Ухвала

від 05.12.2024 по справі 160/27737/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 грудня 2024 рокуСправа №160/27737/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17.10.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за шість місяців, в розмірі 107 971,74 (сто сім тисяч дев`ятсот сімдесят одну гривню 74 копійки).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 13.11.2024, відповідно до ч. 5ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

29.04.2024 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що Відповідач проти позову заперечує, вказує, що передбачений ч. 1ст. 117 КЗпП Україниобов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені устатті 116 КЗпП України. При цьому, під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата з надбавками, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо). Компенсація за затримку виплати заробітної плати відповідно достатті 117 КЗпП Україниможе вимагатись лише за період до присудження заборгованості із заробітної плати, а з прийняттям судових рішень, положення статті116,117 КЗпП Українибільше не застосовуються, а зобов`язання колишніх роботодавців виплатити заборгованість із заробітної плати та компенсацію замінюється на зобов`язання виконати судові рішення на користь позивача, що регулюється матеріальними нормами трудового права. Враховуючи викладене, просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено недостатність повідомлених відповідачем обставин, у зв`язку з чим суд доходить висновку, про необхідність витребування доказів.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами ч.ч. 6, 9 ст. 80 КАС України унормовано, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Згідно ч. 8, 9 ст. 79 КАС України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Відповідно до ч. 3ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства Українипро витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Спірні правовідносини виникли з підстав відмови Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити середній заробіток та компенсації втрати частини доходів за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного вирішення справи, суд доходить висновку про необхідність витребувати від військової частини НОМЕР_1 довідку про середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 , обчислену у відповідності доПостанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року.

Керуючись статтями12,47,49,173,180,248,256,260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Витребувати від військової частини НОМЕР_1 довідку про середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), обчислену у відповідності доПостанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року.

Витребувані документи надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду у строк протягом 10 днів з моменту отримання копії даної ухвали, у тому числі на електронну адресу суду: inbox@adm.dp.court.gov.ua.

Роз`яснити сторонам, що згідно з вимогами ч. 8ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Так, відповідно дост. 149 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадках невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу або повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, суд може постановити ухвалу про стягнення штрафу в дохід Державного бюджету України з відповідної особи.

Ухвала суду набирає законної сили в порядкустатті 256 Кодексу адміністративного судочинства Українита не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя Н.Є. Сліпець