 від 09.05.2024 (код документу 0821), доданого до митного оформлення, наявне посилання на інвойс № EXP/VP/50/202324 без зазначення дати, але декларантом надано до митного оформлення інвойс з іншим номером № EXP/VP/50/2023-24 від 06.02.2024».

Суд констатує надмірний формалізм зазначеного зауваження, оскільки з наявних відомостей про номер Інвойсу поза розумним сумнівом підтверджується тотожність документів, про які йдеться.

Наявність певних незначних недоліків (технічних помилок, розбіжностей) у первинних документах, наданих на підтвердження митної вартості товару, не повинно розцінюватися як обставина, яка виключає можливість врахування таких документів для митного оформлення товарів та не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у них міститься, якщо за результатами дослідження інших даних (сукупності решти відомостей, що викладені в документах) та доказів можна достовірно визначити митну вартість товару.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.01.2019 року у справі №804/441/18.

Отже, це зауваження відповідача є необґрунтованим.

Зауваження №2 «Позивачем до митного контролю та оформлення заявлено партію товару, імпортовану за угодою з виробником (код документу 4104 відповідно до графи 44 ЕМД). Відповідно до Класифікатора документів, сертифікатів, дозволів та додаткової інформації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 року № 1011, код документу 4104 означає зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів. Документи, надані до митного оформлення не підтверджують, що VEDHAA POLYPACK LLP (Survey no. 111 P1-P2, Rajpar-Nasitpar Road, At.Nasitpar, Ta. Tankara, Dist. Morbi, Gujarat, India-363641) є саме виробником товарів, заявлених за ЕМД від 14.05.2024 №UA110140/2024/003866 (24UA110140003866U2). Компанія VEDHAA POLYPACK LLP має ознаки підприємства, що приймає участь у зовнішньоекономічній операції лише як підприємство - продавець.

Звертає увагу суду, що достовірність декларування виробника товарів прямо впливає на числове значення митної вартості товару, оскільки, згідно частини 2 статті 59 МКУ, у тому числі, виробник товарів є однією з ознак ідентичності товарів. Дані про виробника товарів, у тому числі, враховуються митним органом при здійсненні контролю співставлення, відповідно до статті 337 МКУ.

Необхідно зазначити, пряма поставка товару від його виробника або поставка від посередника, впливає на митну вартість цього товару, оскільки зовнішньоекономічна операція із залученням посередника тягне додаткові витрати (як мінімум, посередницька винагорода). Таким чином, заявлені декларантом відомості щодо виробника товару та характер зовнішньоекономічної угоди не підтверджено документально, що впливає на вартість оцінюваного товару».

Відповідач вірно зазначає, що поставка товару від виробника і посередника може мати різну вартість, однак відповідач не враховує ані загальних, ані конкретних обставин функціонування відповідного ринку, в т.ч. за відсутності жодних доказів та навіть обґрунтованих пояснень вважає, що позивач має можливість закупити товар безпосередньо у виробника, не враховуючи можливість неіснування такого варіанту (наявність у посередника ексклюзивних прав на реалізацію, реалізація виробником товару виключно на місцевий ринок та ін.).

Більш того, відповідач фактично втручається у вільну господарську діяльність позивача, вказуючи йому в якого суб`єкта господарювання необхідно купувати товар, що не законодавством не передбачено.

Суд констатує, що відповідач жодним чином не підтвердив ані неможливість визначення митної вартості товарів за наявними документами, ані обґрунтованість висловленого сумніву, ані правомірність висловлення зауважень як таких з цього аспекту господарської операції. Зважаючи на надані позивачем докази на підтвердження митної вартості товарів та беручи до уваги абстрактність зауваження відповідача останнє судом відхиляється як безпідставне.

Отже, це зауваження відповідача є необґрунтованим.

Зауваження №3 «Перевезення товару здійснювалось на умовах поставки інкотермс - CІF CONSTANTA. Згідно наданого до митного контролю коносаменту від 19.02.2024 № MEDUE7360013, порт відвантаження MUNDRA (ІНДІЯ), порт призначення CONSTANTA (Румунія), вид транспорту водний, товар переміщувався у контейнері. Відповідно наданого до митного контролю CMR від 10.05.2024 № 9229, країна відправлення Румунія, вид транспорту автомобільний, товар перевантажено з контейнера на транспортний засіб BH0659TM / BH3294XF та товар знаходиться в мішках з пластикової тканини. За поданою ЕМД до митної вартості товару включено витрати на перевезення (зазначені складові митної вартості відомості відповідають відомостям, зазначеним у рахунок-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг), але за ЕМД від 14.05.2024 №UA110140/2024/003866 (24UA110140003866U2) відсутні відомості щодо включення до митної вартості витрат на перевантаження з контейнера у транспортний засіб, що було здійснена у порту призначення, відповідно до наданого до митного оформлення CMR від 10.05.2024 № 9229. У зв`язку із цим у митного є сумніви щодо документального підтвердження та, відповідно, щодо включення до складу митної вартості витрат на навантаження, перевантаження товарів в порту CONSTANTA (Румунія). Документ, що підтверджує вартість перевезення від 10.05.2024 № 13976 (код документу 3007) зазначає, що сума 60 543,55грн включає в себе лише експедирування та перевезення вантажу, але не включає в себе навантажувально-розвантажувальні витрати».

В рахунку від 10.05.2024 року №2029 за №1 вказано навантажувально-розвантажувальні роботи за межами території України. За змістом та обсягом цієї послуги він очевидно охоплює навантажувально-розвантажувальні витрати. Відповідачем не надано до суду примірника іншого рахунку, в якому б такі послуги були відсутні, як і не заперечено достовірність наданих позивачем рахунків, в т.ч. рахунку №2029.

Отже, це зауваження відповідача є необґрунтованим.

Зауваження №4 «Перевезення товару здійснювалось на умовах поставки Інкотермс - CІF CONSTANTA. Відповідно умов поставки CІF вантаж має бути застраховано. Згідно інвойсу від 06.02.2024 № EXP/VP/50/2023-24 вартість страхування складає 75 доларів США, які входять у складову вартості товару 34497,50 доларів США. Але документ, який підтверджує факт страхування для підтвердження вказаної ціни - 75 доларів США до митного оформлення не надається. Таким чином, надані до митного контролю згідно ч.3 ст. 53, не містять всіх відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари».

Суд зазначає, що вимога надати страхові документи покупця є необґрунтованою, оскільки за умовами поставки CIF покупець договори страхування не укладає та витрати на страхування не несе.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 08.08.2023 року у справі №810/692/17.

Отже, це зауваження відповідача є необґрунтованим.

Таким чином, усі зауваження відповідача до поданої митної декларації були необґрунтованими, що свідчить про протиправність спірного рішення про коригування митної вартості.

Окремо суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 05.12.2022 року по справі №820/3939/16.

Суд зазначає, що наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар повинна бути доведена відповідачем, який з посиланням на існування таких недоліків прийняв рішення, що є предметом оскарження.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 18.01.2018 року по справі №К/9901/3440/18.

Наведені раніше положення Митного кодексу України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 29.01.2019 року по справі №815/6827/17.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 05.03.2019 року по справі № 815/5791/17.

Системний аналіз наведених раніше правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом із тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 17.01.2023 року по справі №0440/5532/18.

Суд також зауважує, що тільки в разі доведення митним органом того, що подані декларантом документи були недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликали сумнів у достовірності наданої інформації, може бути реалізовано його повноваження щодо витребування документів.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 06.03.2019 року по справі №809/278/17.

В цій справі відповідачем не доведено існування недоліків у поданих позивачем документах ані на момент їх витребовування, ані на момент розгляду цієї справи судом. Відповідно, правові підстави для їх витребування були відсутні.

В свою чергу відповідачем витребувано документи, які не належать до основних документів, що підтверджують митну вартість товару.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 року по справі №821/101/18.

При цьому відповідач діяв необґрунтовано при витребуванні зазначених ним документів за наявності документів, що були надані йому позивачем, зокрема, Контракту, Інвойсу та інших документів. При цьому відповідач не конкретизував в зв`язку з чим ним не прийнято надані документи та витребовуються додаткові.

Отже, відповідач діяв протиправно при прийнятті рішення, яке є предметом оскарження, з посиланням на те, що позивачем не надано витребувані відповідачем документи, оскільки відповідачем не доведено підстави та необхідність у їх витребуванні.

Щодо методу коригування митної вартості, обраного відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частинами другою та третьою вказаної статті передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

В цій справі відповідач відхилив основний метод визначення митної вартості.

З приводу використання посилання на конкретні інші митні декларації суд відзначає, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 15.02.2022 року по справі №815/6768/17.

Разом з цим, факт ненадання позивачем додатково затребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 29.01.2019 року по справі №815/6827/17.

При цьому рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 18.12.2020 по справі №160/5853/19.

Наведене також вказує на необґрунтованість та протиправність рішення, яке є предметом оскарження.

Суд зазначає, що зміст спірного рішення відповідача, які є індивідуально-правовими актами, оскільки породжують права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Обґрунтованість, в силу статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує Закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

У рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії» Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі «Серявін та інші проти України Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів прийнято без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, що вказує на його протиправність, в зв`язку з чим воно підлягає скасуванню.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 3753,09 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 02.07.2024 року. Відповідно до положень ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 3002,47 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, в свою чергу сума 750,62 є надмірно сплаченою та може бути повернута позивачу за його клопотанням у відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», оскільки при поданні позовної заяви через підсистему «Електронний Суд» згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» застосовується понижуючий коефіцієнт.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕНДІ ПАК» (51900, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Волгодонська, буд. 27А, код ЄДРПОУ: 43704891) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Ольги княгині, буд. 22, код ЄДРПОУ ВП: 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товару від 15.05.2024 року №UA110140/2024/000024/1.

Стягнути з Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Ольги княгині, буд. 22, код ЄДРПОУ ВП: 43971371) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕНДІ ПАК» (51900, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Волгодонська, буд. 27А, код ЄДРПОУ: 43704891) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3002,47 гривень (три тисячі дві гривні 47 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко